СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Харків Справа № 913/311/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№3284 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Лісовицьким Є.А., повний текст складено 07.10.2021,

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення коштів у розмірі 81332740,43 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року позивач - АТ "Укртрансгаз", звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" заборгованості за договором транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 у сумі 81332740,43 грн, з яких: заборгованість з оплати добових небалансів у сумі 63920731,14 грн, пеня у розмірі 6843250,44 грн, 3 % річних у розмірі 3094070,18 грн, інфляційні втрати у розмірі 7474688,67 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку прийнято ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.07.2021).

Рішенням Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21 відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, АТ "Укртрансгаз" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Також, просить витрати по сплаті судового збору за апеляційною скаргою покласти на відповідача

18.11.2021 до Східного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 13379), в якому представник позивача просить визнати поважними причини неподання доказів до суду першої інстанції та поновити пропущений процесуальний строк на подання доказів; долучити до матеріалів справи додатково подані докази, перелік яких зазначено у додатках, та врахувати їх під час апеляційного розгляду, а саме: копії листів НКРЕКП № 12923/16.2.1/7-21 від 09.11.2021 та №13034/16.2.1/7-21 від 12.11.2021; копії звітів про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків АТ "Луганськгаз" за травень-грудень 2019 року (форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна)).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у відповідь на адвокатський запит НКРЕКП листами № 12923/16.2.1/7-21 від 09.11.2021 та №13034/16.2.1/7-21 від 12.11.2021 надало АТ "Укртрансгаз" копії звітів про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків АТ "Луганськгаз" за травень-грудень 2019 року (форми №8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна)), які подавались відповідачем до НКРЕКП. За твердженням позивача, за звітною інформацією самим відповідачем визначається та повністю підтверджується обсяг негативного небалансу, вартість отриманих послуг балансування та борг за отримані послуги балансування, які є предметом розгляду у справі №913/311/21.

При цьому, позивач з посиланням на положення ч. 8 ст. 80, ст. 119, п.5 ч.1 ст. 267, ч.3 ст. 269 ГПК України поважність причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції обґрунтовує тим, що такі додаткові докази були відсутні у володінні позивача та отримані ним лише після подання апеляційної скарги, а саме у листопаді 2021 року, у зв`язку з чим позивач об`єктивно не мав можливості надати такі докази суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№3284 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21 та призначено розгляд справи на 21.12.2021, про що повідомлено учасників справи в порядку вимог статей 120, 268 ГПК України.

14.12.2021 засобами електронного зв`язку до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Луганськгаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 21.12.2021 о 10:00 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням системи відеоконференцзв`язку "Easycon" з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021.

14.12.2021 засобами електронного зв`язку до апеляційного господарського суду від АТ "Укртрансгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 14604), в якому представник позивача просить зупинити провадження у справі № 913/311/21 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Луганської області від 14.09.2021 у справі № 913/312/21 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що в апеляційній скарзі позивач зазначив, що на підставі укладеного з АТ "Луганськгаз" договору від 29.03.2019 № 1904000292 розглядаються позовні вимоги у справі № 913/311/21 про стягнення заборгованості за добові небаланси та у справі № 913/312/21 про стягнення заборгованості за розподіл потужності. Водночас, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 зупинено провадження у справі №913/312/21 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/450/20, в межах якої передано на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду з підстав необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16. На думку позивача, враховуючи протилежність висновків у рішенні Господарського суду Луганської області від 14.09.2021 у справі №913/312/21 щодо факту укладення одного і того ж договору, зупинення апеляційним господарським судом провадження у справі №913/312/21, існує об`єктивна неможливість розгляду справи №913/311/21 до вирішення іншої справи №913/312/21.

16.12.2021 до Східного апеляційного господарського суду від АТ "Луганськгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" (вх. № 14743), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21 залишити без змін. В обґрунтування своєї правової позиції з посиланням на приписи ст. 11, 626, 627, 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, вказує, зокрема, на те, що між сторонами договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 додатки (1 - розподіл потужності, 2 - транспортування, та 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу) не складались, відсутність зазначених додатків вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог частини восьмої статті 181 ГК України є неукладеним, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.08.2019 у справі №913/473/18 та від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 21.12.2021 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представників сторін. Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 13379), про зупинення провадження у справі (вх. № 14604) в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти заявлених клопотань, зазначивши про можливість надати відповідні докази до суду першої інстанції, та відсутність підстав для зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням суду у справі № 913/312/21.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про долучення доказів. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№3284 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21, до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №918/450/20 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №918/450/20. Ухвалено сторонам невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати розгляду в касаційному порядку справи №918/450/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2022, зокрема, поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№3284 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 24 січня 2023 року об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.

Крім того, в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено про те, що враховуючи пункт 10 частини третьої статті 2 та частину другої статті 114 ГПК України, з огляду на конкретні обставини цієї справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір (без чого неможливо правильно розглянути апеляційну скаргу) суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження.

12.12.2022 до суду апеляційної інстанції від представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика Владислава Миколайовича надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 8010 ел.8944), в якому заявник просить визнати поважними причини неподання доказів до суду першої інстанції та поновити пропущений процесуальний строк на подання доказів; долучити до матеріалів справи додатково подані докази, перелік яких зазначено у додатках, та врахувати їх під час апеляційного розгляду, а саме: акт звіряння розрахунків станом на 31.08.2022.

Щодо доданих до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 2, 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. (ч.ч. 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази про неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Таким чином, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції, без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції, буде вважатися порушенням положень статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені положення Господарського процесуального кодексу України пов`язують вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням критеріїв: "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - позивача). Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність.

Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/2187/20.

Відтак, складені документи після прийняття судом оскаржуваного рішення в силу приписів статті 269 ГПК України не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги в якості доказу.

З огляду на викладене, судова колегія долучає до матеріалів справи вищенаведені додаткові докази, однак до розгляду не приймає як такі, що подані в суд апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права.

Також, 12.12.2022 від представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика Владислава Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. № 8011 ел.8946), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2022.

03.01.2023 до Східного апеляційного господарського суду від представника АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення щодо обставин справи з урахуванням висновків Верховного Суду та наявності преюдиціальних обставин (вх. № 46ел. 154), які заявник просить врахувати при вирішенні даної справи.

24.01.2023 до суду апеляційної інстанції від АТ "Луганськгаз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №963ел.1435), в якому заявник просить перенести розгляд справи № 913/311/21, призначений на 24.01.2023 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, на іншу дату; направляти усі процесуальні документи Східного апеляційного господарського суду на адресу поштового листування з АТ "Луганськгаз": 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, буд.14, та електронну адресу:pat@luggas.com.ua.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до Наказу Міністерства з питань Реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, станом на 10 грудня 2022 року до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) віднесені всі 8 (вісім) районів Луганської області, тобто вся територія Луганської області є тимчасово окупованою; 21 квітня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022130000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України за фактом того, що військовослужбовці Збройних Сил рф та учасники контрольованих рф незаконних збройних формувань, на території Луганської області із спочатку вторгнення ворога, з 24.02.2022 внаслідок дій держави-агресора здійснили захоплення структурних підрозділів АТ "Луганськгаз" включно зі всім рухомим та нерухомим майном (відповідні докази додано до клопотання); про інформацію щодо поновлення апеляційного провадження у справі №913/311/21 та призначення справи до розгляду АТ "Луганськгаз" стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень та останнє не має можливості ознайомитись з матеріалами справи через призупинення дії трудових договорів і відсутності укладеного договору про надання правової допомоги з будь яким адвокатським об`єднанням/адвокатом; зазначає про намір взяти участь у судовому засіданні, проте на більш пізнішу дату ніж 24.01.2023.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 24.01.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представника апелянта, який надав пояснення щодо обставин справи з урахуванням доводів та вимог апеляційної скарги та додаткових пояснень до апеляційної скарги. При цьому, щодо заявленого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи представник позивача зазначив про відсутність в даному випадку необхідності відкладати розгляд справи.

Судова колегія дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні та вирішила оголосити перерву в судовому засіданні.

Також, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 24.01.2023 представником апелянта заявлено усне клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 14 лютого 2023 року до 13:30 години; повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал №104; задоволено заяву представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика Владислава Миколайовича про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.02.2023 о 13:30 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та ухвалено судове засідання у справі №913/311/21, призначене на 14 лютого 2023 року о 13:30 годині, провести за участю представника АТ "Укртрансгаз" адвоката Кухтика Владислава Миколайовича в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

08.02.2023 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку (вх. № 1630 ел. 2518), яка задоволена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2023.

Судове засідання Східного апеляційного господарського суду 14.02.2023 розпочалось в режимі відеоконференції за участю представників сторін; представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову; представник відповідача, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 є Типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2019 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (зараз - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", далі - замовник) було укладено договір транспортування природного газу № 19004000292 (далі - договір) (т.1, а.с.22-41).

За умовами пункту 2.1 договору за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3 договору).

Обсяг послуг, що надаються за цим договором (крім послуг балансування), визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) (п. 2.4 договору).

Згідно з пунктом 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймаючи газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пп. 2.6, 2.7 договору).

Відповідно до пункту 2.8 договору додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільчої системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що оператор має право своєчасно отримувати выд замовника плату за надані послуги.

Разом з тим пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно врегульовувати небаланси.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1 договору).

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4 договору).

У пункті 5.5 договору сторони погодили, що на кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення його обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ).

Згідно з пунктом 9.1 договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу (п. 9.2 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору сторони погодили, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість щодобових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4. цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.5 договору).

Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

За умовами пункту 17.1 договору цей договір набирає чинності з 1 березня 2019 року на строк до 31 грудня 2019 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п. 17.2 договору).

Згідно з пунктом 17.3 договору у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

12.12.2019 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 19004000292, якою виклали розділи ІІ-ХІ договору в новій редакції (т.1, а.с.33-41).

Згідно з пунктом 2.1 договору (тут і далі в редакції додаткової угоди № 1 від 12.12.2021) за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до пункту 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника.

Згідно з пунктом 2.3 договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

У пункті 2.7 договору сторони зазначили наступне:

Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.

Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

Згідно з пунктом 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

У відповідності до пункту 2.6 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюються наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (п. 2.8 договору).

У пункті 4.1 договору сторони зокрема погодили, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до пункту 7.1 договору вартість послуг розраховується:

- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;

- балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

У разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 договору).

Згідно з пунктом 9.2 договору у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу.

У разі виникнення у замовника позитивного небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом ХІV Кодексу.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу спожито природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3 договору).

Згідно з пунктом 9.6 додаткової угоди № 1 від 12.12.2019 розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.

Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора за весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за яким оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору, вступає в силу з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини сторін з 01 травня 2019 року і діє протягом всього строку дії договору (п. 3 розділу ХІІ додаткової угоди № 1 від 12.12.2019).

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" листом від 27.11.2019 № 01-02-50/2100 повідомило Акціонерне товариство "Укртрансгаз" про відсутність наміру продовжувати дію договору та бажання припинити його дію з 01.01.2020, тобто правовідносини сторін за договором транспортування природного газу № 1904000292 припинилися 31.12.2019 (т.1, а.с.43).

Як зазначає в позовній заяві позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи він виявив наявність у відповідача за період з липня по грудень 2019 року негативні небаланси, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 750,00 тис. куб. м (7762500 кВт*год) на загальну суму 4240206,04 грн;

- за серпень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 690,00 тис. куб. м (7141500 кВт*год) на загальну суму 4610949,84 грн;

- за вересень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1213,7890 тис.куб.м (12562716 кВт*год) на загальну суму 6071746,45 грн;

- за жовтень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 1350,6440 тис.куб.м (13979165 кВт*год) на загальну суму 5755102,79 грн;

- за листопад 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 3526,7320 тис.куб.м (36501676 кВт*год) на загальну суму 18845811,67 грн;

- за грудень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 3872,5580 тис.куб.м (40080975 кВт*год) на загальну суму 24396914,35 грн.

Загальний обсяг негативних добових небалансів відповідача за період з липня по грудень 2019 року становить 11403,723 тис. куб.м на загальну суму 63920731,14 грн.

На думку позивача, вказані негативні добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу у зазначені періоди без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи (відбір газу на власні виробничо-технологічні витрати відповідача).

Позивач враховуючи пункти 2.8 та 11.4 договору через інформаційну платформу направив відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів: № 07-2019-1904000292 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року, № 08-2019-1904000292 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року, № 09-2019-1904000292 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року, № 10-2019-1904000292 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року, № 11-2019-1904000292 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року, № 12-2019-1904000292 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року (т.1, а.с.230-237).

У відповідності до пункту 9.3 договору позивач через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату за добові небаланси:

- рахунок від 31.07.2019 № 07-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси за липень 2019 року на суму 4240206,04 грн;

- рахунок від 31.08.2019 № 08-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси серпень 2019 року на суму 4610949,84 грн;

- рахунок від 30.09.2019 № 09-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси вересень 2019 року на суму 6071746,45 грн;

- рахунок від 31.10.2019 № 10-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси жовтень 2019 року на суму 5755102,79 грн;

- рахунок від 30.11.2019 № 11-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси листопад 2019 року на загальну суму 18845811,67 грн;

- рахунок від 31.12.2019 № 12-2019-1904000292 на оплату за добові небаланси грудень 2019 року на суму 24396914,35 грн (т.1, а.с. 230-237).

Проте, відповідач у встановлений договором строк оплату вказаних рахунків не здійснив.

Вказані обставини стали підставою для звернення до Господарського суду Луганської області з даним позовом, в якому позивач просив стягнути з АТ "Луганськгаз" заборгованість з оплати добових небалансів в сумі 63920731,14 грн. Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6843250,44 грн за загальний період з 22.08.2019 по 20.07.2021, 3% річних в сумі 3094070,18 грн за загальний період з 22.08.2019 по 20.07.2021, а також інфляційні втрати в сумі 7474688,67 грн за загальний період з вересня 2019 року по липень 2021 року (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку прийнято ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.07.2021).

До того ж, позивач у заяві про збільшення розміру позовних вимог просив в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування трьох відсотків річних до моменту виконання рішення (т.1, а.с.246-248).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292, у порушення умов якого відповідачем не виконано зобов`язання щодо оплати вартості добових небалансів за період липень - грудень 2019 року, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 63920731,14 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань з оплати добових небалансів позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

На підтвердження наявності обсягів добових небалансів позивач посилається на такі докази, односторонньо підписані АТ "Укртрансгаз":

- акти врегулювання щодобових небалансів № 07-2019-1904000292 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року; № 08-2019-1904000292 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року; № 09-2019-1904000292 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року; № 10-2019-1904000292 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року; № 11-2019-1904000292 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року; № 12-2019-1904000292 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року;

- довідки № 1 про добові небаланси АТ "Луганськгаз", що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року;

- довідки № 3 про добові небаланси АТ "Луганськгаз" за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року;

- реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ "Луганськгаз" за липень - грудень 2019 року форма 2 (форма 2 - інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що вимірюється щодобово протягом доби), і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ "Луганськгаз" за липень - грудень 2019 року форма 3 (форма 3 - інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу);

- двосторонні підписані зведені акти приймання-передачі природного газу оформлені між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Луганськгаз": № 5 від 04.06.2019 за травень 2019 року, № 6 від 04.07.2019 за червень 2019 року, № 7 від 05.08.2019 за липень 2019 року, № 8 від 04.09.2019 за серпень 2019 року, № 9 від 04.10.2019 за вересень 2019 року, № 10 від 05.11.2019 за жовтень 2019 року, № 11 від 04.12.2019 за листопад 2019 року, № 12 від 03.01.2020 за грудень 2019 року.

Позивачем до позовної заяви додано DVD-R диск як електронний доказ, на якому розміщено вищевказані документи форм 2 та 3, які оформлені на папері.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №974/21 від 17.06.2021) зазначив, зокрема про таке:

- АТ "Луганськгаз" є оператором газорозподільної системи та здійснювало на території ліцензованої діяльності (Луганська область): постачання природного газу для категорій споживачів: населення, промисловість, бюджет, релігія; розподіл природного газу розподільними системами, в якості оператора газорозподільної системи (Оператора ГРМ);

- щодо діяльності АТ "Укртрансгаз" як суб`єкту господарювання на ринку природного газу зазначив про те, що суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи (п. 2 ст. 20 Закону України "Про ринок природного газу"), яким фактично було АТ "Укртрансгаз" до 31.12.2019 та займало монопольне становище на ринку надання послуг з транспортування природного газу;

- щодо порядку, форми та істотних умов укладення договору транспортування природного газу зазначив, що відносини сторін які виникають з договору транспортування природного газу стосуються надання послуг, тому вони повинні відповідати вимогам ст.ст. 901-907 глави 63 ЦК України;

- щодо укладання між АТ "Укртрансгаз" та AT "Луганськгаз" договору транспортування природного газу зазначив про те, що договір транспортування природного газу № 1904000292 від 29.03.2019 повинен був мати також укладені між сторонами наступні додатки: додаток 1 - Розподіл потужності; додаток 2 - Транспортування; додаток 3 - Перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. Водночас, ні до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292, ні до додаткової угоди до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 жодного додатку складено та додано не було, відомості що в них містяться в тексті позовної заяви також відсутні. Водночас, стосовно істотності відомостей, що містяться у зазначених додатках зазначив про те, що додатком № 1 до договору мала визначатися вартість та порядок розрахунків за розподілену (договірну) потужність (гарантовану чи переривчасту); додатком № 2 до договору повинен був визначатися плановий обсяг фізичного транспортування природного газу замовника за місяцями у куб. м. (у редакції договору транспортування природного газу № 1904000292 від 29.03.2019); додатком № 2 до додаткової угоди № 1 від 12.12.2019 до договору повинен був визначати право використання потужності з обмеженнями; додаток № 3 до договору, яким визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п.5.4 розділу V договору). Оскільки між сторонами договору транспортування природного газу від 29.03.2019 №1904000292 відповідні додатки 1, 2 та 3 не складались, а відтак, відсутні будь які докази виконання його у відповідній частині сторонами; відсутність вказаних додатків вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України є неукладеним. На підтвердження своєї правової позиції посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16;

- між сторонами договору не підписувалися акти балансового розмежування, а отже без розгляду і узгодження актів розмежування балансової належності газопроводів між сторонами виконання договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 неможливо.

- між сторонами не узгоджувалась ціна послуг транспортування природного газу, що суперечить п. 3 ст. 180 ГК України. При цьому, у договорі передбачено, що протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу ГТС, фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом ГТС, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора; пунктом 12.3 договору передбачено обов`язок замовника надати фінансове забезпечення щодо послуг балансування, проте АТ "Луганськгаз" не надавав позивачу у рамках договору фінансове забезпечення. Докази надання відповідачем фінансового забезпечення в додатках до позовної заяви відсутні. Отже, за відсутності фінансового забезпечення позивач, всупереч умов договору і вимог Кодексу ГТС, протягом всього спірного періоду подавав (закачував) незабезпечені обсяги газу у газопроводи АТ "Луганськгаз".

- послуги транспортування природного газу перебувають у безпосередньому зв`язку і відсутність узгоджених умов щодо обсягів та порядку надання цих послуг унеможливлює виконання решти положень договору, у тому числі, в частині порядку визначення послуг балансування (т.1, а.с.135-148).

Водночас, позивач у відповіді на відзив (вх. № 1158/21 від 14.07.2021) зазначив про те, що укладений договір у первісній редакції укладався у типовій формі затвердженій постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (в редакції від 28.12.2018) та його умови передбачали можливість надання позивачем відповідачу послуг з транспортування природного газу, які складаються із трьох складових частин: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування) (п. 2.3 договору), а отже підписавши договір транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 відповідач тим самим погодився з його умовами, а також з тим, що за цим договором він може отримувати послуги з транспортування природного газу як за всіма трьома складовими, так і окремо кожну із складових вказаних послуг. За твердженням позивача, між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, підписано його уповноваженими особами та відповідачем вчинено дії, які свідчать про схвалення й прийняття до виконання вказаного правочину, а тому відсутні підстави вважати договір на транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 неузгодженим сторонами. Вважає також помилковим посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.08.2019 у справі 913/473/18 та від 25.06.2019 у справі 916/2090/16 (т.1, а.с.164-171).

В свою чергу, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив зазначив також про те, що на час виникнення спірних правовідносин щодо транспортування природного газу відносини регулювалися договорами на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 27.09.2011 № 1109011109/Б28, від 27.09.2011 № 1109011060/Н28, від 28.09.2011 №1109011156/П28, які були чинними, а тому зведені акти приймання-передачі природного газу відповідають зазначеним договорам, а не договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1910000182 (т.2, а.с. 168-172).

Проте, позивач зазначив про безпідставність таких тверджень, оскільки у справі № 913/311/21 періодом спірних правовідносин є 01.07.2019 - 31.12.2019, тоді як зазначені відповідачем договори є розірваними на підставі відповідних угод з 01.05.2019, а тому не діяли у вказаний період та не могли регулювати взаємовідносини сторін, у зв`язку з чим вони не стосуються предмету спору у справі № 913/311/21. Також позивач посилається на те, що обставини розірвання договору від 27.09.2011 № 1109011109/Б28 встановлені у рішенні Господарського суду Луганської області від 11.06.2021 у справі № 913/192/21, а обставини розірвання договору від 28.09.2011 № 1109011156/П28 - у рішенні Господарського суду Луганської області від 22.06.2021 у справі № 913/193/21. Таким чином, на думку позивача, додані відповідачем до заперечень докази не підтверджують відповідність актів приймання-передачі природного газу іншим договорам, а тому є недостовірними, у зв`язку з чим підлягають відхиленню (т.2, а.с.209-212).

28.09.2021 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі (т.3, а.с.16-29).

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що з урахуванням змін, передбачених додатковою угодою № 1 від 12.12.2019 до договору, сторони погодили, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби, проте відповідні додатки не складались, у зв`язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відсутність вказаних додатків вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог частини 8 статті 181 Господарського кодексу України є неукладеним. При цьому, судом першої інстанції зазначено про те, що правовий висновок щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, а також факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, наведений у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачу послуг балансування; в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують реальне понесення витрат пов`язаних із балансоутриманням.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, здійснені невідповідні обставинам справи висновки, неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції необґрунтовано застосовано висновки Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/2090/16, оскільки правовідносини у справах відрізняються. Крім того, за твердженням позивача, виходячи зі змісту положень 2.3, 2.7 договору, додатки 1 та 2 не стосуються умов договору в частині врегулювання добових небалансів, та такі додатки не укладаються у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Також апелянт вказує на підтвердження матеріалами справи наявності обставин вчинення дій на виконання спірного договору, в тому числі в частині передання відповідачу обсягів природного газу. До того ж, вказує на наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження реальності вчинення позивачем балансуючих дій та понесення пов`язаних з цим витрат у вигляді копій договорів про закупівлю природного газу та актів приймання-передачі природного газу з такими постачальниками за липень-грудень 2019 року, реєстрів надходження та використання природного газу, в тому числі на балансування.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 за послуги балансування обсягів природного газу.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 14 та статтею 629 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спірні правовідносини виникли з договору транспортування природного газу.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №921/184/21 вказав, що Закон "При ринок природного газу" та Кодекс газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС) визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.

Отже, договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Типовим договором.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), від 30.09.2015 №2493, та Типовим договором транспортування природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - транспортування, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Водночас, відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та на час укладення додаткової угоди до договору) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

Також, положеннями Типового договору транспортування природного газу (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Кодекс ГТС (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VІІІ "Порядок укладення договору транспортування природного газу та фінансове забезпечення" Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ "Порядок укладення договору транспортування природного газу та фінансове забезпечення" Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування:

- доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи;

- замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації;

- вчинення дій з врегулювання добового небалансу.

Як вбачається зі встановлених обставин справи, згідно з умовами пункту 2.3 укладеного між сторонами договору позивач (оператор) може надавати відповідачу (замовнику) такі послуги:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);

- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Відтак, укладаючи договір транспортування природного газу, сторони узгодили перелік послуг, що складають предмет даного договору. Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі ГТЗ, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 договору).

Як вбачається з умов договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 (а також умов цього договору в редакції додаткової угоди від 12.12.2019 №1), він містить розділ "Тарифи", яким передбачено, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (п.7.1 договору).

Розділ 9 договору та глава 6 розділу XІV Кодексу ГТС містять порядок визначення вартості щодобових небалансів.

З аналізу змісту договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 вбачається, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) (пункт 2.4 договору). Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.8 договору).

Відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди від 12.12.2019 № 1 пунктом 2.3 договору передбачено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка №1 до цього договору (розподіл потужності) та / або додатка №2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Відповідно до пункту 2.7 договору в редакції додаткової угоди від 12.12.2019 № 1 додаток №1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та / або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та / або протягом доби. Додаток №2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та / або протягом доби. Додаток №3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.

При цьому, сторонами узгоджено, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору, вступає в силу з моменту її підписання та розповсюджує свою дію на відносини сторін з 01 травня 2019 року і діє протягом всього строку дії договору (п. 3 розділу ХІІ додаткової угоди № 1 від 12.12.2019).

Судова колегія зазначає, що укладений між сторонами договір транспортування природного газу №1904000292 від 29.03.2019 в редакції додаткової угоди №1 від 12.12.2019, відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497, та його умови розповсюджують свою дію на правовідносини сторін у спірний період (липень-грудень 2019 року).

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, додатки №1, №2 та №3 до договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292 не укладено.

За оцінкою місцевого господарського суду, відсутність зазначених додатків вказує на неузгодженість сторонами такої істотної умови як предмет договору, а тому такий договір в силу вимог частини восьмої статті 181 ГК України є неукладеним.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 зроблено висновок про те, що відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов`язковими, а отже й істотними в контексті предмету договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.

Подібний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 (яка висловлена після подання апеляційної скарги), у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18.

Разом з тим, суд першої інстанції належним чином не перевірив обставин саме фактичного виконання сторонами умов договору, а тому висновки місцевого господарського суду щодо неукладеності договору є передчасними.

Як вбачається з матеріалів справи, договір транспортування природного газу №1904000292 підписано 29.03.2019, а також скріплено печатками позивача та відповідача. При цьому до зазначеного договору позивачем та відповідачем погоджувалися зміни, зокрема, додатковою угодою від 12.12.2019 №1, в якій сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) та визначили підстави і порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця, а отже, досягли згоди щодо цієї істотної умови.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання договору, зокрема: відповідачем надсилались повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі (т.1, а.с.97-109); у липні-грудні 2019 року відповідачем до інформаційної платформи з накладенням ЕЦП завантажувалися файли з наданням інформації про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово за ЕЦП; файли з інформацією про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу (т.1, а.с. 80-95).

Також матеріали справи містять підписані позивачем та відповідачем зведені акти приймання-передачі природного газу за травень - грудень 2019 року (т.1, а.с.44-65).

Оскільки матеріали справи містять докази фактичного виконання сторонами умов договору транспортування природного газу від 29.03.2019 № 1904000292, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати зазначений спірний договір неукладеним.

Стосовно тверджень відповідача про те, що сторони в договорі не визначили розподіл потужностей у точках входу / виходу до / з газотранспортної системи в обсязі, який мав би бути визначений згідно з додатком №1 (розподіл потужності) та / або додатком №2 (розподіл потужності з обмеженнями), тобто не погодили обсяг послуги, що надається за договором, що унеможливлює виконання решти умов договору, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу IX Кодексу оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності.

Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього Кодексу. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).

Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам. У випадку неукладання додатку № 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.

Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.

Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки № 1 та № 2 до договору не укладаються (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, від 26.07.2022 у справі № 921/183/21, від 02.08.2022 у справі № 922/3303/21, від 01.02.2023 у справі № 924/862/21).

При цьому, з огляду на викладене та те, що учасники ринку природного газу повинні дотримуватись правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання відповідних послуг, відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов`язку дотримання правил визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання послуг, а також погодження сторонами розповсюдження дії додаткової угоди від 12.12.2019 №1 (якою було передбачено умови отримання замовником послуг з розподілу потужності на добу наперед) на правовідносини сторін з 01.05.2019, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність врегулювання сторонами в договорі порядку надання послуг з розподілу потужності у спірний період.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що неукладення додатків 1 та 2 до договору унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення вартості наданих послуги балансування негативних щодобових небалансів природного газу, оскільки свідчить про відсутність узгоджених умов договору щодо обсягу та порядку надання послуг, у тому числі, в частині порядку визначення вартості перевищеного обсягу замовленої (договірної) потужності, не надав належної правової оцінки положенням Типового договору в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та умовам договору, з урахуванням внесених до нього змін додатковою угодою № 1 від 12.12.2019, що такі додатки є невід`ємною частиною цього договору, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби, а тому висновки суду щодо обов`язковості укладення вказаних додатків та значення їх при розгляді даного спору є передчасними.

При цьому відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному веб-сайті.

У пункті 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.

З наведеного вбачається, що укладення додатків 1 (розподіл потужності) та 2 (розподіл потужності з обмеженнями) є обов`язковими, крім випадків надання доступу на добу наперед, які надаються у разі подання замовником Оператору ГТС відповідних номінації/реномінації.

Водночас, позивачем на підтвердження вчинення дій на виконання договору додано до матеріалів справи, зокрема, подані відповідачем до інформаційної платформи номінації з визначенням обсягів природного газу в режимі однієї газової доби та їх реєстр, що подавались до газотранспортної системи у точках входу для їх відбору на точках виходу з газотранспортної системи, а також торгові сповіщення про купівлю на віртуальній торговій точці (ВТП) обсягів природного газу та їх реєстр, що визначались у номінаціях, та додатково поданих на часткове покриття своїх відборів.

При цьому, слід зауважити, що судом першої інстанції неправильно застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у справі № 916/2090/16, за обставинами яких було встановлено обов`язкове укладення додатків 1, 2 в силу положень Типового договору у редакції, станом на 2015 рік.

Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в межах господарської справи №913/312/21 за результатами розгляду позову Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення заборгованості за перевищення договірної потужності на підставі договору від 29.03.2019 №1904000292, рішенням Господарського суду Луганської області від 14.09.2021 у справі №913/312/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2022, позовні вимоги АТ "Укртрансгаз" задоволено частково.

Вказаними судовими рішеннями встановлено обставини щодо укладення спірного договору від 29.03.2019 №1904000292, а також надання АТ "Укртрансгаз" послуг замовленої (договірної) потужності та здійснення АТ "Луганськгаз" у спірний період в травні-грудні 2019 року в межах ПСО як постачальником зі спеціальними обов`язками повної оплати замовленої потужності на добу наперед та часткової оплати вартості перевищення замовленої потужності, що у взаємозв`язку з іншими встановленими обставинами справи свідчить про визнання відповідачем договору та вчинення дій, спрямованих на його виконання.

В свою чергу, додаток № 3 за своїм змістом визначає лише перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу. Обсяги переданого природного газу з газотранспортної системи по кожній точці виходу за переліком повністю підтверджено підписанням відповідачем зведених актів приймання-передачі природного газу за травень - грудень 2019 року, що свідчить про відсутність спору між сторонами щодо визначення точок комерційного обліку.

До того ж, позивачем до матеріалів справи долучений лист відповідача від 29.03.2019 №01-02-50/729, яким у відповідь на лист позивача вих. №1001ВИХ-19-1090 від 11.03.2019 щодо надання переліку точок входу/виходу відповідно до договору, відповідачем наданий перелік точок виходу (т.1, а.с.216). Отже, посилання скаржника на неузгодженість точок виходу з підстав непідписання додатку 3, за оцінкою апеляційного суду є безпідставними.

Аргументи відповідача щодо відсутності узгоджених між сторонами договору актів балансового розмежування також спростовуються наданими АТ "Укртрансгаз" до матеріалів справи підписаними між сторонами актами балансового розмежування (т.1, а.с. 176-216).

Відтак, наявні у справі докази, в тому числі зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період, свідчать про забезпечення відповідачу доступу до потужності, а отже, відсутність підписаних сторонами додатків № 1, 2, 3 не виключала можливість фактичного використання відповідачем потужності у відповідних розмірах, тим самим останнім отримуються послуги з розподілу потужності, у зв`язку з чим діють положення договору в частині надання таких послуг, а у випадку якщо у виникає добовий небаланс - договір діє в частині врегулювання добових небалансів.

Стосовно погодження сторонами умов щодо надання послуг балансування за відсутності підписаних додатків 1, 2, 3 до договору, колегія суддів враховує таке.

Як вже зазначалось, Закон України "При ринок природного газу" та Кодекс газотранспортної системи визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: надання доступу до потужності (розподіл потужності); послуги транспортування; послуги балансування.

При цьому, послуги балансування системи безпосередньо пов`язані із послугою транспортування природного газу.

Так, відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Тобто фактично спірний договір регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.

Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункти 17, 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно з пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Портфоліо балансування - сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу.

Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;

За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Так, у главі 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок визначення обсягу добового небалансу та плати за нього. Плата за добовий небаланс застосовується таким чином:

якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;

якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс (пункт 6 зазначеної норми).

Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.

Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.

Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує визначення алокацій (на яких даних ґрунтуються, порядок здійснення тощо). Так, алокація природного газу по кожному замовнику послуг транспортування природного газу, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) у точці виходу за певний період, визначається оператором ГТС та доводиться ним до відома замовника послуг транспортування природного газу у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору ГТС відповідно до цього розділу (пункти 3, 4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС оператор ГТС надає замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його подачі та відбори/споживання природного газу, що вимірюються протягом доби, щодобово окремо по кожному з його споживачів щонайменше два рази на газову добу.

Водночас за змістом пункту 2 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору ГТС інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором ГТС замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору ГТС не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором ГТС формою, погодженою Регулятором.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21 викладено правовий висновок про те, що з положень глав 5 та 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС вбачається, що інформація, яку Оператор ГТС використовує для складання алокацій, надається або самим замовником, або іншими суб`єктами ринку природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС. Тобто обсяг послуг балансування визначається сторонами не на момент підписання договору та додатків до нього, а вже після того, як Оператор ГТС отримає інформацію про обсяги природного газу, фактично відібраного замовником та поданої з / до газотранспортної системи - в результаті співставлення алокацій подач / відборів замовником природного газу до / з газотранспортної системи. Тому підписання сторонами додатків 1, 2, 3 до договору не є обов`язковим для визначення обсягу послуг балансування. При цьому договір не встановлює спеціальний порядок визначення вартості щодобового небалансу, яку має сплатити замовник, а також не містить відсилок до жодних додатків до договору (в тому числі до додатків 1, 2, 3). Натомість вартість небалансу визначається у порядку, передбаченому Кодексом ГТС (п.п. 35-38).

Судова колегія звертає увагу, що сторони в договорі транспортування природного газу погодили порядок визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунку за них.

Пунктами 9.1 та 9.2 договору (в редакції додаткової угоди №1) передбачено, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Пункт 9.3 договору визначає обов`язок замовника оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс, надісланого оператором у разі перевищення загальної вартості щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця загальної вартості щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця

Відповідно до пункту 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора за весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за яким оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що у разі непідписання сторонами додатків 1, 2, 3 до договору сторони не врегулювали відносини стосовно надання послуг балансування.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату за добовий небаланс (пункт 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

При цьому, наявність небалансу та здійснення балансування - це не тотожні поняття.

Відтак, з огляду на наведене для правильного вирішення даного спору за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування слід встановити обставини, пов`язані з фактичним виконанням спірного договору як наданням послуг власне транспортування газу, здійснення/ нездійснення балансуючих дій, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС; акти наданих послуг балансування обсягів природного газу; розрахунки вартості послуг балансування та звіти по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).

Подібний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.08.2022 у справі № 914/2351/19, від 28.07.2022 у справі № 904/5698/20.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження передання позивачем в мережу відповідача природного газу АТ "Укртрансгаз" надано зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період (липень-грудень) 2019 року.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача відносно того, що зведені акти приймання-передачі природного газу не відповідають договору №1904000292 від 29.03.2019, а відносяться до інших договорів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, які були чинними на час спірних правовідносин, оскільки останні не стосуються предмету спору. Так, спірні правовідносини між сторонами виникли за період з травня по грудень 2019 року, у той же час договори на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011109/Б28 від 27.09.2011, №1109011060/Н28 від 27.09.2011, 2011 № 1109011156/П28 від 28.09.2011 є розірваними на підставі угод з 01.05.2019, а тому не діяли у вказаний період та не могли регулювати правовідносини сторін, які були чинними на час спірних правовідносин.

АТ Укртрансгаз" за результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів АТ "Луганськгаз" природного газу до / з газотранспортної системи за період липень-грудень 2019 року виявив наявність у останнього небалансів, здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ "Луганськгаз" за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за липень 2019 року було виявлено остаточні обсяги негативних добових небалансів в розмірі 750,00 тис. куб. м (7762500 кВт*год) на загальну суму 4240206,04 грн, за серпень 2019 року - в розмірі 690,00 тис. куб. м (7141500 кВт*год) на загальну суму 4610949,84 грн; за вересень 2019 року - в розмірі 1213,7890 тис.куб.м (12562716 кВт*год) на загальну суму 6071746,45 грн; за жовтень 2019 року - в розмірі 1350,6440 тис.куб.м (13979165 кВт*год) на загальну суму 5755102,79 грн; за листопад 2019 року - в розмірі 3526,7320 тис.куб.м (36501676 кВт*год) на загальну суму 18845811,67 грн; за грудень 2019 року - в розмірі 3872,5580 тис.куб.м (40080975 кВт*год) на загальну суму 24396914,35 грн. Загальний обсяг негативних добових небалансів відповідача за період з липня по грудень 2019 року становить 11403,723 тис. куб.м на загальну суму 63920731,14 грн.

У відповідності до п.п. 9.3, 11.4 договору транспортування природного газу та глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператором ГТС було надано замовнику односторонні акти за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів та рахунки на оплату.

Так позивачем надано односторонньо підписані акти: № 07-2019-1904000292 від 31.07.2019 за газовий місяць липень 2019 року обсяг небалансу 750,0 тис. куб. м на суму 4240206,04 грн, № 08-2019-1904000292 від 31.08.2019 за газовий місяць серпень 2019 року обсяг небалансу 690,0 тис. куб. м на суму 4610949,84 грн, № 09-2019-1904000292 від 30.09.2019 за газовий місяць вересень 2019 року обсяг небалансу 1213,7890 тис. куб. м на суму 6071746,45грн, № 10-2019-1904000292 від 31.10.2019 за газовий місяць жовтень 2019 року обсяг небалансу 1350,6440 тис. куб. м на суму 5755102,79 грн, № 11-2019-1904000292 від 30.11.2019 за газовий місяць листопад 2019 року обсяг небалансу 3526,7320 тис. куб. м на суму 18845811,67 грн, № 12-2019-1904000292 від 31.12.2019 за газовий місяць грудень 2019 року обсяг небалансу 3872,5580 тис. куб. м на суму 24396914,35 грн; реєстри файлів завантаження до інформаційної платформи АТ "Луганськгаз" за липень-грудень 2019 року: форми 2, 3, дані, що містяться в інформаційній платформі відносно обсягів балансу газу та алокацій подач/відборів на точках входу/виходу по АТ "Луганськгаз", довідки № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за липень-грудень 2019 року, довідки № 3 про добові небаланси відповідача за липень-грудень 2019 року, а також рахунки за липень-грудень 2019 на оплату небалансів.

Разом з тим суд першої інстанції доводи позивача щодо складання і підписання сторонами відповідних актів належним чином не перевірив та надані позивачем акти, довідки про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи відповідно до вимог Кодексу ГТС у контексті до умов і правової природи договору та закону, не дослідив, тоді як їхні вихідні дані мають значення для підтвердження/спростування обставин наявності щодобових небалансів.

Отже, аргументи скаржника щодо недослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження.

Судова колегія зазначає, що відповідно до актів врегулювання щодобових небалансів оператор застосовує метод маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.

Пункт 7 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що для розрахунку плати за добовий небаланс для кожного замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи множить остаточний обсяг добового небалансу на ціну, що застосовується відповідно до пунктів 8 - 12 цієї глави.

Пункт 8 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується, визначається як:

- маржинальна ціна продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним (для позитивного небалансу, тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори);

- маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (для негативного небалансу, тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі).

Пункт 10 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС установлює, що з метою визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої погоджений Регулятором.

Якщо така торгова платформа не погоджена, визначення маржинальної ціни здійснюється відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС:

- маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для позитивного небалансу);

- маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування (для негативного небалансу).

Згідно з пунктом 12 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку якщо відповідно до пунктів 9 - 11 цієї глави визначення маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу є неможливим, формування ціни здійснюється наступним чином: маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування; маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування; ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.

З огляду на положення пункту 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС величина коригування становить 10 %.

Відповідно до пункту 15 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення. При цьому у випадку визначення маржинальної ціни продажу/придбання відповідно до пункту 9 цієї глави плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування розраховується виходячи із середньозваженої ціни короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).

Отже, розділ ХІV Кодексу ГТС детально регулює порядок визначення маржинальної ціни продажу природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним або негативним.

Остаточна плата за добовий небаланс розраховується так:

- відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць;

- згідно з пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Отже, якщо пункт 3 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС зобов`язує оператора газотранспортної системи доводити до відома замовників попередню вартість добових небалансів, то пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачає обов`язок оператора надати замовнику інформацію про остаточну вартість таких небалансів.

Пункти 17 та 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сукупно встановлюють, що остаточна плата за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць визначається до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, і така плата з урахуванням положень пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та частини другої статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" визначається на підставі реальних витрат оператора на природний газ, придбаний для балансуючих дій.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до актів врегулювання щодобових небалансів відповідач визначав маржинальну ціну продажу / придбання природного газу відповідно до пункту 12 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС за липень-вересень 2019 року та відповідно до пункту 11 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС за жовтень-грудень 2019 року; позивачем в актах врегулювання щодобових небалансів за липень-грудень 2019 року зазначався розмір як базової ціни, так і загальна вартість за добовий небаланс за відповідні місяці.

Крім того, як вже було зазначено пункт 11.4 договору прямо передбачає, що врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом Оператора ГТС. Оператор ГТС формує відповідні акти на підставі даних, що містяться в алокаціях, які, у свою чергу, містять дані, подані замовником у відповідних номінаціях / реномінаціях.

Подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 (п.9.26).

Оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п.11.5 договору).

Відтак, у разі, якщо замовник має обґрунтовані підстави вважати, що дані, викладені в односторонніх актах, не відповідають фактичним обставинам, він може надати Оператору ГТС відповідні відомості під час звірки розрахунків відповідно до пункту 11.5 договору.

Однак під час розгляду цієї справи не встановлено факту укладання сторонами актів звірки або оскарження / спростування відповідачем таких відомостей.

У зв`язку з цим апеляційний господарський суд погоджується з доводами скаржника про те, що на підставі відомостей, які містяться в інформаційній платформі, та вносились до неї відповідачем, а також складених Оператором ГТС односторонніх актів встановлюється обсяг небалансів АТ "Луганськгаз".

Наведене узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/252/21 (пп. 56-60).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки про оплату небалансу направлялися відповідачу через Інформаційну платформу, про що свідчать реєстри файлів відправлених з Інформаційної платформи філії "Оператор ГТС" АТ "Укртрансгаз".

Відповідно до пункту 19.1 договору сторони обмінюються інформацією, що стосується надання послуг, відповідно до порядку і в строки, передбачені Кодексом.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.

Верховний Суд зазначав, що не надіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акту та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між Оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п.5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №924/1135/20).

Подібна позиція наведена також у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №924/362/21, від 29.06.2022 у справі № 906/184/21.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції також вбачається, що позивач не довів надання послуг балансування природного газу.

Водночас відповідно до пункту 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оператор газорозподільної мережі укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній мережі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної мережі та власної господарської діяльності.

Разом з тим й АТ "Укртрансгаз" згідно з пунктом 10 розділу ХІІІ Кодексу ГТС як оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

АТ "Луганськгаз" як оператор газорозподільної системи мав би або закупити природний газ для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат, або оплатити цей газ шляхом оплати послуг балансування АТ "Укртрансгаз"; у свою чергу, АТ "Укртрансгаз" для оплатного балансування має використовувати природний газ, який придбаний ним.

З огляду на наведене суд першої інстанції, обмежившись лише посиланням на недоведеність позивачем надання послуг балансування природного газу, не дослідив та не встановив у повній мірі фактичні обставини справи, пов`язані із закупівлею позивачем природного газу для надання відповідачеві спірних послуг з балансування та послуг з транспортування.

В свою чергу, АТ "Укртрансгаз" на підтвердження вчинення балансуючих дій надав договори про купівлі-продажу природного газу, укладені ним з Акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", ТОВ "ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД", ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДІНГ" та акти приймання-передачі природного газу з такими постачальниками за липень-грудень 2019 року.

Водночас, умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов`язку з оплати Оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу).

Подібні висновки наведені в п.9.26 постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

При цьому Кодекс ГТС у розділу ХІІІ передбачає вчинення Оператором ГТС відповідних заходів у разі виникнення загрози цілісності газотранспортної системи (зокрема, шляхом купівлі-продажу короткострокових стандартизованих продуктів).

Також глава 3 розділу XIV Кодексу ГТС унормовує здійснення Оператором ГТС балансуючих дій, зокрема, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів відповідно до пункту 3 цього розділу (на виконання якого Оператор ГТС уклав зазначені вище договори купівлі-продажу природного газу тощо).

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій Оператором ГТС, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави.

Отже, Оператор ГТС здійснює балансування системи на постійній основі, а не лише у разі виявлення у конкретного замовника небалансу. Вимога щодо врахуванні в платі за небаланс вартості вчинення балансуючих дій та відображення відповідних витрат пов`язана з встановленими в ч.1 ст.35 Закону "Про ринок природного газу" принципами справедливості, недискримінаційності, прозорості та обумовленості об`єктивними чинниками. Врахування вартості вчинення балансуючих дій проявляється в першу чергу в порядку визначення ціни надання таких послуг (зокрема, щодо застосування показника вартості короткострокових стандартизованих продуктів за газову добу (D).

Однак ні Кодекс ГТС, ні договір не пов`язують виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг з врегулювання Оператором ГТС добового небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи. Підставою для оплати є, як зазначено, виникнення у замовника негативного небалансу.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі 906/252/21, у справі № 906/184/21.

Відтак, помилковими є висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів вчинення позивачем балансуючих дій та пов`язаних з цим витрат.

Оскільки чинне законодавство не передбачає можливості безоплатного відбору Оператором ГРМ з ГТС придбаного Оператором ГТС природного газу, а набуття такого газу передбачається послугою балансування як складовою за змістом укладеного між сторонами договору транспортування газу, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення повної оплати послуг Оператора ГТС з балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу від 29.03.2019 №1904000292, що склалися з негативних добових небалансів за період липня-грудня 2019 року.

Контррозрахунку заборгованості за добовий небаланс, а також вартості ціни газу відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, досліджуючи обставини справи та надаючи оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, дійшов висновку що односторонньо підписані акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на оплату за період липня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині суми основної заборгованості.

Оскільки позивачем належними доказами доведено наявність у відповідача заборгованості з оплати за добовий небаланс за липень-грудень 2019 року у розмірі 63920731,14грн, а відповідачем не надано як доказів самостійного врегулювання щодобового небалансу, так і доказів оплати вартості щодобового небалансу позивачу, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з АТ "Луганськгаз" 63920731,14 грн заборгованості за добовий небаланс за липень-грудень 2019 року.

Апеляційним господарським судом встановлено, що оплата послуг Оператора ГТС з балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу від 29.03.2019 №1904000292 повинна була бути здійснена з урахуванням вимог пункту 9.3 договору:

-за липень 2019 року на суму 4240206,04 грн до 21.08.2019;

-за серпень 2019 року на суму 4610949,84 грн до 20.09.2019;

-за вересень 2019 року на суму 6071746,45 грн до 21.10.2019;

-за жовтень 2019 року на суму 5755102,79 грн до 21.11.2019;

-за листопад 2019 року на суму 18845811,67 грн до 20.12.2019;

-за грудень 2019 року на суму 24396914,35 грн до 20.01.2019.

Відповідно до частини 1 статті 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, положення частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку останнім нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6843250,44 грн за загальний період з 22.08.2019 по 20.07.2021, 3% річних в сумі 3094070,18 грн за загальний період з 22.08.2019 по 20.07.2021, а також інфляційні втрати в сумі 7474688,67 грн за загальний період з вересня 2019 року по червень 2021 року (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яку прийнято ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.07.2021, т.1, а.с. 247-248).

Враховуючи обставини прострочення відповідачем зобов`язань із здійснення оплати щодобових небалансів та здійснивши перерахунок, заявлених позивачем до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, зважаючи на суми боргу з урахуванням дат їх виникнення та строків оплати,, суд апеляційної інстанції встановив правильність такого розрахунку.

Таким чином, встановивши обставини надання позивачем та отримання відповідачем послуг балансування обсягів природного газу за період липня - грудня 2019 року, не оплату відповідачем відповідних послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Водночас, позивач, посилаючись на ч. 10 ст. 238 ГПК України, просив суд у резолютивній частині рішення, ухваленого за результатом розгляду даної справи, зазначити про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду.

Так, згідно частини 10 статті 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VІ цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Відтак, застосування частини 10 статті 238 ГПК України сприятиме швидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на суму саме основного боргу у розмірі 63920731,14 грн починаючи з 21.07.2021 (враховуючи, що у позові вже здійснено нарахування по 20.07.2021) до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок основного боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: (СОБ х3х КДП): КДР:100, де: СОБ - сума непогашеної заборгованості; 3 - 3 відсотка річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною вище формулою.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги позивача, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає розподілу у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, пунктом 2 статті 275, пунктом 1 частини 1 статті 277, статтями 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити.

Рішення Господарського суду Луганської області від 28.09.2021 у справі №913/311/21 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 81332740,43 грн, з яких: 63920731,14 грн заборгованості з оплати добових небалансів, 6843250,44 грн пені, 3094070,18 грн 3% річних, 7474688,67 грн інфляційних втрат.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 794500,00грн

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, код ЄДРПОУ 05451150) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1191750,00 грн.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати та стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" (93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 87, код ЄДРПОУ 05451150) на корить на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 3% річних на фактичну (несплачену) суму заборгованості з оплати добових небалансів за період: з 21.07.2021 до моменту виконання цього рішення суду в частині сплати заборгованості за такою формулою:

«(СОБ х3х КДП): КДР:100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.02.2023.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль