Справа № 183/1417/14-ц

№ 6/183/49/23

У Х В А Л А

13 лютого 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну стягувача у виконавчих листах, оскарження рішення державного виконавця, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить:

скасувати постанову державного виконавця Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.10.2016 з примусового виконання виконавчого листа виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №183/1417/14-ц від 22.07.2014 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007, яка утворилась станом на 26.12.2013 в сумі 393 046 гривень 90 копійок;

зобов`язати Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрити виконавче з примусового виконання виконавчого листа виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі №183/1417/14-ц від 22.07.2014 про стягнення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007, яка утворилась станом на 26.11.2013 року в сумі 393 046 гривень 90 копійок

замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 183/1417/14-ц від 22 липня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007, яка утворилась станом на 26.11.2013 в сумі 393 046 гривень 90 копійок - з ПАТ КБ «НАДРА», як вибулої сторони, на його правонаступника: ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» - (НОВИЙ КРЕДИТОР), як такого що набув всі права та обов`язки стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.07.2020.

В обґрунтування свої вимог заявник посилається на те, що заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007, яка утворилась станом на 26.12.2013 та судовий збір.

Згідно здоговором провідступлення праввимоги від17липня 2020року №GL48N718070_I_3право вимогиза кредитнимдоговором №8/2007/840-К/1178-Нвід 23липня 2007року перейшлодо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Під час передачі кредитної справи ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», рішення чи копія рішення, що видав Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 22.07.2014 по справі № 183/1417/14-ц передано не було, що є підставою вважати, воно було втрачено.

Але в матеріалах кредитної справи наявні копії виконавчих листів по справі №183/1417/14-ц, видані Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» судового збору в розмірі 3654,00 грн.

У подальшому адвокатом Кириченко О.М. 04.01.2023, на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направлено адвокатський запит, щодо надання інформації стосовно примусового виконання виконавчих листів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/1417/14-ц

25.01.2023 року на адресу ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП» надійшла відповідь від 13.01.2023 Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому зазначено, що відділом проведений моніторинг відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, згідно з яким встановлено, що 04.10.2016 до відділу надійшли 4 виконавчі листи № 183/1417/14-ц від 10.04.2015, видані Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «НАДРА» заборгованості у розмірі 393046,9 грн та судового збору у розмірі 3654 грн. Державним виконавцем 04.10.2016 винесені постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень № 52751003, 52750947, 52751044, 52751079, на підставі п. 4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення). Вказано, що надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень не є можливим, оскільки відповідно до наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Повторно вказані виконавчі документи на виконання до відділів державної виконавчої служби у Дніпропетровській області не надходили та не перебувають.

Заявник вказує, що в кредитній справі, яку передано від ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП» виконавчі листи Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі №183/1417/14-ц від 22.07.2014 відсутні. Вищевикладене, на думку заявника, свідчить, що виконавчі листи було втрачено при пересилці Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Належним доказом підтвердження надсилання копії постанови про завершення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Новомосковським відділом державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), а саме пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення. Винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є такими, що винесенні з порушенням законодавства, оскільки у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №183/1417/14-ц вказано адресу боржника ОСОБА_1 - с. Михайлівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, яка належить до підвідомчості Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Посилаючись на правові висновки, викладені в постанові ВПВС по справі № 2-7763/10 від 08.02.2022 вказує, що процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у прохальній частині поданої заяви просив про розгляд заяви за його відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому на підставі ч. 3 ст. 442, ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд заяви за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, судом установлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007, яка утворилась станом на 26.11.2013 в сумі 393 046 гривень 90 копійок, що складається з наступного: заборгованості за сумою кредиту 28 853,35 доларів США, що у перерахунку за офіційним курсом Національного Банку України складає 230 624,82 гривень; заборгованості по процентам 17 868,78 доларів США, що у перерахунку за офіційним курсом Національного Банку України складає 142 825,16 гривень; пені за несвоєчасне погашення заборгованості 2451,76 доларів США, що у перерахунку за офіційним курсом Національного Банку України складає 19 596,92 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «НАДРА» судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Зазначене рішення набрало законної сили 07.10.2014.

На виконання рішення суду 08.04.2015 видано чотири виконавчих листи. 10.04.2015 представник позивача ПАТ «КБ «НАДРА» отримав чотири виконавчі листи у справі, що підтверджується підписом на довідковій сторінці справи.

17.07.2020 між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено договір № GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги. З наданої копії договору та витягу з додатку вбачається, що право вимоги за кредитним договором 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» /а.с.106-107, 108/.

20.11.2020 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред`явлення /а.с.63/. У поданій заяві вказував, що на час її подання жодного виконавчого провадження з виконання рішення у справі № 183/1417/14-ц не перебуває /а.с.64/ . Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 заяву залишено без розгляду /а.с.89/.

16.12.2020 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про видачу дубліката виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків на його пред`явлення /а.с.91/. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 заяву залишено без розгляду /а.с.96/.

09.11.2022 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах /а.с.98/. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 у задоволенні заяви відмовлено /а.с.125/.

З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /а.с.145/ від 11.01.2023 убачається, що 06.01.2023 адвокатом Кириченко О. направлено запит щодо виконавчого провадження, у відповідь на який повідомлено, що за результатами розгляду запиту проведений моніторинг відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження. За результатами моніторингу встановлено, на виконання до Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 04.10.2016 надійшли 4 виконавчі листи № 183/1417/14-ц від 10.04.2015, видані Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 393046,9 грн та судового збору у розмірі 3654 грн. Державним виконавцем 04.10.2016 винесені постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень №№ 52751003, 52750947, 52751044, 52751079, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення). Надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень не є можливим, оскільки відповідно до наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки. Повторно вказані виконавчі документи на виконання до відділів державної виконавчої служби у Дніпропетровській області не надходили та не перебувають.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Звертаючись до суду з заявою щодо заміни сторони виконавчого провадження заявник аргументує тим, що державним виконавцем неправомірно винесені постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень №№ 52751003, 52750947, 52751044, 52751079, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), фактично оскаржуючи рішення державного виконавця. При цьому, як на підставу оскарження саме 03.02.2023 зазначає, що рішення не було направлено первісному стягувачу.

Водночас, за ч. 1 ст. 447, ст. 449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З доказів, наданих заявником убачається, що надати більш детальну інформацію щодо виконавчих проваджень відділом примусового виконання рішень не є можливим, оскільки відповідно до наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання завершених виконавчих проваджень становить 3 роки.

Таким чином, у суду відсутня об`єктивна можливість шляхом витребування матеріалів виконавчого провадження перевірити посилання заявника на не надсилання до первісного стягувача оскаржуваної постанови в установленому порядку. Вказаний факт також унеможливлює дії щодо перевірки підстав, урахованих державним виконавцем під час прийняття оскаржуваної постанови.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Установлення в законі строків на пред`явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.

Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України).

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року в справі Устименко проти України, заява № 32053/13).

Доказів на підтвердження того, що протягом 2016-2020 років первісний кредитор вживав дії, пов`язаних з перевіркою стану виконавчого провадження, оскарженням дій державного виконавця до суду за поданими ним на виконання виконавчими документами, оскарження бездіяльності не надано, як не надано і доказів вжиття таких дій заявником протягом 2020-2022 років.

Також, у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV в редакції, що діяла на момент набрання законної сили рішенням суду, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року, з наступного дня після набрання ними законної сили.

При цьому, статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV в редакції, що діяла на момент набрання законної сили рішенням суду передбачалося, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Ураховуючи дату набрання законної сили судовим рішенням, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив 08.10.2015, відомості про зупинення строку чи його переривання до цієї дати в матеріалах справи відсутні.

Надані заявником докази свідчать, що 4 виконавчі листи № 183/1417/14-ц від 10.04.2015 надійшли до виконавчої служби для примусового виконання - 04.10.2016, тобто з пропуском строку для їх пред`явлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час продажу ПАТ КБ «НАДРА» права вимоги ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ПАТ КБ «НАДРА» вже втратив право пред`явлення виконавчого листа до виконання, а за умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора - правонаступника стягувача переходять усі права первісного кредитора. Будь-яких обставин щодо поважності причин пропуску строку оскарження рішення та бездіяльності державного виконавця, строку пред`явлення виконавчого листа до виконання первісним кредитором заявником не вказано та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку до заяви не долучено.

Твердження представника заявника те, що ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» не могло знати про те, що стягувачем пропущений строк пред`явлення виконавчого листа до виконання є безпідставним, оскільки під час укладання Договору про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 № GL48N718070_I_3 за кредитним договором № 8/2007/840-К/1178-Н від 23.07.2007 представники останнього мали можливість ознайомитися із всіма документами щодо предмету договору, в тому числі і щодо стану виконання судового рішення, строків пред`явлення виконавчого документу до виконання, дій, вчинених первісним кредитором, спрямованих на виконання судового рішення.

З огляду на викладене - заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів причин пропуску строків звернення до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, неправомірності дій державного виконавця, пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, ухваленого відповідно до цього Кодексу, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 260, 273, 433, 442, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про заміну стягувача у виконавчому листі, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», Новомосковський відділ державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала суду у повному обсязі складена 13 лютого 2023 року.

Суддя Д.О. Парфьонов