ЄУН 337/46/22

2/337/145/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 рокуХортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

за участю секретаря - Бойко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що19.01.2019р. приблизно о 18.30год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 по вул.Воронезькій у м.Запоріжжі в стані алкогольного сп`яніння, порушила правила дорожнього руху та скоїла наїзд на пішоходів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В результаті зазначеного ДТП він особисто отримав тілесні ушкодженняу виглядізакритих переломівобох кістокправої гомілкив середнійїї третинізі зміщеннямкісткових фрагментів,набряку м`якихтканин вобласті правоїгомілки,закритого переломулівої лопаткиз незначнимзміщенням кістковихфрагментів,що усукупності кваліфікуютьсяяк тілесніушкодження середньогоступеню тяжкості,що небули небезпечнимидля життяв моментїх спричинення,але потяглиза собоюдовготривалий розладздоров`я,більше,ніж 21день.Через отриманітравми вінз 19.01.2019р. по 15.02.2019р. перебував на стаціонарному лікуванні, з 16.02.2019р. по 21.05.2019р. на амбулаторному. Загальний період тимчасової непрацездатності становить 82 робочих днів. Під час лікування йому було проведено ряд кошторисних операцій, ліки та медичне обладнання для цього він придбав за власні кошти на загальну суму 26281,28 грн. 29.05.2019р. йому було встановлено 2 групу інвалідності. Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р. у справі №337/1772/19 ОСОБА_2 була визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за вказаним фактом ДТП. Цим же вироком суду з ОСОБА_2 на його користь стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (втрачений дохід внаслідок втрати чи зменшення професійної чи загальної працездатності) 75731,68грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. Вирок набрав законної сили 28.05.2020р. Оскільки на момент ДТП у ОСОБА_2 був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, то заподіяна потерпілим шкода підлягає відшкодуванню МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих. У зв`язку з цим, 02.09.2021р. він звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування майнової шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП,а саме шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, та витрат на лікування. Листом від 16.09.2021р. МТСБУ відмовив у здійсненні цих виплат на тій підставі, що вироком суду встановлено винувату особу, яка зобов`язана відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду. Вважає таку відмову відповідача неправомірною, у зв`язку з чим він звернувся до суду з вказаним позовом.

Просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі117689,50 грн., з яких 16294,22 грн. регламентна виплата, передбачена ст.25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 75 114 грн. грн. регламентна виплата, передбачена ст.26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 26281,28 грн. витрати, пов`язані лікуванням.

Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.09.2022р. вказаний позов було задоволено повністю.

Ухвалою суду від 06.12.2022р. за заявою представника відповідача заочне рішення суду від 28.09.2022р. скасовано, справа призначена до нового судового розгляду в порядку загального позовного провадження із стадії підготовчого судового засідання.

20.12.2022р. до суду надійшов відзив представника відповідача МТСБУ, в якому відповідач позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним. Відповідно до пп.а п.41.1 вказаного закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяннятранспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі. На момент ДТП транспортний засіб «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 , не було забезпечено договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, внаслідок чого позивач звернувся з позовом до МТСБУ. Однак, при визначенні розміру неотриманих доходів за час тимчасової втрати працездатності для їх відшкодування в порядку ст.25 вказаного закону, позивач невірно розрахував середньоденний заробіток і не врахував отриману допомогу по лікарняним листкам. Зокрема, позивачем взято мінімальну заробітну плату на момент ДТП, а не в період визначення робочих днів за період, що передував ДТП. Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за цей період, середньоденна заробітна плата буде становитиме 3723,00х2/42 = 177,28грн. Відповідно розмір виплати за тимчасову втрату працездатності за період з 19.01.2019р. по 21.05.2019р. буде становитиме 177,28х80=14182,40грн. Крім того, позивач намагається отримати подвійне відшкодування щодо тимчасової втрати працездатності. Оскільки під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 позивач вже отримав відшкодування за рахунок винної особи, що позбавляє МТСБУ можливості в подальшому звернутися до неї з регрес ним позовом. Витрати на лікування потерпілого, відшкодування яких передбачено ст.24 Закону, повинні бути обґрунтованими, необхідність їх здійснення документально підтверджується відповідним закладом охорони здоров`я. Згідно з наданими позивачем документами та квитанціями не усі витрати належать до витрат на лікування, пов`язаним з ДТП, та медичні документи щодо необхідності придбання вказаних препаратів та ліків не надані. Просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 18.01.2023р. підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, третьої особи.

Представник позивача адвокат Ярошенко О.О. в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача МТСБУ в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову заперечує і просить в його задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність на розсуд суду.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін та третьої сооби за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 19.01.2019р. в м.Запоріжжі сталася ДТП за участю водія транспортного засобу «ВАЗ 2102», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 та пішоходів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Внаслідок зазначеного ДТП пішохід ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодженняу вигляді закритих переломів обох кісток правої гомілки в середній її третині зі зміщенням кісткових фрагментів, набряку м`яких тканин в області правої гомілки, закритого перелому лівої лопатки з незначним зміщенням кісткових фрагментів, що у сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що не були небезпечними для життя в момент їх спричинення, але потягли за собою довготривалий розлад здоров`я, більше, ніж 21 день.

Вказані обставини встановлені вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р. (справа №337/1772/19).

Винуватою в даній ДТП за вказаним вироком суду визнано ОСОБА_2 , їй призначене покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки та стягнуто з неї на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а саме втраченого заробітку за період з 29.05.2019р. по 29.05.2020р. в розмірі 75731,68грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн. (арк.12-16).

Вказаний вирок суду набрав законної сили 28.05.2020р.

Згідно з довідкою про тимчасову втрату непрацездатності (лікування) потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді №338, виданою 17.06.2021р. КНП «Кам`янсько-Дніпровська міська лікарня» Кам`янсько-Дніпровської міської ради Запорізької області, ОСОБА_1 з 19.01.2019р. по 15.02.2019р. перебував на стаціонарному, з 16.02.2019р. по 21.05.2019р. на амбулаторному лікуванні (арк.23).

Згідно з випискою із медичної карти хворого №244, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КУ «Міська лікарня №9» ЗМР з 19.01.2019р. по 15.02.2019р. внаслідок травми в ДТП 19.01.2019р., йому проведені такі операції: 19.01.2019р. остеосинтез стержневим апаратом лівої та правої гомілок,фасгеотомія, 30.01.2019р. демонтаж АЗФ лівої голені, закритий БІОС переламу н/3 лівої гомілки, 05.02.2019р. демонтаж АЗФ правої гомілки, закритий БІОС переламу кісток правої гомілки, остеосинтез медіальної кісточки гвинтом та спицею; мед.лікування амоксиклав, фленокс, кетальгін-лог, налфубин, езолонг, промоцеф, тівортін, серрата, флокса цин, метронідазол (арк..24).

Згідно з рахунками-фактурами та банківськими чеками за період з 19.01.2019р. по 15.02.2019р. ОСОБА_1 оплатив придбання ліків та медичного обладнання на загальну вартість 26281,28 грн. (арк..29-35).

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК від 29.05.2019р. позивачу ОСОБА_1 первинно встановлена 2 група інвалідності через загальне захворювання внаслідок ДТП на строк до 01.06.2020р. (арк.21).

Згідно з відповіддю КУ «Обласний центр медико-санітарної експертизи» ЗОР №522 від 15.07.2019р. на підставі акту огляду МСЕК №652 від 29.05.2019р. ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності від загального захворювання. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках не встановлювався у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт настання трудового каліцтва (арк..26).

На момент ДТП позивач ОСОБА_1 не був офіційно працевлаштований, допомога по тимчасовій втраті працездатності йому не виплачувалась.

Також судом встановлено та не спростовано відповідачем та третьою особою, що на момент ДТП у ОСОБА_2 був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів.

02.09.2021р. позивач ОСОБА_1 направив до МТСБУ заяву про виплату страхового відшкодування майнової шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП, зокрема, шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності,шкоди, пов`язаної зі стійкою втратою працездатності, та витрат на лікування (арк..18-19).

До вказаної заяви ОСОБА_1 було додано копію паспорта та РНОКПП, копію довідки до акту огляду МСЕК (2 гр. інвалідності), оригінал відповіді МСЕК, оригінал довідки про тимчасову втрату працездатності, копію довідки про реквізити рахунку заявника, виписку з медичної карти хворого, копію вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р., оригінали чеків на придбання ліків та медичного обладнання на 7 арк.

Листом №3-01-б/33670 від 16.09.2021р. МТСБУ відмовило ОСОБА_1 у здійсненні страхового відшкодування на тій підставі, що вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р. визначено винувату особу ОСОБА_2 , яка зобов`язана відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду, спричинену в результаті ДТП (арк.25).

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно дост.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Однак відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники наземних транспортних засобів зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.23.1 ст.23 вказаного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема,шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст.25 Законуу зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:….для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Згідно з ст.26Закону шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно доЦивільного кодексу України.

Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:…. у разі встановлення II групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;….

Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування в розмірі, визначеному у пункті 26.2 цієї статті.

П.35.1 ст.35 Закону передбачено, що дляотримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

До заявидодаються:а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності) (п.35.2ст.35 Закону).

Страховик (у випадках, передбаченихст.41цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою(п. 36.1 ст. 36 Закону).

Відповідно дост.37Закону,підставою длявідмови уздійсненні страховоговідшкодування (регламентноївиплати)є: -37.1.1.навмисні діїособи,відповідальність якоїзастрахована (страхувальника),водія транспортногозасобу абопотерпілого,спрямовані нанастання страховоговипадку.Зазначена нормане поширюєтьсяна осіб,дії якихпов`язаніз виконаннямними громадянськогочи службовогообов`язку,вчинені устані необхідноїоборони (безперевищення їїмеж)або підчас захистумайна,життя,здоров`я.Кваліфікація дійтаких осібвстановлюється відповіднодо закону;- 37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченоїстаттею 41цього Закону); - 37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; - 37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У пп. 38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1статті 13 цього Закону.

Ст.39 Закону передбачено, що МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пп.«а» п.41.1 ст.41Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяннятранспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, сукупність наданих сторонами доказів у їх взаємозв`язку, достатності, належності та допустимості, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Так, суд вважає встановленим, що дорожньо-транспортна пригоди 19.01.2019р., внаслідок якої позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, сталася з вини третьої особи ОСОБА_2 .

Вказані обставини встановлені вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р., який набрав законної сили, і відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, яка стосується цивільно-правової відповідальності за наслідки цих дій.

Також судом встановлено, що через отримані в ДТП тілесні ушкодження позивач ОСОБА_1 перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в період з 19.01.2019р. по 21.05.2019р., тобто в цей період був тимчасово непрацездатний. Під час лікування за медичними рекомендаціями здійснював за власні кошти придбання ліків та медичного обладнання. 29.05.2019р. ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності на строк до 01.06.2020р., у зв`язку з чим в цей період він мав стійку втрату працездатності.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами випискою з історії хвороби, довідкою про тимчасову непрацездатність, довідкою до акту огляду МСЕК, рахунками-фактурою та банківськими чеками, які суд вважає належними, допустимими та достовірними доказами у цій справі.

Жодних доказів, які б спростували вказані обставини, відповідачем суду не надано та судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок ДТП 19.01.2019р. була спричинена шкода здоров`ю, яка полягає у витратах на лікування, неотриманих доходах за час тимчасової та стійкої втрати працездатності.

Суд вважає, що ця шкода відповідно до пп. «а» п.41.1 ст.41Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 саме відповідачем МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, оскільки винувата в ДТП особа - ОСОБА_2 на момент ДТП не мала полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З метою отримання такого відшкодування позивач ОСОБА_1 направив до МТСБУ відповідну заяву з необхідними додатками. Однак, відповідач МТСБУ листом від 16.09.2021р. відмовив позивачу у виплаті такого відшкодування, посилаючись на те, що вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р. визначена особа ОСОБА_2 , яка зобов`язана відшкодувати заподіяну потерпілій особі шкоду в результаті ДТП.

Суд вважає таку відмовуМТСБУнеобґрунтованою, оскільки встановлення вироком суду винуватої в ДТП особи жодним чином не впливає на право потерпілої особи отримати страхове відшкодування спричиненої внаслідок ДТП шкоди здоров`ю відповідно до правил Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обов`язок страховика (у відповідних випадках МТСБУ) здійснити таке відшкодування.

Оскільки ОСОБА_2 на момент ДТП не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, що вона підтвердила під час судового розгляду та відповідачем жодним чином не спростовано, обов`язок з відшкодування шкоди потерпілій особі (здійснення регламентної виплати) покладається саме на МТСБУ, яке після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до винуватої у ДТП особи, яка не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначений ст.37 Закону. Відповідач МТСБУ свою відмову у здійсненні регламентної виплати позивачу ОСОБА_1 в листі від 16.09.2021р. з посиланням на відповідний пункт вказаної статті не мотивував і суд вважає, що встановлення вироком суду винуватої в ДТП особи, до таких підстав не відноситься.

Визначаючи розмір шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності, суд виходить з того, що на момент ДТП позивач ОСОБА_1 не був офіційно працевлаштований, тому в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, в т.ч. у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, застрахований не бу, відповідну допомогу не отримував, у зв`язку з чим його дохід за час тимчасової втрати непрацездатності (з 19.01.2019р. по 21.05.2019р.) повинен визначатись відповідно до абзацу першого ч.1 ст.25 Закону у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Відповідно до абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 8 лютого 1995р., який підлягає застосуванню в цій справі, у разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з абз.1 п.8 Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» на 2018 рік було встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3723,00грн.

Виходячи з цих правил, середньоденна заробітна плата для визначення регламентної виплати за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності, розраховується таким чином: 7446,00грн. (дві мінімальні заробітні плати станом на листопад та грудень 2018р., які передували події) : 42 (робочі дні за листопад та грудень 2018р., які передували події) = 177,28грн.

Розмір регламентної виплати за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 177,28грн. (середньоденна заробітна плата) х 80 (робочі дні в період тимчасової втрати працездатності з 19.01.2019р. по 21.05.2019р.) = 14182,40грн.

Посилання представника відповідача на те, що вироком суду з ОСОБА_2 на користь позивача вже була стягнута сума втраченого заробітку за час тимчасової втрати працездатності і стягнення цієї суми з МТСБУ є подвійним відшкодуванням шкоди, суд вважає безпідставним.

Як встановлено судом, вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2020р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 дійсно було стягнуто у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 75731,68грн., яка є розміром втраченого фізичною особою заробітку внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я за період з 29.05.2019р. по 29.05.2020р., розрахованого за правилами ст.1194,1197 ЦК України, не за період тимчасової втрати працездатності, який є предметом позову в цій справі - з 19.01.2019р. по 21.05.2019р., що виключає подвійне відшкодування.

Визначаючи розмір шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності, суд виходить з того, що за наслідками ДТП 19.01.2019р. позивачу ОСОБА_1 29.05.2019р.встановлено 2 групу інвалідності.Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках не визначався, у зв`язку з тим, що інвалідність настала не внаслідок трудового каліцтва і на момент настання страхового випадку ОСОБА_1 офіційно не працював.

Суд погоджується з доводами позивача, що здійснити розрахунок регламентної виплати у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, неможливо, внаслідок чого в даному випадку розмір шкоди повинен визначатись відповідно до п.26.2 ст.26 Закону у мінімальному розмірі, тобто 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019рік» на 2019 рік було встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 4173,00грн.

Таким чином, розмір регламентної виплати за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:4173,00грн. (мінімальна заробітна плата) х 18 = 75114,00грн.

Ухвалюючи рішення про стягнення витрат на лікування, суд виходить з того, що у зв`язку з лікуванням потерпілому відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

В даній справі судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП 19.01.2019р. отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, в цей же день був доставлений до лікарні, де йому проведено ряд операцій. На стаціонарному лікуванні він перебував з 19.01.2019р. по 15.02.2019р., в подальшому знаходився на амбулаторному лікуванні. Під час стаціонарного лікування він за медичними рекомендаціями придбав за власні кошти ліки та медичне обладнання, необхідне для відновлення здоров`я.

Вказані обставини підтверджуються належними та допустимими доказами випискою з медичної карти хворого №244, в якій вказано діагноз ОСОБА_1 , проведене та призначене йому лікування, медичні рекомендації, а також товарними чеками та квитанціями на оплату ліків та медичного обладнання, перелік яких узгоджується із призначеннями лікарів, зафіксованими у виписці з медичної карти хворого.

Доводи представника відповідача про те, що позивачем не доведена необхідність здійснення витрат на лікування та їх розмір, суд відхиляє, оскільки вони об`єктивно спростовуються наданими позивачем вищевказаними доказами, сумнівів в достовірності яких у суду немає.

У зв`язку з цим суд вважає, що здійснені позивачем ОСОБА_1 витрати на лікування в сумі 26281,28 грн. є в достатній мірі обґрунтованими та доведеними, тому також підлягають стягненню з відповідача та його користь.

На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача страхове відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, (регламентну виплату) в загальному розмірі 115577,68 грн. (14182,40грн. + 75114,00грн. + 26281,28грн.).

Відповідно дост.141ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі, визначеному на підставі пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1155,77грн. (115577,68 грн. :100% х 1%).

Керуючись ст.15,16,22,1166,1187 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,141,258,259,263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: м.Київ, Русанівський б-р, б.8,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , страхове відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, (регламентну виплату) в сумі 115577,68 грн. (сто п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят сім гривень 68 копійок).

Стягнути зМоторного (транспортного) страхового бюро України, ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: м.Київ, Русанівський б-р, б.8 на користь держави судовий збір в розмірі 1155,77грн. (одна тисяча сто п`ятдесят п`ять гривень 77 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А.Мурашова

01.02.2023