ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3390/22 пров. № А/857/15635/22Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

суддя у І інстанціїЧепенюк О.В.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Тернопіль,

дата складення повного тексту рішення 20 жовтня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ) у призначенні позивачу пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за 60 місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв на підставі довідки №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року по сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Зоря» за 1985-1991 роки, виданої архівним відділом Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області;

зобов`язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням заробітної плати за 60 місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв на підставі згаданої довідки з часу призначення пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 500/3390/22, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем надано ГУ ПФУ архівну довідку про заробітну плату №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року, видану архівним відділом Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, за період роботи ОСОБА_1 у 1985-1991 роках.

При цьому єдиною підставою для неврахування вказаної довідки було те, що прізвище, ім`я та по батькові у зазначених документах зазначалось « ОСОБА_1 »

Поряд із цим, суд звернув увагу, що факт перебування позивача у трудових відносинах з радгоспом «Зоря комунізму» (надалі радгосп «Зоря», держгосп «Зоря», КСП «Агрофірма «Зоря») село Рохманів Кременецького (Шумського району) відповідачем не заперечується та підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 .

Тому суд не взяв до уваги виявлені відповідачем недоліки щодо скороченого запису в облікових документах прізвища, ім`я та по батькові позивача та прийшов до висновку, що наданою позивачем архівною довідкою належним чином підтверджено заробітну плату ОСОБА_1 за 1985-1991 роки, що вказує на його право на перерахунок пенсії з урахуванням відомостей згаданої довідки.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ПФУ, яке у своїй скарзі просило таке скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому скаржник зазначив, що Пенсійним органом здійснено перевірку достовірності та обґрунтованості наданої позивачем архівної довідки, за результатом якої було виявлено розбіжності між даними Книг нарахування заробітної плати та довідкою, а тому підстав для перерахунку пенсії позивача згідно такої довідки немає.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ. З 16 квітня 2022 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При зверненні із заявою про призначення пенсії від 20 квітня 2022 року позивачем було надано довідку №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року, видану архівним відділом Кременецької районної державної адміністрації.

ГУ ПФУ листом від 19 липня 2022 року №1900-0305-8/19539 повідомило позивача, що при перевірці архівної довідки від 28 лютого 2022 року № 03-01/2/713 та книг нарахування заробітної плати працівникам за 1985-1991 роки відділом контрольно-перевірочної роботи №2 управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФУ встановлено, що прізвище, ім`я та по батькові у зазначених документах зазначалось « ОСОБА_1 » Оскільки інших документів для підтвердження сум заробітної плати, відображених у довідці, та іншої довідки після перевірки не надано, підстав для проведення перерахунку пенсії немає.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону №1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

В силу приписів частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Отже, заробітна плата для обчислення пенсії враховується за увесь час, починаючи з 1 липня 2000 року, та, за бажанням пенсіонера, за будь-які 60 місяців страхового стажу підряд за періоди до 1 липня 2000 року. Тобто, на підставі довідок про заробітну плату (підтверджених первинними документами) враховується заробітна плата за будь-які 5 років страхового стажу до 1 липня 2000 року.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі Порядок №22-1), визначено перелік документів, необхідних для призначення та перерахунку пенсії за віком.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 цього Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Як передбачено частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1, зокрема, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку №22-1).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що пенсіонер має подати саме довідку про заробітну плату, в якій мають бути зазначені первинні документи, на підставі яких вона видана, а орган пенсійного фонду має право вимагати від підприємств, установ та організацій, її дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви, а також перевіряти обґрунтованість її видачі. Після надходження документів пенсійний орган вирішує питання про перерахунок пенсії.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №667/4633/15-а.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем при поданні заяви про призначення пенсії представлено відповідачу архівну довідку про заробітну плату №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року, видану архівним відділом Кременецької РДА Тернопільської області із відомостями про заробітну плату за періоди роботи позивача у радгоспі «Зоря комунізму» (надалі радгосп «Зоря», держгосп «Зоря», КСП «Агрофірма «Зоря») село Рохманів Кременецького (Шумського району) на підставі відомостей книг центральних контор за 1992-1996 роки.

Форма і зміст вказаної довідки відповідає реквізитам, визначених в додатку 5 до Порядку №22-1.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надана позивачем довідка №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року мала бути врахована відповідачем, оскільки відомості, зазначені в ній, підтверджуються первинними документами.

Як видно із листа відповідача від 19 липня 2022 року єдиною підставою у відмові врахування вищезазначеної довідки є те, що при перевірці архівної довідки від 28 лютого 2022 року № 03-01/2/713 та книг нарахування заробітної плати працівникам за 1985-1991 роки відділом контрольно-перевірочної роботи №2 управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України встановлено, що прізвище, ім`я та по батькові у вищезазначених документах зазначалось « ОСОБА_1 »

Разом із тим, судом першої інстанції встановлено, що факт перебування позивача у трудових відносинах з радгоспом «Зоря комунізму» (надалі радгосп «Зоря», держгосп «Зоря», КСП «Агрофірма «Зоря») село Рохманів Кременецького (Шумського району) відповідачем не заперечується та підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 .

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що у вказаному листі ГУ ПФУ не оспорюються інші відомості, зазначені в архівній довідці про заробітну плату №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року, зокрема, щодо періодів роботи працівника у радгоспі «Зоря комунізму» (надалі радгосп «Зоря», держгосп «Зоря», КСП «Агрофірма «Зоря») село Рохманів Кременецького (Шумського району).

Таким чином, з урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що архівна довідка про заробітну плату №03-01/2/713 від 28 лютого 2022 року, видана архівним відділом Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області, за період роботи ОСОБА_1 у 1985-1991 роках, відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №22-1 має бути врахована для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 500/3390/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк