open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

номер провадження справи 16/2/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2023 Справа № 908/129/22 (908/37/23)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Горб І.Б., розглянувши матеріали справи № 908/129/22(908/37/23) за позовною заявою

позивача - Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ: 43005393) в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7,код ЄДРПОУ 00382094), скорочена назва ПрАТ «ЗКФ»)

про стягнення 227598,02 грн боргу з єдиного соціального внеску

в межах справи № 908/129/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094)

Розпорядник майна арбітражний керуючий Саланська Ілона Любомирівна (69001, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, 10-а, оф. 2)

За участі представників:

від позивача Скитиба Н.І., відомості ЄДРЮОФОПтаГФ, посвідчення РЕ №000989 від 18.07.2022

від відповідача Пшеволодська О.В., протокол № 31 від 08.09.2022

УСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/129/22 про банкрутство боржника - Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика».

03.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» - боржника у справі про банкрутство № 908/129/22 про стягнення заборгованості, а саме: 1026714,96 грн податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб, 24600,88 грн податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та 227598,02 грн боргу з єдиного соціального внеску.

Позивач в позовній заяві просить стягнути зазначені суми заборгованості з рахунків у всіх банках, що належать ПрАТ «ЗКФ», а також за рахунок готівки, що належить ПрАТ «ЗКФ». В позовній заяві позивачем зазначені банківські реквізити, на які підлягають зарахуванню заявлені суми заборгованості.

Згідно ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

У відповідності до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством про банкрутство.

Ухвалою від 16.01.2023 у справі № 908/129/22(908/37/23) позовну заяву Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства Запорізька кондитерська фабрика (м.Запоріжжя) про стягнення податкового боргу та боргу з ЄСВ Господарський суд Запорізької області прийняв до розгляду в межах справи № 908/129/22 про банкрутство ПрАТ Запорізька кондитерська фабрика, відкрив провадження за заявою, ухвалив розглядати заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, на 14.02.2023 о 10.00 суд призначив підготовче засідання.

В обґрунтування позову Позивачем в позовній заяві зазначено, що за Відповідачем обліковуються узгоджені, самостійно визначені податкові зобов`язання та зобов`язання по ЄСВ, суми яких заявлені до стягнення, які не сплачені у визначені законом строки, а тому погашення заборгованості згідно чинного законодавства має бути здійснено за рішенням суду як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, так і за рахунок готівки. Так, Позивач послався на подання Відповідачем:

- податкової декларації з орендної плати з юридичних осіб № 9014748854 від 01.02.2022 (термін сплати 30.06.2022, 01.08.2022, 30.08.2022, 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022) на суму 1026714,96 грн;

- податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9014748949 від 01.02.2022 (термін сплати 29.07.2022, 31.10.2022) на суму 24600,88 грн;

- податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9150524691 від 08.08.2022 (термін сплати 09.08.2022) на суму 138718,38 грн та № 9234708257 від 09.11.2022 (термін сплати 09.11.2022) на суму 88879,64 грн.

Відповідач ПрАТ «ЗКФ» та розпорядник майна ПрАТ «ЗКФ» надали відзиви на позовну заяву аналогічного змісту (вих.№ 23 від 10.02.2023 та вих.№ 02-01/908/129/22-88 від 07.02.2023 відповідно). Відповідач та розпорядник майна не заперечили факту самостійного подання ПрАТ «ЗКФ» звітності, на яку послався Позивач в позовній заяві. Не висунули заперечень проти позову в частині стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску. Водночас, заперечили проти вимог в частині стягнення заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та заборгованості з орендної плати з юридичних осіб, зазначивши, що ПрАТ «ЗКФ», користуючись правом, наданим п. 50.1. ст.50, пунктами 69.14 та 69.22 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації, які були прийняті контролюючим органом. Відповідач та розпорядник майна зазначили, що згідно з уточнюючими деклараціями, а також рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.08.2022 у справі № 908/129/22(908/1064/22) податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та з орендної плати за землю з юридичних осіб у Відповідача відсутній.

Зі змісту відзиву Відповідача виходить, що вимоги щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску ним визнаються.

Позивач на призначене засідання подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вих.№ 4949/6/08-01-13-03-04 від 14.02.2023), у відповідності до якої зменшив позовні вимоги на суму 1026714,96 грн податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та на суму 24600,88 грн податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Просить стягнути з рахунків ПрАТ «ЗКФ» у всіх банках, а також за рахунок готівки, що належить ПрАТ «ЗКФ» на користь:

- ГУ ДПС у Запорізькій області (код одержувача 44118663 в Казначейство України (ЕАП) суму боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 227598 грн 02 коп. (на р/р НОМЕР_1 ).

В заяві про зменшення позовних вимог Позивач пояснив це зменшення поданням Відповідачем уточнюючих податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за №9305052975 від 29.01.2023 та з орендної плати з юридичних осіб за № 9305096169 від 06.02.2023 щодо зменшення податкових зобов`язань.

Пунктом 2 частини 2 ст.46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до положень частини 6 ст.46 ГПК України суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та ін ших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ підрозділ 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України допов нено пунктом 69.14, згідно з яким тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не на раховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що роз ташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупо ваних збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користу ванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухоне безпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російсь кої Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та ін ших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-ІХ підрозділ 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України допов нено пунктом 69.22, згідно з яким тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1364 від 06.12.2022 «Деякі пи тання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупо ваних Російською Федерацією», згідно з пунктом 1 якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федераці єю, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 06.12.2022 №1364, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до цього Переліку вся територія Запорізького району входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Згідно Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 територія Запорізької міської територіальної громади входить до Запорізь кого району (з адміністративним центром у місті Запоріжжя).

П. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

До матеріалів справи Відповідач надав подані ним до контролюючого органу уточнюючі декларації, а саме:

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік №9305052975 від 29.01.2023, у якій відображено зменшення податкового зобов`язання за 2022 рік на 36901,31 грн за рахунок ненарахування податкового зобов`язання починаючи з 01.04.2022 по 31.12.2022. Вказана податкова декларації прийнята Відповідачем, що підтверджується Квитанцією № 2 від 06.02.2023. Відповідно до поданої ПрАТ «ЗКФ» уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сума податкового зобов`язання за 2022 рік складає 12300,44 грн (термін сплати 29.04.2022). Податковий борг за вказаний період був стягнутий рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.08.2022 у справі № 908/129/22 (908/1064/22);

- з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік № 9305096169 від 06.02.2023, у якій відображено змен шення податкового зобов`язання за 2022 рік на 1711191,56 грн за рахунок ненарахування пода ткового зобов`язання, починаючи з 01.03.2022 по 31.12.2022. Вказана податкова декларації прийнята Відповідачем, що підтверджується Квитанцією № 2 від 06.02.2023. Відповідно до пода ної ПрАТ «ЗКФ» уточнюючої податкової декларації з плати за землю, сума податкового зо бов`язання за 2022 рік складає 342 238,32 грн (термін сплати 02.03.2022). Податковий борг за вказаний період був стягнутий рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.08.2022 у справі № 908/129/22 (908/1064/22).

Зважаючи на приведені обставини та правові норми, слід визнати, що зменшення Позивачем розміру заявлених вимог не суперечить його інтересам, а тому зменшення розміру позовних вимог прийнято судом.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є вимоги Позивача - Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області до Відповідача ПрАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 227598,02 грн.

Підготовче засідання 14.02.2023 відбулося за участі представників сторін та зафіксовано аудиозаписом за допомогою комплексу «Акорд».

Представник Позивача підтримала позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник Відповідача підтвердила відсутність заперечень та визнання позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати з єдиного соціального внеску у розмірі 227598,02 грн.

За підсумками підготовчого засідання, після заслуховування присутніх, безпосереднього дослідження в засіданні матеріалів справи, судом у нарадчій кімнаті прийнято рішення, вступну та резолютивну частини якого оголошено після виходу з нарадчої кімнати.

Згідно зі ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого засідання суду є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

У відповідності до ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Питання ухвалення рішення на випадок визнання позову відповідачем унормовані у ст.191 ГПК України.

Так, згідно з ч.1 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За положеннями ч.4 ст.191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Матеріалами справи, наданими поясненнями підтверджується, що заборгованість Відповідача виникла на підставі самостійного подання ним - платником податків:

- податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9150524691 від 08.08.2022 (термін сплати 09.08.2022) на суму 138718,38 грн. та № 9234708257 від 09.11.2022 (термін сплати 09.11.2022) на суму 88879,64 грн.

За вимогами ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування») .

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно зі ст. 191.1 контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів

Нормами п. 54.1. ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, пе редбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податково го та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Ко дексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Надавши оцінку матеріалам та обставинам справи, суд дійшов висновку, що визнання позову Відповідачем не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб. Визнання позову Відповідачем прийнято судом.

Зважаючи на приведені обставини та норми законодавства, слід визнати, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними.

За таких викладених вище обставин, позов задоволено повністю, з Відповідача підлягає стягненню заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 227598,02 грн за реквізитами для зарахування коштів, зазначеними Позивачем.

З правилами ч.3 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В даному випадку Позивач звільнений від сплати судового збору згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, виходячи з суми стягнення, з Відповідача в дохід бюджету підлягає стягненню 3413 грн 97 коп судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, 129, 130, 185, 191, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094) у всіх банках, що належать Приватному акціонерному підприємству «Запорізька кондитерська фабрика» (код ЄДРПОУ 00382094), а також за рахунок готівки, що належить Приватному акціонерному підприємству «Запорізька кондитерська фабрика» (ЄДРПОУ 00382094) на користь:

- ГУ ДПС у Запорізькій області (код одержувача 44118663 в Казначейство України (ЕАП) суму боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 227598 /двісті двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім/ грн 02 коп. (на р/р НОМЕР_1 ).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика» (69063, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 7, код ЄДРПОУ 00382094) в дохід державного бюджету України 3413 /три тисячі чотириста тринадцять/ грн 97 коп судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ ЗКФ.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 24.02.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко

Джерело: ЄДРСР 109174669
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку