Справа №333/4096/21

Пр. №2/333/125/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Наумової І.Й.,

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,

представника позивача: Дерев`янко О.В.

представника відповідача: Малишевої О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, який, з урахуванням уточненого позивачем, під час розгляду справи, періоду надання послуг, обґрунтовував наступним.

У період з 01.10.2016 р. по 31.05.2021 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за адресою їх проживання: АДРЕСА_1 . Відповідачі не оплатили дані послуги у встановлені законодавством строки. Станом на день подання позову заборгованість по сплаті за надані послуги в загальній сумі складає 50 009,97 грн., тому позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідачів, а також витрати на сплату судового збору у розмірі 2270,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Додатково зазначив, що після подання позову відповідач звернувся до позивача із заявою про перерахунок нарахувань по оплаті за послуги з постачання гарячої води, оскільки в липні 2019 р. помер ОСОБА_3 , який був зареєстрований у вищевказаній квартирі. На підставі заяви відповідача позивачем був проведений відповідний перерахунок боргу, з урахуванням чого сума заборгованості за надані послуги з централізованого постачання гарячої води складає 23968,44 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Малишева О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала частково, не заперечує відносно стягнення заборгованості, в межах строку позовної давності, за надані послуги з централізованого опалення, при цьому позовні вимоги про стягнення боргу за надані послуги з постачання гарячої води не визнає, оскільки з 2018 р. відповідач не мешкає у вищевказаній квартирі та не користується цією послугою, тому просила в цій частині відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлялась.

Суд, вислухав пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізував законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зіст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою. Відповідно до п.2.1 Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру речових прав, копією договору дарування від 19.01.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом, технічного паспорту на квартиру. Кожному з відповідачів належить по 1/2 частки цієї квартири.

За цією адресою відритий один особовий рахунок споживачів послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, які надаються позивачем, що підтверджується довідкою Концерну «Міські теплові мережі».

Відповідачі, станом на червень 2021 р., були зареєстровані у вищевказаній квартирі, що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя.

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 9листопада 2017 року № «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), Законом України «Про теплопостачання», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальніта колективні);управитель;виконавці комунальнихпослуг. Виконавцями комунальних послуг є: з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води (ст. 6 Закону).

Надання житлово-комунальнихпослуг здійснюються виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором (ч. 1 ст. 9 Закону).

Згідно з ст.ст. 67, 68 ЖК Української РСР наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунків заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що з жовтня 2016 р. і по травень 2021 р. (в опалювальні періоди), позивачем у вищевказану квартиру, належну відповідачам, надавались позивачем послуги з централізованого опалення, а з лютого 2019 р. і по травень 2021 р. також і з централізованого постачання гарячої води, та проводились відповідні нарахування оплати за дані послуги.

Відповідно до розрахунку боргу (а.с. 5-6), доданого до позову, в опалювальний період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. споживачам цієї послуги, наданої у вищевказану квартиру, надавалась субсидія та кошти за соціальною програмою «З теплом до людей», шляхом перерахуванням позивачу сум, які погашали суму нарахування позивачем за дану послугу в цей опалювальний період, тому заявлені вимоги про стягнення боргу за надані послуги з централізованого опалення в період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. включно, у розмірі 5078.72 грн., безпідставні та не підлягають задоволенню.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем (а.с.54-55, 73), з урахуванням проведених перерахунків сум, у відповідності до вимог Постанови КМУ №1082, сума заборгованості за послуги з централізованого опалення, надані позивачем у вищевказану квартиру, за період з квітня 2017 р. по травень 2021 р. (в опалювальні періоди) складає 20050,16 грн. Позивачем надана методика нарахування оплат за ці послуги та деталізований розрахунок цієї заборгованості. Відповідачем дана сума боргу не спростована, свого контррозрахунку не надано.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення боргу з відповідачів за послуги з централізованого опалення, надані за вищевказаною адресою, у період з квітня 2017 р. по травень 2021 р. (в опалювальні періоди) в сумі 20050,16 грн. обґрунтовані.

Відповідачем ОСОБА_2 , в особі представника, заявлено про застосування строків позовної давності до пред`явлених позивачем вимог. Вирішуючи дану заяву судом враховане наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

30 березня 2020 року Верховна Рада прийняла закон № 540-IX (набрав чинності 02.04.2020), який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

З урахуванням зазначеного, позовна давність може бути поширена на вимоги щодо платежів, які мали бути сплачені до 2 квітня 2017 року.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (дані правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51)).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення боргу за централізоване опалення за період з жовтня 2016 р. по березень 2017 р. не підлягають задоволенню в зв`язку з необґрунтованістю, а на інші вимоги позивача позовна давність не поширюється, оскільки строк пред`явлення до суду даних вимог не сплив, підстави для застосування позовної давності до позовних вимог відсутні.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення боргу за централізоване постачання гарячої води суд враховує наступне.

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем (а.с.54-56, 74-75, 87), сума заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, надані позивачем у вищевказану квартиру, за період з лютого 2019 р. по травень 2021 р. (включно) складає 23968,44 грн. Як вбачається з даних розрахунків, вони здійснені з урахуванням тієї обставини, що в квартирі зареєстровані 3 особи. З копії свідоцтва про смерть серії, вбачається, що ОСОБА_3 , який був споживачем вищевказаних послуг (дану обставину не заперечував відповідач) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, розрахунок заборгованості за ці послуги здійснений позивачем без врахування цієї обставини, і сума боргу не відповідає дійсності. Позивачем в розрахунку боргу зазначено, що перерахунок з урахуванням вищевказаної обставини, був здійснений, на підставі заяви відповідача, у вересні 2021 р., при цьому сума боргу станом на жовтень 2021 р. зазначена з вказівкою сум за послуги, надані в період, який є більшим ніж заявлено в даній позовній заяві. Також в наданих позивачем розрахунках допущені арифметичні помилки у вирахуванні кількості спожитої гарячої води згідно норм на 1 особу.

Відповідач ОСОБА_2 , в особі представника, зазначає, що він з 2018 р. не мешкав в цій квартирі, при цьому належних доказів, на підтвердження цієї обставини, суду не надав. Суд критично відноситься, до наданого відповідачем Акту від 14.09.2021 р. про не проживання особи у житловому приміщенні, складеного головою ОСББ та сусідами відповідача, за місцем його реєстрації, оскільки він складений вже після закінчення заявленого позивачем періоду і висновок про не проживання відповідача в цій квартирі з 2018 р., зроблений особами, що складали цей Акт, лише зі встановлення факту відсутності відповідача і його речей в квартирі у вищевказану дату складання цього Акту. Ухвала суду по кримінальному провадженню №333/5348/19, в якій зазначено, що ОСОБА_2 мешкає не місцем реєстрації, датована 06.09.2022 р., відомості з якого часу він не мешкає за місцем реєстрації в цій ухвалі відсутні, тому дана ухвала суду не є належним доказом у цій справі.

Відповідно допункту 29Правил наданняпослуг зцентралізованого опалення,постачання холодноїта гарячоїводи іводовідведення,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №630від 21липня 2005року,які діялина часіснування спірнихправовідносин,споживач маєправо назменшення розміруплати уразітимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Відповідачами не надано доказів, що з 2018 р. вони зверталися з письмовою заявою до позивача про зменшення розміру плати, в зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 фактично не мешкає за місцем своєї реєстрації та не користується послугами з постачання гарячої води.

З огляду на вищевказане, враховуючи надану позивачем методику нарахування оплати послуг за постачання гарячої води та повідомлених даних, які беруться до уваги при розрахунку сум оплати за ці послуги, наявність відомостей про відсутність оплати з боку відповідачів за період надання послуг з лютого 2019 р. по травень 2021 р., суд дійшов висновку, що загальна сума боргу відповідачів за даний період, яка підлягає стягненню з них, становить 17274,31 грн., відповідно до наступного розрахунку.

Місяць та рік нарахуванняНорма спож-ння на 1 особукількість днів наданих послугкількість спожитої води на 1 особукількість споживачів послугДіючий тарифСума грн.лютий 20190.14283.92380.74705.26 ( з врахуванням субсидії у розмірі 244,24 березень 20190.14314.34380.741051.23квітень 20190.14304.20380.741017.32травень 20190.14212.94380.74712.13червень 20190.1420.28380.7467.82липень 20190.14243.36380.74813.86серпень 20190.1425.003.50280.74565.18вересень 20190.1430.004.20280.74678.22жовтень 20190.1417.002.38280.74384.32листопад 20190.1427.003.78280.74610.39грудень 20190.1420.002.80280.74452.14січень 20200.1431.004.34280.74700.82лютий 20200.1424.003.36280.74542.57березень 20200.1429.604.144280.74669.17квітень 20200.1429.404.116280.74664.65травень 20200.1431.004.34280.74700.82червень 20200.145.370.7518280.74121.40липень 20200.1419.752.765280.74446.49серпень 20200.1424.393.4146280.74551.39вересень 20200.1422.473.1458280.74507.98жовтень 20200.1431.004.34280.74700.82листопад 20200.1429.004.06280.74655.61грудень 20200.1431.004.34280.74700.82січень 20210.1424.863.4804280.74562.01лютий 20210.1427.073.7898280.74611.98березень 20210.1431.004.34280.74700.82квітень 20210.1430.004.20280.74678.22травень 20210.1431.004.34280.74700.8217274.31

Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Враховуючи вищезазначені положення ст.360 ЦК України, рівні частки відповідачів у спільній частковій власності на квартиру, в яку надавались позивачем послуги, суд приходить до висновку, що встановлені судом суми боргу за надані послуги підлягають поділу на дві рівні частини у відповідності до кількості співвласників майна та стягненню з кожного відповідача окремо: сума боргу за опалення 20050,16 грн./2 = по 10 025,08 грн. з кожного відповідача; сума боргу за гарячу воду - 17274.31 грн. /2 = по 8637.16 грн. з кожного. В загальній сумі, по 18662, 24 грн. з кожного відповідача. Загальна сума задоволених позовних вимог становить 37324,48 грн., в іншій частині заявлені позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог (74,6%), що складає 1694.19 грн., по 847,10 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст.12, 13, 80, 81 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов КОНЦЕРНУ«МІСЬКІ ТЕПЛОВІМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , простягнення заборгованостіза оплатужитлово-комунальнихпослуг з централізованогоопалення тапостачання гарячоїводи задовольнитичастково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь КОНЦЕРНУ«МІСЬКІ ТЕПЛОВІМЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ: 32121458), заборгованість запослуги зцентралізованого опаленнята постачаннягарячої водиу загальномурозмірі18662,24грн.та витратина сплатусудового зборуу розмірі847,10грн., авсього взагальній сумі 19509,34 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень 34 копійки).

Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користьКОНЦЕРНУ «МІСЬКІТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ: 32121458), заборгованість запослуги зцентралізованого опаленнята постачаннягарячої водиу загальномурозмірі18662,24грн.та витратина сплатусудового зборуу розмірі847,10грн., авсього взагальній сумі 19509,34 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`ять гривень 34 копійки).

В іншій частині, заявлені позовні вимоги, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 06.02.2023 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова