ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2941/21 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вечір Телеком» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вечір Телеком» звернулося з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 № 0007610504;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 № 0007620504.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висловлені відповідачем в Акті висновки ґрунтуються на його хибному уявленні про господарську діяльність позивача, а складені на їх основі податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 №№ 0007610504 та 0007620504 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні.

Згідно з ч.4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач є суб`єктом господарювання, який створений та діє відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме: зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 10741020000041761, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві (дата взяття на облік: 13.02.2012; номер взяття на облік: 43673). Датою реєстрації позивача як платника податку на додану вартість є 01.10.2012, ІПН відповідно до реєстру платників ПДВ - 380621026598.

У період з 27.08.2020 по 16.09.2020 (з урахуванням продовження строку проведення перевірки на підставі наказу відповідача від 08.09.2020 № 5814) відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем був складений акт від 17.09.2020 № 101/26-15-07-04-01/38062105 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року.

Згідно із Актом в ході перевірки були встановлені такі порушення податкового законодавства:

- вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було начебто завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за червень 2020 року на суму 352 194,00 грн;

- вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого нібито не були виписані (не оформлені) та не зареєстровані податкові накладні за травень 2020 року на суму ПДВ 29 833,00 грн та за червень 2020 року на суму ПДВ 322 361,00 грн;

- вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, у зв`язку із неподачею у строки та у випадках, передбачених кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін, з помилками чи у не повному обсязі відповідно до вимог встановлених кодексом. Позивачем були подані Відповідачу заперечення від 05.10.2020 № 05/10/20-01 та додаткові документи до Акту, за наслідками розгляду яких висновки Акту залишені без змін, що підтверджуються листом ГУ ДПС у М: Києві «Про розгляд заперечень» від 22.10.2020 № 140698/10/26-15-07-04-01.

28.10.2020 позивачем були отримані складені на підставі Акту такі податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 № 0007610504, № 0007620504, № 0007640504.

У порядку досудового врегулювання спору і користуючись правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивачем була подана до Державної податкової служби України скарга на Акт, за результатами розгляду якої вона була задоволена частково. Так, відповідно до рішення Державної податкової служби України від 30.12.2020 № 36693/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 27.10.2020 № 0007640504 скасоване, податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 №№ 0007610504 та 0007620504 залишені без змін. Таке рішення ДПС України було отримане позиваєм 04.01.2021 року.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 №№ 0007610504 та 0007620504 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушень норм податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За правилами, передбаченими у п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що для отримання бюджетного відшкодування, важливо, щоб сума ПДВ, що сформувала від`ємне значення, виникла на підставі реальних господарських операцій та була підтверджена належними первинними документами, а також, щоб виконувалися умови, передбачені п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України: фактична сплата ПДВ постачальникам товарів (послуг) або до держбюджету та не перевищення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ на момент подання декларації; відсутність податкового боргу

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №2а/0370/737/12, від 30.09.2020 у справі № 806/2609/16.

Разом із тим, факт виконання цих умов підтверджено відповідачем у п. 3.18, п. 3.19 Акту та у зв`язку з виконанням вищезазначених умов позивачем було прийнято рішення про повернення суми бюджетного відшкодування: подано відповідну заяву відповідачу з податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період за червень 2020 року.

Так, позивачем у звітному періоді (червень 2020 року) була заявлена до бюджетного відшкодування з урахуванням уточнень сума в розмірі 352 194,00 грн (за травень та червень 2020) та до зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 449 977,00 грн. Податковий кредит був сформований позивачем у зв`язку із здійсненням господарських операцій зі своїми контрагентами щодо придбання в останніх товарно-матеріальних цінностей і послуг (в т.ч. для обслуговування телекомунікаційних мереж).

Між позивачем та ПАТ «Вінницяобленерго» укладений договір № 1164 від 01.01.2019, предметом якого є надання позивачу за плату права доступу до елементів інфраструктури об`єкта електроенергетики для розміщення технічних засобів телекомунікацій (далі - доступ) відповідно до погодженої власником (володільцем) проектної документації на доступ, розробленої згідно з технічними умовами з доступу.

Факт надання послуг підтверджено актом наданих послуг від 30.06.2020 на загальну суму 97 716,32 грн, в т.ч. ПДВ 16 286,05 грн.

Факт оплати підтверджено платіжним дорученням № 5659 від 18.06.2020 на загальну суму 97 716,32 грн, в т.ч. ПДВ 16 286,05 грн.

Між позивачем та ТОВ «Депс Телеком» укладений договір поставки № А152 від 08.12.2017, предметом якого є поставка товару позивачу за плату.

Договором поставки № А 152 від 08.12.2017 (поставка телекомунікаційного обладнання) передбачено здійснення оплати протягом 30 календарних днів після отримання товару.

У додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року позивачем зазначена сума податку, фактично сплаченої у травні 2020, червні 2020.

Факт оплати за товар у вказаних періодах підтверджено: платіжним дорученням № 5641 від 16.06.2020 на загальну суму 49950,12 грн, в т.ч. ПДВ 8325,02 грн; платіжним дорученням №5643 від 16.06.2020 на загальну суму 32650,80 грн, в т.ч. ПДВ 5441,80 грн; платіжним дорученням № 5642 від 16.06.2020 на загальну суму 50505,60 грн, в т.ч. ПДВ 8417,60 грн; платіжним дорученням № 5647 від 16.06.2020 на загальну суму 92124,00 грн, в т.ч. ПДВ 15354,00 грн; платіжним дорученням № 5646 від 16.06.2020 на загальну суму 133152,00 грн, в т.ч. ПДВ 22252,00 грн; платіжним дорученням № 5648 від 16.06.2020 на загальну суму 95617,14 грн, р т.ч. ПДВ 15936,19 грн; платіжним дорученням № 5645 від 16.06.2020 на загальну суму 13581,60 грн, в т.ч. ПДВ 2263,60 грн; платіжним дорученням № 5644 від 16.06.2020 на загальну суму 18057,90 грн, в т.ч. ПДВ 3009,65 грн; платіжним дорученням № 5675 від 19.06.2020 на загальну суму 2145,00 грн, в т.ч. ПДВ 357,50 грн; платіжним дорученням № 5674 від 19.06.2020 на загальну суму 37881,72 грн, в т.ч. ПДВ 6313,62 грн; платіжним дорученням № 5676 від 19.06.2020 на загальну суму 12473,76 грн, в т.ч. ПДВ 2078,96 грн; платіжним дорученням №5710 від 30.06.2020 на загальну суму 34982,12 грн, в т.ч. ПДВ 5830,35 грн; платіжним дорученням № 5711 від 30.06.2020 на загальну суму 107334,00 грн, в т.ч. ПДВ 17889,00 грн.

Оплати були здійснені на загальну суму 680 455,76 грн, у т.ч. ПДВ 113 409,29 грн.

Факт поставки товару у вказаних періодах підтверджено видатковими накладними № 19226 від 15.05.2020, № 19227 від 15.05.2020, № 20008 від 20.05.2020, № 18725 від 13.05.2020, № 25443 від 23.06.2020, № 29328 від 17.07.2020, № 24182 від 16.06.2020, № 24427 від 17.06.2020, №24646 від 18.06.2020, № 23897 від 15.06.2020, № 23859 від 15.06.2020, № 24935 від 19.06.2020, № 23480 від 11.06.2020, № 22978 від 09.06.2020, № 23212 від 10.06.2020.

Між позивачем та ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Ромсат» були господарські взаємовідносини з поставки товару на підставі рахунків-фактур № RM-0603059 від 03.06.2020; № RM-0609083 від 09.06.2020, № RM-0603017 від 03.06.2020, № RM-0602042 від 02.06.2020, №RM-0525070 від 25.05.2020.

У додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2020 року позивачем зазначена сума податку, фактично сплаченої у травні 2020, червні 2020.

Факт оплати за товар у вказаних періодах та факт поставки товару підтверджено: видатковою накладною № RM-0525049 від 25.05.2020 та платіжним дорученням № 5638 від 16.06.2020 на загальну суму 45890,64 грн, в т.ч. ПДВ 7648,44 грн; видатковою накладною № RM-0603048 від 03.06.2020 та платіжним доручення № 5639 від 16.06.2020 на загальну суму 2695,20 грн, в т.ч. ПДВ 449,20 грн; видатковою накладною № RM-0603047 від 03.06.2020 та платіжним дорученням № 5640 від 16.06.2020 на загальну суму 13338,00 грн, в т.ч. ПДВ 2223,00 грн; видатковою накладною № RM-0604047 від 04.06.2020 та платіжним доручення № 5637 від 16.06.2020 на загальну суму 3774,12 грн, в т.ч. ПДВ 629,02 грн; видатковою накладною № RM-0609071 від 09.06.2020 та платіжним доручення № 5636 від 16.06.2020 на загальну суму 78730,68 грн, в т.ч. ПДВ 13121,78 грн.

Оплати та поставка товару були здійснені на загальну суму 144 428,64 грн, в т.ч. ПДВ 24 071,44 грн.

Між позивачем та ТОВ «Омега Телеком» укладені договори надання послуг № КПД-43/18 від 29.01.2018, № ОТ-04/10-2017 про надання площі від 04.10.2017, № ОТ-03/10-2017 про надання телекомунікаційних послуг від 03.10.2017, № ОТ-12/05-2015 про надання телекомунікаційних послуг від 12.05.2015.

Факт надання послуг підтверджено: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2306 від 30.06.2020 на загальну суму 31027,74 грн, в т.ч. ПДВ 5171,29 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2307 від 30.06.2020 на загальну суму 900,00 грн, в т.ч. ПДВ 150,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2309 від 30.06.2020 на загальну суму 3900,00 грн, в т.ч. ПДВ 650,00 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1718 від 01.06.2020 на загальну суму 25000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4166,67 грн; актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1879 від 31.05.2020 на загальну суму 77800,00 грн, в т.ч. ПДВ 12966,67 грн.

Факт оплати підтверджено платіжними дорученнями № 5630 від 16.06.2020, № 5629 від 16.06.2020, № 5627 від 16.06.2020, № 5626 від 16.06.2020, № 5628 від 16.06.2020.

Оплати та надання послуг були здійснені на загальну суму 138 627,74 грн, в т.ч. ПДВ 23 104,62 грн.

Між позивачем та ТОВ «Сатер-ІТ» укладений договір № 14-04/20 І про надання послуг доступу до мережі Інтернет через канал безпосереднього зв`язку від 01.04.2020 та договір № 1062020 про розміщення технічних засобів від 01.06.2020.

Факт надання послуг у червні 2020 року підтверджують акт № ОУ-0000211 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2020 на загальну суму 3600,00 грн, в т.ч. ПДВ 600,00 грн та акт № ОУ-0000210 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2020 на загальну суму 306902,00 грн, в т.ч. ПДВ 51150,33 грн.

Факт оплати за наданні послуги підтверджують платіжні доручення № 5691 від 30.06.2020, №5692 від 30.06.2020.

Оплати та надання послуг були здійснені на загальну суму 310 502,00 грн, в т.ч. ПДВ 51 750,33 грн.

Між позивачем та ПАТ «Чернівціобленерго» укладені договір № 585ю про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку від 02.08.2018; договір № 700ю від 07.11.2019 про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку; договір № 583ю про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку від 02.08.2018; договір № 584ю про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку від 02.08.2018; договір № 725ю про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно- оптичних ліній зв`язку від 16.08.2016; договір № 891ю про використання опор повітряних ліній напругою 0,4/10 кВ для сумісного підвішування волоконно-оптичних ліній зв`язку від 26.09.2016.

Факт надання послуг підтверджено: актом № 11-0000041 від 30.06.2020 на загальну суму 25762,49 грн, в т.ч. ПДВ 4293,75 грн; актом № 05001-0011 від 30.06.2020 на загальну суму 77350,00 грн, в т.ч. ПДВ 12891,67 грн; актом № 03-0000261 від 30.06.2020 на загальну суму 4475,00 грн, в т.ч. ПДВ 745,83 грн; актом № 52099-9026 від 30.06.2020 на загальну суму 85700,00 грн, в т.ч. ПДВ 14283,33 грн; актом № 06001-0059 від 30.06.2020 на загальну суму 56637,47 грн, в т.ч. ПДВ 9439,58 грн; актом № 52099-0022 від 31.05.2020 на загальну суму 85700,00 грн, в т.ч. ПДВ 14283,33 грн; актом № 11-0000033 від 29.05.2020 на загальну суму 25762,49 грн, в т.ч. ПДВ 4293,75 грн; актом № 06001-0049 від 29.05.2020 на загальну суму 56637,47 грн, в т.ч. ПДВ 9439,58 грн; актом № 05001-0009 від 31.05.2020 на загальну суму 77350,00 грн, в т.ч. ПДВ 12891,67 грн; актом № 02-0000066 від 31.05.2020 на загальну суму 120612,42 грн, в т.ч. ПДВ 20102,07 грн; актом № 02-0000080 від 30.06.2020 на загальну суму 120612,42 грн, в т.ч. ПДВ 20102,07 грн.

Факт оплати за надані послуги підтверджують платіжні доручення № 5668 від 18.06.2020, №5663 від 18.06.2020, № 5662 від 18.06.2020, № 5665 від 18.06.2020, № 5666 від 18.07.2020, №5667 від 18.06.2020, № 5503 від 21.05.2020, № 5509 від 21.05.2020, № 5508 від 21.05.2020, №5506 від 21.05.2020, № 5505 від 21.05.2020, № 5504 від 21.05.2020.

Оплати та надання послуг були здійснені на загальну суму 741 074,76 грн, в т.ч. ПДВ 123 512,46 грн.

З вищевикладеного вбачається, що у позивача наявні усі первинні та розрахункові документи, операції відображені у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631, податкових накладних та позивачем виконані усі умови, необхідні для отримання бюджетного відшкодування на банківський рахунок.

Такі податкові накладні, складені й зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ПК України, та відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2020 року, у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності переліченим ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

З огляду на те, що у реєстрації перелічених вище податкових накладних не було відмовлено, така реєстрація не була зупинена, автоматизований моніторинг був успішно пройдений, а податкові накладні відповідали ознакам безумовної реєстрації. Позивач мав право на податковий кредит за відповідними податковими накладними на підставі п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).

Разом із тим, на переконання відповідача включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування від`ємного значення з ПДВ за травень та червень 2020 року на суму 352 194 грн є безпідставним та пов`язане не з порушенням вимог п. 200.4 ст.200 ПК України, а з наявністю у позивача ліцензій провайдера програмних послуг та регіональних ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України (стор. 11 Акта). У зв`язку з цим позивач мав би використовувати радіочастотний ресурс із застосуванням радіоелектронних засобів та/або вимірюваних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу.

Натомість, за перевіряємий період позивач надавав доступ до мережі Інтернет, що не заперечено відповідачем у Акті.

25.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.09.2019 № 102-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» (далі - Закон), яким внесено зміни, зокрема, до Закону України «Про телекомунікації» та припинено ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій.

Частиною 1 ст. 43 Господарського кодексу України закріплений принцип господарської діяльності, відповідно до якого підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Також, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України гарантується принцип свободи договору, який передбачає те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто законодавством України гарантуються права ведення будь-якого не забороненого законом виду господарської діяльності та свободи укладення в її межах договорів з іншими суб`єктами, що включає право вільно визначати сторонами істотні умови таких договорів, у тому числі вартість послуг, що надається за договором.

Суд першої інстанції вірно вказав, що з огляду на гарантування принципів свободи господарської діяльності, свободи договору, відповідач об`єктивно не може наполягати на необхідності включення до вартості послуг вартості будь-яких пристроїв, допоміжних засобів тощо, оскільки це розцінюється як порушення норм чинного законодавства України відповідачем шляхом зловживання своїми повноваженням, втручанням у здійснення господарської діяльності позивача та фактично чиненням тиску на нього.

Крім того, питання ціноутворення вже було досліджене у серпні 2020 року відповідачем при проведені документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника за травень 2020 (п. 3.8 довідки від 14.08.2020 № 762/26-15-05-04-01-38062105): «За результатами здійсненого аналізу ціноутворення (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими) у звітних періодах, які підлягають перевірці порушень не встановлено». У вересні 2020 року ціноутворення позивачем змінене не було, що свідчить про суперечливість висновків відповідача та формальний підхід до здійснення перевірки позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зробив помилковий висновок стосовно того, що позивач порушив п. 187.1 ст. 187, п. 198.5 ст. 198 ПК України і занизив податкові зобов`язання з ПДВ за травень 2020 у розмірі 29 833 грн та за червень 2020 у розмірі 322 361 грн.

Сума визначених позивачем податкових зобов`язань 79 012,00 грн за звітний період червень 2020 року та 43 275,32 грн за звітний період травень 2020 року підтверджується регістрами бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 361, 6432 за травень, червень 2020 року.

У травні 2020 року у позивача також було нарахування податкових зобов`язань на умовний продаж (при неоподатковуваному/негосподарському використанні) відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України, що знайшло своє відображення у рядку 4.1 податкової декларації з ПДВ за травень 2020.

Податкові накладні за травень і червень 2020 року були оформлені та зареєстровані з дотриманням строків та порядку, передбаченого чинним ПК України (зокрема, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України). Під час перевірки надавалися документи та пояснення, що позивач також співпрацює з бюджетними організаціями та відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, в Акті не вказано яким чином, з яких саме показників, було сформовано вищевказані суми та на підставі чого у Товариства виникли зобов`язання у травні та червні 2020 саме у сумі податкового кредиту.

Разом із тим, податкове повідомлення-рішення від 27.10.2020 № 0007620504 було виписане відповідачем на підставі порушення позивачем вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (не виписано (не оформлено) та не зареєстровано податкові накладні за травень 2020 року на суму ПДВ 29 833,00 грн та за червень 2020 року на суму ПДВ 322 361,00 грн).

Натомість, відповідач не обґрунтував яким чином і з яких показників він сформував наведені в Акті суми, не навів на підставі чого у позивача виникли такі зобов`язання у травні і червні 2020 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що усі наявні податкові накладні були належним чином складені та зареєстровані позивачем у строки, визначені податковим законодавством України, у позивача наявні усі первинні документи, що відповідачем не заперечено, а відтак порушень у діях позивача не міститься.

Натомість висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки в Акті недеталізована інформація, на яких підставах, за якими господарськими операціями податкові накладні мали б бути складені і зареєстровані, а тому вказане порушення є необґрунтованим з боку відповідача і таким, що не підтверджується.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 № 0007610504 та від 27.10.2020 № 0007620504 є протиправними та підлягають скасуванню.

Також, колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Що стосується доводів податкового органу з приводу розміру судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 27.10.2020 № 0007610504 (завищення бюджетного відшкодування у сумі 352 194,00 грн та штрафні санкції у сумі 88 048,50 грн) та № 0007620504 (штрафні санкції у розмірі 3 400,00 грн).

Отже, зважаючи на те, що позивачем заявлені вимоги майнового характеру, за подання даного позову судовий збір підлягає сплаті у розмірі 6 654,63 грн (3 400+352 194+88 048,50=443 642,50 х 1,5%).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 8 873,64 грн.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Разом із тим, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року - змінити в частині стягнення витрат по сплаті судового збору, замінивши розмір стягуваної суми з 8 873 (вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн 64 коп на 6 654 (шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 63 коп.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13.02.2023.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна