441/1454/20 2/441/93/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2022 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Козацьке» до Городоцької міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішень та визнання права постійного користування земельною ділянкою

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство «Козацьке» звернулось до суду з позовом до Городоцької міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області №410 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 »; рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області №409 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 »; рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області №664 від 11.07.2018 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 ».

Також у позовній заяві просить визнати за фермерським господарством «Козацьке» право постійного користування на земельні ділянки, що розташовані на території Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (Городоцької міської ради Львівської області) під кадастровими номерами: 4620980800:26:00:0133 площею 0,25 га; 4620980800:26:000:0131 площею 0,2379 га; 4620980800:26:00:0129 площею 0,197 га.

Позов мотивує тим, що громадянину ОСОБА_4 , як засновнику ФГ «Козацьке», було видано державний акт на право користування землею серії Б №061050 площею 24,7 гектарів від 1992 року. Право користування земельною ділянкою загальною площею 24,7 га було передано ОСОБА_4 до складу майна фермерського господарства «Козацьке» в 2007 році. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На даний час в фактичному користуванні фермерського господарства перебуває земельна ділянка площею 3,7 га, яка була передана ОСОБА_4 . Даний факт підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 р. у справі №914/369/17. Позивач вважає, що всупереч рішенню суду та вимогам чинного законодавства Бартатівська сільська рада (правонаступником якої є Городоцька міська рада) прийняла рішення про передачу частин вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому просить їх скасувати та визнати право постійного користування земельною ділянкою за Фермерським господарством «Козацьке».

Від Городоцької міської ради надійшли пояснення у справі, де вказано що прийняттям Городоцькою РДА розпорядження від 21.11.2008 р. № 1065 порушено не тільки порядок вилучення земельної ділянки та право ФГ «Козацьке» на використання спірної земельної ділянки, а створено перешкоди членам господарства в розпаюванні земель фермерського господарства. Доказами, долученими до матеріалів справи підтверджено, що вказана земельна ділянка площею 3,00 га є частиною земель 24,7 га, передбачених Актом на право постійного користування землею серії Б № 061050 від 1992 року, якими ФГ «Козацьке» користувалось з 1992 року. Таким чином, внаслідок прийняття оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування з користування позивача вилучено земельну ділянку загальною площею 0,6849 га шляхом передачі даної площі землі фізичним особам що є відповідачами у справі.

Представник Городоцької міської ради просив розглядати справу за його відсутності.

Інші відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (а.с. 249-250), проте, до суду не з`явились, причини неявки суду не повідомили, відзиви суду не подали.

21 грудня 2022 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити повністю.

Детально проаналізувавши позовну заяву, пояснення Городоцької міської ради, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Державним актом на право користування землею № 061050 від 1992 року підтверджується той факт, що громадянин ОСОБА_4 , як засновник ФГ «Козацьке», мав на праві користування земельну ділянку площею 24,7 гектарів у с. Бартатів Городоцького району Львівської області.

Судом встановлено, що право користування земельною ділянкою загальною площею 24,7 га було передано ОСОБА_4 позивачу ФГ «Козацьке» у 2007 році згідно Статуту ФГ «Козацьке» та на підставі Акту прийому-передачі від 4 вересня 2007 року. Так, у п. 5.1.1 Статуту в редакції від 2007 р. встановлено, що до земель господарства належить земля, передана ОСОБА_4 , на підставі державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею серії Б №061050 , площею 24,7 га в межах згідно з планом, розташованих на території Бартатівської сільської ради. Відповідно до Акту прийому-передачі від 4 вересня 2007 року ОСОБА_4 передав, а ФГ «Козацьке» прийняло до складу майна фермерського господарства земельну ділянку площею 24,7 га, яка перебуває в землекористуванні згідно акту на право користування землею серії Б № 061050.

З матеріалів позову убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв`язку з чим 30 листопада 2015 року було обрано нового голову фермерського господарства Кішко О.Р., що не заперечується сторонами по справі.

На даний час у фактичному користуванні ФГ «Козацьке» перебуває земельна ділянка площею 3,7 га. Це підтверджується п. 8.1. діючого статуту ФГ «Козацьке» від 2018 р., відповідно до якого до земель фермерського господарства відноситься земля, передана громадянину ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею серії Б №061050, площею 3,7 га в межах згідно з планом, розташованих на території Бартатівської сільської ради.

Дані обставини були встановлені також рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 р. у справі № 914/369/17, що підтверджено постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 р. У цій справі було визнано недійсним розпорядження голови Городоцької РДА №1065 від 21.11.2008 р. «Про припинення постійного користування землею гр. ОСОБА_4 для ведення ФГ «Козацьке», яким незаконно було припинено право позивача на користування земельною ділянкою, лощею 3,00 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім цього, розпорядженням голови Городоцької РДА №42 від 26.01.2008 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель у власність голові та членам ФГ «Козацьке» надано дозвіл членам ФГ «Козацьке» на складання проекту землеустрою щодо відведення земель у власність для ведення фермерського господарства в розмірі середньої земельної частки (паю). На даний час дане розпорядження № 42 від 26.01.2008 року є чинним та не скасоване.

Згідно п. 7 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Верховний Суд України, застосовуючи приписи статей 9, 11, 14, 16, 17, 18 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» № 2009-XII, який був чинним до 29 липня 2003 року, та статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 937-IV, який набрав чинності 29 липня 2003 року, вважав, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи, та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась (Ухвала Верховного Суду України від 24 жовтня 2007 року у справі № 6-20859св07, від 10 жовтня 2007 року у справі № 6-14879св07, від 30 січня 2008 року у справі № 6-20275св07).

Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 179/1043/16-ц, визначено, що у разі смерті громадянина - засновника фермерського господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Судом досліджено оскаржувані рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 409, № 410 від 31.08.2017 р., № 664 від 11.07.2018 р. та встановлено наступне.

Відповідно до рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 410 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 » Бартатівською сільською радою затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 0,197 га (кадастровий номер №4620980800:26:000:0129).

Згідно з рішенням Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 409 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 » Бартатівською сільською радою затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,2379 га (кадастровий номер №4620980800:26:000:0131).

Відповідно до рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області №664 від 11.07.2018 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 » Бартатівською сільською радою затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність. ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,25 га (кадастровий номер №4620980800:26:000:0133).

Судом встановлено, що дані земельні ділянки, право власності на які є у вищевказаних осіб, знаходяться в межах спірної земельної ділянки.

Внаслідок прийняття вказаних оспорюваних рішень з користування позивача неправомірно вибула земельна ділянка загальною площею 0,6849 га, що є частиною загальної ділянки в межах вищезазначеного Державного акту на право користування землею від 1992р.

Частиною 1 статті 92 ЗК передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до статті 141 ЗК підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадини.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто інші юридичні факти не можуть розглядатися як підстава припинення права користування зазначеною земельною ділянкою.

Судом не встановлено підстав припинення права користування землею згідно вищезазначеного переліку передбаченого статтею 141 Земельного кодексу України.

Окрім цього, як встановлено судом, позивача не було позбавлено права користування землею шляхом скасування, визнання нечинними або недійсним Державного акта на право користування землею серії Б №061050 від 1992 року, а також не було визнано протиправною фактичну передачу землі від ОСОБА_4 до ФГ «Козацьке».

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 р. у справі № 914/369/17, залишеним без змін у цій частині Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 розпорядження голови Городоцької РДА № 1065 від 21.11.2008 «Про припинення постійного користування землею гр. ОСОБА_4 » визнано недійсним.

Відтак Бартатівською сільською радою при винесенні оспорюваних рішень порушено положення ч. 5 ст. 116 ЗК України. З огляду на це оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування від №410 від 31.08.2017 р., №409 від 31.08.2017 р., № 664 від 11.07.2018 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач Городоцька міська рада Львівської області позов частково визнав, а інші відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явились, обґрунтовані заперечення до суду не подали.

Щодо позовних вимог про визнання права користування землею, то з огляду на те, що суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради Львівського району Львівської області, такі є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Позов Фермерського господарства «Козацьке» до Городоцької міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішень та визнання права постійного користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 410 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 409 від 31.08.2017 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 ».

Визнати протиправним та скасувати рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 664 від 11.07.2018 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 »

У задоволенні решти частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09.01.2023.

Головуючий суддя Перетятько О.В.