ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.02.2023Справа № 910/1993/22Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Акціонерного товариства "Завод "Квант" (03022, місто Київ, вул. м. Максимовича (Трутенка), 2, код ЄДРПОУ 14309866)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Фонд державного майна України (01133, м. Kиїв, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945)
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та рішень наглядової ради,
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: ОСОБА_2 .
Від відповідача: не з`явився
Від третьої особи: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Завод "Квант" про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом № 1/2021 від 17.12.2021, та визнання недійсними рішень Наглядової ради Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлених протоколом № 1/2021 від 24.12.2021.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.02.2022 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.
25.03.2022 від позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/1993/22 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначити дату судового засідання після врегулювання військової ситуації на території України ухвалою суду додатково.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 призначено підготовче засідання на 04.07.2022.
У засідання суду 04.07.2022 з`явився представник позивача, повідомив, що розглядати справу без участі представника позивача можливо.
Відповідач участь свого представника у засідання суду 04.07.2022 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 відкладено підготовче засідання на 03.08.2022.
Сторони участь своїх представників у засідання суду 03.08.2022 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, Фонд державного майна України, як особа, що управляє належними державі акціями товариства, скликав позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Завод " Квант " на 13 грудня 2021 року в дистанційному форматі.
Підставою скликання та проведення вказаних зборів була одноосібна ініціатива власне самого Фонду державного майна України, який здійснює управління корпоративними правами держави щодо ВАТ "Завод " Квант ", державна частка складає 73,2784% статутного капіталу товариства, що становить 13 958 068 простих іменних акцій.
З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду державного майна України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2022 залучено до участі у справі третьою особою, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, підготовче засідання відкладено на 31.08.2022.
Позивач та відповідач участь своїх представників у засідання суду 31.08.2022 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.
У підготовчому засіданні 31.08.2022 присутнім представником третьої особи заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати письмові пояснення по суті спору, посилаючись на те, що позовну заяву Фонд державного майна України отримав лише 18.08.2022.
Розглянувши усне клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні даного клопотання, оскільки копію ухвали суду від 03.08.2022 Фонд державного майна України отримав ще 11.08.2022, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи. Отже, у Фонду державного майна України було більше, ніж достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо у Господарському суді міста Києва та підготувати письмові пояснення по суті спору з викладенням своєї правової позиції. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що представник третьої особи з`явився в засідання не підготовлений до нього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.
08.09.2022 через відділ діловодства суду третьою особою подані пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 відкладено судове засідання на 26.10.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 відкладено судове засідання на 23.11.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 відкладено судове засідання на 14.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 відкладено судове засідання на 01.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 відкладено судове засідання на 13.02.2023.
Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2023 підтримав заявлені позовні вимоги.
13.02.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Фонд є органом управління корпоративними правами держави у розмірі 73,2784% статутного капіталу ВАТ "Завод "Квант".
Рішення про скликання позачергових Загальних зборів товариства та дистанційне їх проведення прийнято Фондом як акціонером, який є власником 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства.
Наказом Фонду від 20.10.2021 №1851 "Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових Загальних зборів відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант" прийнято рішення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових Загальних зборів товариства та затверджено проект порядку денного цих зборів: " 1. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства. 2. Обрання членів Наглядової ради Товариства. 3. Прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування Товариства. 4. Внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції. 5. Затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.. 6. Внесення змін до внутрішній положень Товариства. 7. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Ревізійної комісії Товариства. 8. Обрання членів Ревізійної комісії Товариства. 9. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік. 10 Затвердження Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства. 11. Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства. 12. Затвердження Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства. 13. Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Товариства". Пізніше проект порядку денного було змінено, доповнивши його такими пунктами: "... 14. Про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ "Завод "Квант" за час виконання ним обов`язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень. 15. Про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ "Завод "Квант", виведення ВАТ "Завод "Квант" з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ "Завод "Квант". 16. Виділ з AT "Завод "Квант" акціонерного товариства. 17. Створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Оренда".
Наказом Фонду від 20.10.2021 №1851 затверджено повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових Загальних зборів товариства.
Обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_5 - заступник начальника Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі - начальник відділу генеруючих підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; ОСОБА_6 - начальник відділу металургійних та хімічних промислових підприємств Управління корпоративними правами промислових підприємств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; ОСОБА_3 - заступник начальника Управління корпоративними правами промислових підприємств - начальник відділу різногалузевих та міждержавних майнових відносин товариств Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України; ОСОБА_4 - головний спеціаліст відділу розподільчих підприємств Управління корпоративними правами підприємств енергетичної галузі Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України.
Обрано лічильну комісію позачергових Загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021, у складі: ОСОБА_5 - голова лічильної комісії; ОСОБА_6 - член лічильної комісії; ОСОБА_3 - член лічильної комісії; ОСОБА_4 - член лічильної комісії. Припинити повноваження лічильної комісії позачергових загальних зборів товариства після виконання покладених на неї обов`язків у повному обсязі.
Обрано головою позачергових Загальних зборів товариства, які будуть проведені дистанційно 13.12.2021 - ОСОБА_5 , секретарем - ОСОБА_3 .
Призначено уповноважених осіб на взаємодію з публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 13.12.2021 позачергових загальних зборів товариства: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
13.12.2021 відбулись дистанційні позачергові Загальні збори ВАТ "Завод "Квант" згідно з переліком акціонерів, який складено ПАТ "Національний депозитарій України" станом на 07.12.2021.
17.12.2021 складено протокол №1/2021 позачергових Загальних зборів ВАТ "Завод "Квант", які були проведені 13.12.2021.
ОСОБА_1 (позивач у справі) є акціонером ВАТ "Завод "Квант" у кількості 2000 шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 10.12.2021.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачем була здійснена низка значних порушень, що повністю спростовують законність прийнятих на зборах рішень та є безумовною підставою визнання їх недійсними.
Так, зокрема, позивач зазначає, що ФДМУ, всупереч вимогам законодавства:
- не повідомив належним чином усіх акціонерів товариства про намір проведення позачергових загальних зборів;
- самостійно скликав Загальні збори акціонерів, не отримавши відмову Наглядової ради товариства;
- рішення про затвердження нової редакції статуту та зміни товариства були прийняті фактично кількістю голосів меншою, встановлений Законом необхідний мінімум голосів;
- виніс на розгляд та проголосував за новий склад Наглядової ради, при цьому без урахування вимог Закону "Про акціонерні товариства" про необхідність перебування у складі ради щонайменше двох незалежних директорів, оскільки на момент проведення зборів AT "Завод "Квант" відноситься до публічного (відкритого) типу акціонерних товариств;
- призначені члени наглядової ради одночасно є і членами лічильної комісії, що прямо заборонено Законом;
- призначення тимчасового виконувача обов`язків генерального директора за відсутності самого генерального директора (посада як така є вакантною) суперечить Закону «Про акціонерні товариства» та Господарському кодексу України;
- особа, яку Наглядова рада призначила тимчасовим виконувачем обов`язків генерального директора ( ОСОБА_7 ), є неналежною кандидатурою та не може виконувати обов`язки керівника AT «Завод «Квант», оскільки порушує вимоги щодо несумісності цієї посади з підприємницькою діяльністю.
З огляду на викладене позивач просить суд визнати недійсним всі рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлені протоколом від 17.12.2021 №1/2021, та визнати недійсними рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлені протоколом засідання Наглядової ради №1/2021 від 24.12.2021.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до пункту 8 статті 2, статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
У частині 1 статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
Отже, рішення загальних зборів акціонерного товариства може бути оскаржено в судовому порядку, якщо: 1) само по собі прийняте рішення порушує вимоги Закону; 2) порушено порядок прийняття такого рішення.
У статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" прямо та буквально не визначено, що порушення порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів (тобто, процедури, що передує прийняттю рішення) може бути підставою для оскарження та визнання недійсним прийнятого рішення.
Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів. Повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений наглядовою радою товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", внесено зміни до Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства", зокрема, передбачено, якщо у разі якщо в силу дії обмежувальних заходів у зв`язку з дією карантину на території України неможливим є проведення загальних зборів акціонерів в порядку, встановленому цим Законом, загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки, визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку невідкладно розробити та затвердити тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів у зв`язку із здійсненням заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного доручення, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.04.2020 № 19 затверджено Тимчасовий порядок скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду.
Відповідно до пунктів 20-24 розділу V Тимчасового порядку річні загальні збори скликаються наглядовою радою. Позачергові загальні збори скликаються: 1) наглядовою радою відповідно до Розділу VІ цього Порядку; 2) акціонерами відповідно до Розділу VІІ цього Порядку. Річні загальні збори скликаються наглядовою радою виключно з власної ініціативи. Датою проведення загальних зборів (датою завершення голосування) не може бути призначена дата, що є святковим, неробочим або вихідним днем. Особа, яка скликає загальні збори, затверджує повідомлення про проведення загальних зборів відповідно до вимог Розділу Х цього Порядку. Після прийняття рішення про скликання загальних зборів особа, яка скликає загальні збори, укладає з Центральним депозитарієм договір про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів, яким регулюються відносини щодо порядку та умов надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів. Вимоги до такого договору встановлюються пунктом 25 цього Порядку.
Згідно з пунктом 41 Розділу Х Тимчасового порядку повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного надсилається кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену особою, яка скликає загальні збори. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про скликання загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
Пунктом 42 Розділу Х Тимчасового порядку передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилається акціонерам через депозитарну систему України. Такі повідомлення надсилаються акціонерам у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення, а у випадку встановленому VІІІ цього Порядку - не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, визначених Порядком направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07 березня 2017 року № 148, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 березня 2017 року за № 408/30276, необхідних для направлення такого повідомлення. Товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів. Акціонерне товариство також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену пунктом 44 цього Порядку. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує повідомлення про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів або в базі даних іншої особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, а також надсилає його до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 126 цього Порядку.
Відповідно до пункту 45 Розділу Х Тимчасового порядку направлення повідомлень, визначених цим Порядком, щодо проведення зборів, змін до порядку денного зборів, здійснюється з урахуванням вимог та у строки, встановлені цим Порядком, через депозитарну систему України.
Порядок направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України врегульований Порядком направлення повідомлень та інформації через депозитарну систему України, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017 № 148 (надалі - Порядок № 148).
Із наведених положень Тимчасового порядку та Порядку № 148 убачається, що датою направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є дата виконання особою, яка скликає загальні збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення, а саме: 1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, у разі якщо повідомлення направляється всім особам, які є акціонерами на певну дату, акціонерне товариство не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, якщо інший (пізніший) строк не встановлено законом.
Як встановлено судом, рішення про скликання позачергових загальних зборів Акціонерного товариства «Завод «Квант» та дистанційне їх проведення прийнято Фондом державного майна України як акціонером, який є власником 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, зокрема, 73,2784%, враховуючи вимоги ст. 47 ЗУ «Про акціонерні товариства».
Листом № 10-17-21511 від 15.09.2021 Фонд направив ВАТ «Завод «Квант» вимогу про проведення позачергових загальних зборів товариства.
Листом № 2909/1 від 29.09.2021 ВАТ «Завод «Квант» попросило направити виписку з рахунка в цінних паперах.
Наказом Фонду від 20.10.2021 № 1851 «Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових загальних зборів відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» прийнято рішення про дистанційне проведення 13 грудня 2021 року позачергових загальних зборів Товариства та затверджено проект порядку денного цих зборів.
Затверджено повідомлення про дистанційне проведення 13 грудня 2021 року позачергових загальних зборів товариства.
Визначено датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення 13 грудня 2021 року позачергових Загальних зборів товариства, 11 листопада 2021 року.
Визначено 07 грудня 2021 року (станом на 24 годину) датою складення- переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових загальних зборів Товариства, які будуть проведені дистанційно 13 грудня 2021 року.
Обрано реєстраційну комісію для реєстрації акціонерів на позачергових Загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13 грудня 2021.
Листом № 10-17-24906 від 22.10.2021 Фонд направив відповідні документи ПАТ «Національний депозитарій України» (ПАТ «НДУ»), необхідні для прийняття рішення про проведення позачергових Загальних зборів акціонерів 13.12.2021.
Наказом Фонду від 22.10.2021 № 1877 «Про забезпечення організації та дистанційного проведення позачергових Загальних зборів Відкритого акціонерного товариства «Завод «Квант» визначено осіб, уповноважених на взаємодію з ПАТ «Національний депозитарій України».
27.10.2021 з ПАТ «Національний депозитарій України» підписано протокол переговорів.
10.11.2021 між Фондом державного майна України та ПАТ «Національний депозитарій України» було укладено договір № 134/338 про надання послуг із дистанційного проведення загальних зборів.
Листом № 10-17-26830 від 11.11.2021 Фонд державного майна України звернувся до Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» з проханням опублікувати 12.11.2021 повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» (Договір публічної оферти від 10.11.2021 № 337).
12.11.2021 Державна установа «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» повідомило, що повідомлення опубліковано у Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів на сайті stockmarket.gov.ua 12.11.2021 09:53:29.
12.11.2021 на сайті Фонду опубліковано повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових Загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» та інформація про загальну кількість акцій та голосуючих акцій товариства.
23.11.2021 на сайті Фонду розміщено повідомлення НКЦПФР від 19.11.2021 № 26/04/24867 про призначення представників Комісії для здійснення нагляду та Доручення НКЦПФР від 19.11.2021 № 26/04/24868 на здійснення нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням голосування та підбиттям підсумків загальних зборів акціонерів.
25.11.2021 між Фондом державного майна України та ПАТ «Національний депозитарій України» було укладено договір № 140/365 про надання послуг з інформаційного та організаційного забезпечення проведення загальних зборів акціонерного товариства про внесення змін до проекту порядку денного загальних зборів.
01.12.2021 на сайті Фонду розміщено повідомлення про зміни до проекту порядку денного позачергових Загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» 13.12.2021.
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» форма і текст кумулятивного бюлетеня для голосування затверджується не пізніше ніж за 4 дні до дати проведення загальних зборів.
Згідно з наказом Фонду від 08.12.2021 № 2204 було затверджено форму і текст бюлетеня для кумулятивного голосування з питань № 2 та № 8 порядку денного на позачергових загальних зборах товариства, які будуть проведені дистанційно 13 грудня 2021 року.
Згідно з затвердженим повідомленням про проведення позачергових Загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» 13.12.2021 бюлетені на голосування повинні бути розміщені 10.12.2021.
10.12.2021 на сайті Фонду розміщені бюлетень для голосування та бюлетень для кумулятивного голосування на позачергових Загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» 13.12.2021.
13 грудня 2021 року були проведені дистанційні позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Завод «Квант» з таким порядком денним:
1. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.
3. Прийняття рішення про визначення типу та зміну найменування Товариства.
4. Внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
5. Затвердження умов договорів (цивільно-правових або трудових) з членами Наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
6. Внесення змін до внутрішніх положень Товариства.
7. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів Ревізійної комісії Товариства.
8. Обрання членів Ревізійної комісії Товариства.
9. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік.
10 Затвердження Положення про принципи формування Наглядової ради Товариства.
11. Затвердження Положення про Наглядову раду Товариства.
12. Затвердження Положення про винагороду членів Наглядової ради Товариства.
13. Затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Товариства.
14. Про виплату грошової винагороди арбітражному керуючому (ліквідатору) ВАТ «Завод «Квант» за час виконання ним обов`язків ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним таких повноважень.
15. Про виплату додаткової грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання повноважень ліквідатора та в.о. керівника ВАТ «Завод «Квант», виведення ВАТ «Завод «Квант» з ліквідаційної процедури в розмірі 3 відсотків від обсягу погашених (припинених) вимог конкурсних кредиторів ВАТ «Завод «Квант».
16. Виділ з AT «Завод «Квант» акціонерного товариства.
17. Створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант- Оренда».
За результатами голосування складено протокол № 1 реєстраційної комісії від 10.12.2021 та протокол № 2 реєстраційної комісії від 15.12.2021, згідно з якими ПЗЗА ВАТ «Завод «Квант» мають кворум.
16.12.2021 підбито підсумки голосування та складено протоколи № 1 - 17 про підсумки голосування.
17.12.2021 складено протокол № 1/2021 позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант», які були проведені 13.12.2021.
28.12.2021 протокол ПЗЗА та протоколи про підсумки голосування розміщено на сайті Фонду.
Листом від 31.12.2021 № 10-17-31126 протоколи зборів та документи, затверджені ПЗЗА ВАТ «Завод «Квант» 13.12.2021 були надані керівнику товариства.
ОСОБА_1 є акціонером ВАТ "Завод "Квант" у кількості 2000 шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 10.12.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Загальних зборів прийняті з порушенням законодавства та прав інших акціонерів, зокрема, в частині належного повідомлення акціонерів.
Варто зазначити, що факт (дата) належного виконання дій щодо направлення повідомлення про проведення зборів акціонерам є факт (дата) виконання товариством, дій, необхідних для направлення такого повідомлення - 1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; 2) розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення.
Суд дійшов висновку про належне повідомлення позивача про дистанційне проведення позачергових загальних зборів ВАТ «Завод «Квант» в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, та у спосіб, передбачений наказом Фонду від 20.10.2021 №1851.
Так, Фонд надав Центральному депозитарію 11.11.2021 Розпорядження про направлення повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів та 30.11.2021 Розпорядження про направлення повідомлення про внесення змін до порядку денного.
Крім цього, 12.11.2021 на сайті Фонду опубліковано повідомлення про дистанційне проведення 13.12.2021 позачергових Загальних зборів ВАТ «Завод «Квант», а також 01.12.2021 розміщено повідомлення про зміни до проекту порядку денного позачергових Загальних зборів.
Аналогічної позиції про те, що належним виконанням дій щодо направлення повідомлення про проведення дистанційних зборів акціонерам є факт (дата) виконання особою, яка скликає збори, дій, необхідних для направлення такого повідомлення - 1) надання Центральному депозитарію в порядку та відповідно до вимог, встановлених внутрішніми документами Центрального депозитарію, розпорядження про направлення повідомлення; 2) розміщення тексту повідомлення на власному веб-сайті в мережі Інтернет, не пізніше наступного робочого дня після надання Центральному депозитарію повідомлення, дотримується Верховний Суд у постанові від 07.06.2022 у справі №922/2416/21.
Суд дійшов висновку про недоведеність позивачем обставин неможливості прийняти участь у зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, а тому відповідно його доводи про наявність порушень при скликанні та проведенні позачергових Загальних зборів не можуть бути підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.
Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Разом з тим судом встановлено, що всі зазначені вище обставини, які стосуються визнання недійсними рішень Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом № 1/2021 від 17.12.2021 та визнання недійсними рішень наглядової ради Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлених протоколом № 1/2021 від 24.12.2021, були предметом дослідження у справі №910/21572/21, яка розглядалась Господарським судом міста Києва (суддя В.О. Демидов) за позовом ОСОБА_8 до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Квант".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21572/21 позов задоволено повністю; визнано недійсними всі рішення Загальних зборів акціонерів акціонерного товариства «Завод «Квант» від 13 грудня 2021 року, оформлені протоколом від 17 грудня 2021 року № 1/2021; визнано недійсними всі рішення Наглядової ради акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлені протоколом засідання Наглядової ради № 1/2021 від 24 грудня 2021 року.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 у справі №910/21572/21 скасовано; прийнято нове рішення по справі №910/21572/21, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Таким чином, обставини, встановлені у справі №910/21572/21, обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що ухвалення спірних рішень загальними зборами AT «Завод «Квант» призвело до порушення прав чи законних акціонерів його як акціонера (учасника) товариства, а посилання позивача, як на підставу позовних вимог, на не включення пропозицій інших акціонерів у зв`язку з не повідомленням до порядку денного запланованих на 13.12.201 Загальних зборів акціонерів товариства не свідчить про порушення прав саме позивача.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Суд звертає увагу, що позивач не довів впливу оскаржуваних рішень (прийнятих за наявності кворуму) на його права, так само як і не вказав в чому саме полягало порушення прав та / або законних інтересів ОСОБА_1 з урахуванням змісту ухвалених рішень та яким чином визнання їх недійсними може захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу II Порядку №148 датою направлення повідомлення або іншої інформації через депозитарну систему України особою, яка направляє повідомлення або іншу інформацію власникам цінних паперів, є дата виконання такою особою дій, визначених пунктом 1 цього розділу (крім випадку відмови Центральним депозитарієм у виконанні розпорядження про направлення повідомлення або іншої інформації через депозитарну систему України з підстав, передбачених внутрішніми документами Центрального депозитарію відповідно до законодавства).
Розпорядження, надані Фондом, були виконані Центральним депозитарієм і відмови у їх виконанні не було.
Крім того, судом встановлено, що адреса сторінки на власному веб-сайті Фонду державного майна України, на якій розміщена інформація з проектами рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного позачергових загальних зборів, повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, а також інформація, зазначена у пункті 44 Тимчасового порядку: http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-management-povidomlennya-akcioneram.html.
Після отримання повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів акціонери можуть користуватися правами, наданими відповідно до Розділів XI та XII Тимчасового порядку, а саме: ознайомлюватися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного; вносити пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного позачергових Загальних зборів, а також щодо нових кандидатів до складу органів Товариства.
Для реєстрації акціонерів (їх представників) для участі у позачергових Загальних зборах таким акціонером (представником акціонера) подаються бюлетені для голосування депозитарній установі, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції Товариства на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових Загальних зборах.
Судом встановлено, що в переліку акціонерів, що зареєструвались для участі у позачергових Загальних зборах акціонерів ВАТ «Завод «Квант», зареєструвалися вісім акціонерів, серед яких, крім Фонду державного майна, зареєструвалися як юридичні, так і фізичні особи, але ні позивач - ОСОБА_1 , ні його представник зареєстровані не були, оскільки не подали бюлетені для голосування депозитарній установі, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції товариства на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у позачергових Загальних зборах.
Суд зазначає, що невикористання позивачем свого права на вчинення дій з участі у прийнятті рішень на загальних зборах акціонерів, шляхом реєстрації для голосування і подальшого голосування, у визначеному законом порядку, не порушує прав позивача як акціонера товариства.
Голосування на позачергових загальних зборах з питань порядку денного проводиться виключно з використанням бюлетенів для голосування - бюлетеня для кумулятивного голосування (з питань порядку денного, голосування за якими здійснюється шляхом кумулятивного голосування), бюлетеня для голосування (щодо інших питань порядку денного, крім обрання органів товариства).
Кількість голосів акціонера в бюлетені для голосування зазначається акціонером на підставі даних, отриманих акціонером від депозитарної установи, яка обслуговує рахунок в цінних паперах такого акціонера, на якому обліковуються належні акціонеру акції Товариства.
Судом встановлено, що голосування на Загальних зборах завершилося о 18 годині 00 хвилин 13 грудня 2021 року.
Отже, за висновками суду, всі акціонери AT «Завод «Квант» мали можливість укладення договору з депозитарною установою з метою можливості прийняття участі у зборах товариства та голосування на зборах. Невиконання акціонером з власної ініціативи вимог Закону України «Про депозитарну систему України» тягне за собою настання наслідків, у тому числі у вигляді неможливості здійснення голосування на Загальних зборах.
Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2-7, 23 частини другої статті 33 цього Закону, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій. Статутом акціонерного товариства можуть передбачатися інші питання, рішення щодо яких приймаються більш як трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій, крім питань, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.
Як було зазначено вище, відповідно до протоколів про підсумки голосування на позачергових Загальних зборах ВАТ «Завод «Квант» кількість голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у позачергових загальних зборах та є власниками голосуючих акцій становила 8 акціонерів (їх представників) власників 18 008 950 голосів, що складає 99,94226% від загальної кількості голосів.
Отже, твердження позивача про те, що Фондом штучно створено ситуацію удаваного кворуму у три чверті зареєстрованих для голосування акціонерів і затверджено нову редакцію статуту, не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень. Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.
Отже, статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту, який за змістом частини другої статті 20 Господарського кодексу України може бути визнаний недійсним, якщо його положення, що суперечать законодавству або надають засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (див. постанови ВС від 28.03.2018 у справі № 922/172/16, від 28.03.2018 № 911/1529/17).
Водночас у постанові Касаційного господарський суд від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18 суд дійшов висновку, що за наявності відповідного спору окремі положення статуту акціонерних товариств, які не відповідають вимогам законодавства, та порушують права чи охоронювані законом інтереси акціонера (позивача), можуть бути визнані недійсними шляхом подання позову щодо недійсності статуту, а не шляхом визнання недійсним рішення позачергових зборів акціонерів, на яких відповідні положення статуту були затверджені, якщо факт порушення порядку скликання та проведення цих зборів не був встановлений.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити, чи порушують вимоги Закону України «Про акціонерні товариства», інших актів законодавства, статуту, а також факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
При цьому, оскільки під час проведення позачергових Загальних зборів можуть ухвалюватися декілька рішень з питань, включених до порядку денного, судом можуть бути визнанні недійсними лише ті рішення загальних зборів, які не відповідають нормам законодавства та порушують права акціонера. Проте суд не має підстав визнавати недійсними рішення, прийняті з інших питань порядку денного загальних зборів, якщо позивачем не доведено, що вони порушують його права та законні інтереси.
Твердження позивача щодо того, що кандидати у члени наглядової ради (а зрештою - і призначені члени наглядової ради) одночасно є і членами лічильної комісії, що прямо заборонено Законом, суд оцінює критично, оскільки члени лічильної комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , як кандидати в члени Наглядової ради AT «Квант», є представниками акціонера юридичної особи - Фонду і можуть бути замінені у будь який час по бажанню акціонера.
У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Обов`язок держави у забезпеченні права кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини договірних Сторін.
Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто, поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009, "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
У пункті 73 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 зазначено, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) (п.74 постанови ВС від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Таким чином, оцінивши надані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Завод "Квант" від 13.12.2021, оформлених протоколом № 1/2021 від 17.12.2021 та визнання недійсними рішень наглядової ради Акціонерного товариства "Завод "Квант", оформлених протоколом № 1/2021 від 24.12.202.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Акціонерне товариство "Завод "Квант" (03022, місто Київ, вул. м. Максимовича (Трутенка), 2, код ЄДРПОУ 14309866)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.02.2023
Суддя І.О. Андреїшина
