ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про скасування судового наказу

"24" лютого 2023 р. Cправа № 902/734/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В., розглянувши заяву №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни про скасування судового наказу у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АВ" (вул. Каштанова, буд. 18-В, к. 9, м. Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500)

до боржника: Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни ( АДРЕСА_1 )

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 70778,10 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АВ" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни заборгованості у розмірі 70778,10 грн.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням зі сторони боржника умов договору поставки №1360 ОП/ВІ від 25.11.2020, в частині оплати за поставлений товар.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2022, вказану заяву розподілено судді Маслію І.В..

Відповідно ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

16.08.2022 судом видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АВ" (вул. Каштанова, буд. 18-В, к. 9, м. Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500, код ЄДРПОУ 40975633) 70778,10 грн. заборгованості за договором поставки №1360 ОП/ВІ від 25.11.2020 та 248,10 грн. сплаченого судового збору.

Згідно зі ст. 156 ГПК України на адресу боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було надіслано копію судового наказу. Щодо направлення на адресу заяви про видачу судового наказу з доданими до неї доказами суд в судовому наказі зазначив, що дані документи направлені на адресу боржника стягувачем 09.08.2022 з описом вкладення до цінного листа, доданого стягувачем до заяви, а тому судом повторно боржнику не направляються.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Зважаючи на те, що боржник не скористався правом подачі заяви про скасування вказаного наказу, відповідно до ч. 1 ст. 159 ГПК України судовий наказ набрав законної сили 21.11.2022 та був виданий представнику стягувача за його заявою від 10.10.2022, нарочно - 28.11.2022.

22.02.2023 до суду від Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни надійшла заява №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) про скасування судового наказу у справі №902/734/22 до якої додано клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу.

В обґрунтування поданої заяви та клопотання, боржник зазначає, що не отримувала копію наказу від 16.08.2022 оскільки в період з 14.07.2022 по 10.02.2023 тимчасово переїхала проживати в іншу місцевість в зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, а про існування даного наказу дізналась з сайту "судової влади".

Заявник вважає, що виданий судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки здійснила відповідні оплати по Договору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АВ", а тому зобов`язання припинено його виконанням відповідно до ст. 599 ЦК України.

Враховуючи викладене, боржник просить суд поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу та скасувати наказ від 16.08.2022 у справі №902/734/22.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу у справі №902/734/22, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 4 статті 156 Господарського процесуального кодексу України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.

Відповідно до частин третьої, сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом, для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3 - 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2022 судом видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АВ" (вул. Каштанова, буд. 18-В, к. 9, м. Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500, код ЄДРПОУ 40975633) 70778,10 грн. заборгованості за договором поставки №1360 ОП/ВІ від 25.11.2020 та 248,10 грн. сплаченого судового збору.

На виконання вимог ст. 156 ГПК України боржнику було надіслано копію судового наказу на адресу Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни ( АДРЕСА_1 ) дана адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, суд зазначає, що 22.09.2022, судовий наказ повернувся на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

З метою належного повідомлення боржника, судом повторно надіслано копію судового наказу.

07.11.2022 судовий наказ повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Окрім того, листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 "Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи" повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов`язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

За таких обставин факт неотримання боржником поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судовий наказ за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2020 у справі №908/3468/13).

Враховуючи наведене, судом вжито достатній обсяг заходів для належного повідомлення боржника про наявність наказного провадження у справі №902/734/22.

21.11.2022 судовий наказ набрав законної сили та був виданий представнику стягувача за його заявою від 10.10.2022, особисто в приміщенні суду 28.11.2022, що вбачається з власноручного підпису представника стягувача на заяві від 10.10.2022.

Згідно з ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Беручи до уваги те, що боржником до заяви про скасування судового наказу та клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу не додано жодного доказу в підтвердження викладених в заяві та клопотанні обставин, зокрема доказів сплати заборгованості, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного клопотання та відмову у його задоволені.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Враховуючи, що боржником без поважних причин пропущено процесуальний строк для подання заяви про скасування судового наказу, а судом відмовлено у задоволенні клопотання про його поновлення, заява №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) про скасування судового наказу підлягає поверненню боржнику.

Разом з тим, суд звертає увагу боржника, що він не позбавлений права звернутись до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку встановленому ст. 160, 328, 331 ГПК України

Керуючись ст.ст. 157, 158, 232, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1687/23 від 22.02.2023) про поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду Вінницької області від 16.08.2022 у справі №902/734/22.

2. Заяву №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) та клопотання №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1687/23 від 22.02.2023) повернути Фізичній особі-підприємцю Кривенко Оксані Андріївні.

3. Копію заяви №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) та клопотання №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1687/23 від 22.02.2023) Фізичної особи-підприємця Кривенко Оксани Андріївни долучити до примірника ухвали суду, який залишається в матеріалах справи.

4. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявнику) може бути оскаржено окремо від рішення суду до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію ухвали надіслати боржнику рекомендованим листом разом з матеріалами заяви №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1685/23 від 22.02.2023) про скасування судового наказу у справі №902/734/22 та клопотанням №б/н від 15.02.2023 (вх.канц. №01-34/1687/23 від 22.02.2023) про поновлення процесуального строку, а також на відому суду адресу електронної пошти стягувача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата складання повного тексту ухвали 24.02.2023.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - боржнику/заявнику АДРЕСА_1