УХВАЛА
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа №9901/74/21
адміністративне провадження № П/9901/74/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - Президент України Зеленський В.О.), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО), Служби безпеки України (далі - СБУ), про визнання протиправним та скасування Указу в частині,
секретар судового засідання - Малик І.М.,
представник позивача - Бережна Я.С.,
представник відповідача - Пантюхова Л.Р.,
представник третьої особи: Служби безпеки України - Осипов Д.О.,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16.03.2021 подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України Зеленського В.О., в якому просить: визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 19.02.2021 № 64/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ) в частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 5 додатку 1, відповідно до якого застосовано санкції до позивача - громадянки України ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що: оскаржуваний Указ не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо можливості втручання у права особи «згідно закону»; ОСОБА_1 не відноситься до кола суб`єктів, до яких Закон України «Про санкції» дозволяє застосовувати санкції; Указом застосовано санкції, які не є передбачуваними та юридично визначеними; Указ містить положення, які суперечать Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України»; Указ не відповідає вимогам пропорційності та «необхідності у демократичному суспільстві»; було порушене її право прийняти участь під час ухвалення рішення та протиправність запровадження санкцій. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить задовольнити позов.
Верховний Суд ухвалою від 18.03.2021 відкрив провадження в справі №9901/74/21 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 13.04.2021.
У відзиві на позов відповідач вказує, що: оскаржуваний акт прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України; застосування санкцій до ОСОБА_1 рішенням РНБО, уведеним в дію оскаржуваним Указом, ґрунтується на принципах пропорційності, відповідності меті та ефективності, а також здійснено у зв`язку з наявністю достатніх підстав, визначених Законом України «Про санкції». З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначила, що відзив відповідача як і оскаржуваний акт суб`єкта владних повноважень не містить вказівки на будь-які фактичні обставини та докази, які б підтверджували, що персональні санкції застосовано до ОСОБА_1 обґрунтовано, тобто, які б дозволяли суду і позивачу зрозуміти, як своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 створювала реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяла терористичній діяльності та/або порушувала права і свободи людини і громадянина або вчиняла інші дії, які визначені Законом України «Про санкції».
У судовому засіданні 13.04.2021 за участю представників сторін судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме: РНБО та СБУ.
СБУ скерувала до суду письмові пояснення на адміністративний позов, у яких вказує, що: Президент України Зеленський В.О. діяв на реалізацію своїх конституційних повноважень, у порядку та на підставі законодавства України, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тобто пропорційно; оцінка факторів та ризиків, які становлять загрозу державності, фокусувалася не на доведенні достеменно будь-чиєї вини, а на існуванні самої можливості (імовірності) причетності певної особи (чи осіб, інших суб`єктів) до дій, які в розумінні Закону України «Про санкції» є підставою для застосування санкцій. З огляду на зазначене, СБУ вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Також, СБУ надані документальні матеріали, які, на думку третьої особи, підтверджують наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 обмежувальних заходів, окремі з них містять інформацію, що становить державну таємницю.
ОСОБА_1 подано відповідь на пояснення СБУ, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_1 не погоджується з твердженням СБУ щодо переліку суб`єктів, до яких можуть застосовуватись санкції. Посилаючись на положення Закону України «Про санкції», ОСОБА_1 зазначила, що спеціальна норма Закону передбачає порядок застосування персональних санкцій чітко, та вичерпно перелічує коло суб`єктів, до яких можуть бути застосовані такі санкції, тоді як, на думку ОСОБА_3 , вона не належить до кола суб`єктів, до яких можуть бути застосовані персональні санкції, і пояснення СБУ не містять таких доводів. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що СБУ не наводить будь-яких обставин та доказів, які дозволяють зрозуміти, яка конкретно діяльність ОСОБА_1 розглядається як така, що створює загрозу національним інтересам та національній безпеці України. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що додаткові пояснення щодо змісту секретних документів і наведені у них підстави застосування санкцій будуть надані суду у встановленому порядку після ознайомлення представника позивача з їх змістом.
Також, СБУ надані додаткові письмові пояснення, зі змісту яких слідує, що на думку третьої особи, застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічного самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, зокрема, в порядку кримінального судочинства. З огляду на викладене, застосування санкцій не виключає їх застосування до громадян України. Таким чином, Закон України «Про санкції» не звужує коло суб`єктів до яких можуть бути застосовані санкції, а конкретизує їх шляхом деталізації підстав застосування санкцій, а саме, вчинення певних дій вказаними суб`єктами. Також, СБУ зазначило, що зміст та обсяг зібраних даних давав достатні і переконливі підстави для відповідного реагування в інтересах національної безпеки України, а застосовані до ОСОБА_1 санкції мали легітимну мету.
ОСОБА_1 надала додаткові письмові пояснення, у яких вказала, що на її думку застосовані до по відношенню до неї персональні санкції не є заходами попереджувального впливу (превентивними заходами), а мають ознаки заходів державно-правового примусу як заходи припинення та заходи поновлення.
Від РНБО на пропозицію Верховного Суду надійшов лист, в якому РНБО вказала, що контролю підлягають пункти рішень РНБО, які містять конкретні завдання органам виконавчої влади. Завдання, визначене пунктом 4 Рішення, уведеного в дію Указом, контролюється на підставі отриманої від виконавців щоквартальної інформації про реалізацію видів обмежувальних заходів (санкцій), застосованих цим Рішенням. З урахуванням строку застосування обмежувальних заходів (санкцій) завдання, передбачене пунктом 4 Рішення, перебуватиме на контролі до 23.02.2024. завдання, визначене пунктом 5 Рішення, є строковим (термін його виконання - 23.03.2021). Наразі це завдання за погодженням з Президентом України знято з контролю як виконане.
Під час розгляду цієї справи Верховним Судом встановлено наступне.
Указом Президента України від 19.02.2021 №64/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Указ Президента України набрав чинності 19.02.2021 з дня опублікування в офіційному виданні - «Офіційний вісник Президента України» № 5.
Рада національної безпеки і оборони України відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції» підтримала пропозиції щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Службою безпеки України.
Відповідно до пункту 5 Додатку 1 до рішення РНБО від 19.02.2021 до ОСОБА_1 як громадянки України строком на три роки застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» у виді: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 4) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 5) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 6) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 7) запобігання виведенню капіталів за межі України; 8) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 12) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Суб`єктом внесення пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 виступала Служби Безпеки України.
Службою Безпеки України в рамках контррозвідувального супроводження нафтогазової та вугільної сфер отримано інформацію щодо протиправною діяльності юридичних осіб, одним із кінцевих бенефіціарних власників є громадянка України ОСОБА_1 . З метою недопущення заподіяння шкоди національним інтересам та національній безпеці відповідно до Закону України «Про санкції» Службою Безпеки України внесено до Ради національної безпеки і оборони України відповідні пропозицій щодо розгляду питання про застосування санкцій, зокрема, до ОСОБА_1
19.10.2022 Указом Президента України №726/2022 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з Додатком 1, зокрема, до ОСОБА_1 (№ з/п 2224).
Як зазначено в пояснювальній записці до проекту Указу Президента України від 19.10.2022 №726/2022 метою внесення змін до попередніх рішень РНБО є виключення дублювання застосування санкцій до окремих фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 6 вказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України внесено зміни в додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 19.02.2021 № 64/201, шляхом виключення позицій 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
20.02.2022 під час судового засідання Судом на обговорення поставлено питання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача заперечував проти закриття провадження у справі, вказавши на необхідність дослідження та встановлення правомірності оскаржуваного Указу, оскільки у період з 19.02.2021 до 19.10.2022 санкції, застосовані рішенням РНБО від 19.02.2021, уведені в дію Указом Президента України від 19.02.2021 №64/2021, діяли. Також, представник позивача вказала, що такі санкції припинили свою дію у зв`язку із прийняттям Указу Президента України від 19.10.2022 № 726/2022.
Представники відповідача та третьої особи вирішення питання про закриття провадження у справі залишили на розсуд суду.
За змістом частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження, зокрема, актів, дій чи бездіяльності Президента України.
Особливості розгляду цієї категорії спорів визначено у статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 5 Додатку 1 до рішення РНБО від 19.02.2021, уведеного в дію Указом Президента України від 19.02.2021 №64/2021, до ОСОБА_1 як громадянки України строком на три роки застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції».
В свою чергу, Указом Президента України від 19.10.2022 №726/2022 введено в дію рішення РНБО від 19.10.2022 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У пункті 6 цього рішення зазначено, що у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 19.02.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеному в дію Указом Президента України від 19.02.2021 № 64/2021: 1) у додатку 1 виключено позицію 5, згідно з якою до позивача були застосовані санкції, що є предметом розгляду у даній справі.
Отже, ОСОБА_1 виключена з переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішення РНБО від 19.02.2021, уведеного в дію Указом Президента України від 19.02.2021 № 64/2021.
Таким чином, внаслідок внесення змін до рішення РНБО від 19.02.2021, уведеного в дію Указом Президента України від 19.02.2021 № 64/2021, з метою виключення дублювання застосування санкцій до позивача, оскаржувані порушення виправлені суб`єктом владних повноважень.
При цьому зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання оскаржуваного Указу Президента України № 64/2021 від 19.02.2021 протиправним та його скасування в частині, оскаржуваній позивачем.
За наведених обставин Суд визнає наявними підстави для закриття провадження у справі.
При цьому, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з частинами першою та другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
За таких обставин сплачений судовий збір підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908.00 гривень за подання до суду адміністративного позову згідно з квитанцією від 24.02.2021 № #MP_AB270191LAG1_18131145.
Отже судові витрати, понесені ОСОБА_1 на оплату судового збору за подання до суду адміністративного позову має бути присуджений на його користь за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Керуючись статтями 2, 22, 132, 194, 238, 241, 243, 248, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», Суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі №9901/74/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ради національної безпеки та оборони України, Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.), сплачений згідно квитанції від 24.02.2021 № #MP_AB270191LAG1_18131145.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Дата складення повної ухвали суду - 22.02.2023.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
