ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2542/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства «ВІТТЕРРА» (67640, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Градениці, вул. Центральна, 87, код ЄДРПОУ 42545184)

про зобов`язання вчинити певні дії

Представники:

Від позивача Боднар М.О. (ордер від 31.10.2022 серія ВН № 1171213);

Від відповідача Коломійчук А.С. (ордер від 31.10.2022 серія ВН № 1201529); Каназірський Ю.Ф. (ордер від 22.12.2022 серія АВ № 1057096).

Суть спору:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства «ВІТТЕРРА» (далі - Відповідач, ФГ «ВІТТЕРРА») із вимогою про зобов`язання ФГ «ВІТТЕРРА» (код ЄДРПОУ 42545184) скликати та провести загальні збори членів господарства, вирішити на вказаних загальних зборах питання вибуття ОСОБА_1 зі складу ФГ «ВІТТЕРРА» та повідомити ОСОБА_1 вартість її частки (станом на 12.07.2022 року), яка складає 50 %, що визначається виходячи з ринкової вартості всього майна ФГ «ВІТТЕРРА» та надати їй обґрунтований розрахунок і копії документів, необхідних для розрахунку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.10.2022.

Протокольною ухвалою від 31.10.2022 відкладено підготовче засідання на 18.11.2022.

Підготовче засідання призначене на 18.11.2022 не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою від 21.11.2022 призначено підготовче засідання на 02.12.2022.

Підготовче засідання відкладалось протокольними ухвалами від 02.12.2022 на 22.12.2022, від 22.12.2022 на 09.01.2023, від 09.01.2023 на 27.01.2023.

Протокольною ухвалою від 27.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 19, 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, пункти 4.4, 4.5, 4.6. 4.8, 6.9 Статуту Фермерського господарства «ВІТТЕРРА», в редакції затвердженій рішенням Загальних зборів учасників господарства, оформленим протоколом від 12.02.2019 № 1, обґрунтовані порушенням прав ОСОБА_1 у зв`язку з нескликанням та непроведенням загальних зборів учасників ФГ «ВІТТЕРРА» щодо вирішення питання про вибуття Позивача зі складу його членів протягом 10 днів після отримання Відповідачем відповідної заяви.

А також, позовні вимоги обґрунтовані невирішенням на вказаних загальних зборах питання вибуття ОСОБА_1 зі складу членів ФГ «ВІТТЕРРА» та повідомлення їй, не пізніше 30 днів коли Відповідач дізнався про подану нею заяву, вартості її частки, надання обґрунтованого розрахунку цієї вартості та копій документів, необхідних для розрахунку.

ОСОБА_1 зазначає, що 01.07.2022 нею було надіслано на адресу ФГ «ВІТТЕРРА» нотаріально засвідчену заяву з вимогами: не пізніше 10 днів з дня її отримання скликати та провести загальні збори членів господарства, на яких розглянути питання її вибуття зі складу членів вказаного господарства та розподілення майна господарства; не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви повідомити про вартість її частки, надати її обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку; протягом 90 календарних днів з дня отримання цієї заяви виплатити їй вартість частки, розмір якої складає 50 % складеного капіталу та майна ФГ «ВІТТЕРРА».

Вказана заява була надіслана на адресу ФГ «ВІТТЕРРА» рекомендованим листом з описом вкладення № 6760206561048 та була отримана адресатом 12.07.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, за твердженням Позивача, ФГ «ВІТТЕРРА» не скликало і не провело загальні збори після отримання вказаної заяви та не вирішило питання його вибуття зі складу членів господарства та пов`язаних з цим питань розподілу майна, повідомлення вартості частки та наданням її розрахунку з копіями необхідних документів.

Позивач посилається на висновок викладений у пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18, згідно із яким, наявність статутного (складеного) капіталу у фермерського господарства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, не є достатньою підставою для ототожнення його з товариством з обмеженою відповідальністю. Але оскільки фермерське господарство створюється за рахунок об`єднання майна громадян та їх підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, є підстави для застосування до правовідносин стосовно членства у фермерському господарстві приписів чинного законодавства, що регулюють участь у товаристві з обмеженою відповідальністю, зокрема приписів стосовно виходу зі складу його членів (пункту "в" частини першої статті 10 Закону «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII; частини першої статті 148 ЦК України у чинній на час звернення відповідачки із заявою від 27 листопада 2015 року редакції, що передбачала повідомний характер виходу з членів товариства з обмеженою відповідальністю; частини другої статті 54 Закону № 1576-XII стосовно повернення у натуральній формі майна, наданого товариству з обмеженою відповідальністю у користування). Вказане відповідає приписам частини першої статті 2 Закону «Про фермерське господарство» № 973-IV, а також частини третьої статті 114 ГК України, згідно з якими відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються не лише Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом № 973-IV, але й іншими нормативно-правовими актами України (близький за змістом висновок у подібних правовідносинах сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 6 березня 2018 року у справі № 907/167/17 щодо можливості застосування за аналогією приписів Закону № 1576-XII, які регулювали порядок скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю, до правовідносин за участю приватного підприємства, які не врегульовані ЦК і ГК України).

При цьому, Позивач вважає за можливе застосувати до спірних відносин за аналогією норми частин шостої, сьомої, восьмої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

У Відповіді на відзив від 30.10.2022 (вхід. від 11.11.2022 № 25721/22) Позивач заперечує проти доводу Відповідача про не отримання ним заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022, Позивач наголошує, що цю заяву було отримано адресатом 12.07.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, Позивач зазначає, що підпис на поштовому повідомленні зроблений ОСОБА_2 , який є також директором ТОВ «Колос» - підприємства, основним бенефіціаром якого є голова ФГ «ВІТТЕРРА» ОСОБА_3 . За твердженням ОСОБА_1 , вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_3 здійснює своє керівництво ФГ «ВІТТЕРРА» через ОСОБА_2 , а відтак, він як голова фермерського господарства був повністю обізнаний про факт її виходу зі складу членів господарства.

Позивач заперечує проти доводу Відповідача про відсутність необхідності застосування правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18, через те, що Статутом ФГ «ВІТТЕРРА» врегульоване питання виходу зі складу членів цього господарства.

При цьому, ОСОБА_1 вказує на те, що Статутом ФГ «ВІТТЕРРА» регламентовані лише окремі питання виходу зі складу членів фермерського господарства. Однак, у цьому статуті не врегульовані питання: поділу майна при виході члена; строки та порядок повідомлення члену господарства про вартість його частки; строки проведення розрахунків при виході зі складу членів господарства. А відтак, на думку Позивача, наявні підстави для врахування правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18 щодо можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

У Письмових поясненнях від 04.01.2021 (вхід. від 06.01.2023 № 503/23) Позивач звертає увагу, що запрошення від 04.11.2022 для участі у загальних зборах учасників фермерського господарства «ВІТТЕРРА» на 14.11.2022, було надіслано Відповідачем на адресу: АДРЕСА_2 , а не за адресою її фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_3 , відомості про яку наявні у матеріалах цієї судової справи.

Представники Відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.

У Відзиві від 24.10.2022 (вхід. від 25.10.2022 № 23678/22) голова ФГ «ВІТТЕРРА» ОСОБА_3 наголошує, що він не отримував заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022. Відмітка в повідомленні про вручення (яка містить лише підпис без прізвища особи отримувача) містить підпис, який не є його підписом. Також вказує на те, що невідповідність підпису вбачається з наданої Позивачем копії Статуту ФГ «ВІТТЕРРА», який містить підпис саме його підпис. При цьому, ОСОБА_3 зазначає, що на даний момент в ФГ «ВІТТЕРРА» працює лише він, тобто інші особи не могли і не мали правових підстав для отримання кореспонденції.

Також, на думку Відповідача, оскільки позов заявлений ОСОБА_1 на підставі норм статті 19, 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV та пунктів 4.4, 4.5, 4.6. 4.8, 6.9 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА», якими регламентовано процедуру питання виходу члена зі складу фермерського господарства, ці позовні вимоги не можуть бути вирішені з одночасним застосуванням наведених норм та положень і правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18 щодо можливості застосування до спірних правовідносин аналогії закону.

У Запереченнях від 02.12.2022 (вхід. від 20.12.2022 № 29089/22) Відповідач наголошує, що довід Позивача про належність підпису в поштовому повідомленні ОСОБА_2 , через якого ОСОБА_3 нібито здійснює керівництво ФГ «ВІТТЕРРА», не підтверджується жодними доказами.

Також Відповідач звертає увагу, що після того, як ОСОБА_3 стало відомо з матеріалів справи № 916/2542/22 про заяву ОСОБА_1 , на її адресу було направлено запрошення від 04.11.2022. У цьому запрошенні було запропоновано ОСОБА_1 прийняти участь в загальних зборах учасників фермерського господарства «ВІТТЕРРА» з порядком денним: розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022 про вихід зі складу засновників/членів (учасників) фермерського господарства «ВІТТЕРРА» та вирішення похідних питань, пов`язаних з виходом учасника зі складу фермерського господарства. Збори мали відбутися 14.11.2022 о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 5/1 каб. 308.

Однак, 14.11.2022 на загальні збори учасників ФГ «ВІТТЕРРА» ОСОБА_1 не з`явилась, через що (відсутність кворуму) загальні збори не відбулися. Вказані обставини, на думку Відповідача, додатково свідчать про відсутність правових підстав для задоволення прозову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2022 ОСОБА_1 є учасником ФГ «ВІТТЕРРА» (код ЄДРПОУ 42545184), якій належить частка у статутному (складеному) капіталі у розмірі 50 %. Інша частка в розмірі 50 % у статутному капіталі цього фермерського господарства належить ОСОБА_3 . /а.с. 21-23/.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 як учасником господарства складено Заяву на адресу ФГ «ВІТТЕРРА», посвідчену 01.07.2022 приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області Сурженко І.І., зареєстровано в реєстрі за № 606 (далі Заява від 01.07.2022). /а.с. 34/.

У Заяві від 01.07.2022 ОСОБА_1 повідомила, що нею прийнято рішення про вихід зі складу засновників/членів (учасників) ФГ «ВІТТЕРРА». У зв`язку з чим та відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», пункти 4.4, 4.5 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА», просила не пізніше 10 днів з дня отримання цієї заяви, скликати та провести загальні збори членів ФГ «ВІТТЕРРА», на яких розглянути питання її вибуття зі складу членів вказаного господарства та розподілення майна господарства.

Окрім того, у Заяві від 01.07.2022 ОСОБА_1 просила повідомити про вартість її частки, яка складає 50 % складеного капіталу та майна господарства, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви.

Також у Заяві від 01.07.2022 ОСОБА_1 просила протягом 90 календарних днів з дня отримання цієї заяви виплатити їй вартість її частки, розмір якої складає 50 % складеного капіталу та майна ФГ «ВІТТЕРРА» станом на дату подання цієї заяви.

Заява від 01.07.2022 була надіслана Позивачем на адресу ФГ «ВІТТЕРРА»: 67640, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Градениці, вул. Центральна, 87, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6760206561048 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового оператора Укрпошта з датою 01.07.2022, поштовою накладною від 01.07.2022 № 6760206561048 та фіскальним чеком від 01.07.2022. /а.с. 39/.

На підтвердження вручення вказаного поштового відправлення № 6760206561048 адресату 12.07.2022 Позивачем надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу з відбитком календарного штемпеля відділення Градениці поштового оператора Укрпошта, у якому в графі «підпис працівника поштового зв`язку» наявний підпис невстановленої особи. /а.с. 35 на звороті/.

Судом встановлено, що ФГ «ВІТТЕРРА» складено Запрошення від 04.11.2022, в якому було запропоновано ОСОБА_1 прийняти участь в загальних зборах учасників фермерського господарства «ВІТТЕРРА» з порядком денним: розгляд заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022 про вихід зі складу засновників/членів (учасників) фермерського господарства «ВІТТЕРРА» та вирішення похідних питань, пов`язаних з виходом учасника зі складу фермерського господарства. Збори мали відбутися 14.11.2022 о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 5/1 каб. 308. /а.с. 99/.

Запрошення від 04.11.2022 було надіслано Відповідачем на адресу ОСОБА_1 зазначену нею у Заяві від 01.07.2022, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6504802418060 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового оператора Укрпошта, поштовою накладною від 04.11.2022 № 6504802418060 та фіскальним чеком від 04.11.2022. /а.с. 100-102/.

Учасниками справи визнається обставина того, що 14.11.2022 не відбулися загальні зборі учасників фермерського господарства «ВІТТЕРРА» із вказаним порядком денним.

Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.

Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства (частина перша статті 96-1 Цивільного кодексу України).

Згідно із пунктом 3 частини третьої статті 96-1 Цивільного кодексу України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (частина перша статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV).

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV встановлено, що відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV передбачено, щодо складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із частинами першою, другою, шостою статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства.

Відповідно до пункту 4.4. Статуту Фермерського господарства «ВІТТЕРРА», в редакції затвердженій рішенням Загальних зборів учасників господарства, оформленим протоколом від 12.02.2019 № 1 (далі Статут ФГ «ВІТТЕРРА»), членство в господарстві добровільне. Прийом у члени господарства здійснюється на підставі заяви, поданої на ім`я голови господарства. Аналогічний порядок вибуття із членів господарства.

Пунктом 4.5 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» встановлено, що питання про прийняття або вибуття із членів господарства вирішується в 10-денний термін з дня подання письмової заяви всіма членами господарства на зборах членів господарства, і набуває чинності з моменту прийняття такого рішення.

У пункті 4.6 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» вказано, що відмова у прийняття чи вибутті із членів господарства повинна бути мотивована. Вона може бути оскаржена в судовому порядку.

Згідно із пунктами 4.8, 4.13 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» члени господарства мають право, зокрема, на вихід з членства господарства. Кожен член господарства має право вийти з господарства попередньо повідомивши про це збори членів господарства.

У пункті 6.3 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» вказано, що для забезпечення діяльності господарства за рахунок власних коштів засновники створили складений капітал у розмірі 2 000,00 гривень. Частки складеного капіталу становлять: ОСОБА_1 1 000,00 грн. чи 50 %; ОСОБА_3 1 000,00 грн. чи 50 %.

Частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України передбачено, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Суд відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновок викладений у пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 908/2606/18, згідно із яким, наявність статутного (складеного) капіталу у фермерського господарства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, не є достатньою підставою для ототожнення його з товариством з обмеженою відповідальністю. Але оскільки фермерське господарство створюється за рахунок об`єднання майна громадян та їх підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, є підстави для застосування до правовідносин стосовно членства у фермерському господарстві приписів чинного законодавства, що регулюють участь у товаристві з обмеженою відповідальністю, зокрема приписів стосовно виходу зі складу його членів (пункту "в" частини першої статті 10 Закону «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII; частини першої статті 148 ЦК України у чинній на час звернення відповідачки із заявою від 27 листопада 2015 року редакції, що передбачала повідомний характер виходу з членів товариства з обмеженою відповідальністю; частини другої статті 54 Закону № 1576-XII стосовно повернення у натуральній формі майна, наданого товариству з обмеженою відповідальністю у користування). Вказане відповідає приписам частини першої статті 2 Закону «Про фермерське господарство» № 973-IV, а також частини третьої статті 114 ГК України, згідно з якими відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються не лише Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом № 973-IV, але й іншими нормативно-правовими актами України.

Наразі стаття 148 Цивільного кодексу України виключена, а Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, згідно із пунктами 2, 6 Глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

А відтак, з огляду на те, що питання виходу члена зі складу фермерського господарства неврегульоване нормами Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV та інших нормативних актів, а також не в повній мірі врегульоване у Статуті ФГ «ВІТТЕРРА», зокрема, щодо необхідності отримання згоди інших учасників на вихід з членів господарства, порядку та строків поділу майна, повідомлення вартості частки та строків проведення розрахунків при виході зі складу членів господарства, суд на підставі частини першої статті 8 Цивільного кодексу України вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону приписи Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників. Статутом товариства може бути встановлено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства без згоди інших учасників. Відповідне положення включається до статуту товариства або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється (частина п`ята статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Частинами сьомою, восьмою статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII встановлено, що товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Суд не приймає довід Позивача про порушення його прав у зв`язку з нескликанням та непроведенням загальних зборів учасників ФГ «ВІТТЕРРА» щодо вирішення питання про вибуття зі складу членів господарства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, на момент звернення позивача до суду порушення його прав має об`єктивно існувати, окрім випадків коли законом прямо встановлено можливість звернення до суду за захистом прав на майбутнє, як-от із вимогами про заборону вчинення дій, які можуть порушити право або про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (частина друга статті 386 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, ОСОБА_1 у порядку встановленому пунктами 4.4, 4.5 ФГ «ВІТТЕРРА» складено та надіслано на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку Заяву від 01.07.2022.

У матеріалах справи наявна копія Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу (поштове відправлення № 6760206561048) бланк Ф119 з відбитком календарного штемпеля відділення Градениці оператора зв`язку Укрпошта, у якому проставлено позначку у графі «вручено», зазначено дату - 12.07.22, а також в графі «підпис працівника поштового зв`язку» наявний підпис невстановленої особи. /а.с. 35 на звороті/.

Суд не приймає довід Позивача про те, що підпис на вказаному поштовому повідомленні зроблений громадянином ОСОБА_2 , оскільки цей довід має характер припущення і не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Слід також зазначити, що відповідно до абзацу другого пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об`єкта поштового зв`язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Згідно із підпунктом 3.5.2.3 підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Розділу 3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211, у разі вручення уповноваженому юридичної особи реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, працівник поштового зв`язку на бланку повідомлення робить позначку "Уповноваженому" і зазначає його прізвище. На бланку повідомлення зазначається прізвище працівника поштового зв`язку, який здійснював оформлення повідомлення в місці видачі. У разі вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто» повідомлення про вручення підписує одержувач відправлення. У разі вручення адресованого юридичній особі рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення із використанням абонентської поштової скриньки датою вручення поштового відправлення вважається дата вкладення його до скриньки. На бланку повідомлення ф. 119 зазначається прізвище представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти (відповідно до реєстру ф. 11).

З огляду на відсутність у бланку Ф119 Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу (поштове відправлення № 6760206561048) обов`язкових позначок про отримання цього відправлення уповноваженим на отримання пошти представником юридичної особи - ФГ «ВІТТЕРРА» із зазначенням його прізвища, суд відхиляє цей документ як доказ, наданий на підтвердження отримання Відповідачем 12.07.2022 заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022.

А відтак, за відсутності обізнаності Відповідача про факт складання ОСОБА_1 . Заяви від 01.07.2022 та її зміст, у нього не було підстав для скликання і проведення загальних зборів членів господарства відповідно до пункту 4.5 Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» у період, що передував даті подання позовної заяви.

Окрім того, суд враховує, що під час розгляду справи Відповідачем для розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.07.2022 було скликано загальні збори учасників ФГ «ВІТТЕРРА», та надіслано запрошення на адресу Позивача зазначену у заяві. Однак вказані збори не відбулися внаслідок неявки на них ОСОБА_1 .

Щодо невирішення загальними зборами ФГ «ВІТТЕРРА» питання повідомлення ОСОБА_1 не пізніше 30 днів коли Відповідач дізнався про подану нею заяву, вартості її частки, надання обґрунтованого розрахунку цієї вартості та копій документів, необхідних для розрахунку, окремо слід зазначити наступне.

У цій частині Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами частини шостої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Як вже зазначалося, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону приписи Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Зокрема, з огляду на відсутність врегулювання нормами Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV та інших нормативних актів і положеннями Статуту ФГ «ВІТТЕРРА» питань порядку та строків повідомлення колишньому члену вартості його частки, надання обґрунтованого її розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, у даному випадку, можливим є застосування норм статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Однак, частину шосту статті 24 вказаного Закону, у якій йдеться про повідомлення наведених відомостей та надання документів саме колишньому члену товариства, слід застосовувати у сукупності з норами частини п`ятої цієї статті, згідно із якою, учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Тобто, відповідно до частин п`ятої, шостої статті 24 наведеного Закону підставою для виникнення права колишнього члена товариства на отримання відомостей про вартість його частки і документів, які її обґрунтовують, а також виникнення обов`язку, що йому кореспондує, є наявність обставини державної реєстрації виходу такого учасника. За відсутності такої обставини, як обов`язкової передумови, у Позивача не має права вимагати вказані відомості та документи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Пунктом 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, встановлено, що Порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

З огляду на те, що спір у цій справі виник через незабезпечення ФГ «ВІТТЕРРА» відповідно до наведеної норми створення умов доставки та вручення йому поштових відправлень, суд на підставі частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача частину судових витрат Позивача на сплату судового збору у розмірі 1 240,50 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

Представником Відповідача у судовому засіданні зроблено усно заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись, частиною першою статті 8, частиною першою статті 15, частиною першою статті 16, частиною першою, пунктом 3 частини третьої статті 96-1 Цивільного кодексу України, частинами першою, четвертою статті 1, частиною першою статті 2, статтею 19, частинами першою, другою, шостою статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII, пунктом 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «ВІТТЕРРА» (67640, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Градениці, вул. Центральна, 87, код ЄДРПОУ 42545184) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на сплату судового збору в розмірі 1 240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.).

3. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 28.02.2023 о 14 год. 30 хв. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 530 (5 поверх), тел. 0(482)307-986, явка учасників процесу не обов`язкова.

4. Учасникам процесу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2023 р.

Суддя Ю.А. Шаратов