Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.

У Х В А Л А

27 лютого 2023 року місто Київ

справа №757/38911/21-ц

провадження№22-ц/824/5664/2023

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Шкоріної О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, Держави Україна в особі Дзержинського районного суду міста Харкова, Держави Україна в особі Апеляційного суду Харківської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та застосуванням адміністративного арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, Держави Україна в особі Дзержинського районного суду міста Харкова, Держави Україна в особі Апеляційного суду Харківської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та застосуванням адміністративного арешту.

Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400 000 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач Державна казначейська служба України 7 лютого 2023 року подав через засоби поштового зв`язку апеляційну скаргу, в порядку ст.355 ЦПК України.

15 лютого 2023 року до суду апеляційної інстанції з Печерського районного суду м.Києва надійшли матеріали справи №757/38911/21-ц.

Разом з тим, апеляційна скарга Державної казначейської служби України, не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, оскільки особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір.

В тексті апеляційної скарги апелянт просить звільнити Державну казначейську службу України від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до закінчення режиму воєнного стану. В обґрунтування заяви зазначає, що на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року органи Казначейства не мають пільг при сплаті судового збору. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами та доповненнями) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 затверджено Порядок виконання повноважень Казначейством України в особливому режимі в умовах воєнного стану. Пунктом 19 Порядку виконання повноважень Казначейством в особливому режимі в умовах воєнного стану визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійснено лише в третю чергу, що унеможливлює Державноюказначейською службою Українисвоєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.

Проте, Київський апеляційний суд не приймає зазначені доводи, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведені представником Державної казначейської служби України обставини не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні (справа «Креуз проти Польщі» (KREUZ v. POLAND) від 19 червня 2001 року).

Заявник не вказав обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов`язує відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про майновий стан Державної казначейської служби України не надав.

Жодних документів на підтвердження факту відсутності коштів на рахунку установи для сплати судового збору до суду апеляційної інстанції не додано, а тому у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися, як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов`язані сплачувати такий збір.

Посилання апелянта на те, що на території України введений воєнний стан, також не є підставою для звільнення, розстрочення, відстрочення або зменшення сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно п.6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позивач ОСОБА_1 за подання позову до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст. 3 Закону України " Про судовий збір".

За подання позовної заяви до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 4000 грн., а тому за подання апеляційної скарги на рішення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 6000 грн. (4000 грн. х150%).

Враховуючи викладене, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 6000 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: ГУК м. Києва у Солом`янському районі 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), унікальний № справи, ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом`янська, буд.2-а.

Платіжний документ про сплату судового збору необхідно надати суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. ст.185, 357 ЦПК України.

В тексті апеляційної скарги відповідач Державна казначейська служба України просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року, посилаючись на те, що рішення ухвалене за відсутності учасників справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано на електронну пошту лише 30 січня 2023 року.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 26 грудня 2022 року Печерський районний суд м.Києва ухвалив рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, Держави Україна в особі Дзержинського районного суду міста Харкова, Держави Україна в особі Апеляційного суду Харківської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та застосуванням адміністративного арешту. Розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи. Дата складання повного тексту рішення судом не зазначена.

Копія рішення направлена Печерським районним судом м.Києва 27 січня 2023 року учасникам справи, зокрема, і на адресу відповідача Державної казначейської служби України (м.Київ, вул. Бастіонна, буд.6) /а.с.122/. Разом з тим, матеріли справи не містять доказів (зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, розписки) про отримання відповідачем копії оскаржуваного рішення суду.

Повне рішення опубліковане Печерським районним судом м.Києва в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 30 січня 2023 року.

Апеляційну скаргу відповідач Державна казначейська служба України подав через засоби поштового зв`язку 7 лютого 2023 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 354 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року пропущений Державною казначейською службою України з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.

Відповідно до ст.2, ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити, поновити Державній казначейській службі України строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року.

Відмовити Державній казначейській службі України у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Дзержинського районного суду м.Харкова на рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, Держави Україна в особі Дзержинського районного суду міста Харкова, Держави Україна в особі Апеляційного суду Харківської області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та застосуванням адміністративного арешту - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна