Справа № 639/5012/17

Провадження №2/639/22/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В.В.,

за участю секретаря Кричевської (Лойко) В.М., Безбородько І.О., Усиченко К.І., Яременко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу № 639/5012/17за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України., відповідно до якої позивач просив суд:

1. Встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» винаходу «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою», який належить ОСОБА_1 відповідно до патенту на винахід № НОМЕР_1 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України 10 червня 2014 року;

2. Встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» винаходу «Електропіч опору з контрольованою атмосферою», який належить ОСОБА_1 і ОСОБА_6 відповідно до патенту на винахід № НОМЕР_2 , виданого Державною службою інтелектуальної власності України 26 серпня 2014 року;

3. Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» припинити порушення прав ОСОБА_1 , як власника патенту на винахід « ІНФОРМАЦІЯ_1 знімний нагрівач електропечі з контрольованою атмосферою» № 105733, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 10 червня 2014 року, а саме: виключного права дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії), виключного права перешкоджати неправомірному використанню винаходу в тому числі забороняти таке використання;

4. Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» припинити порушення прав ОСОБА_1 . І ОСОБА_6 , як власників патенту на винахід « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 106448, виданого Державною службою інтелектуальної власності України 26 серпня 2014 року, а саме: виключного права дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії), виключного права перешкоджати неправомірні використанню винаходу в тому числі забороняти таке використання;

5. Стягнути з ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» на користь ОСОБА_1 судовий збір та інші його судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він 01 липня 2013 року подав у Державну службу інтелектуальної власності України заявку на винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою», на який йому був виданий Державною службою патент України № 105733, зареєстрований 10 червня 2014 року. У той же день, а саме 01 липня 2013 року він та інша фізична особа подали у Державну службу заявку на винахід « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на який був виданий Державною службою патент України № 106448, зареєстрований 26 серпня 2014 року.

Після отримання від Державної служби патентів № 105733 і № 106448 на винаходи, ОСОБА_1 направив керівнику ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (далі - Завод) претензії про неправомірне використання Заводом зазначених винаходів, бо під час його роботи на зазначеному підприємстві на посаді заступника начальника термічного цеху по підготовці виробництва позивач розробив технічні вирішення, які тотожні цим винаходам та які описані в його заявах на раціоналізаторську пропозицію № 2355 та № 2358, зареєстрованих Заводом 01 грудня 2003 року. Однак дотепер ці пропозиції Завод офіційно не відхилив, але і не визнав їх раціоналізаторськими.

Позивачу відомо, що зазначені технічні вирішення, а також пов?язану з ними конструкторську документацію, яка була розроблена позивачем за власний рахунок, Завод використовує в комерційних цілях у всіх шістьох своїх печах СНЦ.

У відповідь на йогу претензію щодо неправомірного використання його винаходу, захищеного патентом № 105733, отримав лист від 10 жовтня 2014 року № 2208, в якому в. о. голови правління Заводу Л. П. Євглевський визнав, що Завод з 2003 року використовує у власному виробництві відкритий знімний нагрівач для електропечей СНЦ, який є тотожнім відкритому знімному нагрівачу для електропечі з контрольованою атмосферою, запатентованомупозивачем 10червня 2014року за№ 105733.В цьомуж листійому буловідмовлено взадоволенні зазначеноїпретензії напідставі того,що надумку Л.П.Євглевського Заводмає правопопереднього користування технічним вирішенням, тотожним заявленому позивачем винаходу.

Аналогічну відповідь ОСОБА_1 отримав з Заводу у листі від 27 листопада 2014 року № 2531 на претензію про неправомірне використання ним винаходу,захищеного патентом України № 106448. В цьому листі голова правління Заводу О.М. Ковальчук визнав, що Завод використовує електропечі СНЦ , які є тотожними запатентованій ОСОБА_1 26 серпня 2014 року патентом № 106448 електропечі опору з контрольованою атмосферою. Але в задоволенні цієї претензії йому також було відмовлено на підставі того, що у Заводу є право попереднього користування технічним вирішенням, тотожним заявленому мною винаходу, захищеному патентом № НОМЕР_2 . Позивач вважає, що заявлені винаходи, що захищені патентами України № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , є тотожними технічним вирішенням, які представлені у розробленій позивачем конструкторській документації, яку завод постійно використовує у власному виробництві без його згоди та відповідно порушує його права на науково-технічну інформацію, яка на створений ним об?єкт права інтелектуальної власності , оскільки Завод без його дозволу постійно користується цим об?єктом у своїх комерційних цілях. Зазначені обставини і є, на думку позивача, свідченням того, що його майнові права інтелектуальної власності на винаходи були порушені, у зв`язку з чим він і вимушений був звернутися до суду з зазначених позовом. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України залишено без руху.

05 вересня 2017 року на виконання ухвали суду позивачем була надана заява про усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного судум.Харкова від11вересня 2017року відкрито провадженняпо справіза позовноюзаявою ОСОБА_1 до ПублічногоАкціонерного Товариства«Харківський машинобудівнийзавод «Світлошахтаря» проприпинення дій,що порушуютьмайнові праваінтелектуальної власностіна винаходи,захищені патентамиУкраїни.Призначено судове засідання. 17 жовтня 2017 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заяву, в яких вона посилається, що вже ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили з приводу спору між тими самими сторонами та про той самий предмет. Вказаним рішенням ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Крім того, представник відповідача вважає, що до вимог позивача підлягає застосуванню позовна давність. 02 листопада 2017 року позивачем подані заперечення на заяву про застосування позовної давності, вважає що позовна давність не може бути застосована до його позовних вимог.

28 листопада 2017 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові заперечення на позовну заяву, згідно яких остання вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження факту використання ПАТ «Світло Шахтаря» продуктів з використанням винаходів, захищених патентами України № № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , просила в позові відмовити в повному обсязі. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 прозабезпечення позовуу цивільнійсправі №639/5012/17за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України відмовлено. 20 лютого 2018 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову. 22 лютого 2018 року ухвалою суду на місці ухвалено прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову. 06 березня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові заперечення на позовну заяву, з врахуванням заяви про зміну предмета позову, згідно яких вважає, що заява про зміну предмету позову не містить будь-яких доказів в обґрунтування додаткових позовних вимог. Просила в позові відмовити в повному обсязі. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів задоволено.

Забезпечено збереження конструкцій шістьох печей СНЦ заводу «Світло шахтаря», їхніх нагрівачів, рециркуляційних пристроїв та їхніх складальних одиниць, деталей і покупних виробів шляхом їхнього докладного опису і фотографування за їх місцезнаходженням. Витребувано у Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (м. Харків, вул. Світло Шахтаря, б. 4/6) оригінали або завірені належним чином копії документів. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2018 року клопотання представника відповідача ПАТ «Харківський машинобудівнийзавод «Світлошахтаря» про виклик свідків в судове засідання задоволено. Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від17січня 2019року заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Труханович В.В. по цивільній справі №639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України залишено без розгляду. 01 лютого 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року. Постановою Харківського апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 січня 2019 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від12квітня 2019року у задоволеннізаяви позивача ОСОБА_1 провідвід суддіТруханович В.В. відмовлено.Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Труханович В.В. по цивільній справі №639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України передано до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова Баркової Н.В. від 15 квітня 2019 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Труханович В.В. відмовлено. Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від16травня 2019року у задоволеннізаяви позивача ОСОБА_1 провідвід суддіТруханович В.В. відмовлено.Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Труханович В.В. по цивільній справі №639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України передано до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова Єрмоленко В.Б. від 17 травня 2019 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Труханович В.В. відмовлено. 01 листопада 2017 року до суду надійшло клопотання позивача про огляд речових доказів за їх місцезнаходженням. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 29 листопада 2019 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, вищевказане клопотання задоволено. 20 грудня 2019 року судом здійснено виїзне засідання для огляду речових доказів за їх місцезнаходженням. Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від08січня 2020рокузауваження ОСОБА_1 щодо протоколу огляду речових доказів за їх місцезнаходженням від 20 грудня 2019 року у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України задоволено частково.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України задоволено.

Призначено у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України, експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено експертам за спеціальностями 13.3 та 13.8 «Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності». Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 січня 2020 року у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України повернуто заявникові.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року поновлено провадження у справі. Призначено судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2020 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України відмовлено.

24 листопада 2020 року від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог - задоволено.

Закрито провадження у цивільній справі № 639/5012/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України в частині:

1.Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» негайно прийняти рішення по пропозиції ОСОБА_1 № 2355 , зареєстрованій 01 грудня 2003 року у зв`язку з закінченням місячного строку розгляду заяв про раціоналізаторську пропозицію.

2.Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» негайно зареєструвати та прийняти рішення по заяві ОСОБА_1 на раціоналізаторську пропозицію «Зміна конструкції футеровок і кожухів двох модифікацій печей СНЦ термічного цеху», яка була отримана 30 грудня 2017 року представником цього підприємства у складі поштового відправлення № 6105237294325 разом із 27 аркушами додатку до цієї заяви.

3.Встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» винаходу за патентом №105733 після 10 червня 2014 року дня державної реєстрації цього патенту.

4.Встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» винаходу за патентом № НОМЕР_2 після 26 серпня 2014 року дня державної реєстрації цього патенту і використання тотожного йому технічного вирішення, описаного в заяві ОСОБА_1 про раціоналізаторську пропозицію на ім`я керівника цього підприємства, після її реєстрації 01 грудня 2003 року за №2355.

5.Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» припинити незаконне використання і (або) інші дії і бездіяльність, що порушують права власників патентів №105733 і №106448, а також права автора тотожної ним пропозиції № 2355 від 01.12.2003 року.

Продовжено розгляд цивільної справи № 639/5012/17 за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про зобов`язання вчинити певні дії та встановлення факту, а саме:

1. Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» негайно прийняти рішення по пропозиції ОСОБА_1 № 2358, зареєстрованій 01 грудня 2003 року у зв`язку з закінченням місячного строку розгляду заяв про раціоналізаторську пропозицію.

2. Встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» технічного вирішення, описаного в заяві ОСОБА_1 про раціоналізаторську пропозицію на ім`я керівника цього підприємства після її реєстрації 01 грудня 2003 року за №2358.

3. Зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» припинити незаконне використання і (або) інші дії і бездіяльність, що порушують права автора пропозиції №2358 від 01 грудня 2003 року.

12 березня 2021 року до суду надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просив у випадку встановлення судом факту незаконного використання раціоналізаторської пропозиції № 2358 від 01 грудня 2003 року в печах СНЦ ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» зазначити, які саме дії повинно виконувати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року клопотання представника відповідача про призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України задоволено.

Призначено у цивільній справі № 639/5012/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України, експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручити експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

23 лютого 2022 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова поновлено провадження у справі № 639/5012/17.

02 серпня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення проти висновку експертів від 11 лютого 2022 року № 137/21.

05 вересня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшли доповнення до заперечення від 02 серпня 2022 року проти висновку експертів від 11 лютого 2022 року № 137/21.

20 вересня 2022 року від представника відповідача надійшла відповідь на заперечення, вважає що висновок від 11 лютого 2022 року № 137/21 є повним, ясним, обґрунтованим та таким, що не суперечить матеріалам справи.

21 жовтня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява щодо відповіді на заперечення відповідача.

18 листопада 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява щодо повноти та обґрунтування висновків експертів.

19 грудня 2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо питань, пов`язаних з обставинами, що мають важливе значення для справи.

26 січня 2023 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про необхідність повернення експертного висновку для його доопрацювання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 лютого 2023 року, постановленою буз видалення до нарадчої кімнати, у задоволенні клопотання позивача про повернення експертного висновку для доопрацювання відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а саме: зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» негайно прийняти рішення по пропозиції ОСОБА_1 № 2358, зареєстрованій 01 грудня 2003 року, у зв`язку з закінченням місячного строку розгляду заяв про раціоналізаторську пропозицію; встановити факт використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» технічного вирішення, описаного в заяві ОСОБА_1 про раціоналізаторську пропозицію на ім`я керівника цього підприємства після її реєстрації 01 грудня 2003 року за №2358; зобов`язати ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» припинити незаконне використання і (або) інші дії і бездіяльність, що порушують права автора пропозиції №2358 від 01 грудня 2003 року. Також позивач просив у випадку встановлення судом факту незаконного використання раціоналізаторської пропозиції № 2358 від 01 грудня 2003 року в печах СНЦ ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» зазначити, які саме дії повинно виконувати дане підприємство.

Представник відповідача Акціонерного Товариства«Харківський машинобудівнийзавод «Світлошахтаря»- адвокат Кононенко А.О., в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини викладені у запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, висновки експертів, оглянувши докази за їх місцезнаходженням, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами. Кожна особа має паво на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» з 21 травня 2001 року по 26 листопада 2012 року на посадах старшого майстра та заступника начальника термічного цеху. Наказом від 23 травня 2002 року № 301/ок від 23 травня 2002 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника начальника термічного цеху з 17 травня 2002 року (т. 1 а.с. 133).

Згідно з посадовою інструкцією заступника начальника термічного цеху з технічної підготовки виробництва, до обов?язків ОСОБА_1 відносилось оформлення технічної документації по раціоналізаторству та винахідству.(т.1 а.с. 134-141).

01 грудня 2003 року позивач звернувся до ВАТ «Світло шахтаря» з заявою № 2355 від 10 листопада 2003 року на раціоналізаторську пропозицію під найменуванням «Устройство для промешивания защитной атмосферы рабочего пространства камерной печі СНЦ», з додатками до неї (т. 1 а.с. 23 28).

01 грудня 2003 року позивач звернувся до ВАТ «Світло шахтаря» з заявою № 2358 від 16 листопада 2003 року на раціоналізаторську пропозицію під найменуванням «Быстросьемный открытый нагреватель для механизированной печи СНЦ», з додаванням графічних матеріалів (т. 1 а.с. 23-74).

За результатами розгляду заяви № 2358 від 16 листопада 2003 року на раціоналізаторську пропозицію під найменуванням «Быстросьемный открытый нагреватель для механизированной печи СНЦ», з додаванням графічних матеріалів, службами відповідача було зроблено відповідні висновки про необхідність дослідної перевірки пропозиції.

01 липня 2013 року подав у Державну службу інтелектуальної власності України заявку на винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою», на який йому був виданий Державною службою патент України № 105733, зареєстрований 10 червня 2014 року. У той же день, а саме 01 липня 2013 року ОСОБА_1 та інша фізична особа подали у Державну службу заявку на винахід « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на який був виданий Державною службою патент України № 106448, зареєстрований 26 серпня 2014 року (т.1 а.с.11-22).

ОСОБА_1 направив керівнику ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» претензію про неправомірне використання Заводом винаходів, які є тотожними цим винаходам і які описані в його заявах на раціоналізаторські пропозиції № 2355 та № 2358.

Листом в. о. голови правління заводу Л. П. Євглевського від 10 жовтня 2014 року № 2208 ОСОБА_1 було повідомлено, що завод з 2003 року використовує у власному виробництві відкритий знімний нагрівач для електропечей СНЦ, який є тотожнім відкритому знімному нагрівачу для електропечі з контрольованою атмосферою запатентованому позивачем 10 червня 2014 року за № 105733. В цьому ж листі йому було відмовлено в задоволенні зазначеної претензії на підставі того, що використання змінного нагрівача для електропечей жодним чином не призводить до порушення прав інтелектуальної власності (т. 1 а.с. 75). Аналогічну відповідь він отримав з заводу у листі від 27 листопада 2014 року № 2531 на претензію про неправомірне використання винаходу, захищеного патентом України № 106448. В цьому листі голова правління заводу О.М. Ковальчук визнав, що завод використовує електропечі СНЦ , які є тотожними запатентованій ОСОБА_1 26 серпня 2014 року патентом № 106448 електропечі опору з контрольованою атмосферою. Але в задоволенні цієї претензії йому також було відмовлено на підставі того, що використання електропечей СНЦ жодним чином не призводить до порушення прав інтелектуальної власності (т. 1 а.с. 76-77).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 54 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Отже, основною метою статті 1 Першого протоколу є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном. Слід зауважити, що в основу ст. 1 Першого протоколу покладено два рішення «Маркс проти Німеччини» та «Спорронг і Лоннрот проти Швеції», якими визначено основні вимоги стосовно застосування ст. 1 Першого протоколу щодо захисту права власності. Статтею 418 ЦК Українивизначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно частини першоїстатті 420 ЦК Українидо об`єктів права інтелектуальної власності належать корисні моделі.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цьогоКодексута іншого закону (ч.ч.2-4ст.426 ЦК України).

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановленуЦивільним кодексом України, законом чи договором (ст.431 ЦК України). Положення ч.ч.1, 2ст.432 ЦК Українипередбачають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно достатті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.

Відповідно до вимог абз. 4, 13, 14ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Патент (патент на винахід, патент на секретний винахід, патент на корисну модель, патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і права на винахід (корисну модель).

За положеннямист. 6 ч. 2 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", об`єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура рослини і тварини тощо), процес (спосіб). Як визначено у ч.ч. 1-2ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Згідно ізст. 462 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

За правиламист. 463 ЦК України, суб`єктами права інтелектуальної власності на корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Згідно із ч. 1 ст.424, ст.464 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За нормами ч. 2ст. 464 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Як визначено у ч. 1ст. 465 ЦК України, майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання цих прав відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 2-4ст. 426 ЦК України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.

Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Статтею 28 Закону передбачено, що права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:

- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;

- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

За роз`ясненнями, що містяться у абз. 1-5 п. 83 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом інтелектуальної власності" №12 від 17 жовтня 2012 року, особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель є правова презумпція, встановлена у частині другійстатті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Згідно з цією нормою будь-який продукт, виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

- продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

- існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу, і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов`язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, стосовно якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Отже, за цією нормою патентовласника звільнено від доказування факту виготовлення нового продукту іншою особою із застосуванням запатентованого процесу. Тягар доказування протилежного покладається на іншу особу, яка виготовила цей продукт.

Відповідно дост. 470 ЦК Українибудь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про охоронуправ навинаходи ікорисні моделі»використанням винаходу(корисноїмоделі)визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Згідно ст. 464 ЦК України, майновими правамиінтелектуальної власностіна винахід,корисну модель,промисловий зразокє: правона використаннявинаходу,корисної моделі,промислового зразка; виключнеправо дозволятивикористання винаходу,корисної моделі,промислового зразка(видаватиліцензії); виключнеправо перешкоджатинеправомірному використаннювинаходу,корисної моделі,промислового зразка,в томучислі заборонятитаке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту (свідоцтва), якщо інше не встановлено договором чи законом. Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі).

Дії, які не визнаються порушенням прав, визначає ст. 31 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», будь-яка особа, яка до дати подання до НОІВ заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). Таку норму містить і ст. 470 ЦК України.

Право попереднього користування обмежується тим обсягом використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно було на дату подання заявки.

Право попереднього користування може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач неправомірно використовує його винахід, чим порушує його майнові права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», у 2005 році відповідач оформив заяву на видачу патенту України на винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору».

У 2007 році в Державному реєстрі патентів України на винаходи був зареєстрований винахід № НОМЕР_3 «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору», за яким права на винахід визнані чинними з 10 серпня 2007 року, винахідником вказано ОСОБА_7 власником винаходу - Відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря».

Відповіднодо формуливинаходу запатентом УкраїниN80027захист булонадано знімномунагрівачу дляелектропечей опору, який містить металевий елемент, два виводи, керамічні трубки, теплоізолятор, фасонні ізолятори для геометричної форми нагрівального елемента і кришку для герметичного закріпленні кожусі електропечі, який відрізняється тим, що виводи мають різну довжину, елемент виконаний у формі спіралі, у внутрішньому просторі якої розташована частина більш довгого виводу, а кожний з фасонних ізоляторів для підтримування спіральної вального елемента знаходиться в безпосередньому контакті з двома сусідніми витками спіралі нагрівального елемента і з циліндричною поверхнею керамічної трубки, розташованої усередині цієї спіралі. Захищений патентом нагрівач відрізняється тим, що усі фасонні ізолятори мають профіль, що дозволяє підтримувати спіральну форму нагрівального елемента з різним діаметром навивання його спіралі, а частина більш довгого виводу, рівна довжині теплоізолятора, виконана з металу з істотно більш високою електропровідністю, ніж інша частина цього виводу (т. 1 а.с. 142-147).

Згідно формули винаходу за патентом України N 105733, зареєстрованого 10 червня 2014 року, захист надається Відкритому знімному нагрівачу для електропечі з контрольованою атмосферою, що містить металевий нагрівальний елемент, який складається з спіралі і двох хвостовиків, два виводи різної довжини, теплоізолятор, кришку для герметичного закріплення нагрівача на кожусі електропечі,керамічні трубки, опорне кільце, яке закріплене на кінці довгого виводу, фасонні ізолятори для підтримування спіралі нагрівального елемента, кожен з яких знаходиться в контакті з двома сусідніми витками спіралі і з зовнішньою поверхнею керамічної трубки, розташованої всередині цієї спіралі, який відрізняється тим, що містить притискне кільце з отвором, діаметр якого дорівнює зовнішньому діаметру керамічної трубки, надітої на довгий вивід, і яке з?єднано з хвостовиком нагрівального елемента і з коротким виводом,елементи фіксації кожної пари сусідніх один з одним фасонних ізоляторів відносно ділянок проводу спіралі,розташованих між цими парами, а відстань між опорним і притискним кільцем є регульованою. Нагрівач відрізняється тим, що елементи фіксації виконані з клею для керамічних виробів з максимальною температурою його застосування не нижче 1100 *С, а також тим, що спіраль нагрівального елемента має непарне число піввитків (т. 1 а.с. 12). Отже, відповідно до опису до патенту на винахід № НОМЕР_1 , відкритий знімний нагрівач для електропечі опору (патент України № 80027) вказано найближчим аналогом вищевказаного винаходу. Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 грудня 2011 року про винахід «Відкритий знімний нагрівач для електропечей опору» відповідно патенту № НОМЕР_3 було віднесено судом до категорії службових винаходів, оскільки створений позивачем, як працівником відповідача, в силу виконання ним службових обов?язків з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця (т. 1 а.с. 162 -165).

Дія патенту України № НОМЕР_3 була припинена з 26 вересня 2008 року, у зв`язку з не підтриманням його чинності та несплатою річного збору.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що його пропозицію використовували на заводі «Світло шахтаря» з 2003 року по 2013 рік. Зазначив, що в 2004 році на його нагрівачі працювало дві печі, а потім поступово перейшли на нагрівачі повністю.

З матеріалів справи, за даними інвентаризаційних карток обліку основних засобів, у власності відповідача знаходяться та використовуються у виробничій діяльності у термічному цеху Департаменту управління виробництвом ПАТ «Світло Шахтаря» печі СНЦ, 1974 року, 1990 року,1998 року введення в експлуатацію (т. 1 а.с. 197-202).

Відповідно до конструкторської документації (креслення 5НС.422.274СБ ) електропечі СЦН під час введення їх в експлуатацію були укомплектовані нагрівачами запропонованої підприємством -виробником конструкції (т. 1 а.с. 207-217). Впродовж терміну експлуатації печей СНЦ відповідачем проводилась їх модернізація з метою вдосконалення їх властивостей. Відповідно до акту комісії ПАТ «Світло Шахтаря» від 12 жовтня 2017 року в належних ПАТ «Світло Шахтаря» печах СНЦ та нагрівачах печей СНЦ є ознаки, що є відмінними від ознак винаходу, включеного до незалежних пунктів формули винаходу за патентом України № 105733 «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою» та за патентом України № 106448 «Електропіч опору з контрольованою атмосферою», в зв`язку з чим зроблений висновок про невикористання ПАТ «Світло Шахтаря» винаходів (продуктів), захищених вказаними патентами (т. 1 а.с. 203-206).

ПАТ «Світло Шахтаря» в електропечах опору СНЦ використовується нагрівач за кресленням СНЦ.44.000-01 СБ, що є відмінним від креслення позивача (т. 1 а.с. 207-217). В квітні2013року начальниктермічного цеху ОСОБА_8 звернувся дов.о.заступника головного інженера ОСОБА_9 зі службовою запискою про надання вказівки відповідним службам заводу розробити нагрівачі відкритого типу, з врахуванням специфіки роботи обладнання та оперативної заміни нагрівачів (т. 2 а.с. 60).

04 квітня 2013 року відповідачем було видано технічне завдання відділу головного енергетика на розробку нагрівачів відкритого типу для печей СНЦ в термічному цеху (т. 2 а.с. 61-62). На виконання вказаного технічного завдання в травні 2013 року було розроблено нову конструкцію нагрівача, оформленого кресленням СНЦ.44.000-01 СБ, та впроваджено у електропечі СНЦ № 4 (інв. № 15372/1), що підтверджується актом впровадження нагрівачів відкритого типу на печах електричних СНЦ в термічному цеху від 21 травня 2013 року. За даними даного акту було зроблено висновок щодо доцільності обладнання електропечей СНЦ в термічному цеху нагрівачами відкритого типу СПЦ.44.000-01 за кресленням СНЦ.44.000-01СБ. Відповідно до затвердженого графіку впровадження нагрівачів СНЦ.44.000-01 в електропечах СНЦ Термічного цеху від 24 травня 2013 року впродовж травня-червня 2013 року на всіх електропечах СНЦ термічного цеху було встановлено комплект нагрівачів СНЦ.44.000-01 (за кресленням СНЦ.44.000-01 СБ) (т. 2 а.с. 71-72).

В електропечах СНЦ відповідача використовуються нагрівачі за кресленням СНЦ.44.000-01 СБ з травня 2013 року та на час розгляду справи, що є відмінним від креслення позивача. А саме, нагрівач, що використовується відповідачем в електропечах СНЦ, є відкритим нагрівачем, який містить нагрівальний елемент у формі зигзагу, що за своїми конструктивними характеристиками відповідає конструкції нагрівача підприємства-виготовлювача за кресленням 5НС.422.274СБ, за винятком використання жароміцної труби, в якій даний нагрівач був розміщений. Нагрівачі встановлені в електропечі СНЦ у вертикальному положенні по боковим стінкам камери нагріву, що відповідає технічному опису устрою електропечі СНЦ, викладеному у Технічній документації СНЦА-5.10.5/3,5ИЗ (альбом 2, Розділ 6 «Пристрій та робота складових частин електропечі) (т.2 а.с. 43-55).

Вищевикладене підтверджується поясненнями свідків, які були допитані в судових засіданнях та Протоколом огляду речових доказів за їх місцезнаходженням від 20 грудня 2019 року.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 слюсар-електрик по ремонту електрообладнання 6 розряду в службі головного енергетика Технічного департаменту, зазначив що працював у термічному цеху печей СНЦ с 2004 року по 2011 рік, позивач був його начальником. В 2006-2007 роках у печах СНЦ змінювались нагрівачі спочатку відкриті заводського типу потім інші. Нагрівачі були зигзагоподібними, заводська модель. У 2007 році ОСОБА_1 щось вигадував, щоб покращити роботу нагрівачів. На теперішній час ОСОБА_10 приймає в роботу зазначені печі СНЦ та бачить, що там стоять нагрівачі зигзагоподібні, заводська модель. Коли перестали використовувати нагрівачі, які вигадав ОСОБА_1 не пам?ятає. Креслення на виготовлення нагрівачів давав ОСОБА_1 повідомив, що спіралеподібні нагрівачі краще чим зигзагоподібні нагрівачі. Паспорт СНЦ передбачав використання закритих нагрівачів. Було три види нагрівачів, проте ОСОБА_10 не знав, які використовують. До 2011 року в печах стояли вентилятори. СНЦ використовували відкриту форму нагрівача зигзагоподібної форми.

Свідок ОСОБА_11 головний енергетик служби головного енергетика Технічного департаменту, повідомив, що працює на Заводі з 2004 року. З 2014 року займався обслуговуванням нагрівачів в СНЦ, які мали відкриту форму нагрівача зигзагоподібної форми.

ОСОБА_9 головний інженер керівник технічного департаменту, який був допитаний в судовому засідання як свідок пояснив, що нагрівачі, які стояли в печах, змінювались їх конструкції. Змінами займався ОСОБА_1 , як працівник заводу за своїм фахом. Повідомив, що в печах СНЦ зигзагоподібні нагрівачі. Конструкції ОСОБА_1 не використовуються наразі Заводом. На сьогодні нема жодного вентилятора на печах СНЦ.

Свідок ОСОБА_8 , який безпосередньо в період зазначений у позові був керівником ОСОБА_1 повідомив, що на заводі працював з 1972 року по 2012 рік. Позивача знає, зазначив що останній прийшов до них в цех в 2001 році. В цеху наявні шість печей СНЦ. В кінці 1998 року стали виходити з строю нагрівачі. У 2001 році ОСОБА_1 запропонував установити спіралеподібні нагрівачі на печі. Проте, були печі, які працювали на спіралеподібних нагрівачах та зигзагоподібних відкритого типу. В 2013 році завод вирішив перейти к зигзагоподібним нагрівачам відкритого типу. Функції у спіралеподібних та у зигзагоподібних нагрівачів однакові. Зазначив, що конструкція ОСОБА_1 була не довговічною.

Також, згідно Протоколу огляду речових доказів за їх місцезнаходженням від 20 грудня 2019 року, зокрема на питання судді щодо наявності спіралеподібних нагрівачів у печі, позивач стверджував про їх відсутність у печі. Спеціалістом ОСОБА_12 було вказано, що у печі використовуються зигзагоподібні нагрівачі відкритого типу. Позивачем було визнано факт застосування в 5 печах СНЦ відкритих знімних зигзагоподібних нагрівачів. Також, оглянуто місце зберігання нагрівачів, та встановлено що на зберіганні цеху перебувають шість зигзагоподібних нагрівачів, які також були оглянуті судом (т. 4 а.с. 195-197).

Статтями 481 - 484 ЦК України визначено, раціоналізаторською пропозицієює визнанаюридичною особоюпропозиція,яка міститьтехнологічне (технічне)або організаційнерішення убудь-якійсфері їїдіяльності. Об`єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об`єкт або процес. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визначається її описом, а також кресленнями, якщо вони подані. Суб`єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана. Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі. 10 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» ОСОБА_13 з претензією на незаконне використання заводом «Світло шахтаря» раціоналізаторської пропозиції № 2358 з 01 грудня 2003 року ( т. 2 а.с. 91-92). Листом голови правління ПАТ «Світло Шахтаря» від 02 березня 2015 року надано відповідь про надання копій наявних документів в обгрунтування використання заводом «Світло шахтаря» раціоналізаторської пропозиції № 2358 з 01 грудня 2003 року (т. 2 а.с. 89). Листом головного інженера Керівника Технічного департаменту ПАТ «Світло Шахтаря» від 30 квітня 2015 року надано відповідь про відмову в задоволенні претензії, оскільки ПАТ «Світло Шахтаря» жодним чином не порушує права інтелектуальної власності (т. 2 а.с. 119).

Згідно Висновку експерта від 22 січня 2018 року «Виявлення порушення прав власника, ОСОБА_1 , чинного охоронного документа на об?єкт права інтелектуальної власності - винахід за патентом України № 105733 «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою».

Вищевказане дослідження проведено з метою встановлення факту використання ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» у своїй господарській діяльності винаходу за патентом України № 105733 «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою». Експертом було встановлено відсутність факту використання ОПВ винаходу за патентом України № 105733 «Відкритий знімний нагрівач для електропечі з контрольованою атмосферою». Відсутнє порушення ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» прав інтелектуальної власності, визначених ст. 424 ЦК України, ст. 28 ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», а саме: права на використання об?єкта права інтелектуальної власності, виключного права дозволяти використання об?єкта права інтелектуальної власності, виключного права перешкоджати неправомірному використанню об?єкта права інтелектуальної власності, в тому числі і забороняти таке використання,інших майнових прав інтелектуальної власності встановлених законом (т.2 а.с. 203-229).

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової експертизи об?єктів інтелектуальної власності від 15 січня 2021 року № 6249, вбачається, що відповідно до наданих на дослідження матеріалів, заява на раціоналізаторську пропозицію «Быстросьемный открытый нагреватель для механизированной печи СНЦ», яка зареєстрована на заводі «Світло Шахтаря» 01 грудня 2013 року за № 2358, відповідає умові надання правової охорони, а саме умові наявності технічного рішення задачі.

Відповідно до наданих на дослідження матеріалів, на дату подання заяви на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року, пропозиція була новою для підприємства, а саме відповідала умові локальної (місцевої) новизни за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

Визначити відповідність запропонованого у заяві на раціоналізаторську пропозицію № 2358 відкритого нагрівача технічного рішення умові корисності не надалося за можливе новизни за причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

Наданими на дослідження матеріалами документально підтверджується корисність (досягнення мети) в частині виключення із конструкції нагрівального вузла жароміцної труби 121х5мм, що опосередковано призводить до підвищення продуктивності і зниження експлуатаційних затрат на ремонт і обслуговування печі електричної СНЦ.

Наданими на дослідження матеріалами документально підтверджується, що у виробі «Нагрівач» (кресленик СНЦ.44.000-01СБ, що розроблений «ОГЭ ПАО «Свет шахтера»), використано кожну ознаку технічного рішення, описаного в додатку до заяви на раціоналізаторську пропозицію, яка зареєстрована 01 грудня 2003 року за № 2358, а саме виробу «Нагреватель открытый сьемный для печи СНЦ» (Збірний кресленик СНЦ 108.90.08.СБ).

У зв?язку з відсутністю об?єктивних даних про умови використання на заводі «Світло шахтаря» технічного рішення, що викладене в заяві на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року, встановити чи використовується вказане технічне рішення більше двох років не надалося за можливе.

В наданих на дослідження матеріалах документально підтверджується виконання робіт з використанням відкритих нагрівачів у 2003-2009 роках і відомості про заміну відкритих нагрівачів у 2004-2008 роках. Акт впровадження нагрівачів відкритого типу СНЦ.44.001-01 (кресленик СНЦ.44.001-01, дата розробки 2013 рік) на печах електричних СНЦ у термічному цеху затверджений 21 травня 2013 року (т. 5 а.с.171-183).

З Висновку експертів № 137/21 за результатами проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 11 лютого 2022 року вбачається, що не є раціоналізаторською пропозицією документація від 01 грудня 2003 року, надана ОСОБА_1 в якості додатку до заяви на проведення експертизи у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз документація (т. 5 а.с.83-150). Вказана документація є проектом заяви на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року.

На АТ «Світло Шахтаря» не використовується більше двох років технічне рішення, описане в проекті заяви на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року (т. 6 а.с.2-41).

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої х вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.ст. 77, 78 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновок експерта є одним із видів доказів у справі, тому такі висновки оцінюються судом з урахуванням усіх обставин справи.

Отже, з наданих суду пояснень учасників справи, пояснень свідків, висновків експертів, огляду речових доказів за їх місцезнаходженням, суд приходить до висновку, щовідсутні правовіпідстави узобов`язанні ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» прийняти рішення по пропозиції ОСОБА_1 № 2358, зареєстрованій 01 грудня 2003 року, оскільки вказана документація є проектом заяви на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року, також не випливає факту того, що на АТ «Світло Шахтаря» використовується технічне рішення, описане в проекті заяви на раціоналізаторську пропозицію № 2358 від 01 грудня 2003 року. Оскільки, судом вбачається, що ОСОБА_1 в рамках покладених на нього посадових обов`язків заступника начальника термічного цеху з підготовки виробництва ПАТ «Світло Шахтаря» впродовж певного періоду часу здійснювались роботи до модернізації печей СНЦ в термічному цеху, в тому числі випробувальні роботи з провадження системи перемішування атмосфери печі, та відкритих нагрівачів печей СНЦ.

Щодо наданих позивачем креслень, суд відноситься до них критично, вважає їх неналежними доказами в підтвердження факту використання відповідачем належного позивачу винаходу, оскільки хоча вони і містять дані про належність креслень відповідачу, однак підписані одноособово позивачем, без відповідного візування/затвердження іншими співробітниками підприємства відповідача, без визначення дати складання креслення.

Також, частина копій документів, які долучались позивачем в процесі розгляду справи, не містить обов`якових реквізитів документів, зокрема, назву документу, підприємства, посади, що не дозволяє встановити будь-яку належність до особи чи організації, що їх складала, та відповідно позбавляє їх статусу доказів справі за неналежністю.

Надані позивачем фото-знімки не дозволяють їх ідентифікувати за місцем, датою, часом та іншими ознаками відтворення подій та об`єктів, що позбавляє їх будь-якої доказовості.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в заявлених ним межах та про відсутність існування правових підстав для їх задоволення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами Українине не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем по справі.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5 , 13, 76-81, 133, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 41, 54 Конституції України, ст. 418, 420, 424, 429, 459, 462, 464, 481-484 ЦК України, ст. 1, 6, 28,31 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» про припинення дій, що порушують майнові права інтелектуальної власності на винаходи, захищені патентами України відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерного Товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», код ЄДРПОУ: 00165712, місцезнаходження: вул. Світло шахтаря, б. 4/6, м. Харків

Повний текст рішення складено 17.02.2023.

Суддя В. В. Труханович