______

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 лютого 2023 року

м. Чернівці

Справа № 723/3844/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М. І., Лисака І. Н.

секретар Скулеба А. І.

позивач ОСОБА_1

відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , державний реєстратор реєстраційного відділу Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади Сташеску Крістіна Георгіївна, Сторожинецька міська рада Чернівецького району Чернівецької області, державний реєстратор відділу з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добко Олександр Георгійович, Чернівецька районна державна адміністрація Чернівецької області

апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2022 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Бужора В. Т.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Позивач, уточнивши позовні вимоги, просив:

1.Визнати дискримінацією за ознаками інвалідності, економічного стану та соціального походження вчинені відносно нього, особи з інвалідністю І групи підгрупи «а», Сторожинецькою міською радою і підпорядкованою їй Старожадівською сільською радою, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та підпорядкованим йому відділенням Держгеокадастру у Сторожинецькому районі, Сторожинецькою районною державною адміністрацією, що після реорганізації Дергеокадастру України у 2020 році увійшла до складу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області,

а) дії, що виразилися у:

-створенні позивачу перешкод у реалізації права на працю у порядку самозайнятості сільськогосподарською діяльністю за такими видами як випасання великої рогатої худоби та сінокосіння для її вигодовування;

-неналежній підготовці Старожадівською сільською та Сторожинецькою районною державною адміністрацією рішень про надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою, що затягувало вирішення його питання, а також відмові у задоволенні його заяв Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області без надання йому роз`яснень і часу для усунення недоліків, виявлених у його заяві, затягування вирішення питання щодо надання йому в оренду земельної ділянки для сінокосіння та випасання великої рогатої худоби;

-несприянні позивачу в участі у торгах (аукціоні) щодо права на оренду земельної ділянки для випасання худоби і сінокосіння;

- наданні переваг ФОП ОСОБА_2 для одноосібної його участі у публічних торгах, що передбачають їхнє проведення на конкурсних засадах з чисельністю не менше двох осіб;

б) бездіяльності, що виразилася у:

-непроведені Старожадівською сільською та Старожинецькою міською радою інвентаризації земель села Дібрівка та їх винесення за межі цього населеного пункту з подальшою передачею до земель державного фонду земельної ділянки, розташованої в кінці АДРЕСА_1 у зазначеному селі, що призвело до встановлення на неї права державної власності і припинення надання позивачу дозволу на користування цією земельною ділянкою, а також до проведення без достатніх для цього законних підстав державою в особі Головного правління Держгеокадастру у Чернівецькій області торгів щодо права на оренду цієї землі;

- ненаданні органами державної влади і місцевого самоврядування під час особистих прийомів позивачу, як особі з інвалідністю, усних консультацій і роз`яснень з правових питань, а також щодо можливості письмового звернення до відповідного органу з проханням надати письмову консультацію щодо правильності вчинення ним дій на отримання землі в оренду;

2. Визнати незаконними, як такі, що відносно ОСОБА_1 є дискримінацією за ознакою інвалідності, та у зв`язку з цим скасувати:

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №180-од від 07 листопада 2018 року «Про проведення земельних торгів у формі аукціону»;

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №181-од від 12 листопада 2018 року «Про проведення електронних земельних торгів» в частині виставлення на торги земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269;

- протокол електронних земельних торгів (аукціону), які відбулися 28 січня 2019 року ( аукціон №15516, лот №30116).

3. Визнати договір оренди землі, серія та номер 1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2 ), що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 січня 2019 року, номер запису іншого речового права №30124735 та додаткову угоду до цього договору № 1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року.

4. Скасувати як такі, що прийняті та виконані на підставі дискримінаційних і незаконних рішень:

-рішення відділу Держземагентства у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 07 грудня 2013 року про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269, що встановлює на зазначену землю право державної власності;

- рішення державного реєстратора реєстраційного відділу Сторожинецької міської ради Сташеску Крістіни Георгіївни індексний номер: 33514871 від 23 січня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності інформації про державну форму власності земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269;

-рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добко О.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45344709 від 4 лютого 2019 року про реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, а також державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер 1/57-19-ДО, укладеного 28 січня 2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та додаткових угод до цього договору.

5. Стягнути з відповідача Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області матеріальні витрати, понесені на проведення топографо-геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки у розмірі 200 гривень.

6. Стягнути з відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області моральну шкоду у розмірі 500000 гривень, з відповідача Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області - 200 000 гривень, з відповідача Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, до складу якої увійшла Сторожинецька районна державна адміністрація, - 200 000 гривень.

Позов мотивований тим, що він є особою з інвалідністю І групи підгрупи «а» з дитинства, зумовленої патологічними змінами анатомії тіла, що виключає деякі суттєві фізичні можливості організму до самообслуговування та фізичної праці. Мешкає разом з матір`ю за адресою реєстрації місця проживання на АДРЕСА_1 .

Розпочавши самостійне ведення власної сільськогосподарської діяльності, позивач неодноразово звертався з проханням про сприяння йому у вирішенні питань щодо набуття земельної ділянки для сінокосіння та випасання великої рогатої худоби до Старожадівської сільської ради, а зі створенням Старожадівського старостинського округу до старости, крім того й до голови Сторожинецької міської ради Сторожинецької МОТГ та Сторожинецької РДА, а також до компетентних органів із землеустрою.

Йому надавалася у користування земельна ділянка площею 4 га, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на якій він мешкає.

Рішенням Старожадівської сільської ради № 144-10/2011 від 21 грудня 2011 року надано згоду на виготовлення проекту відведення земельних ділянок на умовах довгострокової оренди із земель запасу сільської ради за межами населеного пункту строком на 49 років. 17 лютого 2012 року Сторожинецька РДА видала на ім`я позивача розпорядження № 119 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для випасання великої рогатої худоби із земель в адміністративних межах Старожадівської сільської ради.

Отже земельна ділянка, на яку згідно до зазначених рішень позивачу надано відповідний дозвіл, дійсно знаходиться за межами населеного пункту села Стара Жадова, яке є адміністративним центром Старожадівської сільської ради, повноваження якої, окрім села Стара Жадова, вже тоді поширювалися на села Дібрівка, Косованка, Нова Жадова.

На виконання зазначених рішень 30 травня 2012 року позивач, як замовник, уклав з МПП «ЗЕМ-СВІТ», договір № 1564 на проведення топографо-геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки.

Із довідки державної статистичної звітності (форма 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель землекористувачами, угіддями, що видана йому 8 жовтня 2013 року № 10, вбачається, що розташована за адресою: Старожадівська сільська рада Сторожинецького району Чернівецької області ( АДРЕСА_1 ) земельна ділянка, кадастровий номер 7324589500:01:002, площею 4,0 га, цільове призначення «для сінокосіння та випасання худоби», є державною власністю. Отже Старожадівською сільською радою земельна ділянка, на якій багато років він здійснював випасання великої рогатої худоби та сінокосіння та про виділення йому у користування якої тривалий час неодноразово клопотав, вже тоді була передана до державного земельного фонду без прийняття відповідного рішення сільської ради і без інформування Дібрівської громади, без достатніх підстав для відчуження у порядку, що не був передбачений законом.

Організовуючи будівництво власного житлового будинку на АДРЕСА_1 , позивач намагався виокремити із домогосподарства своєї матері ОСОБА_3 власний об`єкт погосподарського обліку та здійснював діяльність з розведення, випасу і продажу великої рогатої худоби. Однак позивач міг користуватися тільки тією землею, яку згідно до його звернень надали йому на підставі договору між Старожадівською сільською радою Сторожинецького району Чернівецької області та його матір`ю ОСОБА_3 на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, від 19 травня 2003 року.

Отже, хоча зазначені органи місцевого самоврядування питання щодо виділення ОСОБА_1 під пасовище земельної ділянки вищезгаданими рішеннями ніби як задовольнили, однак їхні рішення виявилися не узгодженими з компетентними органами із землеустрою та викликали категоричні заперечення ТУ Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Між тим, не маючи підтримки з боку сільської ради, позивач помилково сподівався, що забудова власного житлового будинку з господарськими будівлями, наявність присадибної земельної ділянки і земельних паїв загальною площею 3 га, якими він володіє і користується у порядку спадкування, наполегливе бажання займатися суспільно корисною діяльністю стануть підставою для пришвидшення позитивного вирішення вищезгаданих звернень.

Замість сприяння у вирішенні порушеного позивачем питання, а у разі настання певних змін, повідомлення про дійсні обставини щодо актуального стану земельної ділянки зазначені установи своїми рішеннями і відповідями по суті з нього принизливо глузували. Зокрема, у відповіді від 28 листопада 2013 року № 1943/03-1/1413 ТУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовив у задоволенні його заяви з підстав виявлення розбіжностей, зокрема, наведених у довідці форми Державної статистичної звітності 6-зем. та викопіюванні, в частині визначення угідь і цільового призначення земельної ділянки. В іншій відповіді № 0-24-0.31 97/2-14 від 13 січня 2014 року ТУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відмовив, посилаючись на відсутність вказівки у його заяві на термін оренди земельної ділянки, та вимагав додати довідку сільської ради про використання земельної ділянки.

Отже викладені обставини призвели як до моральних переживань позивача, так і до його матеріальних витрат, понесених на укладення договору №1564 від 30 травня 2012 року з МПП «ЗЕМ-СВІТ» на проведення топографо-геодезичних робіт, та до унеможливлення набуття позивачем бажаної земельної ділянки в оренду.

Дискримінуючи позивача по відношенню з діючим орендарем, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, надав йому відповідь від 13 липня 2020 року № ПІ-42/0-39/0/63-20, в якій упереджено ухилився від надання інформації про актуальний стан спірної земельної, хоча ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відомо було про внесення державним реєстратором Сташеску К. Г. згідно до рішення з індексним номером 49197787 від 17 жовтня 2019 року змін в реєстраційному записі речових прав на земельну ділянку стосовно зміни орендодавця земельної ділянки у відповідності із додатковою угодою до договору оренди, в якому орендодавцем виступала Держава в особі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, на Сторожинецьку МОТГ в особі Сторожинецької міськради Сторожинецького району Чернівецької області і вказані відомості не є конфіденційною інформацією.

Тільки із повідомлення ФОП ОСОБА_4 , якому доручено розроблення проекту землеустрою за замовленням позивача згідно договору № 1564 від 30 травня 2012 року, позивач дізнався, що земельна ділянка на яку він претендував, станом на дату виготовлення проекту 10 липня 2020 року знаходиться в межах вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269.

Отже внаслідок вчинених в період з 2012 - 2019 років землерозпорядниками і землеупорядниками непрозорих і незрозумілих маніпуляцій із переведенням земель із комунальної власності до державної і навпаки, бажану земельну ділянку позивачу так і не було надано і до того ж до участі у торгах у формі аукціону правом на оренду землі його також не було запрошено.

Згідно витягу від 10 жовтня 2019 року державним реєстратором Сташеску К. Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено до реєстру речових прав запис про право власності за номером 33701228, на підставі складеного ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області та Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність (серія та номер: б/н) від 26 жовтня 2019 року, складеного на виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 26 жовтня 2019 року № 332-од «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність». З отриманих із витягу відомостей вбачається, що між ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі 1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року. За цим договором орендар набув право оренди земельної ділянки із цільовим призначенням для сільськогосподарського виробництва строком на 7 років, а також укладення сторонами додаткової угоди від 30 січня 2019 року, до зазначеного договору, якою лише здійснюється заміна орендодавця з ГУ Держгеокадастр у Чернівецькій області, на іншого орендодавця, яким виступає Сторожинецька МОТГ в особі Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області, а орендарем залишився ОСОБА_2 .

Отже на підставі вищенаведених обставин і наданих суду доказів позивач стверджував, що передача ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки, яка позивачу, як особі з інвалідністю, є найбільш зручною для здійснення сільськогосподарської діяльності, унеможливлює задоволення потреб у зайнятості. Відтак його скрутне становище відповідачами ще більш погіршено. Позбавлення позивача можливості займатися працею призвело до тривалих моральних переживань і душевних страждань.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сторожинецькогорайонного судуЧернівецької областівід 22листопада 2022року у задоволенніпозову ОСОБА_1 до Головногоуправління Держгеокадаструу Чернівецькійобласті,фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ,державного реєстраторареєстраційного відділуСторожинецької міськоїоб`єднаноїтериторіальної громадиСташеску К.Г.,Сторожинецької міськоїради Чернівецькогорайону Чернівецькоїобласті,державного реєстраторавідділу здержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно юридичногоуправління Чернівецькоїміської радиДобко О.Г.,Чернівецької районноїдержавної адміністраціїЧернівецької області,про визнаннярішень,дій табездіяльності дискримінацієющодо особиз інвалідністюу відносинахзайнятості,сільськогосподарської діяльностіта орендиземельної ділянки,визнання незаконнимиі скасуваннярішень відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем долипня 2020року невчинялось жоднихдій щодорозробки проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки воренду напідставі розпорядження Сторожинецької РДА №119 від 17 лютого 2012 року.

Позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення орієнтовною площею 4 га, в той час як спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 була сформована площею 13,6165 га, що в свою чергу відповідає принципу раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 набула статусу об`єкту цивільного права 19 січня 2017 року, коли право власності було зареєстроване за державою.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на уповноважений орган обов`язку щодо укладення договору оренди земельної ділянки та не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області при проведенні земельних торгів та укладенні договору оренди земельної ділянки №1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року розпоряджалось земельною ділянкою державної форми власності, сільськогосподарського призначення та діяло відповідно до земельного законодавства.

Районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Безпідставною є вимоги про стягнення з відповідачів матеріальних витрат у сумі 200 гривень на проведення топографо - геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки та моральної шкоди, так як не доведено протиправність їхніх дій по відношенню до позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не можуть вважатись справедливими і законними дії та рішення уповноважених на розпорядження землями органів, прийнятих у ході вирішення земельних питань, оскільки ними порушений передбачений законом порядок виключення земель зі складу віднесених до сільської громади, навіть у випадку об`єднання територіальних громад, передачі земель сіл, що об`єднуються, із комунальної власності до державної та обговорення з громадою села такого переходу, надання земельної ділянки селянам для сінокосіння та випасання великої рогатої худоби та зміни цільового призначення земельних ділянок.

Спірна земельна ділянка фактично знаходиться в селі, де він мешкає, однак незрозумілим чином виявилась включеною до державної власності як така, що перебуває за межами села Стара Жадова.

Переведення земель сільськогосподарського призначення в селі, де проживає позивач, до державної власності вчинено з порушенням вимог земельного законодавства, чинног у період 2011-2018 років.

Надані позивачем докази підтверджують факт штучного створення ФОП ОСОБА_2 умов для визнання його переможцем у торгах на право оренди землі.

Усі рішення відповідачів є дискримінаційними.

Позивачем належним чином аргументовано те, що рішення, які приймалися в ході розгляду його звернення, були або унеможливлені для їхнього виконання внаслідок викладення в них недостатніх відомостей для подальшого руху у вищих інстанціях, або ускладнені процедурою їхнього перегляду і не приведені у відповідність до вимог ГУ Держгеокадастру Чернівецької області.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено, що рішенням Старожадівської сільської ради № 144-10/2011 від 21 грудня 2011 року надано згоду ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4 га під пасовище, яка розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_1 , на умовах довгострокової оренди із земель запасу сільської ради строком на 49 років.

Сторожинецькою районною державною адміністрацією 17 лютого 2012 року за № 119 видано розпорядження про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для випасання великої рогатої худоби терміном на 49 років орієнтовною площею 4 га, що розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Старожадівської сільської ради (вулиця Горішня в селі Дібрівка).

Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження ОСОБА_1 зобов`язано замовити виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду для випасання великої рогатої худоби і подати його районній державній адміністрації на розгляд та затвердження у встановлений законодавством термін.

На виконання зазначених рішень 30 травня 2012 року позивач, як замовник, уклав з МПП «ЗЕМ-СВІТ», договір № 1564 на проведення топографо-геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки.

ДП «Чернівецький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель від 29 листопада 2013 року, відповідно до якої 7 грудня 2013 року було відкрито поземельну книгу на земельну ділянку за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 та зазначено, що дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, державної форми власності. Державна реєстрація речового права на дану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, як розпорядника була проведена 19 січня 2017 року.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 25 січня 2018 року №11-од «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів» земельну ділянку за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, для продажу прав на них на земельних торгах, та надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 13,6165 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 7 листопада 2018 року №180-од «Про проведення земельних торгів у формі аукціону» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 13,6165 га за рахунок земель державної форми власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Старожадівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 12 листопада 2018 року №181-од «Про проведення електронних земельних торгів» земельну ділянку за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 було виставлено на електронні земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності окремими лотами.

За результатами електронних торгів (аукціон №15516) та на підставі протоколу від 28 січня 2019 року переможцем електронних торгів став ФОП ОСОБА_2 , з яким було укладено договір оренди землі №1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року.

Відповідно до договору, ФОП ОСОБА_2 передається в оренду земельна ділянка за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 площею 13,6165 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років та орендною платою у розмірі 8,08% від визначеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно відомостей 4 Розділу поземельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 за ОСОБА_2 30 січня 2019 року було зареєстроване право оренди.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області № 332-од від 26 вересня 2019 року Сторожинецькій міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 26,2182 га, що розташовані за межами населеного пункту на території Сторожинецької ОТГ Сторожинецького району Чернівецької області.

Відповідно до акту прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 26 вересня 2019 року земельна ділянка за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 площею 13,6165 га була передана у комунальну власність.

Відповідно до відомостей 3 Розділу поземельної книги на земельну ділянку за кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 державна реєстрація права комунальної власності за Сторожинецькою міською ОТГ була проведена 10 жовтня 2019 року.

На підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 26.09.2019, виданого ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області/Сторожинецькою міською радою Сторожинецького району Чернівецької області та наказу «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність № 332-од від 26 вересня 2019 року, виданого ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, державний реєстравтор Сташеску К. Г. ухвалила рішення за № 49197787 від 17 жовтня 2019 року та провела державну реєстрацію права комунальної власності за Сторожинецькою міською об`єднаною територіальною громадою в особі Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

Одночасно з реєстрацією переходу права власності з державної у комунальну

власність проведено реєстрацію змін до права оренди спірної земельної ділянки за №30124735, в частині внесення відомостей про актуального власника (орендодавця).

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у позові ОСОБА_1 , проте вважає, що судом першої інстанції під час ухвалення вказаного рішення не було враховано всіх передбачених підстав для такої відмови.

Щодо визнання дій та бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування дискримінаційними, скасування рішень відділу Держземагентства у Сторожинецькому районі Чернівецької області від 7 грудня 2013 року, рішення державного реєстратора реєстраційного відділу Сторожинецької міської об`єднаної територіальної громади Сташеску К. Г. від 23 січня 2017 року та рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради Добка О. Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45344709 від 4 лютого 2019 року та визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №180-од від 07 листопада 2018 року «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №181-од від 12 листопада 2018 року «Про проведення електронних земельних торгів» в частині виставлення на торги земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 та протоколу електронних земельних торгів (аукціону), які відбулися 28 січня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в листопаді 2011 року звернувся до Старожадівської сільської ради із заявою про надання йому згоди на виготовлення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4 га під пасовище, яка розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_1 , на умовах довгострокової оренди із земель запасу сільської ради строком на 49 років.

Рішенням Старожадівської сільської ради № 144-10/2011 від 21 грудня 2011 року надано згоду ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення вказаної земельної ділянки орієнтовною площею 4 га під пасовище та Сторожинецькою районною державною адміністрацією 17 лютого 2012 року за № 119 видано розпорядження про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку такого проекту землеустрою.

Статтею 14 Конституції Українипередбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першоюстатті 81 ЗК Українивизначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьоїстатті 22 ЗК Україниземлі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписамиЗемельного кодексу України(далі -ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

У частинах першій-третійстатті 116 ЗК Українипередбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Аналіз вказаних норм свідчить, що повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність розмежовані. Особи, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, в межах норм безоплатної приватизації можуть реалізувати це право шляхом звернення до відповідного органу, зокрема органу виконавчої влади, якщо земельна ділянка, яку бажає отримати зацікавлена особа, знаходиться у державній власності або до органу місцевого самоврядування, якщо земельна ділянка знаходиться у комунальній власності..

Право держави чи територіальної громади на земельні ділянки підлягає державній реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому законом. Саме з моменту державної реєстрації права комунальної власності територіальна громада вправі здійснювати повноваження, передбачені частиною першоюстатті 122 ЗК України, щодо передачі земельних ділянок у власність із земель комунальної власності. До цього надання дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, здійснюється органами виконавчої влади.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 10 січня 2023 року в справі № 278/2443/18.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що діями Старожадівської сільської ради та Сторожинецької районноїдержавної адміністрації щодо неналежної підготовки вказаними органами рішень про надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою, бездіяльністю Старожадівської сільської ради та Сторожинецької міської ради в частині непроведення інвентаризації земель села Дібрівка, що призвело до встановлення та реєстрації державним реєстратором на спірну земельну ділянку права державної власності та укладенням в подальшому Головним управлінням Держгеокадастру в Чернівецькій області з ФОП ОСОБА_2 договору оренди такої земельної ділянки порушено його право на отримання в користування земельної ділянки для здійснення сількогосподарської діяльності та право оренди вказаної земельної ділянки.

Вищевказані позовні вимоги заявлені позивачем до Старожадівської сільської ради щодо оскарження бездіяльності останньої щодо неналежної підготовки вказаним органом рішень про надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою є безпідставними.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на момент звернення позивача до Старожадівської сільської ради з метою отримання згоди на виготовлення проекту відведення спірної земельної ділянки у 2011 році така земельна ділянка знаходилася поза межами населеного пункту села Дібрівка та територіальною громадою Старожадівської сільської ради не було здійснено державну реєстрацію права комунальної власності на вказану земельну ділянку.

За таких обставин питанням надання дозволу фізичним особам на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки на той момент займалися органи виконавчої влади, якою у даному випадку, була Сторожинецька районна державна адміністрація.

При цьому помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що Сторожинецька районна державна адміністрація з 2013 року не була наділена повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02 червня 2015 року № 497-VIII(далі - Закон № 497-VIII) були внесені зміни доЗК України, зокрема ст. 186 «Погодження і затвердження документації із землеустрою» була викладена у новій редакції, внесені відповідні зміни доЗаконів України «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянко власникам земельних паїв», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про державну експертизу землевпорядної документації», «Про державний земельний кадастр»та інші.

ДоЗакону України «Про землеустрій»було внесено зміни, зокрема, у ч. 4 ст. 35, де слова «технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку» замінено словами «документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 497-VIII встановлено, що прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом (тобто до 27 червня 2015 року) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 27 червня 2017 року), а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою після погодження в порядку, встановленомуст. 186-1 ЗК України, підлягають затвердженню органом, який надав дозвіл на їх розроблення, та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

З аналізу змісту вказаної норми Прикінцевих та перехідних положень Закону № 497-VIIIвбачається, що прийняті і не виконані до набрання чинностіЗакону № 497-VIIІрішення органів виконавчої влади зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цимЗакономі у випадку надання проекту землеустрою для його погодження до відповідного органу в межах цього строку, відповідний проект землеустрою погоджується органом, який надав дозвіл на розроблення такого проекту.

Отже з огляду на те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою отримано позивачем у 2012 році, у разі якби позивач розробив проект землеустрою та мав намір його затвердити до 27 червня 2017 року, він повинен був звернутися із заявою (клопотанням) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки саме до Сторожинецької районної державної адміністрації, тобто до органу виконавчої влади який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 821/1863/17.

Однак такий помилковий висновок суду першої інстанції не впливає на законність рішення суду щодо відмови у позові в цій частині.

В силу частин другої, третьої, четвертої, шостої, десятоїстатті 123 ЗК Україниособа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятоїстатті 186-1 ЗК Українипроект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеному в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій-третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проекту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проекті землеустрою.

Отже внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року (справа № 688/2908/16-ц) звернула увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першоїстатті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зазначила, що судам при вирішенні такої категорії справ слід враховувати, що подати позов до суду про захист свого законного інтересу може будь-яка особа, яка звернулася до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду, залежно від істотних ознак кожної конкретної правової ситуації (зокрема, від добросовісності поведінки усіх зацікавлених осіб, обізнаності їх про інтереси інших осіб щодо цієї земельної ділянки тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, отримавши у 2012 році дозвіл на виготовлення документів із землеустрою, розроблену земельну документацію до Сторожинецької районної державної адміністрації для її затвердження до 27 червня 2017 року так і не подав, як і не подав таку документацію до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, яка в подальшому стала розпорядником такої землі, а лише у 2020 році звернувся до суду із вказаним позовом, тобто майже вісім років позивач не звертався до розпорядника землі за оформленням договірних відносин.

Оскільки позивач не подав проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження належному розпоряднику спірної земельної ділянки та не отримав дозвіл на оформлення речового права на неї, а отже не набув права користування спірною земельною ділянкою у передбаченому законом порядку, ухваленими в подальшому рішеннями державних реєстраторів щодо реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку та укладеним договором оренди права позивача порушено не було.

Зволікання із поданням на затвердження проекту землеустрою та розробленої земельної документації не свідчить про добросовісну поведінку позивача та наявність у нього інтересу щодо отримання в оренду земельної ділянки. Заявник не наводить жодних аргументів, які б давали підстави для висновку про поважність причин неподання у передбачений законом строк проекту землеустрою для його затвердження.

При цьому позивач повинен цілком очікувати, що земельна ділянка у зв`язку із таким зволіканням може бути надана в користування або у власність іншій особі (особам), що у справі, яка переглядається, й відбулося.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 392/716/16-ц (провадження № 61-9610св19).

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

З огляду на приписи статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

УРішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004надано офіційне тлумачення поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес особи має бути законним, не суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині згаданого Рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно із положеннямистатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у порядкустатті 81 ЦПК Українине обґрунтував та не надав будь-яких доказів, що саме діями відповідачів було порушено його право на отримання у користування спірної земельної ділянки, не довів наявність причинного зв`язку між його цивільним правом та діями відповідачів, не підтвердив доказами вчинення вказаних дій відповідачами та їх протиправний характер.

Отже колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги про порушення прав та інтересів позивача спростовуються встановленими вище обставинами.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17, від 03 серпня 2022 року у справі № 757/50149/19-ц та від 25 листопада 2020 року у справі № 530/1856/18.

Відповідно доЗакону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (рішення від 11 червня 2002 року у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства»).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення у справі «Ван Раалте проти Нідерландів» від 21 лютого 1997 року, п.п. 48, 49 рішення у справі «Пічкур проти України» від 07 листопада 2013 року).

Аналогічний підхід у своїх рішеннях використовує і Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У протилежному випадку встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1 мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004.

Відповідно дочастинитретьоїстатті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Колегія суддів вважає безпідставними вимоги позивача про визнання дій та бездіяльності відповідачів дискримінаційними, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що такі дії та бездіяльність відповідачів відбувалися на ґрунті дискримінації, тобто поводження із позивачем у різний спосіб з іншими особами за певними ознаками без об`єктивного та розумного обґрунтування.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постановах від 22 грудня 2021 року у справі № 461/8535/18 та від 16 грудня 2019 року у справі № 487/1676/18.

Також помилковим є аргумент позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності підстав для визнання незаконними, як таких, що відносно ОСОБА_1 є дискримінацією за ознакою інвалідності, та у зв`язку з цим скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №180-од від 07 листопада 2018 року «Про проведення земельних торгів у формі аукціону», наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №181-од від 12 листопада 2018 року «Про проведення електронних земельних торгів» в частині виставлення на торги земельної ділянки з кадастровим номером 7324589500:01:002:0269 та протоколу електронних земельних торгів (аукціону), які відбулися 28 січня 2019 року (аукціон №15516, лот №30116).

Відповідно до частини другоїстатті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьоюстатті 134 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 134 Земельного кодексу Українипередбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті..

Відповідно до частин першої та другоїстатті 135 Земельного кодексу Україниземельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьоюстатті 134 цього Кодексу.

За змістом частини третьоїстатті 135 Земельного кодексу Українисуб`єктами земельних торгів є їх організатор (фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів), виконавець (суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення) та учасник (фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомійстатті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги).

Згідно із частиною 1статті 138 Земельного кодексу Україниземельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Як установлено судом апеляційної інстанції,оскаржувані електронні земельні торги проводились відповідно до Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 688(далі - Порядок), який визначає механізм реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів територіальними органами Держгеокадастру під час здійснення ними повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пунктів 8-12 Порядку організатор електронних земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення електронних земельних торгів передає, а виконавець електронних земельних торгів приймає документи та матеріали щодо лота, зазначені участині четвертійстатті 136 Земельного кодексу України.

Документи щодо кожного лота оформляються виконавцем електронних земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передаються покупцеві.

Виконавець електронних земельних торгів після отримання документів та матеріалів щодо лота забезпечує опублікування оголошення про проведення електронних земельних торгів:

на офіційному веб-сайті Держгеокадастру шляхом подання такого оголошення до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, право на яку виставляється на електронні земельні торги;

в системі електронних земельних торгів, яка функціонує цілодобово та є доступною для всіх користувачів Інтернету.

Запис про нові електронні земельні торги створюється виконавцем електронних земельних торгів у системі електронних земельних торгів та передається до бази даних системи електронних земельних торгів.

Інформація про проведення електронних земельних торгів розміщується у системі електронних земельних торгів державною мовою, крім випадків, коли використання літер і символів українською мовою призводить до спотворення розміщуваної інформації (зокрема під час написання адрес веб-сайтів, зазначення реєстраційних номерів). Через систему електронних земельних торгів виконавцем одночасно може проводитися декілька електронних земельних торгів.

В оголошенні про проведення електронних земельних торгів за кожним лотом зазначається інформація, визначеначастиною четвертоюстатті 137 Земельного кодексу України.

Розміщення інформації про проведення електронних земельних торгів на офіційному веб-сайті Держгеокадастру та у системі електронних земельних торгів здійснюється безоплатно. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення оголошення про проведення електронних земельних торгів, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації із застосуванням поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених технологічних чи програмних засобів цілодобово без обмежень.

Електронні земельні торги проводяться через 30 днів після оприлюднення оголошення про їх проведення. У разі коли останній день припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, днем проведення електронних земельних торгів є перший після нього робочий день.

Згідно з пунктами 15-16 Порядку користувач має право в будь-який час на його вимогу ознайомитись із предметом лота, який виставлено на електронні земельні торги. Ознайомлення з лотом, його демонстрація здійснюються організатором електронних земельних торгів. Виконавець електронних земельних торгів забезпечує при цьому лише ознайомлення з контактними даними осіб, уповноважених організатором електронних земельних торгів на демонстрацію лота.

Користувач, який виявив намір придбати лот, зобов`язаний не пізніше ніж за три робочих дні до проведення електронних земельних торгів зареєструватися у системі електронних земельних торгів, подати заяву про участь в таких торгах і сплатити реєстраційний та гарантійний внески в розмірі, передбаченомуЗемельним кодексом України, на окремі рахунки виконавця електронних земельних торгів, відкриті в банку, та виконати інші вимоги, визначені цим Порядком.

Під час вирішення цього спору судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядником спірної земельної ділянки на час проведення земельних торгів було Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.

Отже Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, виставивши на аукціон спірну земельну ділянку, яка була вільна від прав інших осіб на неї, реалізувала своє право, визначене законом, розпоряджатися землями, які є державною власністю.

Судами також установлено, що відповідач вчинив усі дії згідно з процедурою продажу спірної земельної ділянки.

Помилковими є посилання апелянта на те, що підставою для визнання незаконними та скасування вищевказаних наказів Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про проведення електронних земельних торгів та протоколу таких торгів є несприяння вказаного органу виконавчої влади позивачу щодо його участі у торгах на право оренди спірної земельної ділянки.

ОСОБА_1 , у разі якщо він мав бажання отримати в оренду спірну земельну ділянку, повинен був самостійно слідкувати та дізнаватись про призначення щодо такої земельної ділянки електронних земельних торгів.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 31 жовтня 2019 року у справі № 922/3427/18 та від 16 березня 2021 року у справі 914/334/20.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними договору оренди землі № 1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , та додаткової угоди до цього договору № 1/57-19-ДО від 28 січня 2019 року.

За змістом статей203,215,217 ЦК Україниоспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша законна реалізація заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

У цій справі позов про визнання недійсним договору оренди подано особою, яка не була стороною цього договору.

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 910/12787/17 зроблено правовий висновок про те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

У вказаній постанові Об`єднана Палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли оспорюваний договір не порушує прав позивача, суд не повинен вдаватись до перевірки правочину на його відповідність вимогам законодавства. Натомість судам слід врахувати, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача таким правочином є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів того, що в результаті укладення оспорюваного договору були порушені його законні права чи інтереси.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 10 травня 2022 року у справі № 730/634/20.

Щодо стягнення моральної шкоди та витрат, понесених на проведення топографо-геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом не було вирішено позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди та витрат, понесених на проведення топографо-геодезичних робіт по інвентаризації земельної ділянки.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку доводам апеляційної скарги в цій частині.

При цьому учасники справи у відповідності до вимог статті 270 ЦПК України у разі не ухвалення судом першої інстанції рішення щодо певних позовних вимог, вправі подати до суду заяву щодо ухвалення додаткового рішення.

Щодо позовних вимог заявлених до державних реєстраторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Позивач заявив вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності до державних реєстраторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Проте колегія суддів з цим висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третястатті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина першастатті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 3 і 4 частини другоїстатті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина другастатті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі№ 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16(пункт 36)).

Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області, ФОП ОСОБА_2 та Чернівецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області щодо реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку, а також права оренди на таку земельну ділянку.

Фізична особа, яка досягла повноліття, у цивільному процесі може бути стороною саме як така особа, а не як нотаріус, державний реєстратор тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».

Отже позовні вимоги про скасування державної реєстрації права державної власності на земельну ділянку та права оренди на таку земельну ділянку не можуть бути пред`явлені до державних реєстраторів, яких позивач визначив відповідачами.

Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 до державних реєстраторів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду першої інстанції слід було відмовити у зв`язку з тим, що вказані особи є неналежними відповідачами у даній справі.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постановах від 02 вересня 2020 року у справі № 161/12379/18 та від 07 липня 2021 року у справі № 369/14294/17.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішенняз порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його мотивувальну частини слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями367,368,374,375,376,381,382ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2022 року, виклавши її в редакції цієї постанови.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 6 лютого 2023 року.

Головуючий Олександр ОДИНАК

Судді: Мирослава КУЛЯНДА

Ігор ЛИСАК