Справа № 953/1378/23

н/п 1-кс/953/1519/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарясудовий засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003001 від 26.09.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Ізюм Харківськоїобласті,громадянці України,з вищоюосвітою,заміжній, на утриманні малолтніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб немає, яка працює касиром у мережі супермаркетів "РОСТ", зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003001 від 26.09.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003001 від 26.09.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України.

Так, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі РФ) ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.

24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України.

Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України, в останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 07.11.2022 № 757/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб.

Законом України від 16.11.2022 р. №2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація визнана державою-терористом (державою-агресором).

03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника громадянина України ОСОБА_8 . Надалі вказаний незаконний орган був перейменований в «тимчасову військово-цивільну адміністрацію Харківської області».

10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_8 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрацией Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Ізюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрацией Купянського района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковського района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).

18.07.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_8 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «военно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военно-гражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з врахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. 3 вказаного наказу.

Керівником т.зв. «военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» було призначено громадянина України ОСОБА_9 , яким у складі вказаного незаконного органу створено структурний підрозділ відділ освіти Ізюмського району.

З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких був і м. Ізюм Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянки України ОСОБА_4 , під час окупації м. Ізюм Харківської області, 01 серпня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на співпрацю з представниками збройних сил Російської Федерації, а саме: проведенні діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі «ЗОШ № 12 м. Ізюм».

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел у серпні місяці 2022 року вирішила співпрацювати з представниками збройних сил Російської Федерації та окупаційної влади держави-агресора та 01.08.2022 року добровільно зайняла посаду в.о. директора у «ЗОШ № 12 м. Ізюма» та у порушення Закону України № 2145-VIII «Про освіту» від 05.09.2017 стандартів освіти РФ відповідно до положень «Федерального закона "Об образовании в Российской Федерации"» від 29.12.2012 № 273-ФЗ почала підготовку навчального процесу у вказаному навчальному закладів за стандартами освіти держави-агресора.

У період з 01 серпня 2022 року по 15 серпня 2022 року, ОСОБА_4 , займаючи посаду в.о. директора «ЗОШ № 12 м. Ізюма», та у період з 15 серпня 2022 року, займаючи посаду директора «ЗОШ № 12 м. Ізюма» повідомила вчителям про встановлення та поступове впровадження стандартів освіти Російської Федерації з впровадженням освітнього процесу на російській мові за підручниками на російській мові. З цією метою, ОСОБА_4 організовувала здійснення набору учнів до школи на період 2022-2023 навчального року, набір технічного персоналу та педагогічного складу, якому пропонувала укладати трудові договори та в подальшому вести викладання навчальних дисциплін за стандартами країни-агресора на російській мові, надавала вказівки здійснити учителям та технічному персоналу підготовку приміщень школи до нового навчального року. Також, ОСОБА_4 , за погодженням із відділом освіти т.зв. «военно-гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» направляла викладачів «ЗОШ № 12 м. Ізюма» пройти курси перепідготовки кваліфікації в «Курском институте развития образования» на території м. Курськ рф. Під час організації навчального процесу, ОСОБА_4 виконувала організаційно-розпорядчі функції, підписувала табеля обліку робочого часу співробітників школи, підписувала накази на прийняття на роботу до навчального закладу.

Узв`язку зчим,16.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.111-1 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,5 ч.1 ст 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, або вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ Національної безпеки.

Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 ККУкраїни та підтверджують наявність ризиків, передбаченихпунктами 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана всудовому засіданні повідомлену їй підозрю визнала, разом з цим, при застосуванні запобіжного заходу прохала врахувати те, що вона на даний час працює, та її заробьіток є єдиними джерелом доходу, у зв"язку з чим, прохала обрати їз запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін,дослідивши надані матеріали клопотання та докази у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданихматеріалів встановлено,що слідчимвідділом УСБУв Харківськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003001 від 26.09.2022

Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.і 111-1 КК України внесені до ЄРДР 17.06.2022 за фактом того, що ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області отримано інформацію, щодо громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в період лютого-вересня 2022, знаходячись на території окупованого м.Ізюм, була призначена представниками окупаційної влади директором Ізюмського ліцею №12. Крім того, в рамках підготовки до впровадження стандартів освіти РФ, за вказівками ОСОБА_4 , з ліцею було вивезено всю українську літературу.

ОСОБА_4 об 14 годині 51 хвилин 16.02.2023 у кримінальному провадженні №22022220000003001 від 26.09.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, тобто вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави агресора у закладі освіти. Повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваної оголошені та роз`яснені 16.02.2023.

Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та пам`ятці про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.177КПКУкраїни метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.77 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.ті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, а саме за вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави агресора у закладі освіти.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.

Згідноз Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні»із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан.

Відповідно доУказу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів: показаннями свідка ОСОБА_10 , які містяться в протоколі допиту від 28.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_11 , які містяться в протоколі допиту від 28.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_12 , які містяться в протоколі допиту від 09.11.2022; показаннями свідка ОСОБА_13 , які містяться в протоколі допиту від 19.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_14 , які містяться в протоколі допиту від 19.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_15 , які містяться в протоколі допиту від 19.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_16 , які містяться в протоколі допиту від 09.11.2022; даними, які містяться в протоколі огляду від 27.10.2022; показаннями свідка ОСОБА_17 , які містяться в протоколі допиту від 13.01.2023; даними, які містяться в протоколі огляду від 14.01.2023.

Крім того, слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Слідча суддя враховує наявність ризику,передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписаноУказ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а саме злочином проти основ національної безпеки України, санкція якого передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п"ятнадцяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.

Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризики продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрювана раніше не судима, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому, крім того суд враховує те, що підозрюваана на даний час працює касиром в мережі супермаркетів "РОСТ", а не в закладі освіти. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого продовження вчинення кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, або вчинення інших кримінальних правопорушень, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

Разом з цим, п.3, 4, 5, 8 ч.1ст. 178 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.

Слідчою суддею встановлено дані щодо особи підозрюваної, яка раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, фактично проживає в м.Харкові, заміжня, працює касиром у мережі супермаркетів «Рост», не є інвалідом, на утриманні малолітніх, неповнолітній та непрацездатних осіб немає.

Дослідивши в сукупності докази наданні стороною обвинувачення, а також данні щодо особи підозрюваної, слідча суддя прийшла до висновку, що прокурор довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, у порівнянні з домашнім арештом буде достатнім заходу забезпечення кримінального провадження.

За викладених у сукупності обставин, слідча суддя дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1ст.177 КПК України, під час дії воєнного стану.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрювану додаткових обов`язків, передбачених ч. 5ст.94 КПК України,а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбаченихст.77 КПК України, в тому числі на які посилався сторона обвинувачення при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту в певний час доби, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.

Зоглядунате,щостороноюобвинуваченнядоведенонеможливостізастосуваннядопідозрюваної іншогобільшм`якогозапобіжногозаходу,слідчасуддяприходитьдовисновкупрозадоволенняклопотання. Застосувати до підозрюваноїзапобіжний у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцемпроживання,а самезаборонити підозрюванійзалишати житло заадресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5ст.194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід стане надійною запорукою дотримання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, а покладення на неї додаткових обов`язків забезпечить дотримання вимог ст. 2та ч. 2 ст.28 КПК України, щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.

Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000003001 від 26.09.2022, закінчується 16.04.2023, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити на 52 дні до 15.04.2023 включно в межах строку досудового розслідування.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372, 376 ч.2 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотанняслідчого 3відділення слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Харківськійобласті ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу вигляді цілодобового домашнього арештуза місцемпроживання,а самезаборонити підозрюванійзалишати житло заадресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування, на 52 (п`ятдесят два) дні до 15квітня 2023року включно.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної через слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області капітана юстиції ОСОБА_5 .

Встановити строк дії ухвали до 15.04.2023.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складено 27 лютого 2023 року.

Слідча суддя ОСОБА_1