Справа № 420/1542/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона працює в Одеській митниці як відокремленому підрозділі Державної митної служби України на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці з укладанням контракту з 01.07.2021 року згідно наказу Одеської митниці від 30.06.2021 № 35-о.

Наказом Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олену Кирик.

Позивач не погоджується за даним наказом, вважає його протиправним та таким, що не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з огляду на таке.

Щодо відсутності порушень в частині контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю, розташованої на території залізничної станції «Ізмаїл», до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт».

У оскаржуваному наказі міститься твердження відповідача про те, що впродовж червня-серпня 2021 року під час виконання митних формальностей, пов`язаних із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за ПМД Донецької митниці типу ЕК10РР №UА700030/2021/001444, позивачем, начебто, порушено вимоги частини першої статті 246 МК України та пункту 4 частини другої статті 544 МК Україні - відсутності контролю за переміщення вказаного вантажу в частині не забезпечення виконання митних формальностей при транзитних переміщеннях товарів та транспортних засобів, визначених Порядком № 1066, а саме - контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю, розташованої на території залізничної станції «Ізмаїл» до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт».

Вказане твердження позивач вважає помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та приписам законодавства.

Згідно фактичних обставин справи та у відповідності до вимог пункту 5.1 Порядку №1066 як документ контролю доставки вантажу від митниці відправлення до митниці призначення позивачем було застосовано ПМД від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів, а саме залізничних вагонів. Відповідно до графи 20 ПМД типу ЕК10РР від 10,06.2021 №UA700030/2021/001444, оформленої Донецькою митницею, вантаж переміщувався з митниці відправлення до митниці призначення на умовах поставки СРТ UA станція Ізмаїл. У графах 25 «Вид транспорту на кордоні» та 26 «Вид транспорту в межах країни» ПМД зазначені відомості в кодованому вигляді про види транспортних засобів, що беруть участь у переміщенні вантажу, а саме «морське судно» та «залізничний вагон» відповідно.

Згідно з залізничними накладними (копії наявні у відповідача), перевізник товару АТ «Укрзалізниця» доставив вантаж до станції призначення - станції Ізмаїл (експ.), у відповідності до умов поставки СРТ UA станція Ізмаїл за ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444.

Враховуючи об`єктивно непереборні обставини, а саме - відсутність (руйнування) залізничних колій, що спричинило неможливість доставляння та вивантаження залізничних вагонів з товарами безпосередньо на території зони митного контролю універсального перевантажувального комплексу підприємства ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», яка розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» (місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу та митний орган перетину кордону), зазначене підприємство звернулось до митного органу з листом від 05.01.2021 №02/01 (вх. № 18/7.10 28.9) з проханням дозволити проведення угрупування вантажу, який прибуває залізничним транспортом на вантажний двір станції Ізмаїл на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» у зоні митного контролю (пункті пропуску) ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 203 МК України, згідно якого власник товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу можуть проводити з цими товарами такі операції: підготовка товарів до продажу (відчуження) і транспортування, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

Позивач зауважив, що Державне підприємство «АРТЕМСІЛЬ» здійснює митне оформлення аналогічного товару («сіль») за ПМД у зазначеному пункті пропуску за цим же маршрутом доставки через митний кордон близько 10 років. Так, керуючись положеннями статей 191, 192, 218 МК України, у зв`язку із руйнацією залізничних колій та неможливістю доставки залізничних вагонів безпосередньо до території зони митного контролю ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» митними органами ще починаючи з 2012 року регулярно надавався дозвіл на прибуття та перевантаження товару «сіль» у засоби автомобільного транспорту на території залізничної станції «Ізмаїл» з метою подальшої доставки у пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт». Зазначене підтверджується також листом Південної (на той час) митниці від 06.07.2012 №15/42-4.2/15776.

Позивач посилається на те, що згідно положень частин 1, 3, 6 статті 96 МК України, перевантаження товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту, з одного транспортного засобу на інший, а також проведення угрупування пакувальних місць, зміна упаковки, маркування, сортування, а також ремонт та заміна пошкодженої упаковки здійснюються та допускаються з дозволу митного органу, в зоні діяльності якого проводяться такі операції. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 191 МК України, перевізники мають право замінювати моторний транспортний засіб, попередньо повідомивши митний орган призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність). Приписами розділу V Порядку № 1066 не передбачено жодних заборон чи обмежень щодо перевантаження товарів та зміни виду транспортних засобів при вчиненні митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень з використанням періодичної митної декларації.

Відповідно до вищезазначених норм МК України та існування об`єктивно непереборних обставин підстав для відмови у наданні дозволу на перевантаження, угрупування і доставку вантажу від залізничної станції «Ізмаїл» до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» у посадових осіб митного органу не було, що підтверджується резолюцією керівництва митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби на листі ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» від 05.01.2021 № 02/01 (вх. № 18/7.10 28.9).

Позивач зауважив, що технічні можливості ЄАІС митних органів під час виконання митних формальностей із прибуття вантажу за ПМД із реєстрами транспортних засобів не дають технічної змоги здійснити зміну транспортних засобів з залізничного на інший у зв`язку із здійснення перевантаження, що підтверджується іншими посадовими особами митного органу при наданні пояснень дисциплінарній комісії. Тому, посадовими особами митного органу відмітки про прибуття вантажу вносяться в ЄАІС по реєстру залізничних вагонів, а не по автомобільним транспортним засобам, якими фактично доставлено товар у зоні митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ». Крім того, пропуск вантажу за межі митної території із тих саме технічних можливостей ЄАІС також робиться по реєстру залізничних вагонів із вантажем, хоча фактично вантаж переміщується із перевантаженням на річкове судно.

Також позивач посилався на те, що в оскаржуваному наказі від 30.12.2021 №616-о та поданні дисциплінарної комісії відповідач не зазначив, які саме положення Порядку №1066 щодо виконання митних формальностей було порушено позивачем, що ставляться йому в вину.

Щодо наступної підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме виконання митних формальностей відповідно Порядку №1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу, чим порушено положення пункту 4.1. Порядку № 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого 30.06.2021, позивач повідомив таке.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці (далі - Положення про ВМО № 1), затвердженого 30.06.2021, відділ є структурним підрозділом митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, який, в зоні своєї діяльності, забезпечує виконання завдань покладених на Державну митну службу України.

Згідно пункту 1.10. Положення про ВМО № 1 визначена зона діяльності відділу митного оформлення № 1, до якої належить пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», крім товарів, що входять для розміщення у митних режимах: переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, тимчасове ввезення/вивезення, гуманітарна допомога.

Так, зона митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296), розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 №50000/0500. Тобто, зона митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 Одеської митниці.

Отже, як стверджує позивач, нею здійснювались митні формальності щодо товару лише після його фактичного надходження до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» («Ізмаїльський»).

Вважаючи, що відповідачем не доведено допустимими та достатніми доказами факт невиконання або неналежного виконання позивачем посадових обов`язків, як об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, позивач також стверджує про відсутність складу дисциплінарного правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889, а тому й підстав для притягнення головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олени Кирик до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, позивач вказав на те, що всупереч приписам статті 75 Закону № 889 відповідачем не отримані пояснення державного службовця, який притягується до дисциплінарної відповідальності, перед накладенням стягнення. Отже, відповідачем порушено процедуру винесення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Ухвалою судді від 27 січня 2022 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10 лютого 2022 року представником позивача через канцелярію суду подані додаткові пояснення з додатками, в яких представник позивача, отримавши запитувані ним матеріали дисциплінарної справи, зауважує, що матеріали дисциплінарної справи не містять доказів, що підтверджують відомості про дату і місце формування дисциплінарної справи; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Отже, надані відповідачем копії документів не можуть вважатися належним чином сформованою дисциплінарною справою у розумінні норм Закону України «Про державну службу».

04.04.2022 року до суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.06.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

01.09.2022 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого Одеська митниця не погоджується з адміністративний позовом ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, та діючи в межах посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, впродовж червня-серпня 2021 року виконувала митні формальності пов`язані із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР № UА700030/2021/001444. При цьому, ОСОБА_4 порушено:

вимоги частини першої статті 246 Митного кодексу України та пункту 4 частини другої статті 544 Митного кодексу України - відсутності контролю за переміщенням вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003» в частині не забезпечення виконання митних формальностей при транзитних переміщеннях товарів та транспортних засобів визначених Порядком 1066, а саме контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю території залізничної станції «Ізмаїл» до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт»;

пункту 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 (митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу;

порушення посадових обов`язків головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного оформлення «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме абзацу другого підпункту 1 пункту 3 здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України засобами водного, автомобільного, залізничного, повітряного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями, із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, за допомогою інформаційних технологій.

Як стверджує відповідач, зона митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3) утворена та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 25.06.2021 №500/0716 (далі Рішення ЗМК 5000/0716) (попереднє Рішення 23.01.2020 № 50000/0525). Відповідно Рішення ЗМК 5000/0716 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на СМО 1 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби (а в попередньому Рішенні на ВМО №1 митного поста «Ізмаїльський). Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 5000/0716 не належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, (відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби).

Зона митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296) розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від №50000/0500 (далі - Рішення ЗМК 50000/0500). Відповідно Рішення ЗМК 50000/0500 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 50000/0500 належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, (відділу митного Оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби).

Отже, на підставі викладеного відповідач стверджує, що головний державний інспектор ВМО № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олена Кирик здійснювала виконання митних формальностей, пов`язаних з транзитним переміщенням вантажу за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, в зонах митного контролю умови функціонування яких не відповідали Положенню про ВМО № 1, та з порушенням виконання митних формальностей, визначених розділом V Порядку 1066.

Дисциплінарною комісією не встановлені пом`якшуючі або обтяжуючі обставин вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, що визначені статтею 67 Закону.

Керуючись приписами ст. 65, ст. 66, Закону України "Про державну службу", Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, враховуючи наявність у діях ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо доцільності звернення до начальника Одеської митниці з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення вигляді догани, у зв`язку з чим комісією підготовлено та подано керівництву митниці відповідне подання від 24.12.2021 № 7.10-17/446.

Таким чином, притягнення головного державного інспектора відділу митного Оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі наказу Одеської митниці від 30.12.2021 № 616-о здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

02.09.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає зміст відзиву і аргументацію відповідача такою, що не відповідає обставинам справи і не спростовує підстави, правове обґрунтування та вимоги позовної заяви ОСОБА_1 . Окрім того, відзив на позов фактично дублює текст подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 №7.10- 17/446 та наказу Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 », не містить жодного контраргументу чи правового обґрунтування позиції відповідача відносно викладених у позовній заяві вимог.

Заперечення на відповідь на відзив не надавались, додаткові докази до суду не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 з 01.07.2021 призначена з укладанням контракту на посаду головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Наказом Одеської митниці від 30.06.2021 № 35-о.

01 липня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлена з посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці; категорія посади державної служби В, найменування самостійного структурного підрозділу - митний пост Ізмаїл, яка (посадова інструкція) затверджена в.о. начальника Одеської митниці 30.06.2021 року.

Наказом Одеської митниці від 30 грудня 2021 №616-о «Про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 » притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олену Кирик.

Підстави прийняття оскаржуваного наказу: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 № 7.10-17/446, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_2 від 06.12.2021.

Так, 16 листопада 2021 року начальником управління - начальником відділу проведення спеціальних (оглядових) операцій управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці М. Сердюком адресовано начальнику Одеської митниці Доповідну записку №7.10-29-02/388 стосовно перевірки з окремих питань стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно - правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі митної території України товарів за митними деклараціями №№ UА700030/2021/001444 та UА500370/2021/200531.

Суть питання: На виконання наказу Одеської митниці від 19.10.2021 № 304 «Про проведення перевірки з окремих питань» зі змінами внесеними наказом Одеської митниці від 02.11.2021 № 322 проведено перевірку стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно-правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі митної території України товарів за митними деклараціями №№ UA700030/2021/001444 та UA500370/2021/200531.

Комісією під час перевірки встановлено недотримання вимог розділу V Порядку 1066 під час здійснення митних формальностей при транзитних переміщеннях з використанням періодичної митної декларації типу ЕК10РР від 10.06.2021 № UA700030/2021/001444 посадовими особами, зазначеними у Таблиці 1, якими виконувались митні формальності стосовно товару «сіль...» під час прибуття вантажу в митницю призначення, часткового та повного пропуску вантажу, що свідчить про неналежне виконання основних посадових обов`язків.

Керівництвом відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» не дотримано вимоги пунктів 2.1, 2.3 Порядку 583 та розділу V Порядку 1066 задля належного організації роботи та забезпечення дієвого контролю за товаром, який переміщується під митним контролем у зоні діяльності митного поста «Ізмаїл».

План-схема, яка додана до Рішення № 50000/0500 не дозволяє однозначно визначити межі зони митного контролю відповідно до вимог Порядку 583, зазначені на схемі залізничні колії знаходяться в зруйнованому стані та не Використовуються, фактичне розташування будівель та складських приміщень не відповідає схемі.

Доповідною запискою від 16.11.2021 року №7.10-29-02/388 запропоновано, зокрема: вирішити питання щодо порушення дисциплінарних проваджень відносно: посадових осіб митного поста «Ізмаїл», у т.ч., головного державного інспектора Кирик Олени Дмитрівни по факту недотримання вимог розділу V Порядку 1066 під час здійснення митних формальностей при транзитних переміщеннях з використанням періодичної митної декларації типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444.

На підставі інформації, викладеної у доповідній записці заступника начальника управління начальника відділу проведення спеціальних (оглядових) операцій управління протидії контрабанді наркотиків та зброї Одеської митниці Михайла Сердюка від 16.11.2021 № 7.10-29-02/388 Наказом Одеської митниці №379 від 17.11.2021 року порушено дисциплінарне провадження відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олени Кирик то створено дисциплінарну комісію. Встановлено строк здійснення дисциплінарного провадження з 18.11.2021 по 30.12.2021.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 07 грудня 2021 року №435 внесені зміни до складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Олени Кирик.

Листом голови Дисциплінарної комісії Одеської митниці №7.10-17/404 від 10.12.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про здійснення відносно неї дисциплінарного провадження, запрошено на засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, що відбудеться 14.12.2021 року та запропоновано надати таке пояснення у письмовому вигляді.

У матеріалах дисциплінарної справи стосовно позивача наявні її пояснення від 06 грудня 2021 року, адресовані дисциплінарній комісії.

Листом від 13.12.2021 року №7.10-28.9/1301 ОСОБА_3 повідомила дисциплінарну комісію про те, що інших додаткових пояснень з цього приводу у неї немає.

17 грудня 2021 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці складено Подання, яким за результатами дисциплінарного провадження рекомендовано застосувати відповідно до статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу» №889-VІІ до головного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олени Кирик дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно резолютивної частини Подання, за результатами дисциплінарного провадження встановлено, що ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, та діючи в межах посадових обов`язків визначених посадовою інструкцією, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці ОСОБА_6 30.06.2021, впродовж червня серпня 2021 року виконував митні формальності пов`язані із здійсненням транзитних переміщень вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що переміщувався за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 PP № UA700030/2021/001444. При цьому, ОСОБА_4 порушено:

вимоги частини першої статті 246 Митного кодексу України та пункту 4 частини другої статті 544 Митного кодексу України - відсутності контролю за переміщення вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003» в частині не забезпечення виконання митних формальностей при транзитних переміщеннях товарів та транспортних засобів визначених Порядком 1066, а саме контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю розташованої на території залізничної станції «Ізмаїл» до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський Морський торговельний порт»;

пункту 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим, в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу;

порушення посадових обов`язків головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією посадової інструкції головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного оформлення «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06 2021, а саме абзацу другого підпункту 1 пункту 3 - здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України засобами водного, автомобільного, залізничного, повітряного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями, із застосуванням митної декларації на бланку Єдиного адміністративного документа, за допомогою інформаційних технологій.

Зазначені факти свідчать про порушення основних обов`язків державного службовця, а саме підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України від 18 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (із змінами та доповненнями) - в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, тобто вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пункту 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Дисциплінарною комісією не встановлені пом`якшуючі або обтяжуючі обставин вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, що визначені статтею 67 Закону.

29 грудня 2021 року Подання Дисциплінарної комісії №7.10.-17/446 від 24.12.2021 року погоджене в.о. начальника Одеської митниці.

На підставі Подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 року №7.10-17/446, матеріалів дисциплінарної справи та пояснень ОСОБА_2 від 06.12.2021 року, наказом в.о. начальника Одеської митниці від 30 грудня 2021 №616-о головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олену Кирик притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.

Не погоджуючись із зазначеним наказом в.о. начальника Одеської митниці від 30 грудня 2021 №616-о, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України відповідно до ст. 1 регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Проходження служби в митних органах визнається главою 79 Митного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, неврегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст. 3 Закон України "Про державну службу" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

У відповідності з визначеннями статті 1 Закону України Про державну службу, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Стаття 8 Закону України Про державну службу визначає основні обов`язки державного службовця.

Зокрема, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону України Про державну службу, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 65 Закону України Про державну службу визначені підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

За приписами ч. 1 цієї статті, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За пунктом 5 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу, дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України Про державну службу, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону України Про державну службу, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Як встановлено судом наказом від 30 грудня 2021 №616-о за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України Про державну службу, позивача притягнуто до відповідальності у вигляді оголошення догани.

Відповідно спірного наказу однією з підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є порушення нею вимог частини першої статті 246 Митного кодексу України та пункту 4 частини другої статті 544 Митного кодексу України, що виявилось у відсутності контролю за переміщення вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003» в частині не забезпечення виконання митних формальностей при транзитних переміщеннях товарів та транспортних засобів, визначених Порядком 1066, а саме контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю, розташованої на території залізничної станції «Ізмаїл», до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт».

Так, дисциплінарною комісією за результатами дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_7 встановлено, що Державне підприємство "АРТЕМСІЛЬ" (код ЄДРПОУ 00379790) за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UА700030/2021/001444 здійснювало експорт окремих партій вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», загальною кількістю 10 000 000 кг, країна призначення - Республіка Румунія. Відправлення вантажу здійснювалось залізничним транспортом, окремими вагонним партіями. При цьому, у графах 25 «Вид транспорту на кордоні» та 26 «Вид транспорту в межах країни» періодичної митної декларації зазначені відомості в кодованому вигляді про види транспортних засобі, що беруть участь у переміщенні вантажу, а саме «морський/річковий» та «залізничний» відповідно. Також, Донецькою митницею, як митницею відправлення, в графа 27 «Місце навантаження/розвантаження» періодичної митної декларації, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю - «UА500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл».

Позивач перебуває на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці та здійснювала виконання митних формальностей пов`язаних з транзитним переміщенням вантажу за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444.

Як слідує з Подання №7.10-17/446 від 24.12.2021 року, позивачем при переміщенні вантажу за періодичною митною декларацією ЕК 10РР №UA700030/2021/001444 здійснено пропуск за межі митної території України на водному транспорті партії вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003», що надійшла з митниці відправлення залізничним вагонами №№ 24534182, 52684768, 24532921, 52676244, 24372625, 24589020, 24630253, 52684495, 23747264, 24626079, 23701873, 24629081, 24629669, 27077395, 24539884 тa прибула на залізничну станцію Ізмаїл 01.09.2021, 12.09.2021, 19.09.2021, про що свідчить інформація в ЄAIC, внесена позивачкою.

Відповідач у матеріалах дисциплінарного провадження зазначив, що головний державний інспектор ВМО № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Олена Кирик здійснювала виконання митних формальностей, пов`язаних з транзитним переміщенням вантажу за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, в зонах митного контролю, умови функціонування яких не відповідали Положенню про ВМО № 1, та з порушенням виконання митних формальностей визначених розділом V Порядку 1066.

Відповідно до пункту 2 Положення про митний пост «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого наказом Одеської митниці від 30.06.2021 № 15 (далі - Положення про МП), митний пост є митним органом, який входить до складу Одеської митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань покладених на Митницю. Пунктом 8 Положення про митний пост «Ізмаїл» Одеської митниці визначена зона діяльності митного поста, до якої належать визначені частини територій Ізмаїльського та Болградського районів Одеської області. До складу митного поста входять підрозділи митного оформлення: відділ митного оформлення № 1, відділ митного оформлення № 2, сектор митного оформлення № 1, сектор митного оформлення № 2.

Пунктом 10 Положення про МП визначено, що завдання та функції відділів митного оформлення, які входять до складу митного поста, визначаються положеннями про ці підрозділи.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці (далі - Положення про ВМО № 1), затвердженого 30.06.2021 в. о. начальника Одеської митниці, відділ є структурним підрозділом митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, який, в зоні своєї діяльності, забезпечую виконання завдань покладених на Державну митну службу України.

Пунктом 1.10. Положення про ВМО № 1 визначена зона діяльності відділу митного оформлення № 1, до якої належить пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», крім товарів, що входять для розміщення у митних режимах: переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, тимчасове ввезення/вивезення, гуманітарна допомога.

Зона митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 3) утворена та функціонує на підставі Рішення про створення зони Митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 25.06.2021 №500/0716 (далі - Рішення ЗМК 500/0716) (попередне Рішення 23.01.2020 № 50000/0525).

Відповідно Рішення ЗМК 500/0716 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на ВМО 1. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 500/0716 не належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, (відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський`Одеської митниці Держмитслужби).

Зона митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296) розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 №50000/0500 (далі - Рішення ЗМК 50000/0500).

Відповідно Рішення ЗМК 50000/0500 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби.

Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 50000/0500 належить до зони діяльності відділу митного оформлення №l митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, (відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби).

Відповідно пояснень від 06.12.2021 року, наданих під час здійснення дисциплінарного провадження, позивач пояснила наступне:

«Товар «Сіль кухонна харчова, кам`яна» за МД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 надходив до залізничної станції «Ізмаїл» у залізничних вагонах до зони митного контролю, створеної на підставі Рішень №500/0525 та №500/0716.У зазначеній вище зоні митного контролю товар, відповідно до резолюції керівництва митного поста на заяві на перевантаження ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 №02/01 вхідний номер №18/7.10-28.9, угруповувався у слінг-бегі для вантажу у мішках по 25 кг та перевантажувався на автотранспорті засоби.

Вантаж, який надходив залізницею у біг-бегах по 1000 кг, не угруповувався, а тільки перевантажувався на автотранспортні засоби.

Після перевантаження на автотранспортні засоби, товар доставлявся до зони митного контролю ТОВ «Ньюенерджі», створеної на підставі Рішення №50000/0500, та вивантажувався під митним контролем на відкритий майданчик чи критий склад, що знаходилися у зазначеній вище зоні митного контролю. Територія універсального перевантажувального комплексу ТОВ «Ньюенерджі» в межах 87,3-87,65км р. Дунай, відповідно до наказу Ізмаїльської філії ДП АМГГУ від 04.09.2015 №160, входить до меж пункту пропуску через державний кордон України «Ізмаїльський морський торговельний порт». Контроль за перевезенням вантажу із залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» до ЗМК ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» здійснювався документально, відповідно до Розділу V наказу МФУ від 09.10.2012 № 1066, на підставі товаросупровідних документів. Невідповідностей кількості вантажу, що надходив до залізничної станції «Ізмаїл», кількості вантажу, що надходила до ЗМК ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» автомобільним транспортом, не було.

Після вивантаження, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень», здійснювались митні формальності із прибуття вантажу до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт». Як документ контролю доставки вантажу від митниці відправлення до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» застосовувалась періодична МД від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів, а саме залізничних вагонів.

Згідно з Розділом V наказу МФУ від 09.10.2012 № 1066, у разі застосування Реєстрів для здійснення митного контролю й оформлення товарів, що вивозяться за ПМД, при надходженні товарів до митниці призначення посадова особа цієї митниці перевіряє відповідність відомостей, зазначених у товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, зазначеним у електронних копіях ПМД та Реєстру (ПМД або Реєстр у формі електронного Документа), та, за рішенням митниці призначення, фактичну наявність товарів (кількість, номенклатуру і стан) та невідкладно повідомляє митницю відправлення про надходження товарів у митницю призначення шляхом внесення до ЄAIC інформації про прибуття. Технічні можливості ЄAIC митних органів під час виконання митних формальностей із прибуття вантажу за ПМД із реєстрами транспортних засобів не дає змоги здійснити зміну транспортних засобів з залізничного на інший. Тому прибуття вантажу робиться по реєстру залізничних вагонів.

Крім того, пропуск вантажу за межі митної території із тих саме технічних можливостей ЄАІС також робиться залізничним вагонам із вантажем, хоча фактично вантаж переміщується із перевантаженням на річкове судно.»

Відповідно до ч. 3 ст. 187 Митного кодексу України, митні органи виконують митні формальності в зонах митного контролю, створених відповідно до положень глави 48 цього Кодексу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 329 Митного кодексу України визначено, що з метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов`язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю.

Відповідно до ст. 330 Митного кодексу України порядок створення зони митного контролю визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Межі зон митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі зон митного контролю.

Зони митного контролю можуть бути постійними, у разі регулярного розміщення на їх території товарів, що підлягають митному контролю, або тимчасовими, які утворюються на час здійснення митного контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2012 № 583 затверджений Порядок створення зон митного контролю, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 879/21191 (далі - Порядок 583), який визначає механізм створення зон митного контролю (далі - ЗМК), а також позначення ЗМК та їх меж.

Згідно з п. 2.1 Порядку 583, ЗМК створюються з метою забезпечення здійснення митними органами митних формальностей стосовно товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

ЗМК створюються митним органом, в зоні діяльності якого вони розташовуються, за погодженням:

у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону;

у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон для морського, річкового, повітряного та залізничного сполучення - з відповідним органом охорони державного кордону та адміністрацією морських і річкових портів, аеропортів та залізничних станцій;

у межах прикордонної смуги на державному кордоні - з відповідним органом охорони державного кордону;

у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, територіях підприємств - з адміністрацією портів, аеропортів, залізничних станцій та підприємств;

у разі здійснення митного контролю у місцях, передбачених частиною другою статті 220 Митного кодексу України, - з керівниками залізничних станцій та відповідного органу охорони державного кордону;

на територіях вільних митних зон промислового типу - з відповідним органом управління цієї зони;

на будь-якій ділянці місцевості в межах митної території України -самостійно.

Рішення про створення зони митного контролю (далі - Рішення) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку підписується керівником відповідного митного органу або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 2.4 Порядку 583, межі ЗМК у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України визначаються митними органами за погодженням з відповідними органами охорони державного кордону та адміністраціями морських (річкових) портів, аеропортів, залізничних станцій. В інших місцях на митній території України митні органи у зонах своєї діяльності самостійно визначають межі ЗМК та коло осіб, з якими вони погоджуються.

Згідно з п. 4.1 Порядку 583, забезпечення дотримання режиму, законності та правопорядку у ЗМК здійснюється посадовими особами митного органу, у зоні діяльності якого вона створена.

Відповідно п. 4.2 Порядку 583 доступ у ЗМК надається тільки посадовим особам митного органу, які безпосередньо беруть участь у здійсненні митних формальностей, посадовим особам органів державної влади, які здійснюють передбачені частиною першою статті 319 Митного кодексу України види контролю під час переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та декларантам на час здійснення митними органами митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів, які пред`являються ними для митного контролю.

Допуск у ЗМК іншим особам надається митним органом, у зоні діяльності якого вона створена, з дотриманням вимог Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів (п. 4.3 Порядку 583).

Посадові особи, яким надається доступ у ЗМК, можуть перебувати в ній тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов`язків. Такі посадові особи не повинні мати при собі товарів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено законодавством України (п. 4.4 Порядку 583).

Відповідно до ч. 1 ст. 332 Митного кодексу України, режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та/або обмеження щодо перебування в зоні митного контролю товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян, розташування в ній споруд та об`єктів, а також проведення у цій зоні господарських робіт.

Як підтверджується матеріалами справи, зона митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 296) розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» та функціонує на підставі Рішення про створення зони митного контролю Одеської митниці Держмитслужби від 23.01.2020 №50000/0500 (далі Рішення ЗМК 50000/0500).

Відповідно Рішення ЗМК 50000/0500 контроль за дотримання режиму зони митного контролю покладений на відділ митного оформлення № 2 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби. Проте, за місцем свого розташування, ЗМК 50000/0500 належить до зони діяльності відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, (відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський» Одеської митниці Держмитслужби).

Вказане підтверджується й відповідачем у Поданні Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 року №7.10-17/446 та наказі від 30 грудня 2021 №616-о.

У доповідній записці №7.10-29-02/388 від 16.11.2021 зазначено, що здійснення митних формальностей при транзитних переміщеннях з використанням періодичної митної декларації регламентовано розділом V Порядку 1066, яким не передбачено зміну виду транспорту та перевантаження вантажу під час здійснення транзитних переміщень. Таким чином, у митного органу відсутні підстави для надання дозволу на переміщення вантажу зі зміною виду транспорту від станції «Ізмаїл» до території ТОВ «Ньюенерджі».

Водночас, у матеріалах справи (у т.ч. дисциплінарного провадження) наявний лист ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 року вих. №02/01 на адресу начальника митного посту «Ізмаїльський», згідно якого товариство просить, у зв`язку з відсутністю належних з/д колій до території, у відповідності до п/п 5 п.1 ст.203 МКУ, узгодити проведення угрупування вантажу (сіль харчова в мішках по 25кг), який прибуває в нашу адресу залізничним транспортом на вантажний двір з/д станції «Ізмаїл», на території ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» у митній зоні (пункті пропуску) ТОВ «Ньюенерджі» за адресою: вул. Нахімова, 296. На листі наявна резолюція надана ОСОБА_8 «Для опрацювання згідно з порядком» та резолюція ОСОБА_8 «о/с на контроль».

Позивач в обґрунтування правомірності своїх дій посилається на те, що «Товар «Сіль кухонна харчова, кам`яна» за МД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 надходив до залізничної станції «Ізмаїл» у залізничних вагонах до зони митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл», де відповідно до резолюції керівництва митного поста на заяві на перевантаження ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 №02/01 вхідний номер №18/7.10-28.9, товар угруповувався у слінг-бегі для вантажу у мішках по 25 кг та перевантажувався на автотранспорті засоби.

Як вбачається з Доповідної записки №7.10-29-02/388 від 16.11.2021, в ході перевірки 21.10.2021 отримані пояснення посадових осіб відділу митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, старшого державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці ОСОБА_9 , заступника начальника ВМО №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Девятіярова Руслана Анатолійовича та в.о. начальника митного поста «Ізмаїл» ОСОБА_8 .

В отриманих поясненнях наявна інформація, що товар «сіль кухонна харчова, кам`яна» за митною декларацію типу ЕК10РР від 10.06.2021 № UA700030/2021/001444 надходив до залізничної станції «Ізмаїл» у залізничних вагонах до зони митного контролю, створеної на цій станції на підставі Рішень від 23.01.2020 № 50000/0525 та від 25.06.2021 №50000/0716.

Також у поясненнях вказано, що у зазначеній вище зоні митного контролю товар, відповідно до заяви на перевантаження ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 № 02/01 (вхідн. мит. від 05.01.2021 № 18/7.10-28.9), у мішках по 25 кг угруповувався у слінг-беги та перевантажувався на автотранспортні засоби. Після перевантаження на автотранспортні засоби товар доставлявся до зони митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» та відвантажувався під митним контролем на відкритий майданчик чи критий склад, що знаходилися у зазначеній вище зоні митного контролю. Територія універсального перевантажувальної комплексу ТOB «Ньюенерджі» входить до меж пункту пропуску через державний кордон України «Ізмаїльський морський торговельний порт».

В ході перевірки членам комісії надано копію листа ТОВ «Ньюенерджі» від 05.01.2021 №02/01 (вхідн. митн. від 05.01.2021 №18/7.10-28.9), адресованого начальнику митного поста «Ізмаїльський», в якому зазначено про відсутність належних з/д колій до території ТОВ «Ньюенерджі» та прохання узгодити проведення угрупування вантажу (сіль харчова в мішках по 25 кг) на території ДП «Ізмаїльський морський торговий порт» у митній зоні (пункту пропуску) ТОВ «Ньюенерджі» за адресою: вул. Нахімова, 296».

Таким чином, інформація щодо відсутності належних залізничних колій до території ТОВ «Ньюенерджі» була відома на момент надходження товару «сіль...» за митною декларацію типу ЕК10РР від 10.06.2021 № UA700030/2021/001444.

У поясненнях ОСОБА_10 та ОСОБА_8 від 21.10.2021 також зазначено, що «підстав для заборони операції, дозвіл на які запитувало ТОВ «Ньюенерджі» листом від 05.01.2021 №02/01 вхідний номер № 18/7.10-28.9 не було».

З матеріалів дисциплінарно справи вбачається, що в .о. начальника митного поста Ізмаїл О. Тіроном за результатом ознайомлення з актом перевірки стану дотримання посадовими особами митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці вимог нормативно-правових актів під час здійснення митних формальностей під час випуску за межі митної території України товарів за митними деклараціями №№ UA700030/2021/001444 та UA500370/2021/200531 надані заперечення.

Разом з цим, у Доповідній записці №7.10-29-02/388 від 16.11.2021 зроблено висновок про те, що «у митного органу відсутні підстави для узгодження переміщення вантажу із зміною виду транспорту від станції Ізмаїл до зони митного контролю ТОВ «Ньюенерджі» та угрупування вантажу на залізничній станції Ізмаїл. Отже, товар «сіль...» за митною декларацію типу ЕК10РР від 10.06.2021 № UA 700030/2021/001444 переміщувався у залізничних вагонах. Прибуття товару у цих вагонах до «Митниці на кордоні Пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський» не відбулося. Посадові особи ВМО №1 митного поста «Ізмаїл» Списку- 1 проставили у ЄАІС Держмитслужби відмітки про «Прибуття вантажу в митницю призначення» із зазначенням номерів залізничних вагонів, які фактично в митницю призначення не надходили, товар «сіль...», відповідно до пояснень, перевантажувався з вагонів і надходив до митниці призначення автомобільним транспортом.

З викладеного вбачається, що перевантаження вантажу, що переміщувався за ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444, здійснювалось з дозволу митного органу в зоні митного контролю, що розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», товар перевантажувався із залізних вагонів на автомобільний транспорт; після перевантаження, вантаж під митним контролем доставлявся до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», яка розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт». Далі в зоні митного контролю пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» здійснювалися митні формальності та відбувалось перевантаження товарів / заміна активного транспортного засобу на морський/річковий для подальшого випуску товару за межі митної території України.

Дослідивши зазначені обставини справи у межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що виконання митних формальностей за періодичною митною декларацією Донецької митниці ЕК 10 РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 у межах зони митного контролю ТОВ «Ньюенерджі», яка входить до зони діяльності відділу митного оформлення №1, не виходило за межі повноважень головного державний інспектор ВМО № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці Кирик Олени.

На підставі викладеного, суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем п. 4.1 Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл», в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України, здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання, у т.ч.: 1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи; 3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення; 4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо; 5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; 10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066 затверджений Порядок виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 р. за № 2120/22432 (надалі Порядок №1066).

Цей Порядок регламентує дії посадових осіб митних органів, перевізників, декларантів або уповноважених ними осіб під час здійснення контролю за переміщенням товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу юридичними та фізичними особами незалежно від виду транспорту, крім товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування (трубопроводи та лінії електропередачі) без застосування заходів гарантування, у: 1) вантажних відправленнях; 2) супроводжуваному багажі; 3) несупроводжуваному багажі; 4) ручній поклажі.

Згідно п. 1.5 Порядку №1066, виконання митних формальностей при здійсненні контролю за транзитним перевезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється на підставі документів контролю за переміщенням товарів (далі - ДКПТ).

При поданні митному органу ДКПТ у формі електронного документа (далі - ЕДКПТ) виконання митних формальностей здійснюється відповідно до цього Порядку за винятком положень, що стосуються паперових примірників ДКПТ.

Контроль за переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які перевозяться у митному режимі транзиту до митниці призначення, здійснюється митницею відправлення (п. 1.6 Порядку №1066).

Розділ V Порядку №1066 визначає митні формальності при здійсненні транзитних переміщень з використанням періодичної митної декларації, зокрема:

5.1. Для здійснення контролю за перевезенням товарів автомобільним або залізничним транспортом із застосуванням періодичної митної декларації (далі - ПМД) як ДКПТ може використовуватися ПМД, а при вивезенні товарів за межі митної території України (зокрема в митному режимі транзиту) - Реєстр номерів транспортних засобів та товарно-транспортних документів (далі - Реєстр), подані митному органу на паперовому або електронному носії.

ПМД та Реєстр у формі документа на паперовому носії супроводжуються їхніми електронними копіями.

5.2. Електронні копії ПМД або Реєстру (ПМД або Реєстр у формі електронного документа) ставляться на контроль у відповідному програмно-інформаційному комплексі ЄАІС в автоматичному режимі після їх надходження в ЄАІС.

5.4. У разі застосування Реєстрів для здійснення митного контролю й оформлення товарів, що вивозяться за ПМД, при надходженні товарів до митниці призначення посадова особа цієї митниці:

перевіряє відповідність відомостей, зазначених у товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, зазначеним у електронних копіях ПМД та Реєстру (ПМД або Реєстр у формі електронного документа), та, за рішенням митниці призначення, фактичну наявність товарів (кількість, номенклатуру і стан);

невідкладно повідомляє митницю відправлення про надходження товарів у митницю призначення шляхом внесення до ЄАІС інформації про прибуття, а саме про:

фактичну кількість товарів, яка надійшла, в основних одиницях виміру;

фактичну дату та час надходження товарів, транспортних засобів комерційного призначення;

номер ПМК посадової особи, яка здійснювала митний контроль цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

5.5. Невідкладно після здійснення пропуску за межі митної території України товарів (частини товарів) посадова особа митного органу, розташованого в пункті пропуску через державний кордон України, вносить до ЄАІС інформацію про пропуск, а саме:

відомості про фактично пропущену кількість товару в основних одиницях виміру;

номер посвідчення та номер ОНП посадової особи, яка здійснила пропуск цих товарів;

дату і час перетину митного кордону.

5.6. Загальна кількість товарів, переміщених через митний кордон України на підставі ПМД протягом строку її дії, не може перевищувати кількості товарів, зазначеної у графі 38 ПМД.

5.7. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, щодо яких в ЄАІС внесено рішення про зміну митного режиму, знімаються з контролю за переміщенням у митниці відправлення.

Для цього посадова особа митного органу, який прийняв рішення про зміну митного режиму, протягом доби від прийняття такого рішення вносить до ЄАІС реквізити оформленої МД або ЕМД.

Згідно з ч. 4 ст. 260 Митного кодексу України, періодична митна декларація може подаватися на регулярне переміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов`язання про подання додаткової декларації на товари, переміщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно фактичних обставин справи та у відповідності до вимог пункту 5.1 Порядку №1066 як документ контролю доставки вантажу від митниці відправлення до митниці призначення позивачем було застосовано ПМД від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів, а саме залізничних вагонів.

Відповідно до графи 20 ПМД типу ЕК10РР від 10,06.2021 №UA700030/2021/001444, оформленої Донецькою митницею, вантаж переміщувався з митниці відправлення до митниці призначення на умовах поставки СРТ UA станція Ізмаїл. У графах 25 «Вид транспорту на кордоні» та 26 «Вид транспорту в межах країни» ПМД зазначені відомості в кодованому вигляді про види транспортних засобів, що беруть участь у переміщенні вантажу, а саме «морське судно» та «залізничний вагон» відповідно.

Також, Донецькою митницею, як митницею відправлення, в графі 27 «Місце навантаження/розвантаження» ПМД, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684, зазначені відомості про код згідно з Класифікатором митних органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2019 року № 495 (зі змінами), у зоні діяльності якого розташовано місце перевантаження товарів чи заміна активного транспортного засобу в зоні митного контролю, зазначено - «UA500370 Одеська митниця», що в свою чергу відповідає пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» - відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл».

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Як передбачено ч. 3, ч. 4 ст. 320 Митного кодексу України, якщо автоматизованою системою управління ризиками або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів здійснюється без проведення їх митного огляду (ч. 3).

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається. Визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті форми та обсяги митного контролю можуть бути змінені або скасовані у випадках та в порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ч. 4).

Стаття 336 Митного кодексу України визначає форми митного контролю.

Так, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;

9) пост-митний контроль.

Згідно з ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Як зазначила позивач, відповідно до Переліку індикаторів ризиків, надісланим листом Держмитслужби від 16.06.2020 №24/24-03/7/54, індикатор 3.6.12 «Переміщення певних видів товарів, що за своїми характеристиками можуть в собі приховувати вкладення: сипучих товарів, лісоматеріалів, товарів в біг-бегах» передбачає «виявлення можливих прихованих товарів за допомогою систем сканування в пунктах пропуску через митний кордон» та має значення 15, тобто низький індикатор ризику та потребує наявності додаткових індикаторів ризику. У зв`язку з відсутністю додаткових ризиків та відсутністю систем сканування в пункті пропуску форми митного контролю не ініціювалися ні в автоматичному, ні в ручному режимі. Контроль за перевезенням вантажу із зони митного контролю залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» здійснювався документально, відповідно до розділу V Порядку №1066, на підставі ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 із реєстрами транспортних засобів (залізничних вагонів) та товаросупровідних документів. Будь-якої невідповідності кількості вантажу, який містився у залізничних вагонах у зоні митного контролю залізничної станції «Ізмаїл (експ.)» та кількості вантажу, що надходив автотранспортом, до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ» у пункті пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», не встановлено. Відмітки про прибуття вантажу в митницю призначення в ЄAIC проставлялися лише після фактичного надходження кількості вантажу, що містився у залізничних вагонах, автомобільним транспортом до території зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та, згідно з Класифікатором митних органів має код UA500370.

Технічні можливості ЄАІС митних органів під час виконання митних формальностей із прибуття вантажу за ПМД із реєстрами транспортних засобів не дають технічної змоги здійснити зміну транспортних засобів з залізничного на інший у зв`язку із здійснення перевантаження, що підтверджується іншими посадовими особами митного органу при наданні пояснень дисциплінарній комісії. Тому, посадовими особами митного органу відмітки про прибуття вантажу вносяться в ЄАІС по реєстру залізничних вагонів, а не по автомобільним транспортним засобам, якими фактично доставлено товар у зоні митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ». Крім того, пропуск вантажу за межі митної території із тих саме технічних можливостей ЄАІС також робиться по реєстру залізничних вагонів із вантажем, хоча фактично вантаж переміщується із перевантаженням на річкове судно.

Суд приймає такі доводи позивача та зазначає, що відповідач не спростував у відзиві зазначені твердження.

На підставі вищенаведених обставин справи та положень законодавчих актів, якими регулюються спірні правовідносини, суд також вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно того, що на виконання вимог розділу V Порядку №1066 за ПМД типу ЕК10РР від 10.06.2021 №UA700030/2021/001444 позивачем було здійснено митні формальності та внесено до ЄАІС відмітки про прибуття вантажу в митницю призначення (Одеська митниця, пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», відділ митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїльський») після фактичного надходження кількості вантажу, що містився залізничних вагонах, автомобільним транспортом до території зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», та, згідно з Класифікатором митних органів має код UA500370.

Суд наголошує, що на позивача покладений обов`язок здійснювати митні формальності щодо товару «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003» після його фактичного надходження до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл».

При цьому, відповідальність за здійснення/нездійснення контролю на шляху прямування товару до зони митного контролю ТОВ «НЬЮЕНЕРДЖІ», що входить до зони діяльності відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл», як і правомірність навантаження/перезавантаження товару, зміну виду транспортування, позивач за своїми посадовими обов`язками не несе.

Окрім того, у Поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 24.12.2021 №7.10-17/446 та в оскаржуваному наказі Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » відповідачем не визначено жодних митних формальностей в зоні митного контролю на території залізничної станції «Ізмаїл (експ.)», виконання яких ставиться в вину позивачеві, установлених в рамках дисциплінарного провадження, які б могли свідчити про порушення ним пункту 4.1. Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженого 30.06.2021, в частині виконання митних формальностей в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл». Також відповідач не вказав, які саме положення Порядку №1066 щодо виконання митних формальностей було порушено позивачем, що ставляться йому в вину.

В постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18 (адміністративне провадження № К/9901/15034/19) зазначено, що «Верховний Суд погоджується з доводами суду першої й апеляційної інстанцій, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу».

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що наказ відповідача, в якому не наведено які саме положення Порядку №1066 щодо виконання митних формальностей було порушено позивачем свідчить про порушення відповідачем принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, та про його необґрунтованість.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним наказу від 30.12.2021 №616-о щодо порушення позивачем п. 4.1 Порядку 583 та пункту 1.10. Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста «Ізмаїл», в частині виконання митних формальностей відповідно Порядку 1066 в зоні митного контролю, яка розташована на території залізничної станції «Ізмаїл», що не належить до зони діяльності відділу, вимог частини першої статті 246 Митного кодексу України та пункту 4 частини другої статті 544 Митного кодексу України - відсутності контролю за переміщенням вантажу «сіль кухонна харчова, кам`яна, ДСТУ 3 583:2015; сіль для промислового переробляння, кам`яна, ДСТУ 4246:2003 в частині не забезпечення виконання митних формальностей при транзитних переміщеннях товарів та транспортних засобів визначених Порядком 1066, а саме контролю за доставкою товарів та транспортних засобів із зони митного контролю розташованої на території залізничної станції «Ізмаїл» до зони митного контролю, що розташована на території пункту пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт», а також посадових обов`язків головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці, що визначені посадовою інструкцією головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного оформлення «Ізмаїл» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Андрієм Танцеровим 30.06.2021, а саме абзацу другого підпункту 1 пункту 3 - здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України засобами водного, автомобільного, залізничного, повітряного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями, із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, за допомогою інформаційних технологій.

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем основних обов`язків державного службовця, а саме підпункту 7 частини 1 статті 8 Закону України від 18 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (із змінами та доповненнями) - в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків безпідставними.

Суд наголошує, що головне питання, на яке має дати однозначну відповідь дисциплінарне провадження, - чи є в діянні державного службовця склад дисциплінарного проступку (і якого саме). За відсутності в діянні державного службовця складу дисциплінарного проступку вся інша інформація, отримана в ході дисциплінарного провадження, не має жодного юридичного значення, оскільки в такому випадку дисциплінарна відповідальність державного службовця виключається.

Згідно з частинами 1-3 статті 77 Закону №889, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Як вбачається зі ст. 69 Закону України Про державну службу, дисциплінарне провадження здійснюється з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Пунктом 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039), визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити:

чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;

чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;

чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;

чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;

який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Згідно пункту 34 Порядку №1039 у мотивувальній частині пропозиції (подання) зазначаються:

у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;

у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:

- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

- обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

- ступінь вини державного службовця;

- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;

- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;

- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.

Приписами статті 74 Закону України Про державну службу, які кореспондуються із ст. 67 Закону, встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Відповідно до частин 2, 3 статті 67 Закону України Про державну службу обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

З аналізу дисциплінарної справи вбачається, що відповідачем не враховано та не відображено у оскаржуваному наказі та поданні дисциплінарної комісії будь-які відомості, що характеризують позивача як державного службовця, на наведені обставини, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність, а саме відсутність у - нього дисциплінарних стягнень, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень та ставлення його до державної служби, а також про форму та ступінь вини державного службовця та тяжкість наслідків дисциплінарного проступку, як критерії, які повинні враховуватися під час застосування дисциплінарного стягнення відповідно до частини 1 статті 67, частини 1 статті 74 Закону України Про державну службу,та мають бути зазначені у поданні дисциплінарної комісії відповідно до пункту 34 Порядку №1039. Натомість, у резолютивній частині подання дисциплінарна комісія зазначає, що нею не встановлені пом`якшуючі або обтяжуючі обставини вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку.

Щодо порушення процедури отримання письмових пояснень та винесення рішення про накладення дисциплінарного стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Тобто, зазначеними приписами статті 75 Закону України «Про державну службу» встановлено імперативний обов`язок суб`єкта призначення отримати пояснення державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, перед накладенням стягнення.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 (надалі Порядок № 1039).

Згідно з пунктом 35 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.

Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону.

Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

Відповідно до пункту 36 Порядку №1039, за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення (керівника державної служби). Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення (керівник державної служби) передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 29 грудня 2021 року Дисциплінарна комісія проінформувала, що 28.12.2021 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарної справи Одеської митниці внесено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи за результатами дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу Одеської митниці від 17.11.2021 №379 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 та утворення дисциплінарної комісії». У відповідності з вимогами пункту 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, повідомлено про необхідність надання письмового пояснення керівнику митниці відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу».

Наказ №616-о про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнятий 30.12.2021 року.

Отже, всупереч вимог частини 1 статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку №1039, 30.12.2021 відповідач видав оскаржуваний наказ без отримання від позивача письмових пояснень або відмови позивача надати такі письмові пояснення, оформленої відповідним актом.

При цьому, пояснення ОСОБА_2 від 06.12.2021, на які посилається відповідач у спірному наказі як на підставу його прийняття, були надані державним службовцем дисциплінарній комісії в рамках здійснення дисциплінарного провадження, та не можуть бути застосовані як підстава для видання оскаржуваного наказу, оскільки суб`єкт призначення має відібрати відповідні пояснення у державного службовця безпосередньо після завершення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією, направлення подання суб`єкту призначення та перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення за висновками Подання дисциплінарної комісії.

Із сукупного аналізу всіх фактичних обставин та законодавчих приписів суд доходить висновку, що наказ Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » відповідачем прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, без встановлення вини державного службовця, без аналізу характеристики державного службовця, натомість викладені в ньому підстави притягнення особи до дисциплінарної відповідальності носять формальний характер і не містять чіткої інформації щодо складу дисциплінарного проступку.

Враховуючи наведене, суд вважає наказ Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 » протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відтак, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу. Більшість доводів сторони позивача взагалі не мають жодного відношення до підстав його звільнення і в той же час позивачем не наводиться будь-яких спростувань обставин, які були покладені в основу його звільнення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністраивний позов слід задовольнити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 992,40 грн. судового збору і зазначена сума належить до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці від 30.12.2021 №616-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ».

Стягнути з Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук