Справа № 509/4053/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

при секретарі Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Таїровської селищної ради, об`єднана територіальна громада про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш, як п`ять років

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Таїровської селищної ради, об`єднана територіальна громада, в якому просить встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнати за нею право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами що розташований в АДРЕСА_1 на території Таїровської селищної ради, об`єднана територіальна громада, який відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами від 23.08.2002 року виданого на підставі рішення Таїровської селищної ради від 21.08.2002 року №242, належав померлому ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами що розташований на території Таїровської селищної ради, об`єднана територіальна громада. Вона є спадкоємцем четвертої черги за законом, відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України, оскільки проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З ОСОБА_2 вона постійно проживала однією сім`єю, починаючи з липня 1997 року року і по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проживання однією сім`єю позивач приймала безпосередню участь за рахунок її особистих заощаджень у придбані спадкодавцем 07.07.1999 року недобудованого приватного будинку що зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 та у проведені капітального ремонту з подальшим введення цього будинку 09.08.2002 року в експлуатацію із переоформленням житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами спадкодавцем на спадкодавця 23.08.2002 рок, вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку.

На даний час позивач вирішила належним чином оформити свої спадкові права на майно, отримала витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.02.2022 року за № 68400396 однак нотаріус рекомендував їй звернутися до суду для оформлення свого права на спадщинуу зв`язку з необхідністю встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Вирішення питання про успадкування нею вказаного вище майна можливе лише в судовому порядку.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розглд справи за відсутності, з врахуванням відзиву.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідачем не взято до уваги обставини придбання цього житлового будинку в період з липня 1997 року по 23.08.2002 року та перебування оригіналу договору купівлі-продажу на житловий будинок від 07.07.1999 року що посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко Оленою Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 1523 і свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами смт.Таїрово від 23.08.2002 року, і Витягу з Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 09.08.2002р. № 496 «Про затвердження актів введення в експлуатацію житлових будинків» саме у позивача; надання суду завірених копій чеків за період з 25.10.2021 року по 12.11.2021 року на придбання ліків призначених для лікування ОСОБА_2 коли той хворів на короновірусну хворобу 2019 і знаходився на лікуванні у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР на загальну суму 36 507,75 грн.; завірених належним чином копій квитанцій про спільно сплачені комунальні послуги по АДРЕСА_1 за 2021 рік на загальну суму 9 942,35 грн., за 2020 рік на загальну суму 8 384,55 грн., за 2019 рік на загальну суму 5 221,56 грн.. та за 2009-2018 роки на загальну суму 4 650,19 грн.; єдинним джерелом існування спадкодавеця з січня 1999 року була пенсія, що згідно до пенсійного посвідченя ОСОБА_2 від 17.05.1999 року № НОМЕР_1 станом на січень 1999 року складала 59.86 гривень; наявності у позивача оригіналу довідки про причину смерті № 001711 від 13.11.2021р. отриманої в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР де причиною смерті ОСОБА_2 зазначено - «Короновірусна хвороба 2019.»; оригіналу Лікарського свідоцтва про смерть № 001711 від 13 листопада 2021 року, яким засвідчено смерть ОСОБА_2 у «Міській клінічній інфекційній лікарні.» у зв`язку з «гострою легено-серцевою недостатністю що настала в наслідок Короновірусної хвороби 2019, яка тривала 20 діб»; оригіналу Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 листопада 2021 року, отриманого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) - про смерть ОСОБА_2 у віці 82 років, що мало місце 12.11.2021 року, відповідний актовий запис № 15682.; оригіналів договорів про здійснення поховання ОСОБА_2 та сплату коштів за Договором-замовлення на «копання могили» від 16.11.2021р. та Договором-замовлення з «Оформления необхідних документів, організація і проведення похороного ритуалу» від 16.11.2021р.; оригіналу «Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі», витяг № 68400396, спадкова справа за № 69091841, номер у нотаріуса 4/2022; наявність в матеріалах справи фото знімків де позивачка спільно зі спадкодавцем зустрічали всі свята та приймали друзів; наявність свідків які підтвердять що в період часу з липня 1997 року і по день смерті спадкодавця вони проживали спільно однією сімєю, зустрічали всі свята, спільно вели домогосподарство і під час захворювання ними укладено декларації з сімейним лікарем гр. ОСОБА_3 , і вказали там свої контактні дані як довіреної особи пацієнта - з метою повідомлення їх у разі настання екстреного випадку з ними - як пацієнтами.

Позивачем подано до суду відповідь на позов, де позивач просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з огляду на те, що під час їх спільного проживання у 07.07.1999 році придбано житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами а 23.08.2002 року спадкодавець оформив право власності на цей будинок, наявності у позивача оригіналів договору купівлі-продажу на житловий будинок від 07.07.1999 року що посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко Оленою Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 1523, оригіналу свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами смт.Таїрово від 23.08.2002 року, оригіналу Витягу з Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 09.08.2002р. № 496 «Про затвердження актів введення в експлуатацію житлових будинків»; оригіналів чеків за період з 25.10.2021 року по 12.11.2021 року на придбання ліків призначених для лікування ОСОБА_2 під час його захворювання на короновірусну хворобу COVID-19 під час лікування у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР на загальну суму 36 507,75 грн.; оригіналів квитанцій про спільно сплачені комунальні послуги по АДРЕСА_1 за 2021 рік на загальну суму 9 942,35 грн., за 2020 рік на загальну суму 8 384,55 грн., за 2019 рік на загальну суму 5 221,56 грн.. та за 2009-2018 роки на загальну суму 4 650,19 грн.; копії пенсійного посвідченя ОСОБА_2 від 17.05.1999 року № НОМЕР_1 згідно до якого розмір його пенсії станом на січень 1999 року - 59.86 гривень; оригіналу довідки про причину смерті № 001711 від 13.11.2021р. отриманої в КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР де причиною смерті ОСОБА_2 зазначено - «Короновірусна хвороба 2019.»; оригіналу Лікарського свідоцтва про смерть № 001711 від 13 листопада 2021 року, яким засвідчено смерть ОСОБА_2 у «Міській клінічній інфекційній лікарні.» у зв`язку з «гострою легено-серцевою недостатністю що настала в наслідок Короновірусної хвороби 2019, яка тривала 20 діб»; оригіналу Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13 листопада 2021 року, отриманого у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) - про смерть ОСОБА_2 у віці 82 років, що мало місце 12.11.2021 року, відповідний актовий запис № 15682; оригіналу договору про здійснення поховання ОСОБА_2 та сплату коштів за Договором-замовлення на «копання могили» від 16.11.2021р.; оригіналу Договору-замовлення з «Оформления необхідних документів, організація і проведення похороного ритуалу» від 16.11.2021р.; оригіналу «Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі», витяг № 68400396, спадкова справа за № 69091841, номер у нотаріуса 4/2022; надання до матеріалів справи фото знімків де позивачка спільно зі спадкодавцем зустрічали всі свята та приймали друзів; наявність свідків які підтвердять що в період часу з липня 1997 року і по день смерті спадкодавця вони проживали спільно однією сімєю, зустрічали всі свята, спільно вели домогосподарство і під час захворювання ними укладено декларації з сімейним лікарем гр. ОСОБА_3 , і вказали там свої контактні дані як довіреної особи пацієнта - з метою повідомлення їх у разі настання екстреного випадку з ними - як пацієнтами.

Дослідивши письмові матеріали посправі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами що розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно до нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу від 07.07.1999 року серії АВА 665871, гр. ОСОБА_4 продав гр. ОСОБА_2 незакінчений будуванням житловий будинок, готовністю 69% що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з одного незакінченого будуваннім житлового будинку, готовністю 69%, розташованого на присадібній ділянці державного фонду розміром 0,06 га. Договір посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Панченко Оленою Олександрівною та зареєстрований у реєстрі за № 1523.

Згідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами смт.Таїрово від 23.08.2002 року виданого на підставі рішення Таїровської селищної ради від 21.08.2002 року № 242, гр. ОСОБА_2 належить на праві приватної власності в цілому житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Згідно до Витягу з Розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 09.08.2002р. № 496 «Про затвердження актів введення в експлуатацію житлових будинків», гр. ОСОБА_2 вважається власником житлового будинку загальною площею 381,9 кв.м., житловлою - 125,0 кв.м. по АДРЕСА_1 . ж/м « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та вважати прийнятим до експлуатації.

Згідно до стор.11 паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , спадкодавець зареєстрований з 26.06.2009 року в АДРЕСА_1 .

На наданих до суду роздруках спільних фотографій, засвідчено факт їх спільного перебування під час свят у колі їх спільних друзів та родичів, що були зроблені у період їх спільного проживання та спільного ведення домогосподарства.

Згідно до декларації від 24.11.2020 року № 0001-АА49-М0А0 укладеного з лікарем-терапевтом ОСОБА_5 , лікар надає первинну медичну допомогу у якості «довіреної особи пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом» вказаний ОСОБА_2 та його контактний номер.

Згідно до Пенсійного посвідченя ОСОБА_2 від 17.05.1999 року № 138411, спадкодавцю призначено з 24.01.1999 року пенсію у розмірі 59.86 гривень.

Згідно до Довідки про причину смерті від 13.11.2021 року № 001711 наданої позивачу КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР причиною смерті ОСОБА_2 є «Короновірусна хвороба 2019.».

Згідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 13.11.2021 року № 001711 наданої позивачу КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР, засвідчено смерть ОСОБА_2 у «Міській клінічній інфекційній лікарні.» у зв`язку з «гострою легено-серцевою недостатністю що настала в наслідок Короновірусної хвороби 2019, яка тривала 20 діб».

Згідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.11.2021 року наданої позивачу Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), смерть ОСОБА_2 у віці 82 років, мало місце 12.11.2021 року, відповідний актовий запис № 15682.

Згідно до Договір-замовлення на «копання могили» від 16.11.2021 року укладеного позивачем з Фізичною особою підприємецем ОСОБА_6 , предметом договору є надання послуг з копання могили для поховання померлого ОСОБА_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . За копання могили ОСОБА_1 сплатила 1 675,00 грн.

Згідно до Договору-замовлення з «Оформления необхідних документів, організація і проведення похороного ритуалу» від 16.11.2021 року укладеного позивачем з Фізичною особою підприємець ОСОБА_6 , предметом договору є оформлення необхідних документів, організація і проведення похороного ритуалу у відношенні до померлого ОСОБА_2 , Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . За здійснення поховання спадкодавця ОСОБА_1 сплатила 50 260,00 грн.

04 лютого 2022 року позивачем отримано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Пучкової Ірини Анатоліївни «Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі», витяг № 68400396, спадкова справа за № 69091841, номер у нотаріуса 4/2022.

Також приватним нотаріусом в усній формі було повідомлено позивача про необхідність звергнення до суду з відповідним позовом з встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, оскільки це тягне за собою певні юридичні наслідки, пов`язані із оформленням спадщини, а встановити даний факт у позасудовому порядку неможливо.

Позивач надав суду копії оригіналів квитанцій щодо сплати комунальних послуг по житловому будинку по АДРЕСА_1 за 2021 рік на загальну суму 9 942,35 грн., за 2020 рік на загальну суму 8 384,55 грн., за 2019 рік на загальну суму 5 221,56 грн.. та за 2009-2018 роки на загальну суму 4 650,19 грн.

Також позивач надав суду копії чеків за період з 25.10.2021 року по 12.11.2021 року, що підтверджують видатки з придбання ОСОБА_1 ліків необхідних для лікування ОСОБА_2 під час його захворення на короновірусну хворобу 2019 і перебування на лікуванні у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» ОМР на загальну суму 36 507,75 грн.

Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України, спадкування відбувається за законом або за заповітом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч.ч.3,5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, а також те, що сім`я створюється на підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства .

Сім`я створюється на підставі: шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частини 1,2 ст.1270 ЦК України визначають, що «Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття».

Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Законом передбачена можливість змінити черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування. Так, згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суд приймає до уваги судову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 30.05.2019р. у справі № 346/1178/17, де Верховний Суд наголосив:

«Частиною другою статті 1259 ЦК України визначено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Право на пред`явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.

Підставами для задоволення такого позову є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення зазначених вище дій; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Аналогічний висновок про підстави задоволення позову про зміну черговості одержання права на спадкування Верховний Суд зазначив і у постанові від 11 грудня 2020 року у справі № 373/1144/17:

«Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:

1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);

2) матеріальне забезпечення спадкодавця;

3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;

4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;

5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.

Для задоволення такого позову необхідна наявність вищезазначених обставин (постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19), від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св18) та від 18 червня 2020 року у справі № 565/1046/16-ц (провадження № 61-35423св18)).».

Згідно до правової позиції Верховного Суду що викладена у постанові від 06.09.2022 року по справі №758/7737/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106164565) за розглядом заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, ВС дійшлв до висновку, що вказані справи підлягають розгляду у порядку позовного провадження з посиланнями на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 і пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно пункту 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, що визначені у поняття домогосподарства, закріпленому у ст.1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19.10.2000р.. Цим законом визначено, що «домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Відповідно до ч.2 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з висновком про застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 15.07.2020р. у справі №524/10054/16, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип належного урядування. Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції майном визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі Стретч проти Сполученого Королівства (пункт 32). Законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі Копецький проти Словаччини (Kopecky v. Slovakia).

Отже, всі наявні докази свідчать про те, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з померлим ОСОБА_2 з дипня 1997 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше ніж п`ять років, тому суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш, як п`ять років - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 328,1216,1218,1223,1268 ЦК України, ст.ст. 259,263-265,315 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Змінити черговість одержання ОСОБА_1 права на спадкування з четвертої черги за законом на першу чергу за законом.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами згідно до Свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами смт.Таїрово від 23.08.2002 року виданого на підставі рішення Таїровської селищної ради від 21.08.2002 року № 242, розташований в АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кочко В.К.