РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2023 року м. Рівне№460/16319/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної казначейської служби України про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України про визнання неправомірними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті двократної ставки Нацбанку за несвоєчасне перерахування коштів з 01.12.2016 по 01.04.2019 та стягнення компенсації, двократної ставки Нацбанку в сумі 645826 грн та моральні збитки в сумі 1000000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 зобов`язано Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 як вдові ОСОБА_2 з підстав, що передбачені п.10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду". Згодом ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 змінено спосіб виконання вказаної постанови шляхом стягнення з Міністерства соціальної політики України (цільовим призначенням кошти в сумі 1023086 грн на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 , як вдові ОСОБА_3 . Повідомлено, що 23.03.2019 Державною казначейською службою України перераховано на рахунок Київської обласної державної адміністрації відповідні кошти. У зв`язку з цим, вважаючи, що має право на нарахування та виплату двократної ставки нацбанку за несвоєчасне перерахування коштів з 01.12.2016 по 01.04.2019, позивач звернулася з заявою до відповідача, однак останній не надав відповіді на її запит. За таких обставин, просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечив. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що 22.05.2019 відповідачем прийнято рішення про нарахування та виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі №2-а/1770/4219/2011. Водночас, повідомлено, що законодавство не встановлює строків виплати компенсації у зв`язку з порушенням термінів перерахування коштів за рішенням суду та визначає, що компенсація виплачується за рахунок та в межах коштів, передбачених за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Вважає, що перерахування коштів стягувачам із затримкою відбувається не через протиправні дії або бездіяльність Казначейства, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів, та у зв`язку з передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями. З таких підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі №2а/1770/4219/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012, позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо незабезпечення житлом та зобов`язано Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 як вдові ОСОБА_3 з підстав, що передбачені п.10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

11.09.2012 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №2а/1770/4219/2011 про зобов`язання Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи перерахувати цільовим призначенням кошти на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 як вдові ОСОБА_3 , з підстав, що передбачені п.10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду".

Ухвалою суду від 21.04.2016, що набрала законної сили 05.05.2016, задоволено заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №2а/1770/4219/2011. Змінено спосіб виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі № 2а/1770/4219/2011 шляхом стягнення з Міністерства соціальної політики України (код ЄДРПОУ 37567866) цільовим призначенням кошти в сумі 1023086 (один мільйон двадцять три тисячі вісімдесят шість) грн. 00 коп. на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 , як вдові ОСОБА_3 з підстав, що передбачені п. 10 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребують особливого догляду".

22.03.2019 Казначейством за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 виконано виконавчий лист, виданий 11.09.2012 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №2a/1770/4219/2011, з урахуванням ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 по справі №2а/1770/4219/2011 про стягнення з Міністерства соціальної політики України цільовим призначенням коштів в сумі 1023086 грн. на рахунок Київської обласної державної адміністрації для придбання житла ОСОБА_1 .

29.11.2021 ОСОБА_1 звернулася до Державної казначейської служби України з інформаційним запитом про нарахування двократної ставки Нацбанку з суми 1026086 грн. за несвоєчасне перерахування коштів з 01.12.2016 по 01.04.2019.

Листом від 28.12.2021 №5-06-11/27462 Державна казначейська служба України повідомила позивача, що документів про перерахування двократної ставки Нацбанку, інфляційних втрат за несвоєчасне поступлення коштів, на підставі яких у Казначействі були б повноваження щодо здійснення безспірного списання коштів, до органів Казначейства не надходило.

20.02.2022 позивач повторно звернулася з запитом про нарахування їй компенсаційний 3% річних, інфляційних втрат, двократної ставки Нацбанку згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 у справі №2a/1770/4219/2011.

Листом від 29.06.2022 №5-11-11/7966 відповідач повідомив позивача, що відповідно до ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п.50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011, Казначейством прийнято рішення від 22.05.2019 №17 та нараховано компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду у справі №2a/1770/4219/2011 в сумі 72484,94 грн. При цьому, вказано, що виконання рішення про компенсацію підлягає погашенню у третю чергу, після погашення заборгованості по першій та другій черзі.

Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати двократної ставки Нацбанку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною четвертою статті 3 Закону №4901-VI встановлено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до статті 5 Закону №4901-VI, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи нараховується державним виконавцем протягом п`яти днів з дня отримання ним повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів, крім випадку, коли кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. У разі якщо кошти за рішенням суду не перераховані стягувачу з відповідного рахунка органу державної виконавчої служби протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей, стягувачу виплачується компенсація в розмірі, встановленому частиною першою цієї статті, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку №845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 49 Порядку №845 визначено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, (далі - Порядок) безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Державною казначейською службою України (далі - Казначейство) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Системний аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що стягнення коштів за рішенням суду, боржником за яким є державний орган, відбувається у порядку, визначеному Законом №4901-VI, а також Порядку №845. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Судом встановлено, що 22.03.2019 Державною казначейською службою України на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду у справі №2a/1770/4219/2011 перераховано на рахунок Київської обласної державної адміністрації кошти в сумі 1023086 грн. для придбання житла ОСОБА_1

22.05.2019 Державною казначейською службою України на підставі заяви ОСОБА_1 прийнято рішення про нарахування та виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів в сумі 72484,94 грн.

Відповідно до п.3 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №4901-VI виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Матеріали справи свідчать, що загальна заборгованість за бюджетною програмою КПКВК 3504040 (за трьома чергами), станом на 22.11.2022, становила понад 6,82 млдр грн та на виконанні у Казначействі знаходилися 17148 рішення судів на суму 144,5 млн грн., які підлягають виконанню за першою чергою (заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника). За другою чергою погашення заборгованості (заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами) обліковувалося 5414 судових рішень на загальну суму 254, 72 млн грн.

На виконанні у Державній казначейській службі України за третьою чергою (заборгованість за всіма іншими рішеннями суду, зокрема, щодо нарахування та виплати компенсації) знаходилося 108567 судових рішень на загальну суму 6,424 млдр грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 600000,00 тис грн, які використані в повному обсязі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено також 600000,00 тис. грн., які використані в повному обсязі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 150 млн грн. які використані в повному обсязі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 100 млн гри, з яких використано 89,6 млн грн.

Разом з тим, постановою Кабінет Міністрів України від 01.04.2022 №401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України скорочено видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету. Зокрема, видатки за бюджетною програмою зменшено на 10,00 млн грн.

Тобто, коштів, виділених за бюджетною програмою КПКВК 3504040 недостатньо для погашення наявної заборгованості.

Згідно з частиною 1 пункту 49 Порядку №845 у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Як встановлено судом, Державною казначейською службою України упродовж 2019-2022 років (протягом обліку рішення від 22.05.2019 №17 про нарахування та виплату позивачу компенсації за порушення строку перерахування коштів на виконання рішення у справі №2a-5416/09/1770 за бюджетною програмою КПКВК 3504040) направлялись листи до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми.

Проте, жодні зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2022» в частині збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 3504040, не прийняті.

Встановлені в ході розгляду справи дають підстави для висновку, що Державною казначейською службою України вчинялися усі можливі заходи для виконання рішення №17 від 22.05.2019 про нарахування та виплату компенсації по справі №2а-1770/4219/2011.

Водночас, суд зауважує, що нарахування та виплата двократної ставки Нацбанку за несвоєчасне перерахування коштів, про яке вказує позивач у позові, не входить до повноважень Державної казначейської служби та не передбачена ні Законом №4901-VI, ні Порядком №845. Відтак у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а отже у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

При цьому, посилання позивача на постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №922/175/18, від 10.04.2018 у справі №910/16945/14, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17, від 21.11.2018 у справі №642/493/17 як на обґрунтування своїх позовних вимог, суд оцінює критично та відхиляє як недоречні, позаяк предмет розгляду в даних справах стосується господарських та цивільних правовідносин щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних за невиконання зобов`язань за договорами, а не двократної ставки Нацбанку за несвоєчасне перерахування коштів Державною казначейською службою України.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення основної вимоги позивача щодо нарахування та виплати двократної ставки Нацбанку за несвоєчасне перерахування коштів, то позовна вимога про її стягнення та стягнення моральних збитків як похідна теж задоволенню не підлягає.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 лютого 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 37567646)

Суддя Д.Є. Махаринець