У Х В А Л А
01лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 9901/97/21
Провадження № 11-140заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М.,Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,Штелик С. П.,
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Великої Палати Верховного Суду від 05 та 11 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Конституційний Суд України, про визнання протиправним і скасування Указу Президента України в частині,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2021 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В. О. (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Конституційний Суд України, у якому просив визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України».
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи та доказів, роз`яснено порядок їх подання, витребувано документи у відповідача.
Ухвалами Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 червня 2021 року та від 27 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про закриття провадження у цій справі.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним і скасовано Указ Президента України від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення ОСОБА_2 суддею Конституційного Суду України». Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Додатковим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року заяви адвокатів Лещенка О. В. та Кравця Р. Ю., які діють в інтересах ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 9901/97/21 задоволено. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Президента України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 82 000,00 грн.
До Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції) на вказані судові рішення, а також заява про відвід тих суддів Великої Палати Верховного Суду, які, на думку заявника, не склали присяги судді.
Ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 05 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2023 року відмовлено в задоволеннізаяви ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді цієї справи.
30 січня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Великої Палати Верховного Суду від 05 та від 11 січня 2023 року у цій справі, які відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)не можуть бути переглянути за нововиявленими обставинами.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що подану заяву слід залишити без розгляду з огляду на таке.
Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Перевіряючи зміст заяви, Велика Палата Верховного Суду установила, що ОСОБА_1 використав образливі висловлювання на адресу Верховного Суду та його суддів (суддів у відставці), інші висловлювання, які не відповідають офіційно-діловому стилю спілкування з судом і принижують авторитет правосуддя в Україні: «усі рішення Пленуму ВС - нікчемні (туалетний папір)»; «у мене є конституційне право не підкорятися і не виконувати Ухвалу нікчемної особи, несумісної із статусом «Суддя України», яка не склала присягу після призначення на посаду суддею ВС; «[зазначено прізвище судді] - це суцільна ганьба України, яка ще і без присяги підписала Протокол пленуму ВС»; «усе, що наприймав ВС із підписом [зазначено прізвище судді] треба викинути в смітник»; «Постанова Пленуму ВС [№ , дата, стислий зміст] - нікчемна і є туалетним папіром» тощо.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20)).
За правилами частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. Вказане стосується і тієї особи, яка подала апеляційну скаргу.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20. Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19).
Також Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Отже, Велика Палата Верховного Суду констатує, що використання образливих, зокрема принизливих, висловлювань є неприпустимим при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа.
Образливі висловлювання ОСОБА_1 на адресу Верховного Суду та його суддів (суддів у відставці) свідчать про зловживання ним процесуальними правами, а відтак його заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Великої Палати Верховного Суду від 05 та 11 січня 2023 року підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 45 КАС України.
Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за змістом частини першої статті 361 КАС України за нововиявленими обставинами може бути переглянуте тільки те судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили (рішення, постанова), а не ухвали Великої Палати Верховного Суду від 05 і від 11 січня 2023 року.
Ураховуючи викладене та керуючись частиною третьою статті 45 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Великої Палати Верховного Суду від 05 січня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху та від 11 січня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/97/21 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. ЖелєзнийСудді: В. В. Британчук Г. Р. Крет Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців І. В. Ткач Д. А. Гудима О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков С. П. Штелик Л. Й. Катеринчук
