ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5727/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мета-Груп" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мета-Груп" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Мета Груп" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 9 вересня 2019 року № 10-05.2/44 у сумі 8500,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Мета Груп", посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім зазначених доводів скаржник звернув увагу, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що перевірка проведена з порушеннями, а спірна постанова є незаконною. Вказано, що позивача не було повідомлено про дату перевірки та розгляду справи, не запрошено на розгляд справи, а рішення про накладення штрафу прийнято без його участі, чим порушено вимоги Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Мета Груп" є: оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.61); оптова торгівля верстатами (код КВЕД 46.62); оптова торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.52); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД 46.69).

Відповідачем було отримано доручення Держпродспоживслужби від 6 серпня 2019 року № Д-15.1/12616-19 про здійснення за ланцюгом постачання позапланової перевірки характеристик продукції на підставі повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик від 30 липня 2019 року № Р-2499-2019, що отримано за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду.

У зв`язку з цим, відповідачем направлено лист щодо проведення перевірки характеристик продукції від 12 серпня 2019 року № 10-08.1-06/8275, в якому повідомлено, що на підставі інформації, що міститься в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду, в ході планової перевірки характеристик продукції, проведеної посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено розповсюдження продукції, а саме термопістолета AEG РТ 600ЕС, 2000Вт, Seг. №. 18974В2012, який не відповідає встановленим вимогам п.12, 13, 20, 21, 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1067 від 16 грудня 2015 р. та п. 17, 18, 25, 26, 45, 46 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1077 від 16 грудня 2015 р.

Зазначений лист-запрошення від 12 серпня 2019 р. № 10-08.1-06/8275 направлено позивачу рекомендованим листом за штрих-кодом № 0319107659796.

На підставі направлення на проведення перевірки від 27 серпня 2019 року № 2152, виданого згідно з наказом «Про здійснення заходів державного ринкового нагляду» від 27 серпня 2019 року №2152-Д спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області здійсненна планова невиїзна перевірка позивача в приміщенні відповідача.

За результатами перевірки складено Акт перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2019 р. № 10-05.2/47, в якому встановлено наступні порушення: відповідно до інформації, що міститься в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду в ході планової перевірки характеристик продукції, проведеної посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено розповсюдження продукції, а саме термопістолета AEG PT 600ЕС, 2000Вт, Ser. № 18974В2012, який не відповідає встановленим вимогам, зокрема:

- на електрообладнанні та на його пакуванні не зазначено власне найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу виробника та імпортера;

- електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов;

- на електрообладнанні, на його табличці з технічними даними та на його пакуванні відсутній знак відповідності.

У ході перевірки характеристик продукції, проведеної за ланцюгом її постачання (видаткова накладна від 21 травня 2015 р. № 1956) у позивача встановлено введення в обіг вищевказаної продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

Акт перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2019 р. №10-05.2/47 складений, підписаний та вручений керівнику позивача - генеральному директору Гуртовому О.М.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI за результатами проведеної перевірки характеристик продукції відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів до продукції, яка не відповідає встановленим вимогам від 28 серпня 2019 р. № 10-05.2/149.

27 серпня 2019 р. за результатами перевірки відносно позивача відповідачем складено протокол № 10- 05.2/34 П про виявленні порушення, а саме:

- введення в обіг продукції - термопістолета AEG PT 600ЕС, 2000Вт, Ser. №. 18974В2012, який за результатами планової перевірки характеристик продукції, проведеною Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області у ФОП ОСОБА_1 (акт перевірки характеристик продукції від 23 липня 2019 р. № 000034) не відповідає встановленим вимогам, зокрема:

- на електрообладнанні та на його пакуванні не зазначено власне найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу виробника та імпортера (п.п. 12, 20 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 та п.п. 17, 25 Технічного регламенту електромагнітної сумісності, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077);

- електрообладнання не супроводжується інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов. (п.п. 13, 21 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 та п.п. 18, 26 Технічного регламенту електромагнітної сумісності, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077);

- на електрообладнанні, на його табличці з технічними даними та на її пакуванні відсутній знак відповідності (п.п. 42, 43 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 та п.п. 45,46 Технічного регламенту електромагнітної сумісності, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1077), чим складає правопорушення, зазначеного у пункті 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

25 липня 2019 року відповідачем прийнято рішення № 79 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

9 вересня 2019 року відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 10-05.2/44 за порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» розповсюдження продукції, а саме термопістолета AEG PT 600ЕС,2000Вт, Ser. № 18974В2012, який не відповідає встановленим вимогам, на ТОВ «Торговий Дім «МЕТА-ГРУП» накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8500,00 грн.

Не погоджуючись із згаданою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно застосовано штрафну санкцію та прийнято постанову про накладення штрафу від 9 вересня 2019 року № 10-05.2/44 у сумі 8500,00 грн.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Згідно з вимогами статті 3 Закону № 2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до вимог абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI).

Відповідно до преамбули Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року № 124-VIII (далі - Закон № 124-VIII) цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Згідно з визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 124-VIII, технічний регламент - нормативно-правовий акт, в якому визначено характеристики продукції або пов`язані з ними процеси та методи виробництва, включаючи відповідні процедурні положення, додержання яких є обов`язковим. Він може також включати або виключно стосуватися вимог до термінології, позначень, пакування, маркування чи етикетування в тій мірі, в якій вони застосовуються до продукції, процесу або методу виробництва.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог (пункти 4, 6, 11 частини 1 статті 11 Закону № 2735-VI).

Частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно з вимогами частини 2 статті 23 Закону № 2735-VI при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Відповідно до вимог частини 3 та 6 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Частиною 7 статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єкт: господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Згідно з вимогами частини 2 статті 25 Закону № 2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її виробників: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам; б) наявність супровідної документації, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо її складення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також відповідність такої декларації встановленим вимогам; г) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції; б) у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам: перевірка повного складу технічної документації на відповідну продукцію, передбаченого технічним регламентом; перевірка документів щодо системи якості чи системи управління якістю, якщо їх надання передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції.

Під час проведення перевірки характеристик продукції на підставах, визначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, здійснюється відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 Закону № 2735-VI, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами (ч. 1 ст. 29 Закону № 2735-VI).

Технічним регламентом на певний вид продукції може бути встановлено особливості застосування обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цією статтею (ч. 6 ст. 29 Закону № 2735-VI).

Згідно з вимогами частини 1 статті 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Відповідно до статті 33 Закону № 2735-VI обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Щодо доводів позивача про неповідомлення про дату перевірки та розгляду справи, то суд першої інстанції вірно вказав, що дана перевірка була невиїзною, що відповідало приписам ч. 6 ст. 23 Закону № 2735-VI.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 23 Закону № 2735-VI під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 23 Закону № 2735-VI під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

1) декларація про відповідність;

2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);

3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;

4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;

5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;

6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;

8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" ;

9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" .

Листом відповідача від 12 серпня 2019 року № 10-08.1-06/8275 було заздалегідь повідомлено позивача про місце, дату та час проведення невиїзної перевірки характеристик продукції, обставини, що спричинили проведення цієї перевірки, а також передано перелік документів, які підлягають наданню для проведення перевірки.

28 серпня 2019 року на виконання доручення Держпродспоживслужби від 6 серпня 2019 року № Д-15.1/12616-19 в приміщені відповідача за участю генерального директора позивача - Гуртового О.М. була проведена невиїзна перевірка характеристик продукції. В ході перевірки генеральним директором позивача - Гуртовим О.М. не надано жодного документа, які запитувались листом відповідача від 12 серпня 2019 р. № 10-08.1-06/8275. При цьому листом від 28 серпня 2019 р. № 416/19 позивачем надано заперечення до акту перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2019 р. № 10-05.2/47.

Листом позивача від 5 вересня 2019 р. № 447 до відповідача надійшла довідка, якою позивач спростовує отримання продукції, що є об`єктом перевірки від ФОП ОСОБА_1 згідно з видатковою накладною (повернення) № КВ-0001030 від 29 липня 2019 р.

У подальшому відповідачем за результатом розглядом матеріалів на підставі ч.5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 9 вересня 2019 р. прийнято постанову рішення № 10-05.2/44 про накладення на позивача штрафу у розмірі 500 нмдг.

Відповідно до пункту 1 Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1177 (далі - Порядок № 1177) цей Порядок визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів з суб`єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 2 Порядку №1177 визначено, що на суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно з пунктом 4 Порядку №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб`єкта господарювання та інших матеріалів, пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономіки.

Постанова про накладення штрафу від 9 вересня 2019 р. № 10-05.2/44 прийнята за порушення позивачем законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, зокрема порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Об`єктом перевірки була вказана продукція (акт перевірки характеристик продукції), а не суб`єкт господарювання, про що визначено у пункті 4 згаданого Порядку № 1177.

Порядок притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначений частиною 5 статті 44 цього Закону.

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження позивача щодо обов`язкової участі позивача в розгляді справи про порушення ним законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, адже така участь не передбачена законодавством.

Щодо застосування Технічних регламентів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067та № 1077, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 9 Закону № 124-VIII цілями прийняття технічних регламентів є захист життя та здоров`я людей, тварин і рослин, охорона довкілля та природних ресурсів, забезпечення енергоефективності, захист майна, забезпечення національної безпеки та запобігання підприємницькій практиці, що вводить споживача (користувача) в оману.

Статтею 12 Закону № 124-VIII встановлені особливості перехідних періодів застосування технічних регламентів. Так, частиною 1 цієї статті передбачено, шо нормативно-правовим актом, яким затверджено технічний регламент, може бути встановлено, що надання на ринку або введення в експлуатацію продукції, яка відповідає вимогам технічного регламенту, що був чинним раніше, та була введена в обіг до дня набрання чинності новим технічним регламентом чи не пізніше іншого терміну (строку), встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено новий технічний регламент, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такої продукції вимогам нового технічного регламенту.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 установлено, що надання на ринку низьковольтного електричного обладнання, яке відповідає обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. №1149 та було введено в обіг до набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 установлено, що надання на ринку та/або введення в експлуатацію обладнання, яке відповідає вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р.№ 785 та було введено р. в обіг до дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено або обмежено з причин невідповідності такого обладнання вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою.

Метою здійснення ринкового обмежувальних нагляду (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Таким чином, з урахуванням вимог нормативно-правих актів відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28 серпня 2019 р. № 10-05.2/149 щодо продукції, яка не відповідає вимогам технічних регламентів, в тому числі тих, що мали чинність під час введення цієї продукції в обіг.

Щодо твердження позивача про необхідність дослідження зразка продукції, то як вірно встановив суд першої інстанції, під час невиїзної перевірки характеристик продукції у позивача посадовими особами відділу ринкового нагляду не проводилось обстеження зразка термопістолета TM AEG РТ600 ТС 200Вт, Ser. № 18974В2012.

Відбір та дослідження зразків врегульовано наведеними вище нормами закону. Так, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 15 Закону № 2735-VI посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування).

Порядок проведення перевірок характеристик продукції визначений статтею 23 Закону № 2735-VI, де частиною 1 цієї статті зазначено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Колегія суддів також погоджується з доводами відповідача про те, що необхідності обстеження зразка продукції під час перевірки характеристик продукції у позивача (імпортера) не було, позаяк ці ж дії вже були виконані посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області під час планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 (розповсюджувача), про що складено відповідний акт перевірки від 23 січня 2019 року № 000034 без заперечень розповсюджувача. Відповідна інформація про це внесена до національної інформаційної системи державного ринкового нагляду і була достовірною та доступною відповідачу.

Відповідно до вимог п. 19 цього Технічного регламенту Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи.

Тобто, якщо припустити, що конструкція термопістолета робить неможливим або невиправданим нанесення національного знаку відповідності безпосередньо на апаратуру або табличку з технічними даними, що спростовується наявністю вільного місця на табличці та наявністю інших знаків, схожих за своїм розміром але таких, що вводять в оману споживачів (користувачів) за своїм значенням, національний знак відповідності повинен бути нанесений на пакуванні та на супровідні документи.

За інформацією, зазначеній у розділі I акта перевірки характеристик продукції від 23 січня 2019 р. №000034, знак відповідності технічним регламентам відсутній на електрообладнанні та на його пакуванні, що підтверджено фотознімками, що містяться в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду, створеній для обміну інформацією між органами ринкового нагляду про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п. 24 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 р. № 785, кожна одиниця апаратури повинна супроводжуватися інформацією про найменування та адресу виробника і, якщо він не є резидентом України, найменування та адресу уповноваженого представника, а у разі, коли уповноважений представник відсутній, - найменування та адресу імпортера.

За інформацією, зазначеній у розділі I акта перевірки характеристик продукції від 23 січня 2019 р. №000034 проведеної посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у ФОП ОСОБА_1 на апаратурі та її пакуванні відсутня інформація про найменування та адресу виробника і імпортера цієї продукції.

Під час перевірки характеристик продукції, проведеної посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області у ФОП ОСОБА_1 термопістолета TM AEG РТ600 ТС 200Вт, Ser. № 18974В201 не супроводжувався інструкціями з експлуатації, в якій повинна бути нанесена Інформація, необхідна для застосування апаратури за призначенням, а також обмеження щодо його застосування, про що вказано в акті перевірки характеристик продукції від 23 січня 2019 р. № 000034.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 12 серпня 2019 р. № 10-08.1-06/8275 позивача було повідомлено про перелік документів (їх копій), що підлягатимуть перевірці, серед яких супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією).

Водночас, незважаючи на вищезазначене, під час перевірки характеристик продукції у позивача, яка проводилась за участю Генерального директора Гуртового О.М., та в подальшому (до прийняття рішення про накладення штрафу), керівником суб`єкта господарювання не надавалися запитувані документи, в тому числі супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією).

Під час перевірки характеристик продукції керівником суб`єкта господарювання не надано жодного документа, які надавали можливість визначати позивача як виробника, імпортера або розповсюджувача цієї продукції, тому у розділі І акта перевірки характеристик продукції від 28 серпня 2019 р. № 10-05.2/47 здійснено опис невідповідності продукції встановленим вимогам та посилання на відповідні вимоги нормативно-правових актів.

Стосовно порушень вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. № 1149 (далі - Регламент № 1149), то відповідно до пункту 4 Регламенту № 1149 надання на ринку електрообладнання, яке за своїми характеристиками відповідає вимогам пунктів 3, 6 i 7 цього Технічного регламенту, не може бути заборонене або обмежене з причин безпечності.

Пунктом 7 Регламенту № 1149 передбачається, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Згідно з вимогами пункту 10 Регламенту № 1149 Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов`язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Пункт 2 Додатку 4 Регламенту № 1149 визначено, що комерційне (фірмове) найменування або торговельна марка (знак для товарів і послуг) повинні бути чітко зазначені на електрообладнанні, а в разі неможливості такого нанесення - зазначені на пакуванні.

Додатком 4 до цього технічного регламенту встановлено, що зображення національного знака відповідності низьковольтного електричного обладнання має відповідати опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

Пунктом 5 Правил застосування національного знака відповідності (постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599) визначено, що знак відповідності наноситься на виріб або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію у разі неможливості або невиправданості його нанесення безпосередньо на виріб, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

З огляду на фотознімки електрообладнання, зокрема таблички з технічними даними термопістолета ТМ AEG РТ600 ТС 200Вт, Ser. № 18974В2012, зроблені під час планової перевірки характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 , суд не вбачає будь-яких технічних завад, в тому числі через брак вільного місця для зображення національного знака відповідності на цій табличці.

При цьому, на таблиці з технічними даними виробником нанесено національний знак відповідності згідно ДСТУ 2296-93. Цей стандарт установлює форму, розміри та технічні вимоги до національного знаку відповідності, а також правил його застосування при сертифікації продукції. Для продукції, яка відповідає вимогам нормативних документів та вимогам, що передбачені чинними законодавчими актами України, за якими встановлено обов`язкову сертифікацію.

Колегія суддів враховує, що ч. 6 ст. 8 Закону № 2735-VI передбачено, що суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такни строк технічним регламентом не встановлено протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію.

Натомість, позивачем на пропозицію відповідача не надано жодного належного доказу, який би свідчив. що усі інші одиниці аналогічного товару, які не перевірялися, але були виготовлені до або у 2015 році містили окрему брошуру - Посібник користувача.

В даному випадку саме на позивача покладено обов`язок доведення того факту, що він не вводив цей товар в обіг у разі заперечення такого факту.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, який дослідивши спірну постанову та матеріали справи, дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято постанову від 9 вересня 2019 року № 10-05.2/44 про накладення штрафу у сумі 8500,00 грн.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта стосовно допущення процедурних порушень при проведенні перевірки, позаяк порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що скаржником не було доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

В апеляційній скарзі не наведено дійсно обґрунтованих доводів щодо невідповідності оскаржуваного рішення відповідача в межах спірних правовідносин, а отже, колегія суддів відхиляє посилання апелянта, як необґрунтовані та безпідставні.

Водночас, апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга також не містить.

Надаючи оцінку кожному окремому доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мета-Груп" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мета-Груп" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко