Справа № 201/1351/23

Провадження № 2-о/201/71/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Стасюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа - Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2023р. ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Стасюка В.О. (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 19.01.2023р. та ордера серії АЕ № 1178370 від 01.02.2023р. - а.с. 19 - 22) звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з заявою, в якій заінтересованою особою вказав Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумової О.С. від 06.02.2023р. відкрито провадження у справі (а.с. 25).

У поданій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що він є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Нескучне Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу місця свого проживання через отримані поранення.

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації заявник був вимушений покинути зареєстроване місце проживання та переміститися до м. Кременчука.

Не зважаючи на надзвичайну небезпеку, яка була викликана збройною агресією російської федерації по відношенню до держави Україна та її громадян, а особливо після широкомасштабного вторгнення, постійними авіаційними, ракетними та артилерійськими обстрілами с. Нескучного Волноваського район Донецької області, мати заявника, ОСОБА_2 , залишилася вдома, щоб не допустити обкрадання будинку, попередити акти мародерства з боку військовослужбовців, сусідів та окупантів.

05.06.2022 р. заявнику подзвонив його батько - ОСОБА_3 , який також знаходився на місті події за адресою с. Нескучне Волноваського району Донецької області разом з матір`ю заявника та повідомив, що внаслідок обстрілу російськими військами житлових масивів населеного пункту ОСОБА_2 загинула від отриманих поранень на місці.

Можливість сповістити належним чином про цей факт правоохоронні органи та відповідні медичні установи була відсутня, так як бригади швидкої допомоги, усі медичні установи та ритуальні служби вже не працювали, бо в самому населеному пункті відбувалися регулярні обстріли. Батько заявника разом із сусідкою загиблої - ОСОБА_4 були свідкам загибелі ОСОБА_2 , самотужки здійснили поховання в дворі біля будинку, де проживала загибла, що підтверджується колективним актом про настання смерті.

У зв`язку з постійними обстрілами та відсутністю повноцінної роботи органів Національної поліції та лікарні, лікарське свідоцтво про смерть не оформлювалось, бо такої можливості не було.

06.06.2022р. за заявою дружини заявника ( ОСОБА_5 ) Волноваським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області було відкрите кримінальне провадження №12022052620000292, правова кваліфікація кримінального правопорушення за яким було розпочате досудове розслідування - ч. 2 ст. 438 КК України.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 мати заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи в селі Нескучне Волноваського району Донецької області, загинула в результаті артилерійського обстрілу, причиною її смерті, зі слів свідків ( ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ) є осколкові поранення не сумісні з життям. Але у заявника відсутні будь-які документи, які б були підставою задля проведення державної реєстрації смерті його матері.

Просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Нескучне Волноваського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Нескучне Волноваського району Донецької області, у віці 56 років.

13.02.2023р. в судовому засіданні заявник та його представник - адвокат Стасюк В.О. подану заяву підтримали та просили суд її задовольнити, з підстав, викладених в ній та доказів, наявних в матеріалах справи, з урахуванням свідчень, наданих допитаними свідками у судовому засіданні.

13.02.2023р., після оголошення перерви у судовому засіданні, заявник та його представник - адвокат Стасюк В.О. подали до суду спільну заяву, в якій просили завершити розгляд справи без їх участі та фіксування судового процесу технічними засобами. Заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити (а.с. 41).

Представник заінтересованої особи Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направив на електронну адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 30).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У відповідності до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Судом встановлено з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт родинного зв`язку підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.05.1990р., виданим Великоновосілківським р/в РАЦС Донецької області, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11).

Як вказував заявник, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 в с. Нескучне Волноваського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу місця свого проживання через отримані поранення.

Допитаний у якості свідка заявник ОСОБА_1 пояснив суду, що він проживає у м. Запоріжжі. У квітні 2022 року почалися обстріли Волноваського району Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_4 йому зателефонував батько ОСОБА_3 , який тоді знаходився у с. Нескучне Волноваського району Донецької області, і повідомив, що мати ОСОБА_2 померла від осколкового поранення, батько намагався звернутися до військових, але вони не могли допомогти. Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 увечері цього ж дня телефоном звернулася до органів поліції. ОСОБА_2 поховали у садку біля будинку у АДРЕСА_1 , допомагали знайомі та сусіди.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що до агресії оф проживав у с. Нескучне Волноваського району Донецької області, працював у ДТЕК Донецької області. Зараз вимушено проживає у м. Запоріжжі. У квітні 2022 року почалися обстріли Волноваського району Донецької області з боку окупаційних формувань рф. ІНФОРМАЦІЯ_4 його дружина ОСОБА_2 перебувала вдома, пішла у город, почався обстріл, у 20-ти метрах від неї влучив снаряд. ОСОБА_3 знаходився у 100 метрах від місця влучення у другому кінці городу. Після влучення була стіна пилу, він почув крики ОСОБА_2 , підбіг і побачив , що дружині осколком відірвало ногу, буда велика рана. Підійшли сусіди ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які працюють медсестрами, віднесли ОСОБА_2 на сусідське подвір`я, намагалися надати їй первинну допомогу, але через пів години ОСОБА_2 померла від великої втрати крові. Поховали її у тому ж подвір`ї за адресою АДРЕСА_1 , допомагали сусіди і знайомі. 10.06.2022р. він евакуювався з села. Також надав складену медсестрами амбулаторії районного центру Великоновосілківки довідку про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 від осколкового поранення лівої верхньої та нижньої кінцівок, артеріальна кровотеча, відкритий перелом лівої нижньої кінцівки, смерть настала протягом 30 хвилин від великої втрати крові (а.с. 35).

За заявою ОСОБА_5 розпочате кримінальне провадження за ч. 2 ст. 438 КК України, що підтверджено копією Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022052620000292 від 06.06.2022р. Згідно із коротким викладом обставин: 05.06.2022 року до чергової частини ВП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 під час обстрілу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 відірвало руку і ногу та від кровотечі вона померла. (ЄО 3365 від 05.06.2022 року) (а.с. 17).

Також факт смерті заявник підтвердим копією акту, складеного на місці загибелі ОСОБА_3 і ОСОБА_8 . Так, про смерть ОСОБА_2 також було складено ОСОБА_3 та ОСОБА_6 колективний акт, відповідно до якого свідки засвідчили факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля місця її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , від отриманих чисельних осколкових поранень. Поховали померлу в садку під деревом (а.с. 18).

Встановлення факту смерті необхідно заявнику для подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

Постановою Кабінету міністрів України № 1364 від 06.12.2022р. «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022р. № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022р. за № 1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» визначено, що Волноваська міська територіальна громада Донецької області Волноваського району перебуває в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 10.03.2022р.

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

За вимогами ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, якщо від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Відповідно до роз`яснень п. 13 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Згідно з п. 18 постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органі, а є лише підставою для їх одержання. Згідно з п. 9 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Відповідно ст. 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996р., §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016р.) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001р., §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016р., §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Виходячи з наявних у справі доказів вбачається, що реєстрація смерті матері заявника в органах реєстрації актів цивільного стану не проводилась, можливості зареєструвати її смерть не має, тому відновлення порушених прав заявника неможливо в іншій спосіб, як встановлення даного юридичного факту в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Згідно вказаних Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

Наведене свідчить, що факт смерті матері заявника є доведеним та враховуючи, що вона померла під час тимчасової окупації с. Нескучне Волноваського району Донецької області, реєстрація її смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану через відсутність документів є неможливою, а встановлення факту смерті необхідне для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що вимоги заявника законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 18 Постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 15 від 25.05.1998р.) при постановлені рішення в справах про встановлення фактів, розподіл судових витрат не застосовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 9 Закону України «Про забезпечення праві свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268, 317 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: село Вільне Поле Великоновосілківського району Донецької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 56 років, під час обстрілу, містом смерті є село Нескучне Волноваського району Донецької області, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.

Рішення допустити до негайного виконання. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 17 лютого 2023 року.

Суддя О.С. Наумова