ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/2101/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Департаменту кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - перший відповідач, ДСР НПУ), ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - другий відповідач, ліквідаційна комісія ДЗЕ НПУ), Департаменту кіберполіції Національної поліції України (далі - третій відповідач, ДК НПУ), в якому позивач, після уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ДСР НПУ щодо незарахування до стажу позивача служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України;

- зобов`язати ДСР НПУ зарахувати до стажу позивача служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення в Державній пенітенціарній службі України) та мав спеціальне звання майор внутрішньої служби.

Згідно з наказом від 08 грудня 2017 року № 321/ос-17 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням) з 12 грудня 2007 року. На момент звільнення із Державної кримінально-виконавчої служби вислуга років становила 18 років 00 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні - 21 рік 07 місяців 29 днів.

До трудової книжки серії НОМЕР_1 внесено запис про період проходження ним служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року безперервно.

05 березня 2018 року позивач був прийнятий на службу до Національної поліції України, а 09 лютого 2022 року переведений на посаду оперуповноваженого 3-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Луганській області ДСР НПУ.

У жовтні 2022 року позивач звернувся до ДСР НПУ з рапортом про зарахування до вислуги років у поліції служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року та встановлення надбавки за вислугу років з урахуванням проходження вище вказаної служби.

Листом від 24 листопада 2022 року № 11145/55/03-2022 ДСР НПУ відмовлено в зарахуванні до стажу служби в поліції вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VІІІ) період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України переліком обрахунку стажу служби в поліції не передбачено.

Позивач вважає таку бездіяльність ДСР НПУ протиправною, оскільки служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України має такий же правовий статус як і служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького та рядового складу, тому така служба підлягає зарахуванню до вислуги років в поліції на підставі пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 21 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 27 грудня 2022 року позовну заяву після усунення недоліків позовної заяви прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 16 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ДСР НПУ про залучення співвідповідачів. Залучено в якості другого відповідача - ліквідаційну комісію ДЗЕ НПУ, в якості третього відповідача - ДК НПУ, та зобов`язано надати до суду витребувані документи.

ДСР НПУ позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, ДСР НПУ зазначив, що наказом ДСР НПУ від 21 лютого 2022 року № 73о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено в порядку переведення з Департаменту кіберполіції Національної поліції України оперуповноваженим 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Луганській області ДСР НПУ, з 09 лютого 2022 року та встановлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки - 11 років 01 місяць 25 днів.

Частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік видів служби, які зараховуються до стажу служби в поліції. Так, до стажу служби в поліції зараховуються: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення. Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з абзацом другим пункту 3 розділу II Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок № 260), обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

Обчислення вислуги років ОСОБА_1 для виплати надбавки за стаж служби проводилося підрозділом кадрового забезпечення ДСР НПУ за матеріалами особової справи та відповідно до норм статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку № 260.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2004 року у редакції від 07 квітня 2017 року (чинній на момент проходження позивачем служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України) визначено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюється дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошове забезпечення, передбачене для працівників органів внутрішніх справ.

Наявність у законі норми бланкетного характеру, в силу якої працівники органів і установ виконання покарань проходять службу в порядку, передбаченому для працівників органів внутрішніх справ України не зумовлює тотожності стажу служби, тобто не прирівнює стаж служби в ДКВС України до стажу служби в органах внутрішніх справ України.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 у редакції від 07 листопада 2015 року (чинній на момент проходження позивачем служби в Державній кримінально-виконавчій службі) (далі - Положення № 114), до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Однак, Положення № 114 не містить норм, які б врегульовували питання обчислення стажу служби в поліції для цілей встановлення і виплати надбавки за стаж служби в поліції, а прирівнювання позивачем обох видів служб є помилковим, адже суперечить нормам статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», де прямо передбачено види служби, які враховуються до стажу служби поліцейських для встановлення і виплати надбавки за стаж служби в поліції та тривалості додаткової відпустки.

Аналіз викладених вище норм визначає порядок проходження служби та гарантії, які поширюються на персонал органів і установ виконання покарань, але не містить імперативних норм, щодо безумовного зарахування стажу служби в ДКВС України до стажу служби в поліції.

У період з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року позивач проходив службу в органах виконання покарань, які у різні періоди мали різні законодавчо закріплені назви. Так у період з 12 лютого 2007 року по 02 липня 2012 року позивач проходив службу в Державному департаменті України з питань виконання покарань (далі - ДДУПВП), з 02 липня 2012 року по 31 грудня 2016 року в Державній пенітенціарній службі України, а з 01 січня 2017 року по 12 грудня 2017 року у ДКВС України, яка входить в систему Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 1998 року № 827/98 (чинного на момент проходження позивачем служби в ДДУПВП) (далі - Положення № 827/98) ДДУПВП є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який безпосередньо реалізовує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до пункту 8, 10 Положення № 827/98 ДДУПВП очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України. ДДУПВП є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 1 та абзацом 4 пункту 14 Положення про Державну пенітенціарну службу України (далі - ДПтС України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 225 (чинного на момент проходження позивачем служби в ДПтС України), ДПтС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. ДПтС України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи управління ДПтС України та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації. Абзацом 4 пункту 3 вказаної постанови встановлено, що міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, що утворюються є правонаступниками територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби, які ліквідуються.

Таким чином, ДДУПВП, ДПтС України та ДКВС України в період проходження служби позивачем не входили до системи Міністерства внутрішніх справ України, мали інший правовий статус та виконували завдання щодо виконання кримінальних покарань та пробації. Крім того, в переліку видів служби в частині другій статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» не міститься служба в ДДУПВП, ДПтС України та ДКВС України, як така, що підлягає безумовному зарахуванню до стажу служби в поліції.

Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», відповідно до якої проходження служби в ДКВС України зараховується до вислуги років для призначення пенсій і грошової допомоги.

Абзацом 1 преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) встановлено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Пунктом «б» статті 12 Закону № 2262-XII визначено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького і рядового складу Державної-кримінально виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугою років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу років 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1062 «Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби» правонаступником ДДУПВП стала Державна пенітенціарна служба України.

Пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовано Державну пенітенціарну службу України та встановлено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державної пенітенціарної служби України, що ліквідовується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 348 «Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції» ліквідовано як юридичні особи публічного плану територіальні органи управління ДПтС України та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації. Абзацом 4 пункту 3 вказаної постанови встановлено, що міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, що утворюються є правонаступниками територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби, які ліквідуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 709 «Про утворення міжрегіонального територіального органу Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань» утворено як юридичну особу публічного права міжрегіональний територіальний орган Міністерства юстиції з питань виконання кримінальних покарань - Адміністрацію Державної кримінально-виконавчої служби України.

З указаного вбачається, що правонаступником ДДУПВП стала ДПтС України, яка у подальшому була ліквідована і правонаступником якої визначено Міністерство юстиції України, в системі якого утворено ДКВС України.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 до вислуги років, яка надає право на відповідну пенсію, зарахуванню підлягають як періоди служби в ДКВС України, так і час служби в Національній поліції, однак на сьогодні для цього відсутні необхідні передумови, а саме звільнення позивача зі служби в поліції та наявність необхідної кількості календарних років для призначення пенсії за вислугу років.

Таким чином, ДСР НПУ не має можливості зарахувати час безпосередньої служби позивача в ДКВС України до стажу служби в поліції, оскільки таке зарахування не відповідає законодавству, оскільки в переліку періодів служби, які включаються до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, відповідно до частини другої статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» ДКВС України не включається.

Включення періодів служби в ДКВС України до вислуги років визначено законодавцем лише для права на призначення пенсії та права на виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії відрізняється від порядку обчислення стажу служби в поліції та регулюються ці правовідносини різними нормативно-правовими актами.

Зважаючи на викладене вище, листом від 24 листопада 2022 року № 11145/55/03-2020 позивачу правомірно відмовлено у зарахуванні до стажу служби в поліції вислуги років у ДКВС України.

З урахуванням вказаного просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДСР НПУ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, ліквідаційна комісія ДЗЕ НПУ подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що у статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік видів та категорії служб, які включаються до стажу служби в поліції і служба в поліції і служба в органах Державної пенітенціарної служби України в цьому переліку відсутні, правових підстав для її включення до стажу служби в поліції на даний час нема. Включення періодів служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до вислуги років визначено законодавцем лише для права для призначення пенсії та право на виплату одноразової грошової допомоги.

На думку другого відповідача, ДЗЕ НПУ правомірно не зараховано безпосередню службу позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України до служби в поліції за період 05 березня 2018 року по 01 грудня 2019 року (період проходження служби позивача в Департаменті).

Просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Ухвалу суду від 16 січня 2023 року і позов з додатками надіслані ДК НПУ в його електронний кабінет. Документи доставлені до електронного кабінету 16 січня 2023 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення третього відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, ДК НПУ не скористався.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд кваліфікує неподання третім відповідачем відзиву на позовну заяву як визнання позову.

Відповідно до положень частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у період з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на момент звільнення в Державній пенітенціарній службі України) та мав спеціальне звання майор внутрішньої служби, з 05 березня 2018 року прийнятий на службу до Національної поліції України, що підтверджено трудовою книжкою від 03 листопада 2006 року серії НОМЕР_1 , наказом від 08 грудня 2017 року № 321/ос-17, послужним списком.

З 12 лютого 2007 року по 01 червня 2010 року позивач проходив службу на посаді інспектора Рубіжанського міського підрозділу Рубіжанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДДУПВП у Луганській області, з 01 червня 2010 року по 02 липня 2012 року - старший інспектор Рубіжанського міського підрозділу Рубіжанського міжрайонного відділу при кримінально-виконавчій інспекції управління ДДУПВП у Луганській області, з 02 липня 2012 року по 23 жовтня 2015 року - старший інспектор Рубіжанського міського підрозділу Рубіжанського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтСУ в Луганській області, з 23 жовтня 2015 року по 31 грудня 2016 року - старший інспектор Рубіжанського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції управління ДПтСУ в Луганській області, 31 грудня 2016 року переведений для подальшого проходження служби до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 01 січня 2017 року по 12 грудня 2017 року - заступник начальника Рубіжанського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 05 березня 2018 року по 01 грудня 2019 року - оперуповноважений міжрайонного відділу № 2 (м. Рубіжне) управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, з 01 грудня 2019 року по 24 січня 2020 року - інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Донецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, з 24 січня 2020 року - інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Луганській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, з 09 лютого 2022 року переведений на посаду оперуповноваженого 3-го відділу Управління стратегічних розслідувань в Луганській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України, що підтверджується послужним списком.

Згідно із наказом Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 08 грудня 2017 року № 321/ос-17 «Про особовий склад» відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (за власним бажанням) майора внутрішніх справ ОСОБА_1 , заступника начальника Рубіжанського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, з 12 грудня 2017 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні - 21 рік 07 місяців 29 днів.

Відповідно до витягу з наказу ДЗЕ НПУ від 05 березня 2018 року № 52 о/с «По особовому складу» відповідно до частини другої статті 47, частини першої статті 49, статті 52 та частини першої статті 56 Закону України «Про Національну поліцію» прийнято на службу за конкурсом та призначено ОСОБА_1 оперуповноваженим (за рахунок посади старшого оперуповноваженого) міжрайонного відділу № 2 (м. Рубіжне) управління захисту економіки в Луганській області з посадовим окладом 2500,00 грн, присвоївши йому спеціальне звання «рядовий поліції» та закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером 0170537.

Згідно з витягом з наказу ДЗЕ НПУ від 22 березня 2018 року № 66 о/с «По особовому складу» відповідно до статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено станом на 05 березня 2018 року стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки рядовому поліції ОСОБА_1 (0170537), оперуповноваженому міжрайонного відділу № 2 (м. Рубіжне) управління захисту економіки в Луганській області, - 07 років 02 місяці 19 днів.

Відповідно до витягу з наказу ДЗЕ НПУ від 29 листопада 2019 року № 404 о/с «По особовому складу» відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведено для подальшої служби до ДК НПУ майора поліції ОСОБА_1 (0170537), звільнивши з посади оперуповноваженого міжрайонного відділу № 2 (м. Рубіжне) управління захисту економіки в Луганській області, з 01 грудня 2019 року. Невикористана частина щорічної оплачуваної відпустки за 2019 рік складає 10 діб.

Згідно з наказом ДСР НПУ від 21 лютого 2022 року № 73 о/с «Про особовий склад» майора поліції ОСОБА_1 , який прибув у порядку переведення з Департаменту кіберполіції Національної поліції України, оперуповноваженим 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) управління стратегічних розслідувань в Луганській області, установивши посадовий оклад у розмірі 2500,00 грн, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 % посадового окладу з урахування окладу за спеціальним званням і надбавки за стаж служби та статті 78 розділу VІІ Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислуги років, надання додаткової оплачу вальної відпустки, станом 09 лютого 2022 року - 11 років 01 місяць 25 днів, з 09 лютого 2022 року.

У жовтні 2022 року позивач звернувся до ДСР НПУ з рапортом про зарахування до вислуги років у поліції служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року та встановлення надбавки за вислугу років з урахуванням проходження вищевказаної служби.

Листом від 24 листопада 2022 року № 11145/55/03-2022 відповідачем відмовлено в зарахуванні до стажу служби в поліції вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до статті 78 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України переліком обрахунку стажу служби в поліції не передбачено.

Не погодившись із відмовою відповідача в зарахуванні до вислуги років у поліції періоду служби в Державній пенітенціарній службі України, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

У частині другій статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на час звільнення в Державній пенітенціарній службі України) до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Судом установлено, що позивач з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на різних посадах.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

При цьому, частина п`ята статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а у подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Таким чином, на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, у тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року в справі № 826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Позиція щодо зарахування вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби у Національній поліції України підтримана Верховним Судом в постанові від 20 жовтня 2022 року № 160/11127/20 (адміністративне провадження № К/9901/33170/21). В зазначеній постанові Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення першої інстанції, дійшов висновку, що стаж служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Отже, врахувавши тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, діяльність позивача, функції, які ним виконувались на момент проходження служби, статус позивача, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Оскільки після звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України позивач з 05 березня 2018 року проходив службу в Департаменті захисту економіки Національної поліції України, розрахунок розміру стажу служби під час прийняття позивача на службу до управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України здійснено Департаментом захисту економіки Національної поліції України, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ДСР НПУ щодо незарахування до стажу позивача служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України та зобов`язання зарахувати до стажу позивача служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України, слід відмовити.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльності ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо незарахування позивачу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України та зобов`язати ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до стажу позивача служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (ідентифікаційний код 43305056, місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40111732, місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), Департаменту кіберполіції Національної поліції України (ідентифікаційний код: 40116400, місцезнаходження: вул. Бориспільська, 19, м. Київ, 02093) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо незарахування до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Зобов`язати ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 12 лютого 2007 року по 12 грудня 2017 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль