ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10365/22 пров. № А/857/15929/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гінди О.М.,

суддів Ніколіна В.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Сподарик Н.І., місце ухвалення - м. Львів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непризначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та неврахування під час призначення їй довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 24.01.2022 №31-вих-5948 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.01.2022 №31-вих-5947, видані Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 380/3286/22 з 24.01.2022 та врахувати при призначенні пенсії ОСОБА_1 вищевказані довідки.

Обґрунтовує позов тим, що при переведенні її на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 380/3286/22, відповідачем протиправно не враховано інформацію щодо заробітної плати державного службовця, відображеної в довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 24.01.2022 № 31-вих-5948 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 24.01.2022 № 31-вих-5947.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 24.01.2022 № 31-вих-5947 та від 24.01.2022 № 31-вих-5948, виданих Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради під час переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2022 № 31-вих-5948 та від 24.01.2022 № 31-вих-5947. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь позивачки 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок судових витрат у вигляді судового збору. У задоволені решти частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням, вважаючи таке незаконним, постановленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при виконанні рішення суду від 28.04.2022 у справі № 380/3286/22 розмір пенсії призводив до зменшення, оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не були предметом розгляду в суді. Крім того, зазначає, що позивачка немає необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, а тому здійснити перевід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не має підстав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 13.01.2022 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.01.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 134550015752 від 26.01.2022 відмовлено у зв`язку з недостатністю стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (а. с. 16).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачка звернулась з позовом до суду, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду Київської області від 26.01.2022 № 1340015752 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести її з 24 січня 2022 року з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 380/3286/22 позов задоволено повністю.

Листом від 12.07.2022 за №1300-5305-8/60440, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку про те, що при виконання рішення суду, розмір пенсії призводить до зменшення, оскільки довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) не були предметом розгляду в суді (а. с. 20).

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому порядку було встановлено право позивачки на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», а неврахування під час переведення позивача на пенсію державного службовця довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 24.01.2022 № 31-вих-5948 та від 24.01.2022 № 31-вих-5947 не відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016 (далі Закон № 889-VIII).

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 1 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 04.04.2018 року №822/254/18, від 15.12.2020 року у справі № 560/2398/19, від 18 березня 2021 року у справі № 500/5183/17.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Право позивачки на переведення на пенсію за віком державних службовців з 24.01.2022 встановлено рішенням суду у справі №380/3286/22, відтак, вказана обставина, в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягає.

Спірним питанням у цій справі є неврахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, адже листом від 12.07.2022 № 1300-5305-8/60440 вказано, що дані довідки не були предметом розгляду в суді, а тому при виконанні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №380/3286/22 розмір пенсії призводить до зменшення.

Так, відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Порядок призначення пенсій згідно з Законом № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі Порядок № 622).

Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні.

При цьому, частинами другою, шостою статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постановах від 02.04.2019 у справі № 570/4196/16-а, від 09.04.2020 у справі № 534/2349/16-а, від 22.10.2020 у справі № 810/2566/18, від 17.05.2021 у справі № 686/1288/17, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив:

«Частиною 1 статті 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.»

Як встановлено з матеріалів справи, видані позивачці довідки Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 24.01.2022 №31-вих-5948 та від 24.01.2022 №31-вих-5947 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця містять відомості про посадовий оклад, надбавку за ранг, надбавку за вислугу років та надбавку за інтенсивність праці, премію місячну, інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць). На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказані довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям».

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку включити до складу заробітної плати при обчисленні пенсії всіх видів оплати праці, які позивачка отримувала за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї) і на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відображені в згаданих вище довідках види оплати праці, є складовими частинами заробітної плати позивачки, з яких сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому вони підлягають врахуванню при розрахунку розміру її пенсії.

Що стосується твердження скаржника на те, що позивачка немає необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних посад державної служби, то такі є безпідставними, оскільки, як встановлено у рішенні суду від 28.04.2022 у справі № 380/3286/22, стаж роботи позивачки на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ - 01.05.2016, становив більше 10 років, при цьому позивачка працювала на посадах державної служби станом на день набрання чинності Законом № 889-VIII, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року у справі № 380/10365/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш