ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. Справа№ 911/2298/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання - Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 02.02.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.06.2022 (повний текст складено та підписано 25.07.2022)

у справі №911/2298/21 (суддя Бацуца В.М.)

за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, м. Бровари

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України, м. Київ

до Житлово-експлуатаційної контори Баришівської селищної ради, смт Баришівка

про стягнення 5 269 933, 90 грн.

УСТАНОВИВ:

Прокурор діючи в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, звернувся з позовом до Житлово-експлуатаційної контори Баришівської селищної ради про стягнення 5 269 933, 90 грн, з яких 4 586 626, 21 грн відшкодування заподіяної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів на земельній ділянці загальною площею 5, 7626 га, 621 860, 10 грн - відшкодування заподіяної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів на земельній ділянці загальною площею 0, 7813 га та 61 447, 79 грн - відшкодування заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу щодо земельної ділянки загальною площею 0, 7813 га.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/2298/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду обґрунтоване недоведенням факту заподіяння саме відповідачем вказаної шкоди (збитків) позивачу, їх розмір, наявність вини саме відповідача у заподіянні шкоди (збитків) позивачу, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою саме відповідача і заявленими збитками позивача, що виключає застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків (відшкодування шкоди), через відсутність всього складу цивільного (господарського) правопорушення.

Не погоджуючись із вказаними рішенням суду, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована наступним.

На думку прокурора висновки суду є необґрунтованими, оскільки в діях відповідача вбачається повний склад правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у видаленні та захороненні побутових, будівельних та небезпечних (автомобільні шини) та безпосереднього причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки через недотримання природоохоронного законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 апеляційну скаргу у справі № 911/2298/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/2298/21 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 відкладено розгляд справи до 02.02.2022.

На адресу суду від Житлово-експлуатаційної контори Баришівської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу прокуратури, в якому представник не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. При цьому відповідач зазначив, що оскільки в процесі розгляду справи встановлено, що недоведеними є факти заподіяння саме відповідачем шкоди позивачу, наявності вини саме у відповідача та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками, прокурором в апеляційній скарзі, на думку відповідача, указаного не спростовано, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

У судове засідання 02.02.2023 з`явилися представники прокуратури та відповідача, які надали суду пояснення по суті апеляційної скарги. Представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін. Представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлений допомогою підсистеми Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 31.12.2022. Крім того усі процесуальні документи по справі своєчасно внесені та опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень для можливості ознайомлення учасників справи з їх текстом.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 13.03.2016 р. Баришівською районною державною адміністрацією та Управлінням Держкомзему у Баришівському районі видано Баришівській селищній раді державний акт серії ЯЯ № 154540 на право постійного користування земельною ділянкою площею 5, 8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000, під розміщення сміттєзвалища, що знаходиться на території Баришівської селищної ради.

Рішенням № 19 від 24.03.2017 р. „Про визначення виконавця послуг з благоустрою, санітарної очистки, збору, вивозу та захоронення побутових відходів на території Баришівської селищної ради" вирішено визначити Баришівський ВКККП виконавцем послуг з благоустрою, санітарної очистки, збору, вивозу та захоронення побутових відходів на території Баришівської селищної ради.

10.01.2018 р. Баришівським селищним головою було затверджено Паспорт місця видалення відходів (МВВ), який 01.10.2018 р. погоджено Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Київській області та Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації та 01.11.2018 р. зареєстровано за реєстраційним номером № 90-1-18, щодо сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Баришівської селищної ради проектною площею 5,8 га, власником якого є Баришівська селищна рада.

Рішенням № 8 від 06.02.2018 р. „Про визначення виконавця послуг з благоустрою, санітарної очистки, збору, вивозу та захоронення побутових відходів на території Баришівської селищної ради" вирішено визначити Баришівський ВКККП виконавцем послуг з благоустрою, санітарної очистки, збору, вивозу та захоронення побутових відходів на території Баришівської селищної ради.

27.03.2019 р. між Баришівською селищною радою та ТОВ „Екосистем Груп" було укладено договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів (смт Баришівка, земельна ділянка за кадастровим номер 3220255100:01:139:1000) з метою поліпшення екологічної ситуації, згідно з умовами якого сторони за цим договором домовилися співпрацювати та взаємодіяти шляхом об?єднання вкладів та майна сторін з метою досягнення позитивного екологічного ефекту на полігоні твердих побутових відходів (смт Баришівка Баришівського району Київської області, земельна ділянка з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000, шляхом впровадження та здійснення заходів, спрямованих на зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення побутових відходів (клас за рівнем токсичності 3-4 класів небезпеки).

Рішенням № 196 від 03.12.2019 р. „Про визначення виконавця послуг з приймання та утилізації твердих побутових відходів на сміттєзвалищі твердих побутових відходів в смт Баришівка" Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області вирішено визначити виконавцем послуг з приймання та утилізації твердих побутових відходів на сміттєзвалищі твердих побутових відходів в смт Баришівка - Житлово-експлуатаційну контору Баришівської селищної ради.

24.02.2020 р. між Баришівською селищною радою та Житлово-експлуатаційною конторою Баришівської селищної ради було укладено договір № 25 на закупівлю послуг ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення та захоронення твердих побутових відходів з місць загального користування на території Баришівської селищної ради в адміністративних межах об?єднаної територіальної громади) № закупівлі UA-2020-02-12-000765-b, згідно з умовами якого учасник зобов?язується у 2020 році надати послуги (ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення та захоронення твердих побутових відходів з місць загального користування на території Баришівської селищної ради в адміністративних межах об?єднаної територіальної громади) замовникові, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги за цінами та у термін відповідно договору.

23.11.2020 р. між Баришівською селищною радою та Житлово-експлуатаційною конторою Баришівської селищної ради було укладено договір № 196 на закупівлю послуг ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення та захоронення твердих побутових відходів з місць загального користування на території Баришівської селищної ради в адміністративних межах об?єднаної територіальної громади) № закупівлі UA-2020-11-12-003607-c, згідно з умовами якого учасник зобов?язується у 2020 році надати послуги (ДК 021:2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям (вивезення та захоронення твердих побутових відходів з місць загального користування на території Баришівської селищної ради в адміністративних межах об?єднаної територіальної громади) замовникові, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги за цінами та у термін відповідно договору.

У період з 20.01.2021 р. по 02.02.2021 р. комісією з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Житлово-експлуатаційною конторою Баришівської селищної ради, утвореною Державною екологічною інспекцією України у відповідності до наказу № 18 від 19.01.2021 р., було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами Житлово-експлуатаційною конторою Баришівської селищної ради, за результатами якої складено акт № 4.2-19/3 від 01.02.2021 р., згідно з яким під час огляду сміттєзвалища встановлено, що сміттєвоз марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 здійснив видалення та захоронення побутових відходів в межах земельної ділянки за кадастровим номером 3220255100:01:139:1000 та встановлено ряд порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в результаті експлуатації Житлово-експлуатаційною конторою Баришівської селищної ради сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Баришівської селищної ради, власником якого є Баришівська селищна рада, на земельній ділянці площею 5,8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000.

01.02.2021 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України за фактом засмічення земельної ділянки площею 4,4813 га (кадастровий номер 3220255100:01:139:1000) та земельної ділянки площею 0, 7813 га на території Баришівської селищної ради шляхом розміщення, захоронення побутових відходів, що є порушенням положень Закону України „Про відходи", Закону України „Про відходи", Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", було складено протокол № ДЕІ 136 про адміністративне правопорушення від 01.02.2021 р. відносно директора Житлово-експлуатаційної контори Баришівської селищної ради Яременка Т. Г.

09.02.2021 р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України за наслідками розгляду протоколу № ДЕІ 136 про адміністративне правопорушення від 01.02.2021 р. було винесено постанову № 4.2-21/2 від 09.02.2021 р. про накладення адміністративного стягнення, згідно з якою визнано директора Житлово-експлуатаційної контори Баришівської селищної ради Яременка Т. Г. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700, 00 грн.

У березні 2021 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2450/4.2/5-21 від 15.03.2021 р., у якій вимагав від останнього відшкодувати завдані державні збитки, а саме сплатити 621 860, 10 грн відшкодування заподіяної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів на земельній ділянці загальною площею 0, 7813 га.

У березні 2021 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2451/4.2/5-21 від 15.03.2021 р., у якій вимагав від останнього відшкодувати завдані державні збитки, а саме сплатити 4 586 626, 21 грн відшкодування заподіяної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів на земельній ділянці загальною площею 5, 7626 га.

У березні 2021 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 2723/4.2/5-21 від 19.03.2021 р., у якій вимагав від останнього відшкодувати завдані державі збитки, а саме сплатити 61 447,79 грн відшкодування заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу - щодо земельної ділянки загальною площею 0, 7813 га.

Згідно з пунктами з), и), л) ч. 1 ст. 17 Закону України „Про відходи" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) суб`єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов`язані:

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об`єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 33 цього ж закону зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об`єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.

Статтею 43 цього закону передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" суб`єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 цього закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 56 цього закону юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно п. ґ) ч. 1 ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 91 цього кодексу на власників земельних ділянок покладається обов`язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а згідно п. б ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Як зазначено вище, відповідач - Житлово-експлуатаційна контора Баришівської селищної ради у 2020 - 2021 роках був виконавцем послуг з приймання та утилізації твердих побутових відходів на сміттєзвалищі твердих побутових відходів, що знаходиться на земельній ділянці (під розміщення сміттєзвалища) площею 5, 8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000, на території Баришівської селищної ради.

Судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 5, 7626 га, щодо якої прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду,в сумі 4 586 626, 21 грн за її забруднення, є масивом земельних ділянок, що не перебувають у володінні і користуванні відповідача, а перебувають у власності фізичних осіб і не є частиною сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Баришівської селищної ради, власником якого є Баришівська селищна рада, на земельній ділянці площею 5, 8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000, що сторонами не заперечується.

Земельна ділянка загальною площею 0, 7813 га, щодо якої прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави шкоду у сумі 621 860, 10 грн відшкодування заподіяної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів та 61 447, 79 грн відшкодування заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, є масивом земельних ділянок, що не перебувають у володінні і користуванні відповідача, а є комунальною власністю (Баришівської селищної ради), не передані у власність і користування інших осіб і не є частиною сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Баришівської селищної ради, власником якого є Баришівська селищна рада, на земельній ділянці площею 5, 8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000, що також сторонами не заперечується.

Указане підтверджується листом № 18-10-0.331-299/2-22 від 11.01.2022 р. Головного управління Держгеокадастру у Київській області, інформацією (витягами) від 22.12.2021 р. з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, план-схемою сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Баришівської селищної ради, власником якого є Баришівська селищна рада, на земельній ділянці площею 5, 8000 га, кадастровий номер 3220255100:01:139:1000, та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, у процесі розгляду справи прокурором та позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх достатніх, належних та допустимих доказів, які б достовірно підтверджували наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, а саме факт заподіяння відповідачем вказаної шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів та внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу -щодо земельної ділянки загальною площею 5, 7626 га та на земельної ділянки загальною площею 0, 7813 га; наявність вини відповідача у заподіянні зазначеної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача; а також факти самовільного зайняття відповідачем зазначених земельних ділянок.

Щодо акту № 4.2-19/3 від 01.02.2021 р., то колегія суддів зазначає, що конкретних фактів забруднення і засмічення відповідачем земельних ресурсів, порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища саме щодо земельної ділянки загальною площею 5, 7626 га (земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних осіб) та щодо земельної ділянки загальною площею 0, 7813 га (земельні ділянки, які є комунальною власністю (Баришівської селищної ради) цим актом не встановлено.

Враховуючи недоведеність заподіяння відповідачем вказаної шкоди (збитків) позивачу, їх розмір, наявність вини відповідача у заподіянні шкоди (збитків) позивачу, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і заявленими збитками позивача, та відсутність підстав для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків (відшкодування шкоди), через відсутність всього складу цивільного (господарського) правопорушення, висновки суду першої інстанції про відмову у позові колегія вважає обґрунтованими та правомірними.

В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення № 136 від 01.02.2021 за ст. 52 КУпАП відносно директора ЖЕК Баришівської селищної ради Яременка Т.Г. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, в результаті чого, на думку прокурора, судом першої інстанції проігноровано положення ч. 4 ст. 75 ГПК щодо застосування преюдиції.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням прокурора, оскільки у даних документах встановлено факт порушення екологічного та природоохоронного законодавства, що стосується діяльності відповідача, як виконавця послуг з приймання та утилізації твердих побутових відходів, проте адміністративним судом не встановлювались усі складові вчинення правопорушення: а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача у заподіянні збитків, що є обов`язковим при вирішенні спорів про стягнення шкоди, а тому відсутні підстави для застосування ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 09.06.2022 у справі №911/2298/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську обласну прокуратуру.

4. Матеріали справи №911/2298/21 повернути Господарському суду Київської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 13.02.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук