ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14991/22

провадження № П/380/15110/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року

Зал судових засідань №7,

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючої-судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Богданова А.В.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Львові, в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №237-дс від 13.10.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.10.2022 він був ознайомлений з наказом №237-дс від 13.10.2022. Оскаржуваним наказом Львівської митниці Державної митної служби України №237-дс від 13.10.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення» до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 було застосоване дисциплінарне стягнення у виді зауваження. Підставою для застосування цього дисциплінарного стягнення зазначено Закон України «Про державну службу», резолюцію в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії, заступника начальника юридичного відділу від 03.10.2022 №7.4-10/23/553.

Позивач вказує, що в ході дисциплінарного провадження комісією було встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці Богданом В.П., 30.06.2022 здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. При цьому, в наказі зазначено, що на інтернет-ресурсі «histovec.interieur.gouv.fr» про який повідомлено митниці листом ДМС від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175, наявна інформація про те, що згаданий вище транспортний засіб не знятий з обліку. У наказі також вказано, що будь-яких документів чи відомостей, що засвідчували б факт зняття з обліку в реєстраційних органах Французької Республіки цього транспортного засобу в рамках здійснення дисциплінарного провадження не надано. З цього, дисциплінарною комісією було зроблено висновок про те, що позивачем було порушено вимоги ч.6 ст.377 МК України та не виконано основні посадові обов`язки, передбачені п.3.1 Посадової інструкції та відповідно вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Позивач вважає наказ Львівської митниці №237-дс від 13.10.2022 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, він прийнятий без урахування всіх обставин, які впливають на його прийняття. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

15.11.2022 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує. Обґрунтовуючи відзив представник відповідача зазначила, що відповідно до наказу Львівської митниці від 23.08.2022 № 124 «Про проведення перевірки з окремих питань» із змінами, внесеними наказом Львівської митниці від 02.09.2022 № 137 «Про внесення змін до наказу Львівської митниці від 23.08.2022 № 124» проведено перевірку з метою з`ясування обставин можливого недотримання посадовими особами митного поста «Яворів» Львівської митниці та відділу митного оформлення № 2 та № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимог законодавства під час пропуску та митного оформлення транспортних засобів, наведених в листах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2022 №10530/16/082022 та від 29.08.2022 №11584/16/08-2022.

З урахуванням встановлених в ході перевірки обставин, керівником комісії - головним державним інспектором Львівської митниці Данилом Дунасом рекомендовано з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, розглянути питання про порушення стосовно нього дисциплінарного провадження.

Наказом Львівської митниці від 12 вересня 2022 року №149-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , за фактами, які викладені у доповідній записці юридичного відділу Львівської митниці від 09.09.2022 № 7.4-10/23/497.

В ході дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено, що 30.06.2022 головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 оформлено пропуск транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог частини 6 статті 377 Митного кодексу України та пункту 9 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, чим не забезпечено виконання своєї посадової інструкції, а саме 3.1. Безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними і фізичними особами законодавства України з питань митної справи.

З урахуванням вищезазначеного, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень посадових осіб, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», за вчинення якого, згідно положень пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу» може бути оголошено догану. В той же час, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця відповідно до частини 2 статті 67 Закону України «Про державну службу», у відповідності до статті 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.

Так, наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №237-дс застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - зауваження. Підставою для застосування якого було: Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії, заступника начальника юридичного відділу від 03.10.2022 №7.4-10/23/553.

Враховуючи наведене, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 .

Як слідує з характеристики, виданої начальником відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці Держмитслужби Русланом Ганець від 23.09.2022, ОСОБА_1 працює в митних органах з 29.12.2001. На посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці Держмитслужби - з 14.09.2022. За період роботи в митних органах зарекомендував себе відповідальним та здібним працівником. До виконання своїх функціональних обов`язків ставиться сумлінно, з високим почуттям відповідальності. У роботі дотримується вимог чинного законодавства, посадової інструкції та існуючих технологічних схем, правил внутрішнього трудового розпорядку, професійної етики, культури поведінки. За своїми діловими та моральними якостями відповідає займаній посаді.

Відповідно до наказу Львівської митниці від 23.08.2022 № 124 «Про проведення перевірки з окремих питань» із змінами, внесеними наказом Львівської митниці від 02.09.2022 № 137 «Про внесення змін до наказу Львівської митниці від 23.08.2022 № 124» посадовими особами відповідача проведено перевірку з метою з`ясування обставин можливого недотримання посадовими особами митного поста «Яворів» Львівської митниці та відділу митного оформлення № 2 та № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимог законодавства під час пропуску та митного оформлення транспортних засобів, наведених в листах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.08.2022 №10530/16/082022 та від 29.08.2022 №11584/16/08-2022.

09.09.2022 посадовими особами відповідача складено Акт про результати перевірки з окремих питань. Згідно з п. 7.2 «Висновки» Акту, встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 30.06.2022 оформлено пропуск транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 на митну територію України без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто з порушенням вимог частини 6 статті 377 Митного кодексу України та пункту 9 розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, чим не забезпечено виконання своєї посадової інструкції.

З урахуванням встановлених в ході перевірки обставин, керівником комісії - головним державним інспектором Львівської митниці Данилом Дунасом рекомендовано з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого головним державним інспектором відділу митного оформлення №5 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 дисциплінарного проступку за фактами порушень, наведених в п. 7.2 вказаного вище Акта від 09.09.2022, розглянути питання про порушення стосовно позивача дисциплінарного провадження.

Наказом Львівської митниці від 12 вересня 2022 року №149-дс порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , головного державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста «Яворів» Львівської митниці за фактами, які викладені у доповідній записці юридичного відділу Львівської митниці від 09.09.2022 № 7.4-10/23/497 та встановлено термін дисциплінарного провадження з 13.09.2022 по 26.10.2022. Відповідно до п.3 наказу, створено дисциплінарну комісію.

Підставами для прийняття наказу №79-дс від 14.07.2022 зазначено:

- резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега ШАХРАЯ на доповідній записці головного державного інспектора юридичного відділу Львівської митниці Дунаса Д.Ю. від 09.09.2022 №7.4-10/23/497;

- ч.1 ст.68 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження».

Як слідує з Подання за результатами розгляду дисциплінарної справи головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 , за результатами опрацювання матеріалів дисциплінарного провадження посадовими особами відповідача встановлено, що 30.06.2022 ОСОБА_1 , здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. На інтернет-ресурсі histovec.interieur.gouv.fr, інформація про який доведена до митниць листом ДМСУ від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175, наявна інформація про те, що транспортний засіб Mercedes-Benz B 200, номер кузова НОМЕР_2 , не знятий з обліку. Будь-яких документів чи відомостей, що засвідчували б факт зняття з обліку в реєстраційних органах Французької Республіки транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, номер кузова НОМЕР_2 , в рамках здійснення дисциплінарного провадження не надано.

ОСОБА_1 в поясненнях від 27.09.2022 зазначено, що він здійснював пропуск транспортного засобу відповідно до наказу МФУ №1066 від 09.10.2012 та наказу ДМСУ від 17.11.2005 №1118 в частині, що не суперечить Митному кодексу України. Під час пропуску перевізником було подані всі необхідні для пропуску документи, передбаченні ст. 335 МК України. Реєстраційний документ на транспортний засіб був перекреслений, що відповідає продажу транспортного засобу і в подальшому - зняттю з реєстрації. Виконання вимог, передбачених ст. 377 МК України не здійснювалось у зв`язку з відсутністю на робочому місці доступу до мережі «Інтернет», програмного забезпечення та у зв`язку з виконанням вимог нормативних документів: «щодо унеможливлення ускладнення ситуації в пунктах пропуску через державний кордон України, уникнення створення в пунктах пропуску черг у період воєнного стану в Україні».

При цьому, дисциплінарна комісія Львівської митниці дійшла висновків, що ОСОБА_1 порушено вимоги частини шостої статті 377 МК України та невиконано основних посадових обов`язків, передбачених п.3.1 посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» та, відповідно, вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Водночас, відповідно до частини другої статті 67 Закону України «Про державну службу» посадовими особами відповідача встановлено наявність обставин, що пом`якшують відповідальність державного службовця, зокрема, попередня бездоганна поведінка, відсутність дисциплінарних стягнень та позитивна характеристика. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 під час здійснення даного дисциплінарного провадження не встановлено.

У зв`язку з наведеним, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.

Так, наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №237-дс застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста «Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - зауваження.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення було: Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії, заступника начальника юридичного відділу від 03.10.2022 №7.4-10/23/553.

Позивач, вважаючи наказ Львівської митниці від 13.10.2022 №237-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення» протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які склалися у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VI (далі МК України) та Законом України «Про державну службу» ід 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 та ч.3ст.569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 5 ст. 570 МК України з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.

Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.

Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.

Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.

Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно з ст.1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ст.4 Закону №889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

За змістом частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Отже, відносини, зокрема, щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, регулюються Законом №889-VIII.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з пунктами 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Згідно з частинами 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Згідно з ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).

Відповідно до ч.4, 5 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону №889-VIII.

Відповідно до п.31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Згідно з п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку №1039).

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що Законом №889-VIII визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до вимог ч.7 ст.365 МК України митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред`явленням їх цьому органу.

При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається.

Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, визначені статтею 377 Митного кодексу України.

Згідно з вимогами ч.1 та 6 ст.377 МК України товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Товари, зазначені у частинах першій та п`ятій цієї статті, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ до Податкового кодексу України та Митного кодексу України внесено зміни, відповідно до яких встановлено, зокрема, наступне:

- тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

- тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.

Згідно з ст.91 МК України переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту застосовується до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються:

1) прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

2) внутрішнім транзитом або каботажем:

а) від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України;

б) від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;

в) від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;

г) від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 30.06.2022 ОСОБА_1 , здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 . Пропуск вищезазначеного транспортного засобу було здійснено позивачем в режимі внутрішній транзит за попередньою митною декларацією №UA20900/2022/992004 від 27.06.2022.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.259 МК України попередня митна декларація повинна містити відомості, зокрема достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення.

При цьому, відповідно до ст.261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Таким чином, вказаний транспортний засіб позивачем було пропущено для внутрішнього транзиту до митного органу, розташованого на митній території України на підставі попередньої митної декларації №UA20900/2022/992004 від 27.06.2022, для його подальшого митного оформлення на підставі декларації ІМ 40 ДЕ №UA209180/2022/45972, за якою митне оформлення здійснювала вже інший митний інспектор, а саме державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Городок» Горішник Н.І., що підтверджується актом про результати перевірки з окремих питань від 09.09.2022.

Окрім цього, як слідує з матеріалів справи, до митного оформлення під час пропуску даного товару на митну територію України, перевізником були подані наступні документи: договір купівлі-продажі від 21.06.2022 (UMOVA KUPNA CONTRAT DE VENTE), свідоцтво про реєстрацію ТЗ №2011EP50113 від 10.05.2006, довіреність №1488, експортна декларація країни відправлення від 25.06.2022 №22PL402010E1189248.

Між тим, суд звертає увагу, що до митного контролю позивачу було подано перекреслений реєстраційний документ на транспортний засіб № НОМЕР_4 (carte arise, сіра картка) з підписом попереднього власника.

Крім цього, згідно з Законом України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», Спеціальний додаток С Розділ 1, «остаточне вивезення» - митний режим, який застосовується стосовно товарів, які мають статус товарів у вільному обігу, вивозяться з митної території та призначені для того, щоб постійно залишатися за її межами.

З даного приводу, суд зауважує, що до митного контролю позивачу подано експортну декларацію країни відправлення від 25.06.2022 №22PL402010E1189248, оформлену митною службою країни експорту, яка підтверджує остаточне вивезення товару з ЄС.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що згідно з листами ДМСУ від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175 та від 17.05.2021 №17-1/17-01-04/7/816 позивач був зобов`язаний перевірити факт зняття пропущеного ним транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах Французької Республіки на інтернет-ресурсі histovec.interieur.gouv.fr, оскільки, під час розгляду справи судом встановлено, що вимоги вказаних листів не були доведені до відома ОСОБА_1 .

Так, зокрема, з наявної в матеріалах справи службової записки Начальника м/п «Яворів» Львівської митниці Назара ВОРОЖБИТА слідує, що у відповідача відсутнє документальне підтвердження про ознайомлення головного державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Яворів» ОСОБА_1 з листом Державної митної служби України від 17.05.2021 №17-1/17-01-04/7/816 по причині його відсутності у зв`язку з відстороненням. Вказаною запискою повідомлено також про відсутність документального підтвердження про ознайомлення позивача з листом Державної митної служби України від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175, оскільки відповідно до резолюції, накладеної на даному листі при його надходженні, а саме - «для використання в роботі», ознайомлення під підпис особового складу ВМО №3 не проводилося.

Слід також зазначити, що застосування систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення врегульовано ст. 31 МК України.

Так, митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

Впровадження систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, здійснюється відповідно до законодавства. Під час їх впровадження митні органи проводять консультації з усіма безпосередньо заінтересованими сторонами.

У митній справі можуть застосовуватися системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані митними органами.

Системи, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані митними органами, є державною власністю і закріплюються за відповідними митними органами.

Можливість використання для здійснення митної справи систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, а також порядок і умови їх застосування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Створення та функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, автоматизованої системи митного оформлення та єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, також забезпечує функціонування на національному рівні електронної транзитної системи та їх складових, що використовуються для цілей процедури спільного транзиту, передбаченої Конвенцією про процедуру спільного транзиту.

Власне розроблення програмного забезпечення для митних органів здійснюється спеціалізованим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України. У разі виходу з ладу автоматизованої системи митного оформлення або єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів митні формальності виконуються в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для виконання митних формальностей, передбачених Конвенцією про процедуру спільного транзиту, обміну інформацією та взаємодії між митними органами, у тому числі іноземних держав, використовується електронна транзитна система, електронна система управління гарантіями та їх складові, що входять до складу інформаційних систем митних органів.

З метою забезпечення взаємодії між єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів та інформаційними системами декларантів, митних брокерів та інших осіб у процесі здійснення митних формальностей центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, надає можливість використання відповідних веб-сервісів та інших електронних сервісів, доступних через мережу Інтернет.

Поряд з цим, як підтверджується службовою запискою Начальника м/п «Яворів» Львівської митниці Назара ВОРОЖБИТА та не заперечується відповідачем, доступ до мережі «Інтернет» з робочих місць інспекторів митного поста «Яворів» (пункт пропуску «Краківець-Корчова») відсутній.

Аналізуючи вказані вище норми права, можна дійти висновку, що в даному випадку використаний відповідачем при проведенні службової перевірки веб-ресурс не входить до системи створених митними органами електронних інформаційних ресурсів, а доступу до мережі Інтернет на робочому місці позивача для доступу до електронних сервісів, розміщених у мережі Інтернет центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику не забезпечено.

Відтак, з наведеного слідує, що позивач на робочому місці фактично був позбавлений доступу до наявної в мережі «Інтернет» інформації щодо не зняття транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, номер кузова НОМЕР_2 з обліку в реєстраційних органах Французької Республіки.

Більше того, з матеріалів справи, судом встановлено, що листом Державної митної служби України №08-17/17-01-04/7/2031 від 22.04.2022 до митниць доведено інформацію про те, що у зв`язку з уведенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та набрання чинності Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ, яким запроваджено звільнення від оподаткування митними платежами автомобілів…, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, з метою унеможливлення ускладнення ситуації в пунктах пропуску через державний кордон України, уникнення створення в пунктах пропуску черг громадян та накопичення транспортних засобів, керівникам Вінницької, Волинської, Закарпатської, Львівської, Одеської, Чернівецької митниць протягом періоду дії воєнного стану при здійсненні в пунктах пропуску через державний кордон України митного оформлення транспортних засобів, що ввозяться в Україну відповідно до Закону №2142-ІХ на підставі оформленої попередньої митної декларації (для доставки на митницю призначення), забезпечити проведення митного огляду зі складанням акта митного огляду виключно у випадку, якщо автоматизованою системою управління ризиками визначено високий рівень ризику щодо цих транспортних засобів.

Водночас, в ході дисциплінарного провадження посадовими особами відповідача встановлено, що автоматизованою системою управління ризиків (АСУР) будь-яких додаткових форм митного контролю стосовно даного транспортного засобу, під час його пропуску на митну територію України згідно попередньої митної декларації UA209000/2022/992004 від 27.06.2022, визначено не було.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем при пропуску транспортного засобу на митну територію України було проведено відповідні митні процедури, передбачені розділом ІІІ «Митні формальності при здійсненні транзитних переміщень товарів, транспортних засобів комерційного призначення з використанням попередньої митної декларації» наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень» та надані на момент пропуску даного товару на митну територію України документи давали ОСОБА_1 достатні підстави вважати, що транспортний засіб Mercedes-Benz B 200, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2 знятий з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави.

Водночас, дисциплінарною комісією не було обґрунтовано, які ще документи і відмітки уповноважених органів Французької Республіки повинні подаватися до митного контролю на підтвердження обставин зняття транспортного засобу з обліку у цій країні.

Так, як вже зазначалося вище, згідно з ст.64 МК України за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, згідно зі ст.65 МК України є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутня така обов`язкова складова дисциплінарного проступку як наявність вини, оскільки через незабезпечення на робочому місці доступу до мережі «Інтернет» та не доведення до відома інспектора обов`язку використовувати спеціальний веб-ресурс, останній не мав фізичної змоги перевіряти інформацію про перебування на обліку згаданого вище транспортного засобу у Французькій Республіці. Окрім того, автоматизованою системою управління ризиків (АСУР) будь-яких додаткових форм митного контролю стосовно транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, номер кузова НОМЕР_2 не було визначено.

Поряд з цим, відповідач не врахував наведених обставин, відсутності вини позивача та дійшов передчасного висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме порушення основних обов`язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання таких.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуваний наказ Львівської митниці №237-дс від 13.10.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, суд дійшов висновку, що такий прийнято відповідачем з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з приписами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №237-дс від 13.10.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 43971343) судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 16.02.2023.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна