ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15 лютого 2023 рокуСправа № 921/60/23УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хома С.О.

за участю секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.

Розглянувши: матеріали Заяви № без номера від 28.11.2022 (документ сформований в системі Електронний суд 18.01.2023), (вх. № 60 від 18.01.2023)

Боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)

За участю:

-боржника: не з`явився;

-представника боржника: не з`явився;

Суть справи.

18.01.2023 до суду надійшла Заява без номера від 18.01.2023, (вх. № 60 від 18.01.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , документ сформований в системі Електронний суд 18.01.2023.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 вказану вище заяву передано на розгляд судді Хома С.О.

Ухвалою від 24.01.2023 Заяву № без номера від 28.11.2022 (документ сформований в системі Електронний суд 28.11.2022), (вх. № 695 від 29.11.2022) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху, встановлено строк десять днів з дня вручення ухвали боржнику на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом подання до суду:

-належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) щодо боржника ОСОБА_1 ;

-перелік документів, що додаються до заяви щодо боржника ОСОБА_1 ;

-опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна щодо боржника ОСОБА_1 ;

25.01.2023 через систему Електронний суд від заявника надійшла Заява № без номера від 25.01.2023 (вх.№ 669 від 26.01.23) про усунення недоліків з додатком.

Ухвалою від 30.01.2023 було призначено підготовче засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на 15.02.2023 на 11 год. 40 хв.

В підготовче засідання боржник не з`явився.

13.02.2023 до матеріалів справи від боржника ОСОБА_1 поступило Клопотання/Заява № без номера від 11.02.2023 (вх.№1226 від 13.02.2023), документ сформований в системі «Електронний суд» 11.02.2023, в якому просить вирішити питання у справі про його неплатоспроможність за його, ОСОБА_1 , відсутності у підготовчому засіданні суду та за наявними в матеріалах справи відомостями.

Отже, боржник знає про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.

Розглянувши Заяву № без номера від 28.11.2022 (документ сформований в системі Електронний суд 18.01.2023), (вх. № 60 від 18.01.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оцінивши докази, подані боржником в обґрунтування своїх вимог, викладених в такій Заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звернувся до суду з Заявою без номера від 18.01.2023, (вх. № 60 від 18.01.2023) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

В обґрунтування своїх вимог боржник зазначає, що уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість з 5 фінансовими установами, а саме з АТ «Сенс Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «А-Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «КредоБанк»

В поданій Заяві боржник ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Конкретизованого списку кредиторів та боржників загальна сума заборгованості перед кредиторами становить понад 435 255,65 грн..

Як зазначається боржником у Своїй Заяві станом на день подання Заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність відповідно до Довідки № 31/19/1-21-24 о/п від 06.10.2022 наявні у власності транспортні засоби, а саме :

Марка: ГАЗ

Модель: 3307 Ф-2 СПГ

Номер кузову: НОМЕР_2

Рік випуску:2002 року.

Марка: ВАЗ

Модель: 21213

Номер кузову: НОМЕР_3

Рік випуску:1995 року.

Однак, повідомляє суд, що дані автомобілі були продані відповідно до Розписки від 13.01.2023 року.

Проте боржником не надано до Заяви про відкриття провадження довідку з Сервісного центру МВС щодо відсутності у власності зазначених транспортних засобів (після їх продажу).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не виявлено записів щодо права власності на майно.

Однак, повідомляє суд, що за правом спільної сумісної власності належить квартира та членам сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 12.02.2022 року, виданого Бюром технічної інвентаризації.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладені в статті 115 КУзПБ, зокрема провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

У відповідності до п.3, п.14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Як вбачається з поданих матеріалів, боржником не долучено до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доказів, підтверджуючих наявність заборгованості перед фінансовими установами (у Заяві про визнання неплатоспроможним боржник зазначає про наявність заборгованості перед 5 кредиторам, натомість надано лише 3 довідки з банку та копію лише одного договору) так і доказів заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) щодо наявних кредиторів, підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором не надано.

Боржник зазначає в своїй Заяві, що боржником не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок, тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.

Проте боржником ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження звернення до фінансових установ (кредиторів) для отримання копій договорів. Суд звертає увагу, що посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє Заявника від обов`язку, визначеного п. 8 ч.3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених Заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч.3 ст.164, ст.81 Господарського процесуального кодексу України).

Також ОСОБА_1 до заяви не додано доказів з яких б вбачалося, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців.

Суд зазначає, що надана заявником роздруківка з сайту Українське бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Таким чином, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Як вбачається із доданих документів до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявником долучено Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладений 12.12.2022 між арбітражним керуючим Хомич Романом Володимировичем, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого /керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора/ № 1949 від 03.01.2020 та ОСОБА_1 ; заяву арбітражного керуючого Хомич Романа Володимировича про участь у справі про неплатоспроможність та квитанцію від 13.01.2023 АТ КБ «Приватбанк про сплату 2600 грн./отримувач Господарський суд Тернопільської області; призначення платежу: авансування винагороди арбітражному керуючому за договором, боржник ОСОБА_1 .

Боржник в своїй заяві посилається на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, зокрема, зазначає, що питання з приводу винагороди арбітражного керуючого не позбавляє можливості боржника фізичної особи укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.

Суд погоджується з даним твердженням боржника. Так, дійсно, в постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 Верховний Суд встановив наявність умов на укладення угоди з арбітражним керуючим на умовах відстрочення оплати та наявності майна боржника для погашення грошової винагороди у розмірі, який підлягає авансуванню боржником.

Натомість, у даному випадку договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.12.2022, на який посилається ОСОБА_1 , укладений ним з арбітражним керуючим ОСОБА_5 на умовах оплати його праці рівними частинами (2013,00 грн. протягом 10 місяців), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника.

При цьому, нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливість внесення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок господарського суду частинами протягом тривалого періоду (10 місяців) та після відкриття провадження у справі, за домовленістю боржника та арбітражного керуючого.

У пункті 30 постанови від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20 Верховний Суд зазначив: «…обов`язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов`язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому». Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №922/1734/20.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст.129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.

Заявником до заяви надано договір від 12.12.2022 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, сторонами якого є арбітражний керуючий ОСОБА_5 (Сторона-1) та ОСОБА_1 , боржник (Сторона-2).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на становить 2684 грн.

'Таким чином, розмір авансування винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень становить 40 260,00 грн.

Відповідно до абз. 6 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з вимогами законодавства арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, договір між заявником та арбітражним керуючим про оплату праці може бути альтернативою мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, однак вказаний договір повинен передбачати весь розмір винагороди, встановлений Кодексом України з процедур банкрутства, а саме на суму 40 260,00 грн.

Згідно з п. 3.1. даного договору, оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 20 130 грн. за весь строк виконання повноважень Сторони-1, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією.

Отже, договором від 12.12.2022 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачена оплата послуг арбітражного керуючого в сумі 20 130 грн., що суперечить встановленій законодавством сумі.

Відповідно до ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Також положеннями ч. 2 ст.34 та ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов`язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про (банкрутство) неплатоспроможність.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов`язкових передумов для звернення фізичної особи з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено, тобто законодавством не встановлено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень.

З огляду на викладене, суд не приймає договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 12.12.2022, як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2020,2021 та 2022 роки.

Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Як вбачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника за 2020 - 2022 роки заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Члени сім`ї інформації не надали".

Водночас, до Заяви не додано докази отримання відповідної інформації із офіційних джерел щодо членів сім`ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Надано лише Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 13.01.2023 що стосуються доходів саме боржника ОСОБА_1 .

Також боржником надано до Заяви довідку форми ОК-7 Пенсійного Фонду України Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_6 , проте боржником в своїй Заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність та доданих до Заяви Деклараціях про майновий стан боржника за 2020 - 2022 роки не зазначено як члена сім`ї ОСОБА_6 , та не зазначено, яке саме відношення ОСОБА_6 має до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб (стаття 43 Конституції України).

У своїй заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Довідки ПФУ від 13.01.2023 року та трудової книжки серії НОМЕР_4 він не працевлаштований (звільнений з останнього місця роботи наказом №97-к від 25.06.2015 року), дохід становить 0 грн.

Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості заявнику ОСОБА_1 працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов`язань перед банками та іншими фінансовими установами заявником не наведено, доказів про намір працевлаштуватись (взяття на облік в центрі зайнятості, тощо) боржником не надано.

Скрутне фінансове становище, неможливість виконання своїх боргових зобов`язань не є тими підставами, що перешкоджають заявнику реалізувати своє право на працю. Як наслідок звернутися до суду в майбутньому з заявою про неплатоспроможність, з дотриманням всіх вимог передбачених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.

Відповідно до вимог ч.5 ст.119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.