Справа № 305/2514/22

Провадження по справі 2/305/132/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2023. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Вербещука В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Адвокатського об`єднання "Міллер" Копитіної Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_4 до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат адвокатського об`єднання "Міллер" Копитіна Яна Сергіївна, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної компенсації.

Позовні вимоги мотивує тим, що у серпні 2019 року позивача було прийнято на роботу відповідачами, а саме на посаду вчителя інформатики на підставі його заяви. 24.02.2022 відбулось повномаштабне вторгнення рф на територію України, у зв`язку з чим Президентом україни було введено воєнний стан на території всієї України на підставі Указу від 24 лютого 2022 року №64/2022. У зв`язку з сімейними обставинами та воєнним станом в Україні, позивач повинен був тимчасово переїхати, щоб надати допомогу родичам в Київській області, про що 19.03.2022 засобами месенджеру соціальної мережі Фейсбук повідомив директора Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 (надалі Відповідач 1). За проханням ОСОБА_3 позивачем 21.03.2022 було направлено на електронну пошту Відповідача 1, заяву про участь у навчальному процесі дистанційно з 21.03.2022. Відповідно до цієї заяви, позивач продовжував роботу (без жодних перешкод зі сторони відповідачів) дистанційно до 29.08.2022. 10.06.2022, позивач направив на електронну пошту Відповідача 1 заяву про надання основної щорічної відпустки з виплатою матеріальної компенсації. 29.08.2022 о 10:00 було призначено засідання педагогічної ради Відповідача 1 на яке позивача не було допущено. Позивач неоднаразово намагався отримати відповідь у Відповідача 1 причини ізолювання від навчального процесу, але аргументованої відповіді не було. 07.09.2022, Відповідачем 1 було направлено позивачу витяг із протоколу засідання педагогічної ради №7 від 29.08.2022 про прийняття рішення щодо форми організації освітнього процесу під час воєнного стану, у результаті якого було прийнято рішення про очну форму організації освітнього процесу Відповідача 1. 08.09.2022, позивач, під тиском Відповідача 1, (погрози щодо звільнення) направив на електронну пошту Відповідача 1 заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати з 01.09.2022 на термін 30 днів. Проте, була допущена помилка щодо дати початку відпустки, внаслідок чого вона була змінена самостійно Відповідачем 1 на 09.09.2022. Згодом, під тиском Відповідача 1, позивач написав наступну заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати від 30.09.2022, в результаті чого Відповідачем 1 було надано відпустку без збереження заробітної плати до 31.10.2022, що підтверджується наказом №83-к від 01.10.2022. Звертає увагу суду, що всі відпустки без збереження заробітної плати (в період воєнного стану) були взяті позивачем виключно через те, що йому не надається можливість працювати дистанційно, про що було зазначено в заяві позивача. Зазначає, що наказ №83-к від 01.10.2022 та майже всі інші документи надходили позивачу на електронну адресу без живих підписів (сканів), без електронно-цифрового підпису або навіть просто в форматі документу в Word. Тобто, позивач не може бути впевниним щодо автентичності та законності таких документів. 17.11.2022 позивачем було отримано на електронну пошту від представників Відповідача 1 наказ про звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 №101-к від 17.11.2022, в якому зазначено, що позивач звільнений з посади учителя інформатики - днем 01.11.2022, у зв`язку з багаточисленими прогулами. У цьому наказі безпосередньо зазначено, що звільнений з посади учителя інформатики - днем 01.11.2022, у зв`язку з багаточисленними прогулами. Директор Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 посилається на ряд документів, що були, на її думку, підставою для звільнення ОСОБА_4 , а саме: Акти про відсутність ОСОБА_4 на роботі 01.11.2022; 04.11.2022; 05.11.2022; 08.11.2022; 11.11.2022; 15.11.2022; доповідні записки ЗДНВР ОСОБА_5 про відсутність ОСОБА_4 на роботі 01.11.2022; 04.11.2022; 05.11.2022; 08.11.2022; 11.11.2022; 15.11.2022; акти внутрішнього службового розслідування; довідка відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від №01-02/809 від 08.11.2022 року про відсутність повідомлення про наявність у ОСОБА_4 листка непрацездатності з 01.11.2022. Проте, позивачем не було отримано всіх з цих належним чином оформлених документів, а також не отримано інших документів пов`язаних з трудовими відносинами між позивачем та відповідачами, а відповідно позивач не був навіть з ними попередньо ознайомлений. Враховуючи обставини справи та докази, які долучені до цього позову, стверджує, що Відповідачем 1 було порушено умови ознайомлення працівника (Позивача) з документами щодо його прав та обов`язків, навіть враховуючи з різні варіанти такого ознайомлення (фізичне або електронне). На початку воєнних дій позивач був вимушений їхати до родичів у Київську область (літні люди потребували допомоги), у зв`язку з чим він деякий час не міг взагалі залишити своє тимчасове місцезнаходження (окупація). Проте, завжди був на зв`язку з Відповідачем 1, у тому числі директором ОСОБА_3 . У березні 2022 року позивач мав розмову з Відповідачем 1, в якій директор ОСОБА_3 сказала позивачу написати заяву на дистанційну участь в навчальному процесі, враховуючи події в Україні та місцезнаходження позивача. У зв`язку з чим позивач 21.03.2022 надіслав Відповідачу 1 заяву про тимчасові зміни умов саме надати можливість працювати дистанційно. Протягом навчального періоду березень-серпень 2022 року (27.08.2022) позивач безперешкодно працював саме дистанційно, у тому числі, проводив безпосередньо уроки, окрім цього, позивач також допомагав Відповідачу 1 з налаштуванням, технічною підтримкою сайту і дистанційного навчання у Відповідача 1. У зв`язку з чим позивач мав доступ до системи «Єдина школа» (система дистанційного навчання), що також підтверджує відсутність заперечень Відповідача 1 на таку форму роботи позивача, яка була прописана в його заяві. Станом на новий навчальний рік (29.08.2022) позиція Відповідача 1 вже змінилась невідомих йому причин. У тому числі, це вплинуло на те що позивач під тиском Відповідача 1 брав декілька разів відпуску без збереження заробітної плати (в період вересень-жовтень 2022 року), адже в іншому випадку позивачу погрожували звільненням. Також не менш важливо зазначити, що позивач у більшості своїх звернень просив Відповідача 1 надати інформацію щодо наявності укриття (бомбосховища), його підготовленості до використання у разі ракетних обстрілів. Проте, Відповідач 1 не надав підтверджуючих документів, що ставить під сумнів безпечність такого робочого місця. З неофіційних джерел (листування у месенджері Вайбер між колегами позивача) позивач дізнався, що ймовірно планується засідання педагогічної ради Відповідача 1. У зв`язку з чим позивач невідкладно зв`язався з Відповідачем 1 щодо прийняття участі у засіданні, проте ОСОБА_3 було зазначено що вона не може його підключити. 29.08.2022 о 10:00 позивача не було допущено до педагогічної ради. У підсумку такого засідання було ухвалено рішення про очну форму організації освітнього процесу. Зазначає, що Витяг із протоколу засідання педагогічної ради №7 від 29.08.2022 не містить повної інформації щодо розгляду питання, а також відсутня печатка на підписі Директора Відповідача 1 (Піцура Т.П.). Також цей «документ» направлений як «електронний», проте, без виконання вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а саме не підписаний електронно-цифровим підписом. Відповідно у сторони позивача є підстави сумніватись у легітимності такого документу. Виходячи з тексту Витягу із протоколу засідання педагогічної ради №7 від 29.08.2022 результати голосування за очну форму навчання було озвучено «22 - за, 0 - проти, 0 - "утрималося", що не відповідає дійсності. Адже, позивач був зацікавлений у прийнятті участі, тримав зв`язок з представниками Відповідача 1 та у них була технічна можливість підключити його за допомогою мобільного зв`язку або інтернету. Проте, його голос було ймовірно враховано як «за», хоча позивачу навіть не було надано можливості технічно проголосувати (з вини Відповідача 1). Також звертає увагу суду, що станом на дату засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному. Не менш важливим є той факт, що відповідачем не було введено в дію рішення, яке було прийняте на засіданні педагогічної ради, а саме не було видано відповідного наказу про затвердження та введення в дію рішення педагогічної ради від 29.08.2022. Зазначає, що позивачем було неодноразово повідомлено Відповідача 1 щодо неможливості наразі (під час воєнного стану в країні), у зв`язку з сімейними обставинами, а саме доглядом за родичами похилого віку, прибути фізично для виконання трудових обов`язків. Проте є можливість і бажання продовжувати дистанційну роботу, як це було весь період воєнного стану в країні до 29.08.2022. Також посилається, що Відповідач 1 повинен був отримати згоду профспілкового органу на звільнення працівника, однак у нього відсутня така інформація. Вважає, що Відповідачем 1 пропущено місячний строк на застосування дисциплінарного стягнення. Звертає увагу суду на дату звільнення, що вказана в Наказі про звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 №101-к від 17.11.2022, а саме 01.11.2022.Тобто, Відповідач 1 вирішив звільнити позивача задніми числами, що не відповідає законодавству України, а відповідно є ще одним прямим порушенням зі сторони Відповідача 1 прав працівника (позивача). Станом на дату подачі позову з позивачем не було проведено розрахунку. Також, стороною Відповідача 1 не було видано позивачу трудову книжку. Важливо врахувати, що трудову книжку звільненого працівника допускається пересилати поштою з доставкою на зазначену ним адресу, але тільки за письмовою згодою працівника. Проте, ні в день звільнення, ні в найближчі дні після звільнення стороною позивача (ні його родичами) не було отримано від Відповідача 1 поштового повідомлення з запитом на отримання трудової книжки. Враховуючи вищезазначене, у сторони Позивача є підстави стверджувати, що Відповідач 1 (як роботодавець) не звертався до Позивача (як працівника) для отримання дозволу та адреси куди можна було б відправити трудову книжку. Також відповідно до п. 4.1. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 - при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Такі обставини лише додатково підтверджують обов`язок Відповідача виплатити середню плату за вимушений прогул та необхідність внесення додаткових записів у трудову книжку Позивача. Скоєння правопорушення (злочину) є найбільш небезпечною формою поведінки людини, за якої потерпілий відчуває страх, приниження, отримує тілесні ушкодження, відчуває загрозу для життя, здоров`я, втрачає майно. Негативні емоції, породжені діями злочинця, впливають як безпосередньо на потерпілого, так і на його близьких та рідних. Все те, як правило, триває місяцями і навіть роками. Саме тому такі моральні страждання, спричинені правопорушеннями (злочинами) є найбільш глибокими, вони найістотніше впливають на подальшу поведінку і навіть долю людини. Тож при скоєнні правопорушення (злочину) еквівалент завданої шкоди повинен бути значно більшим за шкоду, завдану під час цивільно-правових, адміністративних та інших відносин. Підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав працівника (позивача) у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. За обставинами справи позивач був позбавлений як можливості займатися справою свого життя - працювати з дітьми, так і елементарно заробляти собі на життя. Особливо враховуючи складний період для кожного українця наразі. Окрім матеріальних втрат, скрутного становища, що створювало моральні страждання позивачу, останній також зазнав дискримінаційних порушень зі сторони Відповідача 1. З невідомих причин стороні позивача - Відповідач 1 штучно обмежував його у професійній діяльності, у можливості бути у числі колективу/команди (як працівників, колег), а також керівні працівники (представники) Відповідача 1 підбурювали зневагу до позивача в колективі. У зв`язку з останнім позивач також зазнав втрати нормальних життєвих зв`язків. А також важко визнавати, що навіть у таких скрутний час, як під час війни, такі ж українці готові йти проти законних інтересів працівників, замість того щоб відстоювати разом наші спільні права як в світі, так і в своїй країні, тому це також додало моральних страждань позивачу. На підставі наведеного просив стягнути з Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради на користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти, а саме середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 49898, 84 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень вісімдесят чотири копійки). Стягнути з Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради на користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти, а саме за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі: 39438, 18 грн. (тридцять дев`ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень) 18 копійок. Зобов`язати Лужанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області змінити дату звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 (Наказ про звільнення №101-к від 17.11.2022) з роботи в порядку, встановленому «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників. Визнати незаконним Наказ про звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 №101-к від 17.11.2022, скасувати Наказ про звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 №101-к від 17.11.2022 та поновити позивача ОСОБА_4 на посаді учителя інформатики Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради в Лужанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області/Відділі освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної з можливістю дистанційної форми роботи. Стягнути з Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради на користь позивача ОСОБА_4 грошові кошти, а саме моральне відшкодування у розмірі: 50000 (п`ятдесяти тисяч гривень 00 копійок). Стягнути з Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради на користь позивача ОСОБА_4 судові витрати, у тому числі витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_6 від 23.12.2022 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

10.01.2023, начальником відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, Л. Ільчук надіслано до суду електронною поштою відзив на позов.

У відзиві на позов начальник відділу освіти Л. Ільчук заперечує проти позову у повному обсязі та вважає позовні вимоги необгрунтованими з наступних причин. Зпочатку повномасштабного вторгнення рф на територію України на підставі рекомендацій МОН України, листів Закарпатської обласної військової адміністрації, Департаменту освіти Закарпатської ОВА всі заклади освіти Великобичківської ТГ перейшли па дистанційну форму навчання до кінця навчального 2021/2022 року. З початку навчального 2022/2023 року (з 01.09.2022), відповідно до рекомендацій МОН України для двох категорій учнів (тих, які перебувають на безпечних територіях без зміни місця проживання і тих хто є внутрішньо переміщиними особами) було запропоновано організувати освітній процес у закладах освіти за очною (офлайн-навчання) дистанційною та змішаними формами залежно від безпекової ситуації та можливостей фонду захисних споруд у закладах. Рішення про форму навчання приймає Педагогічна рада закладу освіти. Відповідно, Педагогічна рада Лужанського закладу загальної середньої освіти на засіданні 29.08.2022 прийняла рішення про очну форму навчання в Лужанському ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Наказом МОН України №1115 від 08 вересня 2020 року затверджено Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. Відповідно до п. 2 Розділу 2 цього Положення - організація здобуття освіти здійснюється закладом освіти за дистанційною формою виключно за бажанням учнів, їх батьків. Одним з основних засад реалізації освіти є забезпечення безпечного освітнього середовища у закладі освіти. Згідно з «Положенням про оріанізацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності часників освітнього процесу в установах і закладах освіти», затвердженим наказом Міністерства науки і освіти України №1669 від 26.12.2017, керівник закладу освіти є відповідальним за створення безпечних умов освітнього процесу згідно із законодавством про охорону праці, не дозволяє проведення освітнього процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов; викладач, учитель, класовод, куратор групи, класний керівник, вихователь є відповідальним за збереження життя і здоров`я". Виходячи з цього, при дистанційному навчанні обов`язок про забезпечення безпеки учнів під час навчання покладено на батьків цих учнів. Проте під час перебування учнів в закладі загальної середньої освіти відповідальність за їх безпеку покладена на працівників закладу освіти. Тому в ситуації, коли учні навчаються очно, тобто відвідують уроки у класі, педагог працюючи дистанційно, не може забезпечити достатній рівень їх безпеки навіть в нормальних умовах, не кажучи вже про умови сьогодення - постійні повітряні тривоги, загальна напруженість учнів. Крім цього, на вчителя покладені обов`язки під час оголошення повітряної тривоги. Отже, вчитель повинен бути присутній фізично у класі, для забезпечення безпеки учнів під час уроків. При дистанційному навчанні тривалість уроків є меншою ніж при очному навчанні. Навіть це є перешкодою для організації дистанційної роботи для одного вчителя в закладі освіти. З початку навчальною року у Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради не надходило у будь-якій формі листів чи скарг від позивача про примушування його до написання заяв на відпустку без збереження заробітньої плати чи про погрози звільнення, які він згадує у позовній заяві. Також зі змісту наданих позивачем доказів не вбачається вчинення зазначених вище дій керівником закладу чи будь-якого тиску на рішення працівника, що можна розцінювати, як поширення завідомо неправдивих вигадок. Щодо виплат всіх сум, що належать працівникові, повідомляють, що згідно табеля обліку робочого часу - у позивача немає жодного відпрацьованого дня у період з 01.09.2022 по 17.11.2022. Належні позивачу дні відпустки за 2022 рік були надані у повному обсязі (56 календарних днів) згідно заяви. Також оплата за ці дні була виконана у повному обсязі. З цього випливає, ще Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради немає заборгованостей по виплатізаробітної плати щодо ОСОБА_4 . Крім нього, звертають увагу суду що розрахунок суми судових витрат, які поніс позивач і які очікує понести, у зв`язку із розглядом справи є некоректними, оскільки в розрахунок взята сума підготовки позовної заяви про поділ спільного майна подружжя, контроль за рухом справи, які позивач бажає стягнути з Лужанського ЗЗСО/ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, не відносяться до суті справи.

12.01.2023 представником відповідача, Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, адвокатом Ємчук Л.В. надіслано до суду відзив на позов.

У відзиві на позов, адвокат Ємчук Л.В. вважає позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими з огляду на наступне. Наказом Відповідача 1 за №27-к від 31.08.2018 позивача призначено на посаду вчителя інформатики Лужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 03.09.2018 рокуу зв`язку із переведенням із Великобичківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2. Заявою від 21.03.2022 року позивач звернувся до Відповідача 1 з проханням змінити йому умови праці, а саме дозволити тимчасово на період введення воєнного стану та виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України працювати дистанційно з можливістю віддаленого доступу до робочого місця, починаючи з 21.03.2022 із дотриманням встановленого у закладі освіти режиму роботи без зміни інших умов праці. Відповідно до наказу №44 відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 11.03.2022 у закладах загальної середньої освіти Великобичківської селищної ради продовжено канікули з 14.03.2022 до 20.03.2022 включно. Наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради №49 від 18.03.2022 організовано освітній процес шляхом дистанційного навчання із 21.03.2022. На виконання наказу відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради №49 від 18.03.2022, наказом Відповідача 1 від 18.03.2022 №12-од поновлено роботу Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у дистанційній формі з 21.03.2022. Відтак, у поданні позивачем заяви від 21.03.2022 про надання йому дозволу працювати дистанційно не було жодної необхідності, що спростовує доводи позову про те, що Відповідач 1 наполягав та рекомендував позивачу подати заяву щодо надання йому можливості працювати дистанційно. З 01.07.2022 до 25.08.2022 позивач перебував у щорічній відпустці (загальною тривалістю 56 днів) з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. Рішенням педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 за результатами опитування батьків учнів закладу освіти, відповідно до рекомендацій відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, відповідно до Акту готовності Лужанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів до 2022-2023 навчального року, наявності у закладі освіти укриття, прийнято рішення про очну форму роботи у 2022-2023 навчальному році. Наказом Відповідача 1 від 30.08.2022 №49-од затверджено та введено в дію рішення педагогічної ради від 29.08.2022. Відповідно до Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, затвердженого наказом директора №27 від 30.08.2021, педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу освіти, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу освіти. До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив (п.3.2. Положення). Участь у роботі педагогічної ради її членів є обов`язковою (п.8.2. Положення). Разом із тим, позивач на засідання педагогічної ради 29.08.2022 не явився, причини відсутності не повідомляв, про участь у педагогічній раді в режимі онлайн заяв не подавав. Доказів протилежного позовна заява не містить, що спростовує доводи позову про недопущення адміністрацією Відповідача 1 позивача на засідання педагогічної ради. Враховуючи, що станом на дату проведення засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному, його неявка на засідання педагогічної ради 29.08.2022 є порушенням Положення про педагогічну раду. Рішення педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи, надсилалося позивачу за адресою, вказаною ним у особовій справі (адреса місця реєстрації та проживання позивача), що стверджується поштовою квитанцією від 01.11.2022 про відправлення на адресу та ім`я позивача рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та листом від 07.09.2022 на електронну пошту позивача (факт одержання витягу із протоколу засідання педагогічної ради про очну форму роботи, інформацію про тижневе навантаження, графік роботи та прохання повідомити про причину відсутності на роботі Позивач підтверджує у позові, додаток №14 позову). Отже, Відповідач 1 вжив необхідні та реальні дії для інформування позивача про рішення педагогічної ради про перехід на очну форму роботи у 2022-2023 навчальному році. Рішення педагогічної ради від 29.08.2022 є чинним та не скасованим у судовому порядку, а відтак, є обов`язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти, в тому числі, позивачем. Щодо доводів позову про примушування позивача до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, то такі носять характер припущень, оскільки не підкріплені доказами. Заявою від 08.09.2022, позивач просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.09.2022 до 30.09.2022, терміном 30 днів, у зв`язку із дією воєнного стану в Україні через ризики для життя, що пов`язані з активними військовими діями та їхніми наслідками. Оскільки законодавство не передбачає надання відпустки заднім числом, наказом Відповідача 1 від 09.09.2022 №81-к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати з 09.09.2022 тривалістю 30 календарних днів. У зв`язку із неможливістю працювати дистанційно, заявою від 30.09.2022 позивач просив Відповідача 1 надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.10.2022 до 31.10.2022 терміном 31 день, у зв`язку із дією воєнного стану в Україні та через ризики для життя, що пов`язані з активними військовими діями та їхніми наслідками. Наказом Відповідача 1 від 01.10.2022 №83-к «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_4 » продовжено термін дії наказу №81 від 09.09.2022 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_4 » до 31.10.2022 року на 31 календарний день. На підставі вказаних наказів позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 09.09.2022 до 31.10.2022 включно, що не заперечується позивачем у позовній заяві. Заяв щодо дострокового виходу з відпустки від позивача не надходило. У зв`язку із чим, доводи позову в частині здійснення Відповідачем 1 перешкод позивачу проводити уроки у жовтні 2022 року є безпідставними. Крім того, щодо доводів позову про необхідність запровадження відносно позивача дистанційної форми навчального процесу, у зв`язку із тим, що на початку воєнних дій позивач виїхав з місця свого проживання ( АДРЕСА_1 ) до родичів у Київську область для надання їм допомоги, у зв`язку із чим, не міг залишити своє тимчасове місцезнаходження (окупацію), вважає за доцільне наголосити на такому. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 (дата набрання чинності - 27.12.2022) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (надалі також - наказ №309). Згідно Розділу II наказу №309 «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» найпізніша дата завершення тимчасової окупації населених пунктів Київської області - 03.04.2022. Відтак, після 03.04.2022 у позивача відсутні підстави посилатися на таку обставину як тимчасова окупація рф території Київської області та перебування позивача у зв`язку із цим в окупації. Крім того, будь-яких заяв, повідомлень щодо місця свого перебування позивач адміністрації Відповідача 1 не надав, причини відсутності на роботі не повідомив. Заяв про надання відпустки без збереження заробітної плати, повідомлень про перебування на лікарняному, інформування про поважність причин не виходу на роботу з 01.11.2022 до Відповідача 1 не надходило. Повідомлень від Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про призов позивача на військову службу під час мобілізації Відповідач 1 також не отримував. Відтак, 01.11.2022 позивач повинен був вийти на роботу. Однак, з 01.11.2022 позивач на роботу не являвся, що стверджується табелем обліку робочого часу педагогічних працівників Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, доповідними записками заступника директора з навчально-виховного процесу ОСОБА_5. від 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 та актами комісії Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів про відсутність позивача на роботі від 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022. У зв`язку з відсутністю 01.11.2022 позивача на роботі, наказом від 01.11.2022 №61-од розпочато службове розслідування з метою встановлення поважної причини відсутності працівника на роботі. У зв`язку із виявленням комісією Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів факту відсутності позивача на робочому місці 01.11.2022 та 04.11.2022, Відповідачем 1 видано наказ від 05.11.2022 за №63-од «Про встановлення причини відсутності на робочому місці учителя інформатики ОСОБА_4 ». Відповідно до зазначеного наказу позивачу необхідно повідомити адміністрацію Лужансського ЗЗСО І-ІІІ ступенів на шкільну електронну пошту чи листом Укрпошти на адресу закладу про причини відсутності на роботі та надати підтверджуючі документи про причини відсутності. Листом від 05.11.2022 Відповідач 1 вчергове інформував позивача про те, що Лужанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів працює в очній формі. Акти про відсутність на роботі 01.11.2022 та 04.11.2022, наказ від 05.11.2022 за №63-од, супровідний лист від 05.11.2022 скеровані позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 05.11.2022 з описом вкладення. Станом на день подання відзиву повідомлення про причини відсутності на роботі від позивача не надходило. 05.11.2022 року Відповідач 1 звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем. Станом на день подання відзиву профспілковий орган про прийняте рішення Відповідача 1 також не повідомив. За викладених обставин вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору. 07.11.2022 складено Акт про результати службового розслідування вжитих заходів щодо з`ясування причини відсутності позивача на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022. Комісія у складі заступника директора з навчально-виховного процесу ОСОБА_5., заступника директора з виховної роботи ОСОБА_7 , голови профспілкового комітету Бабій А.М., соціального педагога ОСОБА_8 , завгоспа закладу ОСОБА_9 ознайомилася зі змістом звернення позивача від 07.11.2022, зареєстрованого за №02-20/243 від 07.11.2022, отриманого на електронну адресу закладу освіти. Та у змісті звернення позивач не називає причини своєї відсутності на роботі. Після прочитання звернення учителя було прийнято рішення з`ясувати причини відсутності у телефонному режимі. Члени комісії відмовилися телефонувати позивачу, тому голова комісії ОСОБА_5 зателефонувала йому за номером телефону НОМЕР_1 (номер телефону позивача, відомий Відповідачу 1), але абонент не відповів на дзвінок. Тоді голова комісії зателефонувала за номером НОМЕР_2 (також номер відомий Відповідачу 1 як такий, що належить позивачу), абонент не відповів, а через 2 хв перетелефонував сам. У ході розмови позивач не дав відповіді на питання про причини його відсутності на роботі, лише відповів, що має заяву від 21.03.2022, у якій просить змінити умови праці, а саме: дозволити йому працювати дистанційно з можливістю відділеного доступу до робочого місця. У результаті розмови з`ясувати поважну причину відсутності позивача на роботі не вдалося. 09.11.2022 комісією складено Акт про результати вжитих заходів, для з`ясування причин відсутності позивача на роботі, оскільки 08.11.2022 був зафіксований факт чергової відсутності учителя інформатики на роботі. 08.11.2022, голова комісії ОСОБА_5, член комісії ОСОБА_8 перевірили електронну пошту Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, щоб встановити чи надіслав позивач пояснення причини своєї відсутності на роботі. Натомість виявили заяви позивача, у яких він черговий раз просить допустити його до проведення онлайн-уроків, посилаючись на свою заяву від 21.03.2022. Пояснення про причину відсутності на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022 та 08.11.2022, а ні підтверджуючих документів про причину відсутності на роботі не надав. Рекомендованим поштовим відправленням від 12.11.2022 з описом вкладення на адресу позивача надіслано повідомлення №02-10/154 від 11.11.2022, яким вчергове повідомлено про те, що Лужанськиий ЗЗСО І-ІІІ ступенів працює в очному режимі, запрошено позивача з`явитися до закладу освіти, щоб здійснювати освітню діяльність із здобувачами освіти Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Звернуто увагу позивача на той факт, що ним не надано письмового пояснення щодо причин відсутності на роботі 01.11.2022, 04,11.2022, 05.11.2022. 15.11.2022 рекомендованим листом з описом вкладення позивачу надіслано повідомлення Відповідача 1 про відсутність у адміністрації закладу станом на 15.11.2022 інформації про поважність причин відсутності працівника на роботі. Роз`яснено, що відповідно до чинного законодавства відсутність працівника на роботі більше ніж 3 години протягом робочого дня без поважних причин кваліфікується як прогул, що є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Повідомлено позивача, що відповідно до чинного законодавства у зв`язку із багаточисленними фактами його відсутності на роботі без поважних причин, безстроковий трудовий договір буде розірвано відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України. 16.11.2022 комісією складено Акт про результати службового розслідування, в якому зафіксовані наступні висновки за результатами проведеного службового розслідування: учитель інформатики ОСОБА_4 був відсутній на роботі протягом усього робочого дня 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 без поважних причин, що кваліфікується відповідно до чинного законодавства як прогул. Причину відсутності не вдалося встановити, учитель відмовлявся назвати причину своєї відсутності на роботі, не попереджав заступника директора з навчально-виховного процесу про свою відсутність на роботі, не надав у встановлені терміни (наказ №63-од від 05.11.2022) офіційні підтверджуючі документи про причини своєї відсутності на роботі. Засновник закладу освіти офіційно повідомив про відсутність листка непрацездатності позивача з 01.11.2022; Комісія рекомендує керівнику Лужанського ЗЗСО І-ІІІ притягнути учителя інформатики ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді розірвання трудового договору через багаточисленні прогули відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України. Наказом Відповідача 1 від 17.11.2022 за №101-к «Про звільнення учителя інформатики ОСОБА_4 » позивача звільнено із займаної посади учителя інформатики у зв`язку з багаточисленними прогулами: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, днем 01.11.2022. Зазначений наказ та повідомлення від 17.11.2022 з проханням з`явитися до Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у будь-який зручний час за трудовою книжкою надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням. Вказаний наказ також надіслано на електронну пошту позивача із проханням ознайомитися зі змістом наказу, поставити підпис про ознайомлення у відповідній графі, надіслати підписаний примірник наказу на електронну адресу закладу та у будь-який зручний час з`явитися до закладу освіти за трудовою книжкою. Факт одержання зазначеного наказу та повідомлення електронною поштою підтверджується позивачем у позові, додаток №8 до позовної заяви. Позивач відмовився від ознайомлення та підписання наказу, підписаний примірник на адресу Відповідача 1 не надіслав. Станом на день подання відзиву, позивач за отриманням трудової книжки не явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав. Оскільки позивачем не надано доказів поважності причин відсутності на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022, наявні підстави для висновку, що позивач був відсутній на роботі у вказаний період без поважних причин. Позивач до 31.10.2022 перебував у відпустці без збереження заробітної плати, 01.11.2022 повинен був вийти на роботу та приступити до виконання своїх посадових обов`язків. Разом із тим, з 01.11.2022 позивач був відсутній на роботі без поважних причин. Враховуючи, що день перед днем, коли позивач вчинив прогул був останнім днем відпустки, позивач звільнений з першого робочого дня - 01.11.2022. Щодо доводів позову в частині пропуску Відповідачем 1 строку для застосування дисциплінарного стягнення, оскільки такий, на думку позивача, необхідно обчислювати з 25.08.2022, зазначає наступне. Притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов`язком роботодавця. Оскаржуваним наказом Відповідача 1 від 17.11.2022 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули, що мали місце 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022 , 11.11.2022 та 15.11.2022. Відтак, місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення не порушений. Згідно довідки відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради №01-34/13 від 09.01.2023 за підписом начальника відділу та головного бухгалтера вбачається, що станом на 01.11.2022 ОСОБА_4 виплачені всі кошти, заборгованість із заробітної плати відсутня, щорічна основна оплачувана відпустка надана у повному обсязі - 56 календарних днів.

Вказане підтверджується довідкою про доходи позивача, відповідно до якої вбачається, що востаннє нарахування доходу мало місце в серпні 2022 року. Як вбачається з табеля обліку робочого часу позивача за вересень 2022 року, з 01.09.2022 до 08.09.2022 зазначено «НЗ» - неявки з нез`ясованих причин. Табель обліку використання робочого часу - основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці. У разі відсутності працівника на роботі протягом робочого дня з невідомих причин цей день не табелюється і, відповідно, не оплачується. З 09.09.2022 до 31.10.2022 включно позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати (що підтверджується долученими до відзиву наказам). Відтак, станом на дату звільнення - 01.11.2022 не існувало заборгованості із заробітної плати, всі кошти були виплачені, як наслідок, відсутні підстави для застування до Відповідача 1 відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої ст.117 КЗпП України. Станом на день подання відзиву, позивач за отриманням трудової книжки не явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав. Згідно чинного правового регулювання, право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі. Вказане підтверджує, що затримка видачі трудової книжки відбулася не з вини роботодавця та свідчить про відсутність умисних (винних) дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки. Відтак, підстави для сплати вимученого прогулу через несвоєчасну видачу трудової книжки відсутні. Отже, не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення та після отримання повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах. Відтак, вимога позивача про зобов`язання Відповідача 1 змінити дату звільнення через затримку видачі трудової книжки є безпідставною. Оскільки звільнення позивача відбулося з дотримання норм трудового законодавства, підстави для скасування наказу та поновлення на роботі відсутні, відповідно не має підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Крім того, для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Як вбачається з позовної заяви, заявивши вимогу про стягнення з Відповідача 1 моральної шкоди в сумі 50 000 грн, позивач покликається на протиправність дій Відповідача 1. При цьому, позивач не довів належним чином заподіяння йому страждань саме такими діями Відповідача 1 та у вказаному розмірі. Позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують завдання йому такої шкоди та не доведено причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову. Щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які він поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті, вважає заявлений розмір витрат неспівмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позова. На підставі наведеного, просила відмовити узадоволенні позову у повному обсязі.

19.01.2023 представником позивача ОСОБА_4 , адвокатом Мельником Ю.О. надіслано до суду електронною поштою відповідь на відзив.

У відповіді на відзив, адвокат Мельник Ю.О. зазначив, що стороною позивача вже була надана аргументація, щодо відсутності позивача на педагогічній раді. Звертає увагу, що 29.08.2022 о 10:00 позивача саме не було допущено на засідання педагогічної ради. У тому числі, Відповідачем 1 було приховано інформацію щодо такого засідання, не було публічного розміщення на сайті школи (Відповідача 1) або офіційної розсилки на електронні пошти працівників. Адже, відсутність інформації щодо планування таких засідань - унеможливлює у тому числі участь у них. Проте, Відповідачем 1 не було доведено протилежних обставин, не надано відповідних доказів. Звертає увагу суду на дати відпусток згідно заяв позивача: 09.09.2022 (Відповідач 1) самостійно змінив дату відпустки, адже заява надійшла до нього 08.09.2022) - 30.09.2022 на 30 календарних днів; 01.10.2022 - 31.10.2022 на 31 календарний день. Відповідно ж до даних у табелі обліку робочого часу педагогічних працівників Відповідача 1 щодо робочого часу позивача, Відповідач 1 відзначив наступні дні (періоди) наче б то прогулів позивача 25.08.2022 - 08.09.2022 та 01.11.2022 - 12.11.2022. Такі дані вже не відповідають інформації, що зазначена в Наказі, не кажучи про те що це не відповідає дійсності та впливає на питання проведення розрахунку. Відповідно до документів, які надані Відповідачем 1, у вересні 2022 року позивачу була надана відпустка тривалістю у 22 календарних дні, замість 30, у зв`язку з чим виплати вже були здійснені не правильно. Враховуючи вищезазначене позивачу мала б бути надана відпустка за наступним графіком: з 09.09.2022 по 09.10.2022, оскільки позивач просив відпустку на 30 календарних днів; з 10.10.2022 по 09.11.2022, оскільки позивач просив відпустку на 31 календарний день. Відповідно у відпустці позивач мав перебувати до 09.11.2022 включно враховуючи його заяви. Просить звернути увагу також, що з невідомих причин табель за жовтень 2022 року не був наданий Відповідачем 1. Сторона Відповідача 1 зазначає, що позивачу було надано щорічну відпустку у повному обсязі загальною тривалістю 56 днів з виплатою матеріальної допомоги на

оздоровлення. Проте, такі обставини не мали місця, адже позивачем була написана лише заява на відпустку з 01.08.2022 (заява від 10.06.2022) і перебував позивач у цій відпустці до 24.08.2022, що підтверджується Табелем обліку робочого часу педагогічних працівників Відповідача 1 за серпень 2022 року. Інших заяв позивача на таку відпустку в інші дати - сторона Відповідача 1 не надала, відповідно не надала підтвердження своїх припущень. Сторона Відповідача 1 хибно стверджує, що позивачем не були названі причини своєї відсутності. У своїй заяві від березня 2022 року зазначав причину своєї відсутності - а саме збройна агресія рф, додаткової деталізації Відповідач 1 не запитував у позивача. Зазначає, Відповідач 1 не надавав підтверджуючих документів, що ставило під сумнів безпечність такого робочого місця, що і сприяло рішенню щодо роботи позивача саме дистанційно. Включно по дату звільнення позивача - Відповідачем 1 не було ознайомлено під підпис щодо таких умов праці, які під час воєнного стану є вкрай важливими. Такі дії (бездіяльність Відповідача 1) не відповідають інтересам позивача, як працівника, а також протирічать змісту Листа МОН № 1/11870-22 від 10.10.22 «Про запровадження онлайн-навчання», який зазначає, що з метою максимального убезпечення всіх учасників освітнього процесу Міністерство освіти і науки України рекомендує прийняти рішення про навчання у закладах дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у дистанційному форматі щонайменшої до 14 жовтня 2022 року. Враховуючи вищезазначене, причини відсутності були відомі Відповідачу 1 і є обґрунтованими. Зазначає, що позивач був на робочому місці (дистанційно) кожного робочого дня і навіть під час примусових відпусток був готовий навчати дітей. Позивач ніколи не відмовлявся від виконання трудових обов`язків і навпаки щодня просив припинити обмеження Відповідачем 1 та надати доступ до навчального (робочого) процесу. Проте, Відповідачем 1 не було надано доказів протилежного. Не менш важливо, що жодна «наче б то» відмова від виконання трудових обов`язків або надання пояснень - не була зафіксована Відповідачем 1, шляхом підписання акту відмови працівника. Тобто, враховуючи обставини справи, дата звільнення мала б співпадати саме з датою видання наказу - 17.11.2022. Враховуючи навіть позицію Відповідача 1 щодо «прогулу» (який не визнається позивачем) - Відповідач 1 повинен був би звільнити позивача 09.11.2022 (по завершенню відпустки) згідно з законодавством України. У зв`язку з чим, звільнення позивача не є законним. Важливо зазначити, що жодні документи, які впливають на права та зобов`язання позивача - не мають його підпису, в підтвердження ознайомлення, навіть ті накази, які були видані ще до «прогулів» позивача. На підставі наведеного, просив врахувати відповідь на відзив.

Позивач ОСОБА_4 та його представник, адвокат Мельник Ю.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Адвокат Мельник Ю.О. зазначив, що позивач являється вчителем інформатики. Після початку повномаштабного вторгнення був змушений виїхати в Київську область, щоб доглядати своїх родичів. У зв`язку з наведеним, 21.03.2022 надіслав Відповідачу 1 електронною поштою заяву про участь у навчальному процесі дистанційно. До вересня 2022 року позивач працював дистанційно і жодних проблем і зауважень з боку відповідачів щодо його троботи не виникало. 29.08.2022 була проведена педагогічна рада, на яку позивача не запросили. Вважає рішення педагогічної ради, яким вирішено здійснювати очну форму навчання незаконним, оскільки позивач не брав участі у педраді, не голосував за таке рішення. Більше того, його не повідомили належним чином про результати засідання педагогічної ради. У своїх зверненнях, ОСОБА_4 неоднаразово просив його повідомити про наявність бомбосховища. Натомість, з боку Відповідача 1 на позивача здійснювася систематичний тиск, з метою написання ним заяв на відпустки без збереження заробітної плати. У зв`язку з тиском директора школи, позивач був змушений 08.09.2022 написати заяву на відпустку з 01.09.2022 терміном на 30 календарних днів. Однак, відпустка роботодавцем йому була надана з 08.09.2022 на 30 календарних днів та продовжена до 31 жовтня цього року. Після цього, позивач неоднаразово просив Відповідача 1 допустити його до навчального процесу дистанційно. Однак, Відповідач цього не зробив та звільнив його за прогул заднім числом. Вважає, що наказ про звільнення ОСОБА_4 виданий з порушенням процедури звільнення. Зокрема, ОСОБА_4 не запросили на засідання профспілкового органу. Крім того, позивач неоднаразово просив надати йому можливість працювати дистанційно. Вважає, що роботодавцем порушено місячний строк накладення адміністративного стягнення. Зокрема, позивач був відсутній на роботі з 26.08.2022 по 05.09.2022, натомість Відповідачем звільнено ОСОБА_4 лише з 01.11.2022.

Позивач ОСОБА_4 заззначив, що його звільнили незаконно, з порушенням процедури звільнення. Його не повідомили належним чином про акти відсутності його на роботі. Такі складені з порушенням чинного законодавства. Зокрема акти складалися в 10:00 годині про те, що він не був на роботі з 09:00 години по 14:00 годину, тобто швидше ніж був закінчений робочий день. У зв`язку з наведеним вважає наказ про звільнення не законним та таким що суперечить чинному законодавсту. На підставі просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача, Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, адвокат Ємчук Л.В. в судовому засіданні позов не визнала. Вважає такий безпідставним. Зазначила, що позивачем у 21 березня 2022 року була подана заява з проханням працювати дистанційно. Однак, надавати такий дозвіл позивачу не було необхідності, оскільки наказом Відповідача 1 №49 від18.03.2022 організовано освітній процес шляхом дистанційного навчання з 21.03.2022. Далі позивач починаючи з 01.07.2022 перебував у щорічній відпустці терміном 56 календарних днів. В подальшому, рішенням педагогічної ради від 29.08.2022 прийнято рішення про очну форму навчання. В день засідання педради позивач не перебував ні у відпустці, ні на лікарняному. Зазначає, що всі педагогічні працівники є членами педагогічної ради і вони зобов`язані брати в ній участь. Натомість, позивач не здійснював жодних дій, щоб його допустили до педагогічної ради. Вказане рішення педагогічної ради є чинним, ніким не скасоване. За заявами позивача з 09.09.2022 по 31.10.2022, останньому надавались відпустки без збереження заробітної плати. При цьому, відпустка була надана позивачу саме з 09.09.2022, оскільки відпустки заднім числом не надаються. Починаючи з 01.11.2022 позивач на робоче місце не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив. Жодних заяв про надання відпусток з 01.11.2022 від позивача не надходило. У зв`язку з цим, 01.11.2022 було видано наказ, яким розпочато службове розслідування з метою встановлення поважності відсутності працівника на роботі. 05.11.2022 було скеровано профспілковому комітету подання про надання згоди на звільнення. Однак, станом на день розгляду справи профспілка про прийняте рішення не повідомила, що в свою чергу трактується як надання згоди на розірвання трудового договору. Наказом Відповідача 1 від 17.11.2022 ОСОБА_4 було звільнено з роботи з 01.11.2022 за систематичні прогули. Посилання позивача, що він знаходився в окупації в Київській області є безпідставним, оскільки 03.04.2022 всі населені пункти Київської області були звільнені з тимчасової окупації. Зазначений наказ як і акти про відсутність на роботі надсилались позивачу на його домашню адресу рекомендованими листами з повідомленням та на його електронну адресу. Щодо видачі трудової книжки роботодавцем вчинені всі дії передбачені чинним законодавством. Посилання позивача, що відповідачем пропущено строк накладення дисциплінарного стягнення є безпідставним, оскільки його звільнено з роботи за прогули: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022 та 15.11.2022, тобто в межах строку накладення дисциплінарного стягнення. За відсутність позивача на роботі в кінці серпня та на початку вересня, дисциплінарне стягнення роботодавцем не накладалося. Такі заходи є правом роботодавця, а не його обов`язком. Більше того, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні, з метою захисту прав працівника, адмінстрація Відповідача 1 вважала за необхідне не накладади дисциплінарні заходи на ОСОБА_4 . Щодо невиплати позивачу всіх належних йому сум, зазначила, що відповідачами на момент звільнення позивача виплачено останньому всі кошти, заборгованість із заробітної плати відсутня, щорічна основна відпустка терміном 56 календарних днів надана. Згідно табелю обліку використання робочого часу за вересень 2022 року, останній з 01.09.2022 по 08.09.2002 був відсутній на робочому місці з невідоми на те причин. Відтак ці дні не оплачуються. Тому, станом на день звільнення - 01.11.2022 не існувало заборгованості із заробітної плати. Крім того, позивач зловживає своїм правом на отримання трудової книжки. Щодо стягнення моральної шкоди, зазначила, що позивачем та його представниками не доведено належним чином, що відповідачами таку заподіяно. Також вважає, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. З підстав наведеного, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Директор Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала з підстав наведених у відзиві. Зазначила, що працівників закладу освіти було повідомлено про дату засідання педагогічної ради, шляхом написання оголошення, яке було розміщено у методичному кабінеті. Що стосується розміщення оголошення на сайті закладу, такої можливості дерекція закладу не мала, оскільки такий наповнював саме ОСОБА_4 . Крім того, 26.08.2022 всі педагогічні працівники, після закінчення відпустки були зобов`язані з`явитися до навчального закладу. Після цього, кожний заклад освіти самостійно визначає дату засідання педагогічної ради, яка є вільною. Такою датою, було саме 29.08.2022. Педагогічний працівник зобов`язаний брати участь у засіданні педагогічної ради. Натомість, ОСОБА_4 на засідання педагогічної ради не з`явився. Про причини своєї відсутності не повідомив. Позивача було завчасно повідомлено про рішення педагогічної ради здійснювати освітній процес за очною формою навчання. Вважає, що позивача звільнено з роботи за прогули згідно з чинним законодавством. Дирекцією закладу позивача неоднаразово було повідомлено про необхідність з`явитися на робоче місце. Однак, позивач цього не зробив та не повідомив про причини його відсутності. У зв`язку з цим, його було звільнено за прогули. Наказ про звільнення та інші документи, які стали підставою його звільнення надсилались поштою на адресу зареєстрованого його місця проживання, а також електронну пошту позивача. Крім того, позивачу було надіслано поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки або надання письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на вказану адресу. Однак, позивач вказане повідомлення проігнорував та не з`явився за трудовою книжкою, як і не надав письмової згоди про надсилання її поштою. У зв`язку з наведеним вважає, що дирекцією закладу було було дотримано процедуру звільнення. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, в судове засідання не з`явився. В.о. начальника відділу, Т. Карпа, 27.01.2023 надіслала електронною поштою клопотання, в якому просила розглянути справу за відсутності представника відділу. Проти задоволення позову заперечує з підстав наведених у відзиві. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, взявши до уваги відзиви на позовну заяву, відпаовідь на відзив суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України, передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

У відповідності до ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем Лужанським закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Зокрема, наказом №27-к від 31.08.2018, ОСОБА_4 був прийнятий на посаду вчителя інформатики Лужанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 03.09.2018.

Наказом №101-к від 17.11.2022 позивача, ОСОБА_4 звільнено із займаної посади учителя інформатики Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у зв`язку з багаточисленними прогулами, а саме: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 року, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, днем 01.11.2022.

Як вбачається із оскаржуваного наказу підставою для видачі такого стали:

- Акти про відсутність ОСОБА_4 на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022;

- Доповідні записки ЗДНВР ОСОБА_5 про відсутність ОСОБА_4 на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022;

- Акти внутрішнього службового розслідування;

- Довідка відділу освіти культури молоді та спорту Велиукобичківської селищної ради №01-02 /809 від 08.11.2022 про відсутність повідомлення про наявність у ОСОБА_4 листка непрацездатності з 01.11.2022.

Звертаючись в суд з вказаним позовом, позивач, як на підставу недійсності та скасування наказу №101-к від 17.11.2022, яким його звільнено з посади учителя інформатики Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, посилається на те, що роботодавець незаконно звільнив його з роботи, а саме не надав можливість працювати дистанційно, не з`ясував поважність причин нез`явлення на робоче місце. Оскаржуваний наказ видано з порушенням процедури звільнення, не отримано згоду профспілкового комітету на розірвання трудового договору. Крім того, його звільнено заднім числом, що є порушенням трудового законодавства.

За змістом ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Із пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року з відповідними змінами "Про практику розгляду судами трудових спорів" вбачається, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом всього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

21.03.2022, позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою, в якій просив змінити йому умови праці, а саме дозволити тимчасово на період введення воєнного стану та виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України працювати дистанційно з можливістю віддаленого доступу до робочого місця, починаючи з 21.03.2022 року із дотриманням встановленого у закладі освіти режиму роботи без зміни інших умов праці.

Відповідно до наказу №44 відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 11.03.2022 у закладах загальної середньої освіти Великобичківської селищної ради продовжено канікули з 14.03.2022 до 20.03.2022 включно.

Наказом Відповідача 2 №49 від 18.03.2022, організовано освітній процес шляхом дистанційного навчання із 21.03.2022.

Наказом Відповідача 1 від 18.03.2022 року №12-од поновлено роботу Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у дистанційній формі з 21.03.2022.

З 01.07.2022 по 25.08.2022, позивач ОСОБА_4 перебував у щорічній відпустці (загальною тривалістю 56 календарних днів) з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.

Рішенням педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022, за результатами опитування батьків учнів закладу освіти, відповідно до рекомендацій відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, відповідно до Акту готовності Лужанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів до 2022-2023 навчального року, наявності у закладі освіти укриття, прийнято рішення про очну форму роботи у 2022-2023 навчальному році.

Посилання позивача, що вказане рішення є незаконним, оскільки він не брав участі у педагогічній раді є безпідставним виходячи з наступного.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічна рада є основним постійно діючим колегіальним органом управління закладу загальної середньої освіти. Усі педагогічні працівники зобов`язані брати участь у засіданнях педагогічної ради.

Рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень, вводяться в дію наказами керівника закладу освіти та є обов`язковими до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти (ч.5 ст. 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Наказом Відповідача 1 від 30.08.2022 №49-од затверджено та введено в дію рішення педагогічної ради від 29.08.2022.

Відповідно до п.1.1. Положення про педагогічну раду Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, затвердженого наказом директора №27 від 30.08.2021 року, педагогічна рада є колегіальним органом управління закладу освіти, створеним для вирішення основних питань діяльності закладу освіти.

До складу педагогічної ради входить весь педагогічний колектив (п.3.2. Положення). Участь у роботі педагогічної ради її членів є обов`язковою (п.8.2. Положення).

Разом із тим, ОСОБА_4 на засідання педагогічної ради 29.08.2022 не з`явився, причини відсутності не повідомляв, про участь у педагогічній раді в режимі онлайн заяв не подавав. Доказів протилежного позовна заява та відповідь на відзив не містять, що спростовує доводи позивача про недопущення його на засідання педагогічної ради.

Враховуючи, що станом на дату проведення засідання педагогічної ради позивач не перебував у відпустці або на лікарняному, його неявка на засідання педагогічної ради 29.08.2022 є порушенням Положення про педагогічну раду.

Судом встановлено, що рішення педагогічної ради Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи, надсилалося позивачу за адресою його місця реєстрації та проживання, що стверджується поштовою квитанцією від 01.11.2022 про відправлення на адресу та ім`я позивача рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та листом від 07.09.2022 та на електронну пошту позивача, що стверджується позивачем у позовній заяві.

Рішення педагогічної ради від 29.08.2022 про перехід на очну форму роботи, позивачем не оскаржується.

У зв`язку з наведеним, суд констатує, що рішення педагогічної ради від 29.08.2022 є чинним та не скасованим у судовому порядку, а відтак, є обов`язковим до виконання всіма учасниками освітнього процесу у закладі освіти, в тому числі, позивачем.

Суд вважає безпідставними посилання позивача про відсутність укриття (бомбосховища) у Лужанському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, як на підставу нез`явлення на робоче місце, оскільки наявний Акт готовності Лужанської ЗЗСО І-ІІІ ступенів до 2022-2023 навчального року, який підписаний відповідними службами.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 08.09.2022 написав заяву, в якій просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.09.2022 до 30.09.2022 терміном 30 днів.

Оскільки законодавство не передбачає надання відпустки заднім числом, наказом Відповідача 1 від 09.09.2022 №81-к позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати з 09.09.2022 тривалістю 30 календарних днів.

У зв`язку із неможливістю працювати дистанційно, заявою від 30.09.2022, позивач просив Відповідача 1 на підставі ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надати йому відпустку без збереження заробітної плати з 01.10.2022 року до 31.10.2022 терміном 31 день, у зв`язку із дією воєнного стану в Україні та через ризики для життя, що пов`язані з активними військовими діями та їхніми наслідками.

Наказом від 01.10.2022 №83-к продовжено термін дії наказу №81 від 09.09.2022 до 31.10.2022 на 31 календарний день.

На підставі вказаних наказів позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 09.09.2022 до 31.10.2022 року включно.

Згідно Розділу II наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» найпізніша дата завершення тимчасової окупації населених пунктів Київської області - 03.04.2022.

Відтак, посилання позивача, що він не мав змоги безпосередньо бути присутнім на робочому місці у зв`язку з перебуванням на території Київської області, яка перебувала під окупацією є також безпідставним.

Судом встановлено, що посилання позивача на поважність причин відсутності на роботі в період з 01.11.2022 по 15.11.2022 не підтверджені належними доказами та спростовуються доказами наданими представниками відповідача.

Зокрема, табелем обліку робочого часу педагогічних працівників Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, доповідними записками заступника директора з навчально-виховного процесу ОСОБА_5. від 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 та актами комісії Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, стверджується, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин з 01.11.2022 по 15.11.2022.

Також судом встановлено, що у зв`язку з відсутністю 01.11.2022 ОСОБА_4 на роботі, наказом від 01.11.2022 року №61-од розпочато службове розслідування з метою встановлення поважної причини відсутності працівника на роботі.

У зв`язку із виявленням комісією Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів факту відсутності позивача на робочому місці 01.11.2022 та 04.11.2022, Відповідачем 1 видано наказ від 05.11.2022 за №63-од «Про встановлення причини відсутності на робочому місці учителя інформатики ОСОБА_4 ». Відповідно до зазначеного наказу позивачу було запропоновано повідомити адміністрацію Лужансського ЗЗСО І-ІІІ ступенів на шкільну електронну пошту чи листом Укрпошти на адресу закладу про причини відсутності на роботі та надати підтверджуючі документи про причини відсутності.

Вказані акти про відсутність на роботі 01.11.2022 та 04.11.2022, наказ від 05.11.2022 за №63-од, були надіслані позивачу рекомендованим поштовим відправленням від 05.11.2022.

07.11.2022 складено Акт про результати службового розслідування вжитих заходів щодо з`ясування причини відсутності позивача на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022.

09.11.2022 року комісією складено Акт про результати вжитих заходів, для з`ясування причин відсутності позивача на роботі.

08.11.2022 року голова комісії ОСОБА_5, член комісії ОСОБА_8 перевірили електронну пошту Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, щоб встановити чи надіслав позивач пояснення причини своєї відсутності на роботі. Натомість виявили заяви позивача, у яких він черговий раз просить допустити його до проведення онлайн-уроків, посилаючись на свою заяву від 21.03.2022. Пояснення про причину відсутності на роботі 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022 та 08.11.2022, а ні підтверджуючих документів про причину відсутності на роботі не надав.

Рекомендованим поштовим відправленням від 12.11.2022 з описом вкладення на адресу позивача надіслано повідомлення №02-10/154 від 11.11.2022, яким вчергове повідомлено про те, що Лужанський ЗЗСО І-ІІІ ступенів працює в очному режимі, запрошено позивача з`явитися до закладу освіти, щоб здійснювати освітню діяльність із здобувачами освіти Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Звернуто увагу позивача на той факт, що ним не надано письмового пояснення щодо відсутності на робочому місці.

З Акту від 16.11.2022 вбачається, що комісією зафіксовані наступні висновки за результатами проведеного службового розслідування: учитель інформатики ОСОБА_4 був відсутній на роботі протягом усього робочого дня 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022 , 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 без поважних причин, що кваліфікується відповідно до чинного законодавства як прогул. Причину відсутності не вдалося встановити, учитель відмовлявся назвати причину своєї відсутності на роботі, не попереджав заступника директора з навчально-виховного процесу про свою відсутність на роботі, не надав у встановлені терміни (наказ №63-од від 05.11.2022 року) офіційні підтверджуючі документи про причини своєї відсутності на роботі.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджений факт відсутності позивача на роботі, в період з 01.11.2022 по 15.11.2022 без поважних причин.

Відповідно до ст.147 КЗпП України в за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Оскаржуваний наказ про звільнення позивача за прогули: 01.11.2022, 04.11.2022, 05.11.2022, 08.11.2022, 11.11.2022, 15.11.2022 було видано 17.11.2022, тобто в межах строку передбаченого ст.148 КЗпП України.

Ст.149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення повинно витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, при обранні виду стягнення повинно враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що дирекцією Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, неоднаразово надсилались рекомендовані листи на поштову та електронну адресу позивача, в яких Відповідач 1 пропонував ОСОБА_4 надати письмові пояснення причин його відсутності на робочому місці, однак позивач їх проігнорував.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро «економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

05.11.2022 Відповідач 1 звернувся із поданням до первинної профспілкової організації Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

Згідно ч.5 ст.43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Профспілковий орган, протягом визначеного строку рішення щодо подання не прийняв, про прийняте рішення роботодавця не повідомляв.

Станом на день розгляду справи у суда відсутні відомості від профспілкового органу про прийняте рішення.

За викладених обставин суд вважає, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на розірвання трудового договору.

Щодо дати звільнення судом встановлено наступне.

За загальним правилом днем звільнення вважається останній день роботи (п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників). Якщо працівник з`явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі не з`являється на роботу його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.

Мінсоцполітики в листі від 22.04.2019 №82/0/22-19/133 роз`яснило, що днем звільнення за прогул має бути останній день роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, за умови, що після його вчинення він більше не виходив на роботу. при цьому наказ про звільнення може бути виданий пізніше.

Аналогічну позицію зайняв Верховний Суд у постанові від 11.04.2019 по справі №127/6694/17.

Судом встановлено, що останнім днем відпустки позивача без збереження заробітної плати був 31.10.2022. Відтак, 01.11.2022 позивач повинен був вийти на роботу. Однак, починаючи з 01.11.2022 позивач жодного дня не виходив на роботу.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що дата звільнення 01.11.2022 є вірною та не підлягає зміні.

На підставі наведеного, суд вважає, що звільнення позивача здійснено на законних підставах.

Згідно з статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором або за відсутності підстав для звільнення.

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов`язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивач посилався, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання звільнення незаконним та поновлення його на роботі.

Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивача з роботи, не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Інші доводи позивача цих висновків не спростовують.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради №01-34/13 від 09.01.2023 року за підписом начальника відділу та головного бухгалтера вбачається, що станом на 01.11.2022, ОСОБА_4 виплачені всі кошти, заборгованість із заробітної плати відсутня, щорічна основна оплачувана відпустка надана у повному обсязі - 56 календарних днів.

Як вбачається з табеля обліку робочого часу позивача за вересень 2022 року, з 01.09.2022 до 08.09.2022 зазначено «НЗ» - неявки з нез`ясованих причин.

Табель обліку використання робочого часу - основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці.

У разі відсутності працівника на роботі протягом робочого дня з невідомих причин цей день не табелюється і, відповідно, не оплачується.

Як уже зазначалося вище, з 09.09.2022 до 31.10.2022 включно позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що станом на дату звільнення - 01.11.2022 не існувало заборгованості із заробітної плати, всі кошти позивачу були виплачені.

Також, суд вважає безпвдставними доводи позивача про затримку видачі йому трудової книжки з вини Відповідача 1.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10. цієї Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Судом встановлено, що 17.11.2022 позивачу надіслано прохання з`явитися до Лужанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів у будь-який зручний час за трудовою книжкою, що стверджується рекомендованим листом з підтвердженням.

Одержання зазначеного наказу про звільнення та повідомлення електронною поштою підтверджується позивачем у позові.

Станом на день розгляду справи позивач за отриманням трудової книжки не з`явився, письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену ним адресу не надавав.

Згідно чинного правового регулювання, право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов`язується не лише з обов`язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов`язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.

Вказане підтверджує, що затримка видачі трудової книжки відбулася не з вини роботодавця та свідчить про відсутність умисних (винних) дій (бездіяльності) роботодавця у затримці видачі трудової книжки.

Відтак, підстави для сплати вимушеного прогулу через несвоєчасну видачу трудової книжки відсутні.

Допущення позивачем дії (бездіяльність) щодо тривалого неотримання ним трудової книжки після звільнення, в т.ч. не повідомлення письмовою заявою роботодавця про адресу для пересилання трудової книжки поштою, свідчать про зловживання останнім своїм правом на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки та порушує баланс інтересів суб`єктів трудових правовідносин.

Позивач обізнаний про необхідність отримання трудової книжки, про що свідчить долучене ним до позову повідомлення Відповідача 1 від 17.11.2022 з проханням у будь-який зручний час явитися за трудовою книжкою.

Отже, не реалізація із власної волі працівником свого права на отримання трудової книжки у день звільнення та після отримання повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки не може мати наслідком юридичну чи матеріальну відповідальність роботодавця у вигляді сплати працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки розбалансує систему прав та обов`язків у трудових відносинах.

Відповідний правивий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 600/121/19.

Відтак, вимога позивача про зобов`язання Відповідача 1 змінити дату звільнення через затримку видачі трудової книжки також є безпідставною.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволені позову, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений ОСОБА_4 у розмірі 2977,20 гривень та витрати на правову допомогу слід залишити за позивачем, а судовий збір за позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Адвокатського об`єднання "Міллер" Копитіної Яни Сергіївни в інтересах ОСОБА_4 до Лужанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної компенсації - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Судові витрати по сплаті судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі віднести за рахунок держави.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

- Лужанський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, місцезнаходження: 90616, с. Луг, буд.135, корпус А, Рахівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ:26326561.

- Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, місцезнаходження: 90615, смт Великий Бичків, вул. Грушевського, №16, Рахівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 44106333.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2023 року.

Головуюча: М.О. Марусяк