Справа № 201/7052/22
Провадження № 2/201/715 /2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
за участю секретаря - Помельнікової Я.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога») про визнання права проживання та права користування квартирою, визнання основним квартиронаймачем, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 26.09.2022р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога») про визнання права проживання та права користування квартирою, визнання основним квартиронаймачем, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022р. головуючою по справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 28.09.2022р. справу прийнято до провадження та призначено розгляд в загальному позовному провадженні з проведенням підготовчого засідання (а.с. №49).
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету треста «Дніпроміськбуд» від 27.09.1995р. затверджено список робітників і службовців треста «Дніпроміськбуд», що стоять у списках черговості на отримання житла по тресту «Дніпроміськбуд» і виявив бажання взяти участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 . У зазначений список була включена і вона, оскільки перебувала на обліку як особа, яка потребує поліпшення житлових умов. Вона була зарахована і у список, що бере участь у будівництві цього будинку з наступним отриманням квартири в даному будинку. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від27.06.2003р.було визнано право проживання її сім`ї в квартирі АДРЕСА_2 та зобов`язано Жовтневий РВК м.Дніпропетровська закріпити своїм рішенням виконкому цю квартиру за її сім`єю, а також видати ордер. Втім, рішення суду виконавчим комітетом виконано не було і їй через це в подальшому не вдалося приватизувати квартиру, оскільки вона не була визнана наймачем квартири та їй не було видано ордер.
Отже, позивачка, посилаючись на ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 31, 61 ЖК України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» просила задовольнити позовні вимоги та визнати за нею право на проживання та користування квартирою АДРЕСА_2 , поз.1-6, І, житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м.; визнати основним квартиронаймачем цієї к вартири. Також, позивачка наполягала на визнанні за нею права на приватизацію квартири АДРЕСА_2 , поз.1-6, І, житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м., без ордеру, а також на зобов`язанні Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради вчинити дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 , поз.1-6, І, житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м., у відповідності п. 18 Наказу МЖКГ України від 16.12.2009р. «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будників), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» за відсутності ордера на жиле приміщення (а.с. № 4-11).
В межах підготовчого провадження відповідачі не скористалися своїм правом на подачу відзиву на позов (ст. 178 ЦПК України).
Підготовче засідання у справі відповідно до положень ст. 197 та п.3 ч.1 ст. 200 ЦПК України проведено 14.12.2022р. (а.с. № 76).
Поза межами підготовчого провадження, а саме 06.02.2023р., до канцелярії суду в порядку ст. 178 ЦПК України надійшов відзив на позов, який підписано представником Дніпровської міської ради Конаревою С.К. (самопредставництво а.с. № 96-98) (а.с. № 91-95).
В обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник ДМР посилалася на те, що у позивачки відсутній ордер на право вселення в жиле приміщення по АДРЕСА_3 , який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. Крім того, на думку представника ДМР, 01.08.2022р. Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, розглянувши заяву на приватизацію квартири АДРЕСА_2 , повідомив ОСОБА_1 , що в поданому нею пакеті документів на приватизацію житлового приміщення наявна заява на приватизацію не від наймача, крім того, відсутня засвідчена належним чином копія ордера на вищезазначену квартиру. Саме ненадання необхідних для приватизації документів стало підставою для відмови у наданні адміністративної послуги ОСОБА_1 .
Позивачка в заяві до суду від 07.02.2023р. підтримала свої позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, долучила завірені копії рішення суду від 27.06.2003р. та ухвал суду від 07.06.2004р., 18.06.2004р. та 15.12.2004р. з цивільної справи №2-3496/2003,а такождокументи,що підтверджуютьсмерть їїдоньки,яка разомз неюз 1999р.проживала табула зареєстрованав спірнійквартирі. Також в цій заявіпозивачка просиласправу розглядатиза їївідсутності табез фіксаціїсудового процесутехнічними засобами,а також не стягувати з відповідачів наїї користь судові витратипо справі (а.с. № 99, 101-121).
Представники відповідачів, ні в підготовчі засідання 24.11.2022р., 14.12.2022р., ні в судове засідання 07.02.2023р., не з`явилися, про дату розгляду справи кожного разу повідомлялися належним чином, у справі наявні поштові повідомлення, судові повістки з відміткою вручення через кур`єра суду, підтвердження направлення на е/адреси (а.с. № 50-55, 63-69, 81-85, 88-89). Крім того, про дату судового засідання 07.02.2023р. повідомлена представник Дніпровської міської ради Конарева С.К. в суді під розписку 24.01.2023р. (а.с. № 86, 87). Про причини неявки відповідачі суд не сповістили, заяв про відкладення розгляду справи суду не надіслали.
Представник третьої особи так само, ні в підготовчі засідання 24.11.2022р., 14.12.2022р., ні в судове засідання 07.02.2023р., не з`явився про дату розгляду справи кожного разу повідомлявся належним чином, у справі наявні підтвердження (а.с. № 50, 55, 63, 70, 90).
Своїм листом від 18.11.2022р. голова правління ОСББ «Перемога» Лопатін О.С. зазначив, що він не заперечує проти задоволення позову, а також просив справу розглядати без їх участі (а.с. № 56).
За вищезазначеного, з урахуванням заяви позивачки від 07.02.2023р., заяви голови правління ОСББ «Перемога» від 18.11.2022р. та неявки відповідачів при належному повідомленні про дату підготовчих та судового засідань, розгляд справи 07.02.2023р. здійснювався у відповідності до положень ст. 223 та ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутності обох сторін (їх представників) та представника третьої особи, а також без фіксації судового процесу технічними засобами.
Підстав для ухвалення у справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України, а саме, представником Дніпровської міської ради 06.02.2023р. подано суду відзив на позов, якому буде дана належна оцінка поряд з другими доказами у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 2-3496/2003, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за принципами ст. 89 ЦПК України у сукупності з нормами чинного законодавства України, надавши оцінку змісту заперечень проти позову, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
РішеннямЖовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від27.06.2003р.у цивільній справі № 2-3496/2003(а.с.№ 101-109)було,зокрема:визнано недійснимдоговір пайовоїучасті убудівництві житловогобудинку №26від 26.03.1999р.,укладений міжпозивачкою таВАТ БМТ«Дніпроміськбуд»;визнано правокомунальної власностітериторіальної громадиміста вособі Дніпропетровськоїміської радина квартиру АДРЕСА_2 ;визнано правосім`ї позивачки наквартиру АДРЕСА_2 ;зобов`язаноЗАТ БМТ«Дніпроміськбуд» повернутиВАТ БМТ«Дніпроміськбуд» квартирив будинкупо АДРЕСА_4 ,а ВАТБМТ «Дніпроміськбуд»-повернути ЗАТБМТ «Дніпроміськбуд»акції,отримані відвзносу квартиру житловомубудинку по АДРЕСА_4 ,в статутномуфонді ЗАТБМТ «Дніпроміськбуд»;зобов`язаноВАТ БМТ«Дніпроміськбуд» надатив ЖовтневийРВК м.Дніпропетровська документина закріпленняквартири АДРЕСА_2 за позивачкою;зобов`язаноЖовтневий РВКм.Дніпропетровська закріпити своїм рішенням виконкому квартиру АДРЕСА_2 за сім`єю позивачки, а також видати ордер.
Втім, зазначене рішення суду виконане не було, рішення про закріплення за сім`єю позивачки квартири АДРЕСА_2 (наразі назва міста Дніпро), Жовтневий РВК м. Дніпропетровська не приймав, ордер не видавав.
Ухваленню Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 27.06.2003р. рішення суду у цивільній справі № 2-3496/2003 передували наступні події.
У вересні 1992р. Будівельно-монтажним трестом «Дніпроміськбуд» було розпочато будівництво багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 (зараз має адресу: АДРЕСА_4 ).
27.09.1995р. на сумісному засіданні адміністрації та профсоюзного комітету треста «Дніпроміськбуд» (протокол № 36) було прийнято рішення та затверджено Положення про будівництво житлового будинку господарчим способом для робочих та службовців треста «Дніпроміськбуд» по АДРЕСА_1 , що перебувають у списках черговості на отримання житла, у вільний від роботи час.
У відповідності до п. 1.1. вказаного Положення адміністрація та профсоюзний комітет треста організують роботу по будівництву житла на основі широкої трудової участі в цьому будівництві робітників та службовців треста в цілях прискорення будівництва житлового будинку та забезпечення, робочих та службовців треста житловою площею. Пунктом 2.1. Положення передбачено, що розподіл квартир проводиться відповідно до чинного житлового законодавства про порядок розподілу житлової площі. Відповідно до пункту 4.1. Положення право на отримання житлової площі у збудованому будинку мають включені до затвердженого адміністрацією та профкомом списку учасників будівництва, що дали згоду на участь у будівництві та такі, що відпрацювали на будівництві встановлену кількість годин. Інших умов для отримання житлової площі в збудованому будинку Положення про будівництво житлового будинку господарчим способом не передбачає. Зазначеним положенням визначено, що виконання робіт забудовниками (працівниками треста, що перебувають у списках черговості на отримання житла) здійснюється у вільний від роботи час, без оплати праці.
Цим самим рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету треста «Дніпроміськбуд» (протокол № 36 від 27.09.1995р.) затверджено список робітників і службовців треста «Дніпроміськбуд», що стоять у списках черговості на отримання житла по тресту «Дніпроміськбуд» і виявив бажання взяти участь у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 .
У зазначений список була включена і позивачка, яка перебувала на обліку як особа, яка потребує поліпшення житлових умов і була зарахована у список, що бере участь у будівництві багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (наразі адреса: АДРЕСА_4 ) з наступним отриманням квартири в даному будинку.
Відповідно до Положення про порядок будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 , позивачка відпрацювала встановлену кількість годин.
30.11.1995р. на підставі наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Дніпропетровській області будівельно-монтажний трест «Дніпроміськбуд» було перетворено у відкрите акціонерне товариство у зв`язку із початком його приватизації. Приватизація будівельно-монтажного тресту «Дніпроміськбуд» закінчена у червні 1998р. Завершення процесу приватизації будівельно-монтажного тресту затверджено наказом регіонального відділення фонду державного майна України Дніпропетровської області №12/29-3ВП від 08.06.1998р.
Встановлено, що незавершене будівництво житлового будинку на АДРЕСА_4 станом на 30.11.1995р. (дата початку приватизації) належало до державної власності та у встановленому законом порядку, до статутного фонду ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд», не передавалося.
Відповідно до наказу Президента України від 14.10.1993р. «Про приватизацію об`єктів незавершеного будівництва» об`єкти незавершеного будівництва з рівнем будівельної готовність менше 50%, фінансування яких здійснювалося за рахунок державного та місцевих бюджетів, коштів державних підприємств та їх об`єднань, підлягали приватизації в установленому порядку. Комісія по проведенню приватизації об`єктів незавершеного будівництва та її філії в областях, у відповідності до повноважень, покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1993р. № 894, затверджувала сформовані центральними та місцевими органами виконавчої влади переліки об`єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Остаточне рішення про приватизацію вказаних об`єктів на підставі переліків затверджених комісією, приймалося Фондом державного майна України.
Об`єктнезавершеного будівництва-житловий будинокпо АДРЕСА_4 ,до перелікуоб`єктів, що підлягаютьприватизації,включений не був,рішення про йогоприватизацію,уповноважений орган-Фонд державногомайна України,не приймав.Таким чином,ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд»на власнийрозсуд продовжив будівництво житловогобудинку по АДРЕСА_4 ,що належитьдо державноївласності,за рахунок власнихкоштів з урахуваннямПоложення про порядокбудівництва житловогобудинку по АДРЕСА_4 )господарчим способом для робітниківі службовцівтреста,які перебувають в черзі наодержання житла,затвердженого на спільномузасіданні адміністраціїта профкомутреста «Дніпроміськбуд»від 27.09.1995р.Змін в частині порядку наданняправа нажитлову площуробітникам підприємства,які бралиучасть убудівництві житловогобудинку,у зазначенеПоложення внесено небуло. Оскільки, об`єкт незавершеного будівництва ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» в установленому законом порядку не приватизував, то підстав для оформлення права власності на вказаний житловий будинок не було.
Постановою №40-1 від 25.12.1998р. спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» житлова площа в житловому будинку по АДРЕСА_4 була розподілена серед працівників підприємства відповідно до списку черговості на отримання житла (а.с. № 45).
Зокрема, квартира АДРЕСА_2 житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м. була виділена позивачці на сім`ю, у тому числі, зазначена квартира була виділена позивачці зі зняттям сім`ї з квартирного обліку.
Як зазначала позивачка по тексту позову та що підтверджується рішенням суду від 27.06.2003р., на зборах учасників будівництва житлового будинку АДРЕСА_4 , господарським способом, які відбулися 21.01.1999р. в присутності представників адміністрації та профспілкового комітету ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд», працівникам, які брали участь у будівництві житлового будинку, було роз`яснено, що житловий будинок є власністю акціонерів ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд», ордера на квартири в цьому будинку виконком видавати не може, приватизація квартир у вказаному будинку також неможлива. У зв`язку із цим, як єдина підстава для вселення в квартири, виділені на спільному засіданні правління та профкому ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» від 25.12.1998р. учасникам будівництва житлового будинку господарчим способом, було запропоновано укласти договори пайової участі у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_4 .
26.03.1999р. позивачка уклала з ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» договір № 26 пайової участі у будівництві житлового будинку.
Втім, як зазначено вище, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.06.2003р. у цивільній справі № 2-3496/2003, окрім іншого, було визнано недійсним договір пайової участі у будівництві житлового будинку № 26 від 26.03.1999р., укладений між позивачкою та ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» та визнано право комунальної власності територіальної громади міста в особі Дніпропетровської міської ради на квартиру АДРЕСА_2 .
У відповідності до ч.4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню обставини, які встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачаєтьсязі згаданоговище рішеннясуду було визнаноправо сім`ї ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 ; зобов`язано ЗАТ БМТ «Дніпроміськбуд» повернути ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» квартири в будинку по АДРЕСА_4 , а ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» - повернути ЗАТ БМТ «Дніпроміськбуд» акції, отримані від взносу квартир у житловому будинку по АДРЕСА_4 , в статутному фонді ЗАТ БМТ «Дніпроміськбуд»; зобов`язано ВАТ БМТ «Дніпроміськбуд» надати в Жовтневий РВК м. Дніпропетровська документи на закріплення квартири АДРЕСА_2 за позивачкою; зобов`язаноЖовтневий РВКм.Дніпропетровська закріпити своїм рішенням виконкому квартиру АДРЕСА_2 за сім`єю позивачки, а також видати ордер.
Судом зазначено вище, що рішення суду стосовно прав позивачки на проживання, користування спірною квартирою, зокрема, отримання нею ордеру, виконавчим комітетом не виконано, незважаючи на те, що відповідно до п.10. ст. 15 ЖК України саме до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів належить видача ордерів на жилі приміщення.
Із відповіді Архівного Управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 18.02.2022р. № 8/1-489 (а.с. № 36) вбачається, що в архіві зберігаються розпорядчі документи виконавчих комітетів Дніпропетровської міської ради за 1980-2007 роки та 8 районних у місті Дніпропетровську рад за різні роки, 1975 по 2015 роки. При поаркушевому перегляді документів архівного фонду «Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровська ради» за 1999р. відомостей стосовно надання житла за адресою: АДРЕСА_3 , не виявлено.
Із відповіді Архівного Управління департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради від 16.03.2022р. № 8/1-540 (а.с. № 37), вбачається, шо в архіві зберігаються розпорядчі документи виконавчих комітетів Дніпропетровської міської ради за 1980-2007 роки та 8 районних у місті Дніпропетровську рад за різні роки, 1975 по 2015 роки. При поаркушевому перегляді документів архівного фонду «Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровська ради» за 1998р. відомостей стосовно надання житла за адресою: АДРЕСА_3 , не виявлено.
Як вбачається із відповіді Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Управління у сфері державної реєстрації відділу обліку проживання фізичних осіб Дніпровської міської ради від 20.12.2021р. № 10/5-2439 (а.с. № 34) позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 16.04.1999р. по теперішній час.
Ці обставини підтверджуються також довідкою про склад сім,ї № 008223 від 01.07.2022р. та копією паспорта ОСОБА_1 (а.с. № 12, 60-62).
Тобто, позивачка перебувала на обліку, як особа, яка потребує поліпшення житлових умов і була зарахована у список, що бере участь у будівництві багатоквартирного будинку з наступним отриманням квартири в даному будинку, відпрацювала встановлену кількість годин, з 16.04.1999р. проживає та зареєстрована у даній квартирі, яка є її постійним місцем проживання, користується даним нерухомим майном, споживає комунальні послуги та сплачує їх, отже фактично є основним квартиронаймачем спірної квартири.
Ці обставини відповідачами не спростовані (копію позову отримали а.с. № 11, 54).
Згідно відповіді КП «ДМБТІ» ДМР від 29.12.2021р. № 17852 (а.с. № 35), вбачається, що станом на 31.12.2012р. за позивачкою не реєструвалося право власності на житло (в якому остання мала реєстрацію) за наступними адресами: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_3 .
Позивачка, маючи намір здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_2 , звернулася до органу приватизації із відповідною заявою та пакетом документів, однак у задоволенні її заяви було відмовлено у зв`язку із відсутністю у пакеті документів ордеру, про що зазначено у відповіді Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 01.08.2022р. № 3/16-1658 (а.с. № 38).
З приводу правових підстав поданого суду позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Відповіднодо ст.9ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.
Статтею 31ЖК України передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Відповідно до 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Відсутність ордеру на квартиру, стало підставою для відмови ОСОБА_1 у приватизації житла, втім, остання відкрито та на законних підставах користується вказаною квартирою з 1999р.
Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, рішення Європейського суду є обов`язковими для держав - учасниць Конвенції. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду становить джерело права при розгляді справ вітчизняними судами. Повага до права людини на житло закріплена у ст. 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеними чи позбавленим свого житла.
Це покладає на Україну в особі її державних органів зобов`язання вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав особи на житло (рішення у справі «Пауел та Райнер проти Великобританії»). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 року), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 року).
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська рішення суду від 27.06.2003р. у цивільній справі № 2-3496/2003 в частині визнання за ОСОБА_1 права проживання та права користування квартиро, зокрема, і видачі її родині ордеру, не виконано, отже для позивачки єдиним вірним способом захисту порушеного права є звернення до суду з позовом про визнання права проживання та користування квартирою, визнання основним квартиронаймачем, чим вона і скористалася, пред`явивши позов 26.09.2022р., який наразі розглядається судом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права на проживання та користування квартирою АДРЕСА_2 та визнання позивачки основним квартиронаймачем цієї квартири, обґрунтовані, отже підлягають задоволенню.
По тексту рішення суд зазначає житлову та загальну площу квартири АДРЕСА_2 відповідно 27,6 кв.м. та 48,3 кв.м., поз.1-6, І, оскільки згідно технічного паспорту від 07.12.2021р. № ДМР 35377 зазначено саме такі дані про цю квартиру (а.с. № 31-32).
Позовні вимоги (п.3та п.4позову),а саме про визнання правана приватизацію квартири без ордерута прозобов`язанняДепартаменту житловогогосподарства Дніпровськоїміської радивчинити певні дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 є передчасними (в орган приватизації позивачці наразі слід подати з пакетом документів рішення суду у цивільній справі №201/7052/22 після набрання ним законної сили), отже в їх задоволенні слід відмовити.
Заперечення представника Дніпровської міської ради КонаревоїС.К.,які викладені по текстувідзиву напозов від 06.02.2023р.,суд оцінює критично,оскільки вони викладенібез належноговрахування ухваленого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська рішення суду від27.06.2003р.у цивільнійсправі №№ 2-3496/2003 (а.с.№101-109),яким,окрім іншого,визнано правосім`ї ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 та зобов`язаноЖовтневий РВК м.Дніпропетровська закріпити рішенням виконкому квартиру АДРЕСА_2 )за сім`єю ОСОБА_1 .
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦК України та приймаючи до уваги, що позовні задоволено частково, а також приймаючи до уваги, що в заяві до суду позивачка просила не стягувати з відповідачів на її користь судові витрати по цій справі, суд вважає, що судові витрати у цій справі слід покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 9, 31, 61 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч.4 ст. 82, ст.ст. 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст.247, ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога») про визнання права проживання та права користування квартирою, визнання основним квартиронаймачем, визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати з ОСОБА_1 право проживання та право користування квартирою АДРЕСА_2 , поз.1-6, І, житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м.
Визнати ОСОБА_1 основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 , поз.1-6, І, житловою площею 27,6 кв.м., загальною площею 48,3 кв.м.
Взадоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога») про визнання права на приватизацію та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.
