Справа № 349/1607/22

Провадження № 2/349/48/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 січня 2023 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі судді Могили Р.Г.,

за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,

учасники справи:

представник позивача адвокат Дарморіс О.М.,

представник відповідача ОСОБА_1 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеного позовногопровадження цивільнусправу №349/1607/22за позовом ОСОБА_2 до Рогатинського аграрного фахового коледжу про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача .

29 листопада 2022 року ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Дарморіс О.М. звернувся до суду із позовом до Рогатинського аграрного фахового коледжу, в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_3 " від 17 жовтня 2022 року №160-к;

- зобов`язати відповідача поновити позивачу нарахування та виплату середнього заробітку з 01 жовтня 2022 року.

Позовні вимогиобгрунтував тим,що вініз 1999року працює вихователем у Рогатинському коледжі-агрофірмі, який 28 квітня 2021 року перейменовано у Рогатинський аграрний фаховий коледж. 01 вересня 2014 року його було переведено на посаду вихователя гуртожитку вказаного навчального закладу.

Зазначив, що 29 березня 2016 року з ним було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, та по даний час він проходить військову службу на посаді старшого солдата у військовій частині .

З дати укладення контракту по 18 липня 2022 року , тобто до набрання чинності Закону України від 01 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» ( далі Закон № 2352-IХ ) відповідач виплачував йому середній заробіток за посадою, відповідно до гарантій, передбачених ч.3 ст.119 КЗпП України.

З 19 липня 2022 року відповідач продовжував виплачувати середній заробіток , однак наказом директора Рогатинського аграрного фахового коледжу від 17 жовтня 2022 року №160-к йому було припинено нарахування та виплату середнього заробітку, з 01 жовтня 2022 року, у зв`язку із внесенням змін до ч.3 ст.119 КЗпП України на підставі Закону № 2352-IХ та листа Міністерства освіти і науки України від 04 жовтня 2022 року № 1/11636-22 « Щодо збереження середного заробітку педпрацівникам, які служать за контрактом».

Оспорюваний наказ вважає незаконним, оскільки він був призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період , який розпочався з 17 березня 2014 року та продовжує діяти після введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року, не заперечує, що після набрання чинності 19 липня 2022 року Закону № 2352-IХ, він втратив право на гарантії щодо збереження середнього заробітку за місцем праці, що були передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, однак на нього поширюються гарантії встановлені ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» ( далі Закону № 2145-VIII), як педагогічного працівника, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

08 грудня 2022 року Рогатинський аграрний фаховий коледж подав відзив на позовну заяву, де заперечив проти позову.

Заперечення проти позову відповідач обґрунтував тим, що оспорюваний наказ був виданий у відповідності до Законів України «Про освіту» , «Про фахову передвищу освіту», «Про військовий обов`язок і військову службу», КЗпП України та з врахуванням роз`яснень, які містяться у листі Міністерства освіти і науки України від 04 жовтня 2022 року №1/11636-22 « Щодо збереження середнього заробітку працівникам, які служать за контрактом», де зазначено, що у ч.2 ст.57 Закону «Про освіту» визначено обмежене коло осіб за якими зберігається середній заробіток, де відповідно не передбачено таке право за педагогічними працівниками, які прийняті на військову службу за контрактом.

Зазначив, що аналогічна позиція викладена також у листі Міністерства економіки України від 04 жовтня 2022 року № 4711-06/68341-09.

Отже з даних листів вбачається, що зазначені гарантії поширюються лише на педагогічних та науково-педагогічних працівників, які проходять військову службу за

призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом із числа резервістів в особливий період.

На підставі наведеного відповідач вважає, що оскільки гарантії щодо збереження середнього заробітку, які передбачені ст.57 Закону України «Про освіту» є вичерпними, а за таким видом військової служби, як військова служба за котрактом осіб рядового складу, яку проходить позивач, вказаний Закон не передбачає збереження середнього заробітку, тому позов є безпідставним.

26 грудня 2022 року представник позивача адвокат Дарморіс О.М. подала відповідь на відзив, де зазначила, що мотиви, які наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими та не спростовують підстави заявлених позовних вимог.

Зокрема зазначила, що вказані відповідачем листи міністерств не містять норм права і носять інформативний характер, а після набрання чинності 19 липня 2022 року Закону № 2352-IХ , позивач дійсно втратив право на гарантії щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи, які були передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, проте на нього як педагогічного працівника , який проходить військову службу на особливий період , в тому числі за контрактом на особливий період стали поширюватися гарантії щодо збереження середнього заробітку, які передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту».

Також звертає увагу суду на те, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є Закон України «Про освіту». Такого принципу дотримується Європейський суд з прав людини, зокрема в п.69 рішення у справі «Ніколова протии Болгарії», в п.15 рішення у справі «Баранкевич протии Росії», а також Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14.

Крім цього вказує, що Європейський суд з прав людини у справі «Щокін проти України» зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

03 січня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 подала заперечення щодо наведених представником позивача у відповіді на відзив пояснень , де зазначила, що відповідно до військового квитка серія НОМЕР_1 призовною комісією Рогатинського району Івано-Франківської області позивача ОСОБА_2 звільнено від призову.

Отже на нього не поширюються гарантії, передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» , оскільки він будучи педагогічним працівником проходить військову службу за контрактом осіб рядового складу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання з викликом сторін на 27 грудня 2022 року о 13 год 00 хв.

27 грудня 2022 року представник позивача адвокат Дарморіс О.М. подала клопотання про відкладення розгляду справи та повідомила про причини своєї неявки, які судом визнано поважними.

12 січня 2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 31 січня 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Дарморіс О.М. позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача .

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом.

За матеріалами справи позивач ОСОБА_2 з 01 вересня 1999 року працює у Рогатинському коледжі-агрофірмі, який в квітні 2021 року перейменований у Рогатинський аграрний фаховий коледж та з 01 вересня 2014 року займає посаду вихователя гуртожитку ( а.с.11-12).

29 березня 2016 року з військовослужбовцем ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, та призначено на посаду старшого солдата у військовій частині ( а.с.13-15, 47-48).

Наказом директора Рогатинського державного аграрного коледжу Триніва І.В. від 29 березня 2016 року №34-к на підставі ст.119 КЗпП України, у зв`язку з призовом на військову службу за вихователем гуртожитку ОСОБА_2 збережено робоче місце та виплату середнього заробітку з 29 березня 2016 року до дня фактичної демобілізації ( а.с. 59).

19 липня 2022 року наказом №94-к директора Рогатинського аграрного фахового коледжу Триніва І.В. на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IХ, з 19 липня 2022 року ОСОБА_2 припинено нарахування та виплату середнього заробітку ( а.с. 60).

Однак наказом директора Рогатинського аграрного фахового коледжу Триніва І.В. від 22 вересня 2022 року №142-к на підставі ст.57 Закону України «Про освіту» , з 19 липня 2022 року ОСОБА_2 поновлено нарахування та виплату середнього заробітку ( а.с.35).

Наказом директора Рогатинського аграрного фахового коледжу Триніва І.В. від 17 жовтня 2022 року №160-к ОСОБА_2 припинено нарахування та виплату середнього заробітку з 01 жовтня 2022 року ( а.с.16 ).

З оспорюваного наказу вбачається, що підставами для його видання були Закон України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IХ та лист Міністерства освіти і науки України від 04 жовтня 2022 року №1/11636-22 «Щодо збереження середнього заробітку працівникам, які служать за контрактом».

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У силу вимог ст.ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вирішуючи спір в межах предмету доказування, а саме перевірки законності видачі оспорюваного наказу, суд застосовує такі норми матеріального права.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечуєсоціальний захистгромадян України,які перебуваютьна службіу ЗбройнихСилах Українита вінших військовихформуваннях,а такожчленів їхніхсімей.

Відповідно до частини третьоїстатті 119 КЗпП України(у редакції, чинній на час укладення контракту ОСОБА_2 ) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частину третю статті 119 КЗпП України викладено в новій редакції, де зазначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

З положень зазначених норм законів вбачається, що в новій редакції ч.3 ст.119 КЗпП України законодавець виключив таку гарантію як збереження середнього заробітку за працівником, який призваний на військову службу чи прийнятий на військову службу за контраком і дану обставину учасники справи визнають.

Представник позивачаобґрунтовуючи позовну вимогупро визнання незаконнимоспорюваного наказу зазначає, що до ОСОБА_2 , як педагогічного працівника, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період поширюються гарантії щодо збереження середнього заробітку, які визначені у ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту»( у редакції Закону № 1357-IХ ) .

Таке обґрунтування на думку суду є помилковим, з огляду на таке.

Згідно положень ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» ( у редакції, чинній на час видання оспорюваного наказу від 17 жовтня 2022 року №160-к) за педагогічним чи науково-педагогічним працівником попередній середній заробіток зберігається у двох випадках: у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період .

Проходження військової служби в Збройних Силах України, врегульовано Законом України « Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з частиною другоюстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Частиною 6 статті 2 вказаного Закону визначено такі види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Виходячи із системного аналізу норм ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» , ч.ч.2,6 ст.2 Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» , а також дослідивши зміст контракту від 29 березня 2016 року, який укладений з військовослужбовцем ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що оскільки позивач проходить військову службу за контрактом, тобто в добровільному порядку, а не за призовом, тому гарантії, передбачені ч.2 ст.57 Закону України «Про освіту» на нього не поширюються.

Отже керівник навчального закладу правомірно видав наказ "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_3 " від 17 жовтня 2022 року №160-к .

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні вимоги про визнання незаконним та скасування даного наказу, тому інша позовна вимога , яка є похідною від першої вимоги, також не підлягає задоволенню .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Рогатинськогоаграрного фахового коледжу про визнання незаконним та скасування наказу "Про припинення збереження середнього заробітку ОСОБА_3 " від 17 жовтня 2022 року №160-к та зобов`язання поновити нарахування та виплату середнього заробітку - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Відповідач: Рогатинський аграрний фаховий коледж, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Рогатин, вул. Шашкевича,61, код ЄДРПОУ 00699371.

Суддя Р. Г. Могила

Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2023 року.