Справа № 204/2692/22

Провадження № 2/204/266/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту», у якій позивач прохав суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 117249 грн. 16 коп. за договором №1144210219020 оренди майна з правом викупу від 19.02.2021 року та судові витрати по справі у розмірі 2481 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Будинок Комфорту» посилалися на те, що 19.02.2021 року з ОСОБА_1 було укладено договір №1144210219020 оренди майна з правом викупу шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до договору позивач передав відповідачу у строкове платне володіння та користування майно із групи Телевізори, LCDtv55 HISENSE 55A7400F з наступним переходом права власності на такий об`єкт оренди, а відповідач зобов`язався прийняти об`єкт оренди у строкове володіння та користування, а згодом і у власність на визначених умовах, а також сплачувати орендну плату. Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, а саме надав орендареві у строкове платне володіння та користування майно шляхом направлення орендарю об`єкта оренди оператором поштового зв`язку «Нова пошта». Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, об`єкт оренди отримав та не сплачує орендні платежі, у зв`язку з чим ТОВ «Будинок Комфорту» 17.01.2022 року направив відповідачу повідомлення-вимогу щодо одностороннього розірвання договору та стягнення заборгованості в судовому порядку. Проте, до цього часу ОСОБА_1 грошові кошти не сплачені, у зв`язку з чим станом на 28.01.2022 року утворилася заборгованість у сумі 117 249 грн. 16 коп., яка складається з: сума прострочених орендних платежів 28259 грн. 00 коп., сума пені за прострочені орендні платежі 13204 грн. 66 коп., сума штрафу за розірвання договору (50% вартості об`єкта оренди) 14129 грн. 50 коп., сума вартості об`єкта оренди 61656 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 05.10.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 05.10.2022 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, ТОВ «Будинок Комфорту» посилався на те, що між ним та ОСОБА_1 19.02.2021 року укладено договір оренди майна з правом викупу № 1144210219020, шляхомобміну електронними повідомленнями та приймання умов, у порядку, визначеномуст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», згідно умов якого ТОВ «Будинок Комфорту» передало у строкове платне володіння та користуванняоб`єкт оренди, а саме: майно LCDtv55 HISENSE 55A7400F, зі строком оренди 24 місяців, та зазначено вартість об`єкта оренди: включаючи ПДВ при викупі 24 місяці - 61656 грн., вартість включаючи ПДВ при викупі 90 днів 18479 грн. (а.с. 10).

Крім того, як зазначає позивач, з ОСОБА_1 було укладено також Додаткову угоду № 1 до Договору оренди майна з правом викупу № 1144200803037 від 03.08.2020 року, відповідно до якого сторони домовились внести зміни до п.3 Договору (а.с.11).

Згідно з п.3 Договору, з урахуванням внесених сторонами змін, сплата орендної плати у розмірі 1 829 грн. здійснюється орендарем до 10-го числа кожного наступного календарного місяця, що слідує за місяцем укладення договору протягом усього строку дії оренди 12 місяців, де днем внесення останнього платежу є 10.11.2021 року. Передача об`єкту оренди може здійснюватись через оператора поштового зв`язку «Нова пошта».

Пунктами 8-11 Договору передбачено, що цей Договір (а.с.10) та Правила надання майна у оренду (а.с.12-15) разом складають єдиний документ, підписанням цього Договору. Орендар підтверджує, що він ознайомлений, розуміє всі умови та зобов`язається виконувати умови цього Договору та Правил надання майна у оренду, текст яких знаходиться у вільному доступі за посиланням: https://dcomfort.com.ua/ru/about_us/pravila/. Підписавши цей Договір, Орендар надає Орендодавцю свою однозначну та безумовну згоду на обробку будь-яких його персональних даних, включаючи, але не обмежуючись збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізацію, передачу), знеособлення, знищення відомостей про Орендаря без будь-яких обмежень та з метою виконання цього Договору та в рекламних цілях. Підписавши цей Договір, Орендар підтверджує, що до підписання цього Договору Орендодавець надав йому всю необхідну інформацію, яка надається до укладення договору відповідно за чинного законодавства України. Цей Договір вважається укладеним обома сторонами в момент прийняття Орендарем пропозиції щодо його укладення відповідно до пункту 3.3 Правил надання майна у оренду і діє до повного виконання Сторонами взятих зобов`язань за ним.

З наведеного випливає, що додатково умови щодо оренди майна з правом викупу визначені у «Правилах надання майна в оренду», згідно з умовами договору, умови вказані у правилах мають виконуватися обома сторонами.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу Українивизначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до вимогстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою та другою статті 629 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Пункт 10 Договору містить посилання на пункт 3.3 Правил надання майна у оренду, за яким під час оформлення замовлення для наступного укладення Договору оренди майна з правом викупу та створення особистого кабінету на сайті Орендодавця, Орендарем надається повна та достовірна інформація щодо свого імені, номеру телефону, адреси доставки Об`єкту оренди, реквізитів документа, що посвідчує особу, фотографії або відскановані копії таких документів, власна фотографія із документом, що посвідчує особу у руках, та інші дані, необхідних для встановлення особи та оформлення Договору, після чого ним приймається пропозиція, сформована відповідно до пунктів 4, 5Закону України «Про електронну комерцію».

При цьому, пунктом 3.4, 3.5 вказаних Правил Відповідь про повне прийняття пропозиції надається Орендарем у електронній формі через сайт Орендодавця шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Орендарю в CMCповідомленні на номер телефону, вказаний під час оформлення замовлення, що вважається підписом відповідно достатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»та свідчить про укладення договору. Після прийняття Орендарем пропозиції, Орендодавець направляє Орендарю у його особистий кабінет та/або на адресу електронної пошти, наданої Орендарем під час прийняття пропозиції, підтвердження укладення Договору оренди майна з правом викупу у електронній формі відповідно до пункту 11статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається із матеріалів справи, долучений Договір оренди майна з правом викупу

№ 1144210219020 від 19.02.2021 не містить відповідних підписів сторін, що не підтверджує волевиявлення сторін щодо укладення договору між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 .

Додатково на підтвердження укладання вищезазначеного договору з ОСОБА_1 позивач надає суду Послідовність дій ТОВ «Будинок Комфорту» та клієнта ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі (Log-file) (а.с.17).

Проте, суд не приймає цей доказ до уваги, оскільки останній не підтверджує факт підписання договору відповідачем, з огляду на наступне.

Так, частиною п`ятою статті 11Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно із частиною шостоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннямистатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Частинами першої, другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»визначено, що електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Нормоюстатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першоїстатті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 частини першоїстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікацій системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій сторонні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З огляду на зазначені вище норми вбачається, що укладення договору шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції є сукупністю послідовно-логічних дій, які виконує особа, яка виявила бажання укласти такий договір. Укладення договору у електронній формі повинно містити відповідні підтвердження. При цьому до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів на підтвердження укладення такого договору в електронній формі, не долучено безпосередньо Правил, на які посилається позивач у договорі та за якими визначено порядок та умови укладення такого договору у електронній формі. Наведене, виключає можливість суду всебічно та у повній мірі дослідити порядок укладення такого договору та виконання зобов`язання за ним.

Згідно із частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач своїм правом подання додаткових доказів у справі не скористався.

Крім того суд звертає увагу, що відповідно до п. 3.5. Правил надання майна в оренду, затверджених наказом Директора ТОВ «Будинок Комфорту» № 235 від 1 липня 2020 року (далі Правил), передача об`єкта оренди орендодавцем та приймання його орендарем здійснюється за Актом приймання-передачі, за Товарно-транспортною накладною, в тому числі за електронною або паперовою Товарно-транспортною накладною оператора поштового зв`язку «Нова пошта», або іншим документом, що підтверджує факт передачі Об`єкта оренди у користування (надалі кожен окремо та разом «Документ про передачу у користування»).

Також згідно п. 3.6. Правил орендар при прийманні-передачі Об`єкта оренди зобов`язаний перевірити справність Об`єкта оренди, його зовнішній вигляд, технічний стан, комплектність та інші характеристики для можливості належного використання Об`єкта оренди за Договором оренди майна з правом викупу та даними Правилами. Підписавши Документ про передачу в користування, орендар підтверджує, що орендар мав можливість та перевірив відповідність переданого його об`єкта оренди всім вищезазаначеним ознакам, та те, що Об`єкт оренди в повній мірі відповідає таким.

Отже, з наведених умов Правил вбачається, що факт передачі Об`єкта оренди у користування орендарю повинен бути засвідчений підписом останнього, вчиненого в одному із документів, перелічених у Правилах.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вказує у позові ТОВ «Будинок Комфорту», на виконання умов договору 19.02.2021 року надіслало відповідачу Об`єкт оренди, що підтверджується Експрес-накладною № 20450348868478 ТОВ «Нова Пошта». Однак експрес-накладна № 20450348868478 ТОВ «Нова Пошта» не містить інформації щодо отримання об`єкта оренди LCDtv55HISENSE55A7400F відповідачем або його представником (а.с.19).

Крім того, з доданої до позовної заяви вказаної експрес-накладної вбачається, що позивачем надіслано поштове відправлення фактичною вагою 17,5 кг, об`ємною вагою 17,17 кг та оголошеною вартістю 13 199 грн. із вмістом - LCDtv55 HISENSE 55A7400F. При цьому, вартість телевізора, зазначена у роздруківці Договору №1144210219020 оренди майна з правом викупу від 19.02.2021 року 61 656 грн., що суттєво відрізняється від тієї, що зазначена в експрес-накладній.

З огляду на викладене, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні докази отримання Об`єкту оренди відповідачем у користування.

Як визначено ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, не надав суду належних доказів того, що договір оренди майна з правом викупу було взагалі укладено, а також те, що позивач виконав свої зобов`язання за договором, в саме відповідно до пункту 3 договору передав орендарю об`єкт оренди протягом 5-ти робочих днів з дати підписання договору за Товарно-транспортною накладною, в тому числі за електронною або паперовою Товарно-транспортною накладною оператора поштового зв`язку «Нова пошта», або іншим документом перевізника, що підтверджує факт передачі орендодавцем та отримання об`єкту оренди орендарем у користування.

Отже, позивачем не доведено, що відповідач отримав та користувався його майном, а відповідно відсутні підстави стягнення із відповідача плати, розмір якої встановлений договором найму.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі „Ruiz Torija проти Іспанії" метою мотивування є показати сторонам, що їх почули і, таким чином, це сприятиме тому, щоб вони погодились із рішенням. Водночас це зобов`язує суддю обґрунтовувати свої міркування об`єктивними аргументами і дотримуватись прав сторони захисту. Проте, обсяг обов`язку мотивування може змінюватися залежно від характеру рішення і має аналізуватись у світлі обставин справи. Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання („Van de Hurk проти Нідерландів" §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені („Boldea проти Румунії" §30) і була надана конкретна і чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи („МорейраФеррейра проти Португалії") .

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову позивачу ТОВ «Будинок Комфорту» відмовлено, то не має підстав для відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.15,526, 626,628,638,639,762 ЦК України,Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст.2,12,13,76-81,141,259,263-265,274-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Комфорту» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд.13-А, кімната 200, код ЄДРПОУ: 43170476) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська