П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/4568/18

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

06 лютого 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу №15 від 13.09.2018, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 15 о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018;

- поновити його на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області;

- стягнути з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 27.08.2018 та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ;

- зобов`язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_2 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (у відповідності до ст. 115 КЗпП, ст. 10. ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про відпустки» та параграфу 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпуски №132).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 в справі № 0640/4568/18, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 залишено без змін, позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді старшого слідчою відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області;

-стягнуто з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) (вул. Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008. ЄДРПОУ 08592164) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення в сумі 14542 (чотирнадцять тисяч п"ятсот сорок дві) грн 60 коп.;

- зобов`язано УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) (вул. Старий Бульвар, 5/37, Житомир, 10008. ЄДРПОУ 08592164) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) (вул. Лесі Українки, 17, Житомир, 10002. ЄДРПОУ 38969421) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Постановою Верховного суду від 04.09.2020 в справі № 0640/4568/18 касаційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №0640/4568/18 у частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №0640/4568/18 залишено без змін.

За наслідками нового розгляду справи в частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу Житомирський окружний адміністративний суд 16.03.2021 прийняв рішення, згідно з яким позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнив частково. Зобов`язав Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період вимушеного прогулу з 13.09.2018 до 04.03.2019 відповідно до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року N 260, та здійснити виплату із врахуванням сум сплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії подали апеляційні скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ч.2 ст. 235 КЗпП України та п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи №114 від 29.07.1991 не вирішив питання щодо виплати позивачу конкретного розміру грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по 04.03.2019 має проводитись відповідно до положень Наказу МВС України №260 та з врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених для поліцейських Постановою КМУ №988 від 11.11.2015, оскільки позивач не проходив службу в органах поліції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії слід залишити без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ із 01.09.2003 по 22.06.2017, що підтверджується листом №П-15зі/105/05/15-2018 від 23.04.2018.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017 звільнено з 22.06.2017 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №806/1914/17, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, визнано протиправним та скасовано наказ №13о/с від 22.06.2017.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 №806/1914/17, головою Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області винесено наказ №14 о/с від 11.09.2018, яким поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 22.06.2017.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області №15 о/с від 13.09.2018 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) через скорочення штатів капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 13 вересня 2018 року.

Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 в справі № 0640/4568/18 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ;

- поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області;

- стягнуто з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення в сумі 14542 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 60 коп.;

- зобов`язано УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2019 в справі № 0640/4568/18 апеляційні скарги ОСОБА_1 , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2020 в справі № 0640/4568/18 касаційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №0640/4568/18 у частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №0640/4568/18 залишено без змін.

Зі змісту постанови Верховного Суду слідує, що суд касаційної інстанції погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо необхідності винесення за результатами вирішення даного спору рішення про виплату позивачу середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по 04.03.2019.

Водночас суд касаційної інстанції вказав на необхідність застосування при вирішенні питання про порядок обчислення належного до виплати позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за №669/28799.

Частиною п`ятою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

У зв`язку з цим колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції на відповідність дотримання вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладеного в постанові від 04 вересня 2020 року у даній справі, та в межах доводів апеляційних скарг сторін.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за №669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 (у редакції, чинній у період вимушеного прогулу позивача з 13.09.2018 по 04.03.2019), встановлено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до п. 3 розд. І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як зазначено в п.6 розділу "III. Окремі питання виплати грошового забезпечення" Порядку №260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Судом першої інстанції також встановлено, що на виконання судового рішення в справі №0640/4568/18 УМВС України в Житомирській області перераховано 14542,60 грн.

Так, відповідно до копії меморіального ордеру № 67 від 01.08.2019 з метою сплати ОСОБА_1 частково середнього заробітку за час вимушеного прогулу за виконавчим листом № 2208 2019 перераховано 13345,04 грн. Згідно із копією меморіального ордеру № 92 від 28.08.2019 позивачу перераховано решту середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання судового рішення у сумі 1197,56 грн. (том 2, а.с.134-135).

Відповідно до п. 2 розд. І Порядку №260 ці Порядок та умови розроблені відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці", від 11 серпня 1995 року №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", від 22 грудня 1995 року №1037 "Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі", від 03 січня 2013 року №2 "Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць", від 04 листопада 2015 року №910 "Про грошове забезпечення поліцейських, відряджених до державних органів, установ та організацій" та від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" .

Водночас, склад грошового забезпечення поліцейських, схеми посадових окладів поліцейських, окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах визначені та затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо необхідності застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Остання набрала чинності з 01.03.2018, тобто у період вимушеного прогулу позивача (з 13.09.2018 до 04.03.2019) постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 не була чинною.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 просить суд здійснити розрахунок середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 13.09.2018 по 04.03.2019 та стягнути з відповідача на його користь 34 795,69 грн.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що з моменту винесення наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2017 у справі №806/1914/17, 11 вересня 2018 року, по момент звільнення наказом №15 від 13.09.2018 позивач на займаній посаді не працював, грошове забезпечення у органах поліції не визначалося та не виплачувалося.

Водночас, відповідно до ухвали від 14.07.2021 суд витребував в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії довідку про всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були визначені ОСОБА_1 станом на 13.09.2018, та їх розмір за 1 місяць.

На виконання вимог ухвали Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії не надано довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відзив на апеляційну скаргу позивача та спростування наведеного позивачем розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу на адресу суду також не надходили.

Враховуючи, що станом на час прийняття рішення у справі відповідачем не надано відповідну довідку, відповідно до положень ч.9 ст. 80 КАС України суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Постановою КМУ "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На момент звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ 13.09.2018 ОСОБА_1 перебував на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області у спеціальному званні «капітан міліції».

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема: "Капітан міліції - Капітан поліції".

Додатком 1 до Постанови №988 визначено оклад поліцейського за спеціальним званням «Капітан поліції», який становить 1800 гривень.

Додатком 7 до Постанови №988 визначено посадовий оклад поліцейського відділу (відділення) поліції в посаді старшого слідчого становить 2500 гривень.

Додатком 11 до Постанови №988 визначено розміри надбавок за стаж служби в поліції від 13 до 16 років становить 30% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, а за стаж від 16 до 19 років становить 35% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.

Стаж роботи позивача в органах внутрішніх справ становить 14 років.

Таким чином, виходячи в наведених вище положень Постанови КМУ №988 місячне грошове забезпечення ОСОБА_3 для визначення розміру середнього заробітку за вимушений прогул в даному випадку становить 5590 гривень (посадовий оклад 2500 грн. + оклад за спеціальним званням 1800 грн. + надбавка (30%) за стаж служби 14 повних років у розмірі 1290 грн.).

Кількість робочих днів за повний місяць роботи що передував звільненню зі служби у вересні 2018 року - 20, тому середньоденний заробіток складає 279,5 грн. В період з 13.09.2018 по 04.03.2019 кількість робочих днів - 172.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 48 074 грн = 172*279,5 грн.

Враховуючи, що на виконання судового рішення в справі №0640/4568/18 УМВС України в Житомирській області перераховано ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 14542,60 грн. (том 2, а.с. 134-135), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 33 531,40 грн.

Отже, висновки суду першої інстанції по суті спору частково не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для зміни рішення є рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 13.09.2018 до 04.03.2019, розрахований відповідно до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988 в розмірі 33 531,40 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.