Справа № 462/785/21 Головуючий у 1 інстанції Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/811/74/23 Доповідач в 2-й інстанції Копняк С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів:- Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання - Матяш С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 2022 року (повний текст рішення складено 29 листопада 2022 року), у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько сторін ОСОБА_4 , і внаслідок його смерті відкрилася спадщина на частину будинковолодіння АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після його смерті стали дружина ОСОБА_3 , яка успадкувала три четвертих частки, та їхній неповнолітній син ОСОБА_1 (позивач), який успадкував одну четверту частки. Позивач зазначає, що його брати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відмовилися від спадщини на користь матері, наведене підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом № 3713, виданим 10 жовтня 1982 року нотаріусом Другої Львівської державної нотаріальної контори Жолубак С.О. Крім цього, ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя. Таким чином, співвласниками будинку АДРЕСА_1 -Рудно стали позивач, розмір частки якого становив 1/8 та його мати ОСОБА_3 , якій належало - 7/8. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на 7/8 частин будинковолодіння на АДРЕСА_1 . Стверджує, що за життя мати неодноразово зазначала, що вона залишає йому належну їй частину будинку. Оскільки заповіту ОСОБА_3 не склала, відповідно спадкування здійснювалося за законом. Спадкоємцями першої черги є: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 і ОСОБА_5 . Після смерті матері між ними відбулася розмова з приводу спадкового майна, під час якої брати запевнили його, що знають про волю покійної матері та не претендують на отримання її частки. Позивач вважає, що він прийняв спадщину після смерті матері на підставі положень статті 549 ЦК УРСР, шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном. Даний факт підтверджується сплатою виключно ним комунальних послуг за будинок в повному обсязі та проведенням поточних ремонтних робіт. Натомість, відповідач ОСОБА_2 не проживав спільно зі своєю матір`ю, в тому числі і на день відкриття спадщини. Протягом 1983-1985 років позивач проходив строкову військову службу, а відповідач на той час одружився та переїхав до дружини у с. Зимна Вода, однак надалі залишався зареєстрованим у АДРЕСА_1 . В 1986 році відповідач проживав разом з дружиною та дитиною в с. Зимна Вода, пізніше розлучився, виїхав за кордон, де на даний час проживає з іншою сім`єю, лише періодично навідується в Україну, при цьому добровільно знятися з реєстрації відмовляється. Позивач вважає, що відповідач не прийняв спадщину після смерті матері, оскільки в шестимісячний строк не подав заяву в нотконтору про прийняття спадщини, також не вчинив жодних дій, що свідчать про фактичне прийняття спадщини. 09 квітня 2020 року позивачем було подано заяву про прийняття спадщини та оформлення правовстановлюючих документів в Другу Львівську державну нотаріальну контору. Водночас, відповідачем також було подано аналогічну заяву в нотконтору. Проти видачі свідоцтва про право на спадщину відповідачу позивач заперечує, у зв`язку із цим 12 лютого 2021 року подав до нотаріальної контори за місцем заведення спадкової справи заяву про зупинення вчинення нотаріальної дії. З вказаних підстав, просить позов задовольнити.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 2022 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщини відмовлено повністю.

Рішення судумотивовано тим,що оцінивши всі докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що не прийняв спадщину, оскільки в судовому засіданні доведено належними засобами доказування, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки був зареєстрований на момент смерті матері ОСОБА_3 за однією адресою: АДРЕСА_1 , від прийняття спадщини не відмовлявся.

В грудні 2022 року ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 2022 року та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про відмову в задоволенні позову. Так, невірними є висновки суду про те, що ним не встановлено, яке саме право позивача порушено, адже таке твердження спростовується самим фактом звернення до суду з вказаним позовом, та його заперечення відповідачем. Позивачем обрано спосіб захисту, який є найбільш ефективним за обставинами даної справи. Позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт неприйняття спадщини відповідачем, адже сам по собі факт реєстрації місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не свідчить, що такий фактично там проживав на момент відкриття спадщини.

В січні 2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний адвокатом Михальчишиним Юрієм Романовичем, в якому міститься прохання у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення районного суду залишити в силі.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований законністю та обґрунтованістю оскаржуваного рішення суду. У відзиві зазначено, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, адже з огляду на те, що сторони у справі подали одночасно заяви про прийняття спадщини, рішення у справі буде суперечити факту вже прийнятої але ще не оформленої спадщини.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

23 лютого 2023 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, яка підписана адвоката Медвідьом Василем Осиповичем.

В заяві також міститься прохання про визнання нечинним оскаржуваного рішення, та слухання справи у відсутності позивача та його представника.

23 лютого 2023 року від представника ОСОБА_2 адвоката Михальчишина Юрія Романовича надійшла заява про розгляд справи без його участі.

А відтак, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності сторін, які не з`явились.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частин першої та третьої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 та частини другої статті 256 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно із статтею 373 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши подану заяву вважає, що відмова позивача від позову не суперечить вимогам закону та не порушує права інших осіб, представник позивача, який підписав заяву не обмежений у повноваженнях на вчинення такої дії, а тому приймає таку відмову та закриває провадження у справі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.

Зважаючи на викладене, а також на те, що позивач, усвідомлюючи наслідки такої своєї процесуальної дії, відмовився від позову через уповноваженого представника, така відмова є добровільною та відповідає його волі, прийняття відмови від позову не порушує прав інших осіб, підстав для неприйняття такої відмови від позову судом апеляційної інстанції не встановлено, колегія суддів вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти та, відповідно, оскаржуване судове рішення визнати нечинним, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтею 206, пунктом 4 частини першої статті 255, статтею 373, пунктом 3 частини першої статті 374 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 листопада 2022 року визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Друга Львівська державна нотаріальна контора про визнання особи такою, що не прийняла спадщину - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали, безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 23 лютого 2023 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич