ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.01.2023Справа № 910/9363/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сиру" (м. Київ)
про стягнення 222.233,55 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Без виклику представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб Сиру" про стягнення 222.233,55 грн, з яких: 97.501,73 грн пені, 85.781,92 грн інфляційних втрат, 17.648,09 грн 3 % річних та 21.301,81 грн штрафу за перевищення підтвердженого обсягу газу, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу для непобутових споживачів №04-01-21022 від 04.01.22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.22. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.
Оскільки позивачем усунуто недоліки позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.22. відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
04.11.22. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову з підстав їх необґрунтованості.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
04.01.22. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено Договір №04-01-21022 постачання природного газ для непобутових споживачів від (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язувався поставити природний газ, а відповідач - оплатити його на умовах цього Договору та Додаткових угод до нього.
28.02.22. сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, в пункті 2 якої узгодили плановий обсяг поставленого газу в період постачання на рівні 194,294 тис.м.куб., який розподіляється на: 164,294 тис.м.куб. - природний газ для потреб соціально значущих підприємств; 30,000 тис.м.куб. - природний газ для потреб непобутових споживачів.
Пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони узгодили ціну природного газу, а саме: природний газ для потреб соціально значущих підприємств - 15,66626 грн без ПДВ з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності; природний газ для потреб непобутових споживачів - 33,30358 грн без ПДВ з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності; природний газ для потреб непобутових споживачів за перевищений запланований обсяг - 33,46991 грн без ПДВ з урахуванням компенсації вартості доступу до потужності.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.
За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Позивач зазначає, що ним було належним чином та в повному обсязі виконано зобов`язання за Договором з постачання природного газу відповідачу, а саме, за період поставки (березень 2022 року) було поставлено 236,901750 тис.м.куб. на загальну суму 6 977 108,93 грн, що підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі природного газу №УГР00001521 від 31.03.22. згідно з вказаним актом було поставлено природний газ для потреб соціально значущих підприємств - 118,504000 тис.м.куб. по ціні 15.666,26 грн без ПДВ за 1000 м.куб., на загальну суму 2.227.817,37 грн з ПДВ; природний газ для потреб непобутових споживачів - 30,000 тис.м.куб по ціні 33.303,58 грн без ПДВ за 1000 м.куб. на загальну суму 1.198.928,88 грн з ПДВ; природний газ для потреб непобутових споживачів за перевищений запланований обсяг - 88,39775 тис.м.куб по ціні 33.469,91 грн без ПДВ 1000 м.куб. на загальну суму 3.550.397,68 грн з ПДВ.
Пунктом 3 Додаткової угоди №1 сторони узгодили можливість перерахунку вартості природного газу для потреб соціально значущих підприємств, зважаючи на середньозважену ціну такого газу відповідно до коригуючих актів газовидобувних компаній, тож на цих підставах сторонами було складено та підписано Акт-Коригування №УГР00002526 прийому-передачі природного газу до Акту №УГР до Акту №УГР00001522 від 05.07.22.
Актом-Коригування №УГР00002526 від 05.07.22. було збільшено вартість природного газу для потреб соціально значущих підприємств, збільшено споживання природного газу для потреб соціально значущих підприємств, а також зменшено спожитий відповідачем обсяг природного газу для потреб непобутових споживачів з перевищенням запланованого обсягу.
Таким чином, позивач вказує, що 05.07.22. сторони остаточно узгодили обсяги та вартість переданого природного газу. За результатами остаточного узгодження та підписання Акту-Коригування №УГР00002525 від 05.07.22. загальна сума поставки зменшилась на 520.417,37 грн, до 6.456.691,56 грн з ПДВ, а саме: природний газ для потреб соціально значущих підприємств - 153,864000 тис.м.куб. по ціні 15.666,26 грн без ПДВ за 1000,00 куб.м. на загальну суму 3.127.581,22 грн з ПДВ; природний газ для потреб непобутових споживачів - 30,000 тис.м.куб по ціні 33.303,58 грн без ПДВ за 1000,00 куб.м. на загальну суму 1.198.928,88 грн з ПДВ; природний газ для потреб непобутових споживачів за перевищений запланований обсяг - 53,037750 тис.м.куб по ціні 33.469,91 грн без ПДВ за 1000,00 куб.м. на загальну суму 2.130.181,46 грн з ПДВ.
Пунктом 4 Додаткової угоди № 1 сторони погодили порядок та строки оплати за переданий природний газ, а саме:
- оплата 30% вартості запланованого обсягу - до 10 числа поточного місяця поставки газу;
- оплата 30% вартості запланованого обсягу - до 20 числа поточного місяця поставки газу;
- оплата 30% вартості запланованого обсягу - до 30 числа поточного місяця поставки газу;
Остаточний розрахунок за спожитий газ - до 10 числа місяця, наступного за місяцем споживання.
Позивач зазначає, що відповідач мав оплатити отриманий природний газ у наступні строки:
- до 10.03.22. - 1.286.272,77 грн з ПДВ (30% вартості запланованого обсягу);
- до 20.03.22. - 1.286.272,77 грн з ПДВ (30% вартості запланованого обсягу);
- до 30.03.22. - 1.286.272,77 грн з ПДВ (30% вартості запланованого обсягу);
- до 10.04.22. - остаточний розрахунок.
З 05.07.22. загальна сума була зменшена до 6.456.691,56 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено наступні оплати за платіжними дорученнями:
- №9 від 25.03.22. на суму 182.494,40 грн;
- №23 від 29.03.22. на суму 300.000,00 грн;
- №33 від 29.03.22. на суму 550.000,00 грн;
- №22 від 31.03.22. на суму 500.000,00 грн;
- №25 від 31.03.22. на суму 400.000,00 грн;
- №14 від 01.04.22. на суму 300.000,00 грн;
- №20 від 04.04.22. на суму 150.000,00 грн;
- №30 від 05.04.22. на суму 200.000,00 грн;
- №43 від 06.04.22. на суму 250.000,00 грн;
- №8 від 25.03.22. на суму 317.505,60 грн (зараховано позивачем 07.04.22.);
- №6 від 24.04.22. на суму 200.000,00 грн;
- №96 від 15.04.22. на суму 300.000,00 грн;
- №38 від 22.04.22. на суму 150.000,00 грн;
- №22 від 11.05.22. на суму 165.000,00 грн;
- №35 від 16.05.22. на суму 150.000,00 грн;
- №60 від 18.05.22. на суму 100.000,00 грн;
- №11006 від 01.06.22. на суму 200.000,00 грн;
- №211 від 03.06.22. на суму 150.000,00 грн;
- №383 від 09.06.22. на суму 250.000,00 грн;
- №543 від 20.06.22. на суму 150.000,00 грн;
- №984 від 30.04.22. на суму 150.000,00 грн;
- №1212 від 06.07.22. на суму 250.000,00 грн;
- №1625 від 21.07.22. на суму 200.000,00 грн;
- №273 від 22.07.22. на суму 200.000,00 грн;
- №1729 від 25.07.22. на суму 250.000,00 грн;
- №1988 від 01.08.22. на суму 400.000,00 грн;
- №2031 від 02.08.22. на суму 450.000,00 грн;
Як стверджує позивач, з урахуванням цих оплат станом на 10.06.22. (останній день оплати за спожитий газ) у відповідача існувала заборгованість в розмірі 3.177.108,93 грн.
Відповідно до Акту-Коригування №УГР00002525 від 05.07.22. заборгованість відповідача була зменшена на 520.417,37 грн, тож станом на 06.07.22. розмір заборгованості складав 1.341.691,56 грн.
У повному обсязі заборгованість була сплачена відповідачем 02.08.22.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого за Договором природного газу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 97.501,73 грн пені; 85.781,92 грн інфляційних втрат та 17.648,09 грн 3 % річних.
Пунктом 6.2.1. Договору передбачено, що в разі порушення споживачем строків оплати більше як на 15 календарних днів, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, який мав місце після спливу передбачених цим пунктом 15 днів.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач повністю заперечує позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, посилаючись на те, що позивач безпідставно не врахував здійснені відповідачем оплати за Договором, а саме:
- 04.03.22. - 100.000,00 грн;
- 14.03.22. - 250.000,00 грн;
- 16.03.22. - 350.000,00 грн;
- 17.03.22. - 200.000,00 грн;
- 21.03.22. - 250.000,00 грн;
- 23.03.22. - 300.000,00 грн;
- 25..03.22. - 100.000,00 грн;
- 04.03.22. - 100.000,00 грн;
- 04.03.22. - 100.000,00 грн;
- 04.03.22. - 100.000,00 грн;
- 04.03.22. - 100.000,00 грн.
Також відповідач зазначає про безпідставне зарахування позивачем оплати за платіжним дорученням №8 від 25.03.22. на суму 317.505,60 грн з 07.04.22.
Як вбачається з доданих до відзиву на позовну заяву копій виставлених позивачем рахунків на оплату та платіжних доручень, у них в призначенні платежу зазначено інший договір - №25/10/21 від 25.10.21., у зв`язку з чим такі платежі позивачем не зараховані в оплату за Договором.
У той же час відповідач звертає увагу на те, що помилка в реквізитах договору була допущена самим позивачем у виставлених рахунках, і між сторонами інших договорів не укладалось.
Суд погоджується з такими доводами відповідача та зазначає про безпідставне незарахування даних платежів у рахунок оплат за Договором, у результаті чого позивачем необґрунтовано завищено розмір заборгованості споживача, не визначено належним чином періодів прострочення та сум прострочених платежів при розрахунку сум пені та нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Також обґрунтованими є доводи відповідача про відображення таких оплат позивачем у поданих податкових накладних, копії яких додано до відзиву, що свідчить про те, що періоди та суми прострочення, визначені позивачем, суперечать зібраним у матеріалах справи доказам.
Позивач відповіді на відзив не подав, доводів і тверджень відповідача в установленому законом порядку не спростував.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує порушення строків оплати, проте зазначає, що таке порушення сталося у зв`язку зі збройною агресією рф проти України та воєнними діями, що унеможливило своєчасне виконання зобов`язань за Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
При цьому судом встановлено, що відповідачем у відзиві на позовну заяву належним чином обґрунтовано наявність взаємозв`язку із форс-мажорними обставинами та порушенням строків оплати за Договором, тож його доводи про звільнення від відповідальності за таке прострочення на підстав ст. 617 ЦК України є обґрунтованими.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд встановив необґрунтованість та недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 97.501,73 грн пені, 85.781,92 грн інфляційних втрат та 17.648,09 грн 3 % річних, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні цих вимог.
Поряд з цим, позивачем також пред`явлено вимоги про стягнення з відповідача 21.301,81 грн штрафу за перевищення підтвердженого обсягу газу, який нараховано на підставі п. 6.2.2. Договору.
Відповідно до п.6.2.2. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період більше, як на 10%, споживач сплачує постачальнику штраф згідно підпункту 2 пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу. При цьому сторони погодили, що розмір коефіцієнту К, який застосовується у згаданому підпункті становить 0,01.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу VII Правил постачання природного газу плата за перевищення підтверджених обсягів природного газу розраховується за встановленою формулою.
Як вказує позивач, Додатковою угодою №1 сторони підтвердили планове постачання природного газу в розмірі 30,000 тис.м.куб. - природний газ для потреб непобутових споживачів. Натомість відповідачем за результатами періоду було спожито 53,03775 тис.м.куб. природного газу для потреб непобутових споживачів, що є більшим ніж 10% від підтвердженого обсягу газу на цей період.
У зв`язку з цим позивачем нараховано штраф на підставі п. 6.2.2. Договору в розмірі 21.301,81 грн, за перевищення підтвердженого обсягу газу.
Відповідач у відзиві заперечує проти такої позовної вимоги та зазначає, що строк виконання зобов`язань зі сплати вказаного штрафу не настав.
Розділом VII Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.15. № 2496 встановлено порядок відшкодування збитків та вирішення спорів.
Пунктом 3 цього розділу передбачено, що за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог:
1) форма акта-претензії є довільною;
2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред`явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об`єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов`язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.
У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що його обов`язок зі сплати штрафу виникає з моменту оформлення позивачем передбаченого п. 3 розділу VII Правил постачання природного газу документу, що є підставою для сплати такого штрафу, а саме, Акта-претензії.
У той же час, позивачем не надано до матеріалів справи такого акта, що свідчить про передчасність вимог про стягнення з відповідача 21.301,81 грн штрафу за перевищення підтвердженого обсягу газу на підставі п. 6.2.2. Договору.
Судом при цьому враховано, що умовами Договору не передбачено іншого порядку та підстав сплати штрафу, ніж визначений згаданим Порядком.
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
