Єдиний державний реєстр судових рішень
233 № 233/250/22
У Х В А Л А
щодо роз`яснення судового рішення
01 лютого 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву прокурора про роз`ясненнясудового рішенняухваленого у кримінальному провадженні за № 12021052380000786 від 01 грудня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27 січня 2023 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява прокурора про роз`яснення судового рішення, в якому заявник просить відповідно до ст. 380 КПК України роз`яснити застосування ст. 75 КК України до призначених одновного та додаткового покарання.
В заяві прокурор зазначає, що згідно з вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.01.2023 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням обов`язків, що передбачені ч. 1 ст. 76 КПК України. Обґрунтовуючи заяву прокурор посилається на норми ч. 1 ст. 75 КК України, якою передбачено звільнення від відбування лише основного покарання, натомість звільнення від призначеного судом додаткового покарання за цією нормою не допускається, відсутність у резолютивній частині вироку суду вказівки про те, що на підставі ст. 75 КК України особу звільнено від відбування лише основного покарання в подальшому викличе незрозумілості при виконанні вироку. Просить роз`яснити, що застосування ст. 75 КК України за вироком щодо ОСОБА_4 .
Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності. Повідомив, що через відсутність електроенергії та Інтернет зв`язку не має можливості приймати участь в режимі відеоконференції, підтримав заяву, просив її задовольнити.
Представник потерпілої про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду заяви.
Потерпіла, обвинувачений та його захисник підтримали заяву прокурора та просили роз`яснити вирок суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
За приписами ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз`яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Таким чином, роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
Роз`яснюючи вирок, ухвалу, суд не вправі змінювати зміст вироку, ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених у вироку або ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали або вироку, містяться у ст. 372 і 374 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покладено на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішуючи питання щодо можливості роз`яснення судового рішення необхідно зазначити таке.
Зі змісту заяви прокурора вбачається ініціювання питання про уточнення порядку виконання додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно з вимогами ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням їй можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Звільнення від відбування призначеного судом додаткового покарання цією нормою закону не допускається. Додаткове покарання у даному випадку підлягає реальному виконанню відповідно до вимог ст. 77 КК України.
Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", судам необхідно мати на увазі, що ч. 1 ст. 75 КК України передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, тобто лише щодо основного покарання, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.
При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 03.07.2019 у справі №564/1358/17 (провадження №51-3235ск19), відповідно до якої враховуючи, що ч. 1 ст. 75 КК України передбачає звільнення від відбування лише основного покарання, натомість звільнення від призначеного судом додаткового покарання за цією нормою не допускається, відсутність у резолютивній частині вироку місцевого суду вказівки про те, що на підставі ст. 75 КК України особу звільнено від відбування лише основного покарання, в даному випадку не можна визнати неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
З урахуванням того, що при ухваленні вироку судом у мотивувальній частині вироку відокремлено наведені належні мотиви щодо призначення обвинуваченому основного покарання, від відбування якого він звільнений з випробуванням, та необхідності призначення йому додаткового покарання, то за цих обставин, сформульоване у резолютивній частині рішення про застосування положень ст. 75 КК України підлягає роз`ясненню.
Враховуючи, що у резолютивній частині вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2023 року не вказано від якої міри покарання основної чи додаткової звільнений ОСОБА_4 , з метою запобігання незрозумілостей при виконанні вироку, слід роз`яснити, що вищевказаним вироком ОСОБА_4 призначено основне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття основного покарання, призначеного цим вироком, з випробувальним терміном на 2 (два) роки з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. При цьому суд роз`яснює, що до ОСОБА_4 , згідно зі ст. 77 КК України, застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік, яке слід відбувати реально.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про роз`яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 380, 537, 539 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву прокурора про роз`яснення судового рішення - задовольнити.
Роз`яснити вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2023 року у справі № 233/250/22, зазначивши, що цим вироком ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбуття основного покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покладено на ОСОБА_4 такі обов`язки:
- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Додаткова міра покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - підлягає реальному виконанню.
Роз`яснити, що ст. 75, 77 КК України не передбачають можливості звільнення судом особи від призначених судом додаткових покарань, це означає, що звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України стосується лише вказаних в ній основних покарань, а додаткове покарання має застосовуватися до засудженого реально.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:
