Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/456/23

Провадження №: 1-кп/332/151/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в м. Запоріжжя, громадянки України, яка має вишу освіту, заміжньої, утриманців не має, пенсіонерки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2001 року), ст.363 КК України (в редакції 2001 року), ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року),

встановив:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року), а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), а саме у складанні службовою особою завідомо підроблених документів; ч.1 ст. 363 КК України (в редакції 2001 року), а саме, у порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин особою, яка відповідає за їх експлуатацію, що спричинило перекручення комп`ютерної інформації.

Так, наказом в.о. директора середнього професійно-технічного училища №23 від 17.10.1988 №87к ОСОБА_5 призначено на посаду головного бухгалтера даного навчального закладу з правом підпису банківських та бухгалтерських документів суворої звітності.

В подальшому, середнє професійно-технічне училище №23 перейменовано у вище професійне училище №23 та у Державний навчальний заклад «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти».

Відповідно до посадових обов`язків головного бухгалтера ВПУ №23, затверджених наказом директора училища №3 від 03.01.2001, головний бухгалтер відповідає за:

4.1.1 правильну організацію господарсько-фінансової діяльності училища;

4.1.2 правильне нарахування заробітної плати працівникам училища та стипендій і доплат учням;

4.1.3 своєчасну виплату одержаної в банку заробітної плати працівникам та стипендій учням;

4.1.4 своєчасне перерахування платежів за комунальні та інші послуги, внески на державне соціальне страхування;

4.1.5 своєчасне складання бухгалтерської звітності;

4.1.6 збереження бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх до архіву.

Відповідно до ч.7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції від 18.07.2000), Головний бухгалтер:

-забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

-забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Таким чином ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера в Вищому професійному училищі №23 (ВПУ№23) є службовою особою, наділеною адміністративно - господарськими функціями.

В кінці грудня 2002 року, у ОСОБА_5 , яка є службовою особою, що має доступ до каси ВПУ №23, яка достовірно знає про наявність у касі надлишкових готівкових грошових коштів, які необхідно використати до 31.12.2002.

Так, 27.12.2002, отримавши для виконання наказ директора ВПУ №23 від 27.12.2002 № 72 уч «Про матеріальне заохочення учнів за сумлінне навчання та активну участь у суспільному житті», відповідно до якого 40 учням ВПУ №23 визначена премія в розмірі 15 грн. на загальну суму 600 грн, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на заволодіння готівкових грошових коштів з каси ВПУ №23, який полягав у створенні фіктивної звітності про нібито нарахування премій 493 учням, замість передбачених у наказі №72уч 40 учням, різницю суми яких вилучити з каси на власні потреби.

З цією метою, 27.12.2002, ОСОБА_5 , знаходячись у своєму службовому кабінеті у вищому професійному училищі №23, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул.Перспективна, 2-Б, будучи службовою особою, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння бюджетними грошовими коштами ВПУ №23, шляхом використання персонального комп`ютеру склала видатковий касовий ордер №91, куди завідомо внесла неправдиві відомості на видачу премій 493 учням за грудень 2002 року у сумі 7395 грн., замість передбачених у наказі №72уч 40 учням на суму 600 грн.

В подальшому, на підставі вказаного касового ордеру №91, ОСОБА_5 , у період часу з 27.12.2002 по 29.12.2002, діючи умисно, із корисливих мотивів склала підроблені платіжні відомості на видачу премії 493 учням ВПУ №23 за грудень 2002 року на загальну суму 7395 грн., замість передбачених у наказі №72уч 40 учням на суму 600 грн., при цьому одному учню, якому відповідно до наказу №72уч передбачена премія, у графі відомості зазначила «0» грн., замість передбачених «15» грн.

У складених ОСОБА_5 підроблених відомостях за грудень 2002 року, згідно з наказом №72 уч, відповідно до висновку експерта №03 від 17.01.2023, видано премії 39 учням на загальну суму 585 грн., а іншу суму грошових коштів на загальну суму 6810 грн, ОСОБА_5 учням не видала, а вилучила з каси та витратила на власні потреби, тобто заволоділа ними.

Отже, своїми умисними злочинним діями, ОСОБА_5 завдала матеріальну шкоду державі в особі вищого професійного училища №23 (нині Державний навчальний заклад «Запорізький політехнічний центр професійно-технічної освіти») на загальну суму 6810 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене, ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року), а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Крім того, 27.12.2002, ОСОБА_5 , знаходячись у своєму службовому кабінеті у вищому професійному училищі №23, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 2-Б, будучи службовою особою, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи умисел на підробку офіційних документів, знаючи порядок та процедуру оформлення первинних бухгалтерських документів, в тому числі відомостей на видачу стипендій та касових ордерів, склала видатковий касовий ордер №91 щодо виплати стипендії 493 учням на загальну суму 7395 грн., що не відповідає наказу №72уч, «Про матеріальне заохочення учнів за сумлінне навчання та активну участь у суспільному житті» від 27.12.2002, відповідно до якого 40 учням ВПУ №23 визначена премія в розмірі 15 грн на загальну суму 600 грн, тобто внесла завідомо неправдиві відомості до офіційного документу.

Крім того, на підставі вказаного касового ордеру №91, ОСОБА_5 , у період часу з 27.12.2002 по 29.12.2002, діючи умисно, із корисливих мотивів, маючи умисел на підробку офіційних документів, склала завідомо підроблені платіжні відомості на видачу премії 454 учням ВПУ №23 за грудень 2002 року на загальну суму 6810 грн, які взагалі не зазначені в наказі №72уч, а саме склала завідомо підроблені відомості на суму 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, та 675 грн, а також внесла недостовірні дані у відомість на суму 600 грн, в якій учню, якому відповідно до наказу №72уч передбачена премія, у графі відомості зазначила «0» грн., замість передбачених «15» грн., та додала учня, якого не має в наказі, якому зазначила видачу премії на суму 15 грн.

Отже ОСОБА_5 склала завідомо неправдиві документи, а саме відомості про видачу премій учням за грудень 2002 року на суму 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, 1020 грн, та 675 грн відповідно та внесла завідомо неправдиві відомості до видаткового касового ордеру №91, зазначивши у ньому виплати на суму 7935 грн, замість передбачених наказом №72уч 600 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції 2001 року), а саме складання службовою особою завідомо підробленого документа та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи службовою особою вищого професійного училища №23, має доступ до електронних регістрів аналітичних обліків первинних бухгалтерських документів, які містяться на її персональному комп`ютері та є відповідальною за експлуатацію автоматизованих електронно-обчислювальних машин та достовірність внесення інформації до зазначених регістрів.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах», підробка інформації - навмисні дії, що призводять до перекручення інформації, яка повинна оброблятися або зберігатися в АС.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Так, у період часу з 27.12.2002 по 29.12.2002, ОСОБА_5 , знаходячись у своєму службовому кабінеті у вищому професійному училищі №23, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 2-Б, будучи службовою особою, знаючи порядок та процедуру оформлення первинних бухгалтерських документів, а також відповідальність за недостовірне відображення даних бухгалтерського обліку, діючи умисно, із корисливих мотивів, використовуючи завідомо підроблені платіжні відомості на видачу премії 454 учням ВПУ №23 за грудень 2002 року на загальну суму 7395 грн та підроблений видатковий касовий ордер №91, внесла недостовірні відомості до електронної бази даних регістрів аналітичних обліків первинних бухгалтерських документів, що міститься на її персональному комп`ютері, зазначивши суму виплати премій 7395 грн, замість передбачених наказом директора ВПУ №23 від 27.12.2002 №72уч 600 грн, тобто підробила інформацію електронних регістрів, чим порушила правила експлуатації автоматизованих електронно-обчислюваних машин, що спричинило перекручення інформації загальної фінансової звітності училища за 2002 рік.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, скоїла кримінальне правопорушення, ч.1 ст.363 КК України (в редакції 2001 року), а саме порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин особою, яка відповідає за їх експлуатацію, що спричинило перекручення комп`ютерної інформації.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено письмове клопотання про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 (в редакції 2001 року), ч.1 ст.363 (в редакції 2001 року) та ч.2 ст.191 (в редакції 2001 року) КК України та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК Україниу зв`язку з закінченням строків давності, яке підтримав у судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, просила закрити провадження у справі та звільнити її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, подавши письмову заяву.

Представник потерпілого не заперечувала проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, поклавшись на розсуд суду. Зазначила, що спричинена кримінальними правопорушеннями матеріальна шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченої ОСОБА_5 , представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч.1 ст.49 КК України (в редакції 2001 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням давності є обов`язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у своїй постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19.

Відповідно до встановлених обставин злочинні дії ОСОБА_5 закінчені у грудні 2002 року.

Відповідно до ст. 12 КК України, нетяжким злочином є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.366, ч.1 ст.363, ч.2 ст.191 КК України, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких.

Обвинуваченій ОСОБА_5 ,відповідно довимог ст.285КПК України,роз?яснено сутьобвинувачення,підставу звільненнявід кримінальноївідповідальності іправо заперечуватипроти закриттякримінального провадженняз цієїпідстави назвільнення відкримінальної відповідальностіта встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє свої права та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, просила суд про закриття кримінального провадження за пред`явленим обвинуваченням за ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2001 року), ст.363 КК України (в редакції 2001 року), ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року) та звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи те що, з дня вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2001 року), ст.363 КК України (в редакції 2001 року), ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року), у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , минуло понад п`ятнадцять років, тобто минув передбачений законом про кримінальну відповідальність строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, суд, за наявності згоди ОСОБА_5 приходить до висновку про необхідність звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.49 КК України, ст.284, ст.376 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2001 року), ст.363 КК України (в редакції 2001 року), ч.2 ст.191 КК України (в редакції 2001 року), у кримінальному провадженні № 12013080030000039 від 19.01.2013 на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження№ 12013080030000039від 19.01.2013за обвинуваченням ОСОБА_5 зач.1ст.366КК України(вредакції 2001року),ст.363КК України(вредакції 2001року),ч.2ст.191КК України(вредакції 2001року), закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2023.

Суддя ОСОБА_1