ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3284/22 пров. № А/857/16775/22

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого суддіКузьмича С. М.,

суддівМатковської З.М., Улицького В.З.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року (ухвалене головуючим суддею Осташ А.В. у м. Тернопіль) у справі № 500/3284/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 192450004348 від 20.04.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком, та скасувати його;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком з 01.04.2022, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 14.04.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач відмовив у такому призначенні у зв`язку з тим, що право на достроковий вихід на пенсію вже використала дружина позивача. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 192450004348 від 20.04.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 , відповідно до абзацу 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 01.04.2022.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що допустимість реалізації права батька дитини з інвалідністю на призначення йому дострокової пенсії за віком не може ставитися в залежність від реалізації матір`ю свого права на пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання. Крім того, на час звернення до відповідача із відповідною заявою позивачем дотримані умови щодо досягнення необхідного віку (55 років) та наявності страхового стажу не менше 20 років, що не заперечується відповідачем у спірній відмові.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Раславка Кременецького району Тернопільської області, де проживає і на даний час.

05.11.1989 між ним і громадянкою ОСОБА_2 було укладено шлюб (свідоцтво про шлюб серії № НОМЕР_1 ).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії № НОМЕР_2 , згідно якого ОСОБА_1 , є батьком, про що зроблено запис № 15 в книзі реєстрації актів про народження.

Згідно Медичного висновку №563 від 31.07.1993 ОСОБА_3 (син) має захворювання, яке відповідає розділу 1 пункту І Додатку І наказу «Про перелік медичних показань та порядок видачі медичних висновків дітям-інвалідам з дитинства віком до 16 років» № 175 від 05.12.1991, а саме олігофренію. Довідкою до акта огляду МСЕК № 0056220 від 26.11.2012 підтверджується, що був здійснений повторний огляд ОСОБА_3 і встановлена І група інвалідності підгрупа А довічно, інвалід з дитинства.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 20.01.2022.

14.04.2022 позивач звернувся до Тернопільського управління ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення йому дострокової пенсії за віком на підставі п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування». Вказана заява була прийнята та зареєстрована того ж дня за № 1057.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №192450004348 від 20.04.2022 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю права на призначення дострокової пенсії, оскільки згідно поданих документів долучених до заяви, є заява матері дитини-інваліда про використане право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону.

Страховий стаж позивача складає 32 роки 02 місяці 15 днів.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0209-8/11758 від 26.04.2022 року позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені дострокової пенсії за віком на підставі п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

За змістом ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому, до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Також ст. 17 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94)

У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.

Тобто, дострокова пенсія за віком призначається одному з батьків за вибором матері у випадку досягнення встановленого віку та наявності страхового стажу.

Судом встановлено, що станом на 14.04.2022 року позивач досягнув віку 55 років та набув стажу роботи більше 20 років.

Також судом встановлено, що дружина позивача - ОСОБА_5 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 29.06.2016 отримує пенсію за вислугою років, що підтверджується довідкою відповідача.

Відтак, станом на 14.04.2022 (день звернення позивача до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком) дружина позивача пенсію за віком, призначену їй як матері особи з інвалідністю з дитинства, не отримувала.

Суд зазначає, що ні Закон № 1058-IV, ні Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), не визначають таку підставу для відмови у призначенні пенсії чоловіку, як використання права на призначення пенсії дружиною.

На думку колегії суддів, п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV визначено спеціальне суб`єктивне право батька (за вибором матері), як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір`ю свого права на призначення іншого виду пенсії, якщо вона скористалася своїм правом і відмовилася від пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 12.11.2013 року у справі № 21-373а13, Верховний Суд від зазначеної правової позиції у своїх рішеннях станом на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не відступав.

Пенсія по інвалідності та пенсія за віком є двома різними видами пенсій, а тому призначення матері дитини з інвалідністю пенсії по інвалідності, не може слугувати перешкодою для призначення батьку цієї дитини дострокової пенсії на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закон № 1058-IV, при дотриманні ним умов для призначення такої пенсії, передбачених вказаною нормою.

Поряд з цим, аналіз норм ст. 17 Закону № 1788-ХІІ, ст. 115 Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1 вказує на те, що необхідною умовою призначення батьку дитини - інваліда з дитинства, дострокової пенсії за віком є згода матері такої дитини.

Матеріалами справи стверджується, що 14.04.2022 дружина позивача повідомила відповідачу про надання згоди на призначенні її чоловіку дострокової пенсії за віком (а.с. 9).

Разом з цим, відповідач не взяв до уваги вказану вище заяву та, відповідно, безпідставно відмовив позивачу в призначенні дострокової пенсії.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача у призначенні позивачу дострокової пенсії на підставі ст. 115 Закону № 1058-IV як батьку дитини-інваліда з дитинства.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 500/3284/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький