ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа №280/1006/21

адміністративне провадження № К/990/13152/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: представника позивача - Лисенка Є.А.,

представника відповідача - Золотарьова Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002925106 від 21.12.2020 року, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість до Товариства застосовано штраф на суму 36 121 882,74 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №576/28-10-51-06/00130926 від 01.12.2020 року.

За результатами камеральної перевірки встановлено порушення Товариством: п.57.1 та п.57.3 ст.57, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203, п.50.1 ст.50 ПК України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 27.05.2020 року по 01.12.2020 року з затримкою більше 30 календарних днів у сумі 180 609 413,70 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем 21.12.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002925106, яким до позивача за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 180 609 413,70 грн застосовано штраф на суму 36 121 882,74 грн.

Також судами встановлено, що Товариство не заперечує, що ним податковий борг на загальну суму 180 609 413,70 грн був сплачений з порушенням строків сплати грошових зобов`язань, але відзначає, що це відбулось за незалежних від нього причин та за відсутності його вини.

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, за відсутності якої він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.

Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позову, виходив з того, що нормами ПК України передбачено безальтернативний обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірно податкового повідомлення-рішення), податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пункту 109.2 статті 109 ПК України встановлено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань є податковим правопорушенням, за яким відповідальність застосовується до платника податку, який допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого несвоєчасно виконав свій обов`язок зі сплати податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не надано доказів своєчасного та у повному обсязі сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість та/або погашення податкового боргу з цього податку за спірний період, що обґрунтовано свідчить про наявність підстав у контролюючого органу для застосування штрафних санкцій визначених статтею 126 ПК України.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, в тому числі і з податку на додану вартість.

Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, контролюючий орган мав право проводити камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, з дня подання декларації позивачем, а відповідно і застосовувати відповідальність до позивача виключно в межах перевіреного періоду, тобто з урахування строків давності.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що Товариство не заперечує факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість у вищезазначеному розмірі, однак вказує, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежать від його волі.

Колегія суддів звертає увагу, що приписами статті 126 ПК України не передбачено умов, за яких несвоєчасна сплата податкових зобов`язань може вважатись такою, що відбулась з поважних причин. Навпаки, нормами ПК України передбачено обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.

За вказаних обставин, сплата Товариством податкового боргу на загальну суму 180 609 413,70 грн, яка відбулась з порушенням строків сплати грошових зобов`язань згідно доводів позивача за незалежних від нього причин та за відсутності його вини не можуть бути підставою для звільнення позивача від відповідальності, а тому підстави для визнання оскаржуваного рішення протиправним відсутні.

Касаційне провадження за скаргою позивача відкрито з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України виходячи з посилань скаржника про ухвалення оскарженого судового рішення судом апеляційної інстанції без урахування правових позицій Верховного Суду у постановах від 31 січня 2021 року у справі №821/819/17, від 03 вересня 2019 року у справі №826/4215/18, від 28 серпня 2019 року у справі №805/5040/15, від 14 лютого 2019 року у справі №809/1040/17

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та зміст спірних правовідносин у цій справі Верховний Суд зазначає, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, ухвалено у межах правовідносин, які не є подібними зі спірними.

З урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Встановлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 16 лютого 2023 року.

Головуючий суддя О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх