ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року

м. Чернівці

справа № 718/2272/22

провадження №22-ц/822/17/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

учасники справи:

позивач Департамент патрульної поліції України

відповідач ОСОБА_1

апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року, головуючий у першій інстанції Скорейко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції Національної поліції України у жовтні 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначав, що 7 жовтня 2021 року о 3 годині по вул.Хотинській,9 м.Чернівці поліцейський взводу № 1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області капрал поліції Єрмійчук Б. В., керуючи службовим автомобілем «Toyota Prius» з номерним знаком НОМЕР_1 під час перебування у вільному патрулюванні, допустив наїзд на електроопору.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічні пошкодження.

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівцівід 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Просив стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 1411845 грн. 19 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Департамент патрульної поліції Національної поліції України в апеляційній скарзі просить ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року скасувати та направити справу до Кіцманського районного суду Чернівецької області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Вважає, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки однією зі сторін у спорі між Департаментом патрульної поліції Національної поліції України та ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є фізична особа.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Вказує, що правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, не підлягає застосуванню, оскільки стосується тих справ, при розгляді яких суд має встановити не лише обсяг завданої шкоди (збитків), але й дослідити питання правомірності дій особи при завданні такої шкоди.

Натомість, предметом розгляду цієї справи є лише стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи і відкритті провадження у справі за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції керувався положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та дійшов висновку, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвело до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з служби.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинноґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 грудня 2021 року встановлено, що 07 жовтня 2021 року о 3 годині на вулиці Хотинській, 9 м.Чернівці ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Prius» з номерним знаком НОМЕР_1 , допустив наїзд на перешкоду (електроопору), що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного дослідження Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичнийцентру МВСУкраїни від 26 жовтня 2021 року №ЕД-19/126-21/7996-АВ вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля становить 1411845 грн. 19 коп.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 186 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі статті 1 Закону України «Про Національну поліцію»Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Статтею 7 Закону України «Про Національну поліцію»передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України (стаття 8 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно достатті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина першастатті 59Закону України «Про Національну поліцію»).

У пункті 1 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженогонаказом Міністерства внутрішніх справ України 07 вересня 2017 року № 757, зазначено, що відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року№ 848 «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями»всі транспортні засоби органів поліції використовуються виключно в службових цілях, для забезпечення оперативної і господарської діяльності в межах установлених лімітів та передбачених у їх кошторисах асигнувань.

Патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманнямправил дорожнього руху, забезпечення його безпеки. У разі необхідності здійснює регулювання дорожнього руху (підпункт 1 пункту 1 Розділу ІІІ Положення про патрульну службу Міністерства внутрішніх справ, затвердженогонаказомМіністерства внутрішніх справ України02 липня 2015 року № 796).

Згідно зістаттею 19Закону України «Про Національну поліцію»у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Таким чином, у справі, яка переглядається, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, завдав шкоду державі в особі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України шляхом пошкодження майна (транспортного засобу) в період здійснення ним повноважень, пов`язаних з виконанням його службових обов`язків.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина першастатті 2 КАС України).

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункти 1, 2, 8 частини першоїстатті 4 КАС України).

За правилами пункту 2 частини першоїстатті 19 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини першоїстатті 4 КАС Українипублічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з частиною першоюстатті 1166 ЦКУкраїна майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першоюстатті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У випадку вирішення спору щодо зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом постає питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи.

Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписівстатті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Подібні спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Вказані правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 (провадження № 11-892апп18), від 22 січня 2020 року у справі № 813/1045/18 (провадження № 11-574апп19), а також - Верховним Судом в постановах від 30 вересня 2020 року у справі № 204/2763/18 (провадження № 61-6497св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 320/8119/17 (провадження № 61-2135св20), від 18 листопада 2020 року у справі № 756/12568/18 (провадження № 61-3646св20).

З огляду на наведене суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спір з приводу відшкодування органу державної влади шкоди, завданої ОСОБА_1 шляхом пошкодження службового автомобіля під час здійснення патрулювання, тобто під час виконання службових обов`язків (несення публічної служби), є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема в постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 202/124/19 (провадження№61-7056св20), від 09 грудня 2020 року у справі № 204/824/18 (провадження№61-3383св19), від 14 грудня 2020 року у справі № 750/13126/19 (провадження № 61-10483св20), від 25 січня 2021 року у справі № 727/7203/18 (провадження№ 61-7722св19), від 18 серпня 2021 року у справі № 205/4241/18 (провадження № 61-308св20), в яких спірні правовідносини були аналогічними (Департамент патрульної поліції пред`явив позови до працівників патрульної служби (поліції) про відшкодування завданої ними шкоди, спричиненої пошкодженням службового транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди) і суди попередніх інстанцій або ж сам Верховний Суд вказали на необхідність вирішення таких справу порядку адміністративного судочинства.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на наведене ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі ч.1 ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.

Ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 6 лютого 2023 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак