КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року № П/320/1326/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових рішень-повідомлень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Київській області №000704502 від 22.11.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 173 236,00 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 692 944,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Київській області №000705502 від 22.11.2019, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 741 448,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству висновки податкового органу про заниження позивачем фінансового результату за 3 квартал 2016 року на суму 28 813 359 грн., що вплинуло на правильність визначення різниць, об`єкту оподаткування та призвело до заниження податку на прибуток за 2018 рік на суму 4 692 944 грн. та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за півріччя 2019 року на суму 2 741 448 грн. А тому прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення - рішення є протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче судове засідання на 19.03.2020.

02 березня 2020 року представник відповідача, через службу діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому не визнав позовні вимоги та просив суд відмовити у їх задоволенні. Стверджував, що за наданими до перевірки документами ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" було встановлено, що за позивачем рахується кредиторська заборгованість у сумі 28 813358, 97 грн., яка виникла на підставі Протоколів позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" №№38, 39 від 24 квітня 2014 року про нарахування та виплату дивідендів учасникам товариства, а саме - Компанії ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД та ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД. Дане зобов`язання було списано позивачем 22 листопада 2016 року проводкою "сторно" згідно із Протоколом позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" №45 від 22 листопада 2016 року. Однак, позивач протягом 2014-2015 та першого півріччя 2016 року не виплатив дивіденди учасникам та в порушення п. 5 П(С) БО 11 "Зобов`язання" не відобразив у складі доходів за 3 квартал 2016 року суму у розмірі 28 813 359 грн. по операціям з непогашення раніше визнаного зобов`язання, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату за 3 квартал 2016 року, на правильність визначення різниць та об`єкту оподаткування податком на прибуток.

17 березня 2020 року позивач, через службу діловодства суду, подав відповідь на відзив відповідача, у якій зазначив, що відповідачем не надано об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності та, одночасно, недоведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

25 травня 2020 року від представника позивача, через службу діловодства, суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду у той же день та здійснення подальшого розгляду справу у порядку письмового провадження.

Також, 25 травня 2020 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження у справі, призначення справи до судового розгляду у той же день та призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року закрито підготовче провадження, розпочато розгляд справи у той же день та вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» зареєстроване в якості юридичної особи 7 грудня 1998 року за адресою: 07100, Київська область, м. Славутич, проспект Ентузіастов, буд. 8.

ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби як платник податків 08.12.1998 за №530, перебуває на обліку в Броварському управлінні ГУ ДПС у Київській області.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно кодів КВЕД 27.40 є: виробництво електричного освітлювального устаткування.

Згідно п.1.1 Статуту ТОВ «Компанія «ВІТАВА» було зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 07.12.1998, номер запису №1360107 0009 000289, статутний капітал якого сформований шляхом внесення грошових внесків Учасників, створене та діє на підставі ЦК України, ГК України, Законів України «Про господарські товариства», «Про зовнішньоекономічну діяльність» та іншого чинного законодавства України, для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності. Товариство є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків ТОВ «СВІТЛОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 34405915), яке припинило свою діяльність шляхом реорганізації у формі приєднання до ТОВ «Компанія «ВІТАВА».

Пунктом 3.1. зазначеного Статуту, учасниками Товариства є юридичні особи-нерезиденти України, які затвердили цей Статут: ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД (INTERSVETLIMITED), зареєстроване відповідно до законодавства Республіки Кіпр 30.06.2005 року, реєстраційний номер 162539, розташоване за адресою: Стасікратос, 37, Сентер Пойнт ТОВЕР, 5 поверх, квартира/офіс 501, РС.1065, Нікосія, Кіпро, в особі уповноваженого представника Тихонової Ульяни; ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД (LIGHTAREA(СY)LIMITED), зареєстроване відповідно до законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний номер 162555, розташоване за адресою Стасі Кратос, 37, Сентер Пойнт Товер, 5 поверх, квартира/офіс 501, РС.1065, Нікосія, Кіпр, в особі уповноваженого представника Дмитра Дрикіна.

На підставі направлень від 23.09.2019 №№146, 147, 148, 149, 150, 151, виданих ГУ ДПС у Київській області посадовими особами відповідача відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п.77.1, п.77.4 ст. 77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 10.09.2019 № 189, проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Документальна планова виїзна перевірка ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА", розташованого за адресою: Київська область, м.Славутич, проспект Ентузіастов, буд. 8, проводилась посадовими особами ГУ ДПС у Київській області у період з 23 вересня 2019 року по 21 жовтня 2019 року .

Результати перевірки оформлені актом про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства від 28 жовтня 2019 року № 175/10-36-05-02/30239245, у якому міститься висновок про порушення ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" вимог:

1. п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2018 рік на суму 4 692 944 грн. (в т.ч. за 4 квартал 2018 на суму 4 692 944 грн.) та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за півріччя 2019 року на суму 2 741 448 грн.;

2. статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (із змінами та доповненнями), за контрактом від 05.05.2011 №ТКСТМ02/042-11, укладеним з нерезидентом ООО "МГК Световые технологии" (Росія).

Не погоджуючись з висновками та даними, викладеними в акті перевірки № 175/10-36-05-02/30239245 від 28 жовтня 2019 року, позивач подав заперечення №103/19 від 11 листопада 2019 року, у яких зазначив, що нарахування дивідендів за підсумками діяльності товариства за 2012-2013 роки було оформлено Протоколом № 38 від 22.04.2014, згідно яких дивіденди відплачувались в грошовій формі у строк до 01.07.2017 року. ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" в червні та серпні 2014 року виплачувало нараховані дивіденди всього на загальну суму 7 354 837,81 грн., однак з 02.09.2014 постановою НБУ №540 від 29.08.2014 запроваджено мораторій з повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів, що унеможливило подальшу їх виплату у 2014, 2015 та 2016 роках. Грошова сума у розмірі 28 813 359 грн. є розподіленими дивідендами за підсумками діяльності товариства за 2012-2013 роки, строк сплати яких згідно протоколу № 38 від 22.04.2014 та №39 від 24.04.2014, встановлено до 01.07.2017, тому відображати її у складі доходів за 3 квартал 2016 року позивач не мав правових підстав. Дані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що акт документальної планової виїзної перевірки №175/10-36-05-02/30239245 від 28.10.2019 в частині заниження фінансового результату за 3 квартал 2016 року, що вплинуло на правильність визначення різниць та об`єкту оподаткування є необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавству.

За результатом розгляду заперечення, ГУ ДПС у Київській області, листом від 20 листопада 2019 року №8547/10/10-36-05-02, повідомив, що згідно наданих до перевірки документів ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" було встановлено, що станом на 01.07.2016 по рахунку 671 "Розрахунки з учасниками (INTERSVET LIMITED (70 %), LIGHTAREA LIMITED (30 %), Кіпр)" рахується кредиторська заборгованість (зобов`язання) в сумі 28 813 358, 97 грн., яка виникла на підставі Протоколів позачергових Загальних зборів учасників Товариства про нарахування та виплату дивідендів за підсумками діяльності товариства за 2012-2013 роки. Зазначене зобов`язання було списано 22.11.2016 проводкою "сторно": Д-т443 К-т671 на підставі бухгалтерської довідки від 22.11.2016 згідно Протоколу №45 від 22.11.2016 позачергових Загальних зборів учасників товариства, яким були відмінені Протоколи позачергових Загальних зборів Товариства про нарахування дивідендів за підсумками діяльності товариства за 2012-2013 роки. Відповідач, посилаючись на вимоги ст.ст. 15, 54 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991, в редакції закону, що діяла станом на 01.01.2016, стверджує, що позивач мав виплатити дивіденди протягом 2014, 2015 та першого півріччя 2016 років, однак не виплатив цю суму та в порушення п.5 П(С) БО 11 "Зобов`язання" не відобразив у складі доходів за 3 квартал 2016 року суму 28 813359 грн. по операціям з непогашення раніше визнаного зобов`язання, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, заниження податку на прибуток за 2018 рік та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за півріччя 2019 року на суму 2 741 448 грн.

На підставі Акту перевірки від 28 жовтня 2019 року №175/10-36-05-02/30239245, ГУ ДПС у Київській області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- від 22 листопада 2019 року №000704502, яким до позивача на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України були застосовані штрафні санкції у розмірі 1 173 236 грн. та на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4 692 944 грн. (а.с. 45-46);

- від 22 листопада 2019 року № 000705502, яким на підставі п.44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України позивачеві зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 741 448 грн.

Перевіркою було встановлено, та не заперечується сторонами, що 22 квітня 2014 року та 24 квітня 2014 учасники ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" на позачергових Загальних зборах прийняли рішення, які були викладені у відповідних протоколах №№ 38, 39, про нарахування та виплату дивідендів за підсумками діяльності Товариства за 2012-2013 років з кінцевим строком виплати до 01.07.2017 року.

На час прийняття зазначених рішень учасниками Позивача були Компанії - ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД (INTERSVETLIMITED) та ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД (LIGHTAREA(СY) LIMITED).

10 червня 2016 року відбулись зміни у складі засновників позивача на підставі договору купівлі-продажу часток, який було укладено між Компаніями ЛІМІТЕД (INTERSVETLIMITED), ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД (LIGHTAREA(СY)LIMITED) та ЛАЙТІНГ ТЕКНОЛОДЖІЗ ЮРОП ГМБХ. Єдиним учасником позивача стала Компанія - ЛАЙТІНГ ТЕКНОЛОДЖІЗ ЮРОП ГМБХ, яка й увійшла до складу засновників 10.06.2014 року згідно Протоколу Загальних зборів Товариства № 40 від 10.06.2014 року.

Проте, 08.07.2016 ТОВ ІНТЕРСВЄТ, ТОВ ЛАЙТЕРІЯ ЛІМІТЕД та ЛАЙТІНГ ТЕКНОЛОДЖІЗ ЮРОП ГМБХ уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу частки від 10.06.2014 року. За умовами якого сторони погодились, що з 08.07.2016 договір купівлі-продажу частки від 10.06.2014 року вважається розірваним, у зв`язку з чим він втрачає свою юридичну силу.

Відповідно до рішень, зазначених у протоколі № 43 від 08.07.2016 року Компанії ЛІМІТЕД (INTERSVETLIMITED) та ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД (LIGHTAREA(СY)LIMITED), знову увійшли до складу засновників позивача 08 липня 2016 року у частках 70 % та 30 % відповідно.

Рішеннями загальних зборів учасників Позивача, які вказані у протоколі № 45 від 22 листопада 2016 року були скасовані рішення позачергових Загальних зборів Позивача щодо нарахування дивідендів за підсумками діяльності Позивача за 2012-2013роки, зазначені у Протоколах № 38 від 22 квітня 2014 року та № 39 від 24 квітня 2014року.

На підставі цього рішення та згідно бухгалтерської довідки від 22 листопада 2020 року зобов`язання з виплати дивідендів було списано проводкою "сторно": Д-т 443 К-т671.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 22 листопада 2019 року №№ 000704502, 000705502, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями пп. 75.1.2. ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог п. 86.1 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну документальну перевірку позивача, згідно із направленнями № 146, 147, 148, 149, 150, 151 від 23.09.2019 шістьма уповноваженими особами у період з 23.09.2019 по 21.10.2019 року. Втім, акт перевірки від 28.10.2019 № 175/10-36-05-02/30239245 підписаний лише п`ятьма із шести посадових осіб відповідача, що проводили перевірку. Підпис головного державного ревізора-інспектора Пащенка О.Ю. в акті перевірки відсутній, напроти його прізвища проставлено відмітку "звільнений, наказ від 08.10.2019 №811-"о"), в той час, як зазначено у цьому ж акті, він приймав безпосередню участь у даній перевірці, чим порушено п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу, п. 2 розділу І, п. 1 та п. 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Пунктом 2 розділу І Порядку N 727 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015, визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пунктів 1 та 2 розділу II вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності.

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять", затвердженого наказом від 28 травня 2004 року N 97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку N 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту.

Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу в акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним та недопустимим доказом, тому останній не може слугувати підставою для прийняття ППР щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №810/1438/17 та від 03.12.2019 по справі № 1440/1965/18.

Проте, відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності інших порушень правил проведення перевірки або застосування правових норм (позиція Верховного суду, викладена у постанові від 19 червня 2020 року у справі №140/388/19).

Щодо встановлених порушень, які зафіксовані уповноваженими особами відповідача у вищевказаному акті про результати фактичної перевірки, суд зазначає наступне.

Як вбачається з висновків Акту від 28 жовтня 2019 року, ТОВ «КОМПАНІЯ "ВІТАВА" протягом 2014-2015 років, півріччя 2016 не виплачувало дивідендів учасникам товариства, станом на 01.07.2016 по рахунку 671 "Розрахунки з учасниками рахується кредиторська заборгованість в сумі 28 813 358, 97 грн., яка була списана 22 листопада 2016 року проводкою "сторно" Д-т443 К-т671 та не була відображена у складі доходів за 3 квартал 2016 року по операціях з непогашення раніше визнаного зобов`язання, що вплинуло на правильність визначення фінансового результату, визначення різниць, об`єкту оподаткування та правильність нарахування та сплати податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи свої висновки, відповідач посилався на вимоги ст.54 Закону України "Про господарські товариства", зокрема щодо необхідності оплати учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, при виході учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

Однак, відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про господарські товариства» до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно пункту 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Згідно пункту «б» частини першої статті 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають право особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить затвердження строку та порядку виплати дивідендів з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами (частина перша статті 59 Податкового кодексу України).

Пунктом 21 Статуту ТОВ "Компанія "ВІТАВА" визначено, що вищим органом товариства є Загальні збори учасників. Загальні збори складаються з учасників або призначених ними представників. Загальні збори учасників можуть бути черговими та позачерговими. Всі учасники товариства мають право бути присутнім на Загальних зборах, приймати участь в обговоренності питань порядку денного та голосувати при прийнятті рішення. Кожен учасник товариства має на Загальних зборах учасників кількість голосів, пропорційну розміру його частці у статутному капіталі товариства. У період, коли товариство має у складі єдиного учасника, рішення з питань відносяться до компетенції Загальних зборів учасників, приймається єдиним учасником товариства одноосібно і оформлюється в письмовому вигляді.

Згідно протоколу №38 позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Компанія «ВІТАВА» від 22.04.2014, на позачергових зборах учасників товариства було вирішено, що чистий прибуток товариства за 2012 рік складає 19 105 872,76 грн. та запропоновано розподіли його наступним чином: частину чистого прибутку товариства 2012 у розмірі 18 150 579,13 грн. між учасниками товариства пропорційно їх долям в статуному капіталі товариства учаснику 1 70 %, що складає 12 705405,39 грн.; учасникові 2 30 %, що складає 5 445 173,74 грн. Частину чистого прибутку товариства, що залишилася за 2012 рік у розмірі 955 293,63 грн., що складає 5 % від чистого прибутку залишити у резервному фонді товариства.

Виплати учасникам зробити до 01.07.2017, шляхом перерахування грошових коштів в еквіваленті в Євро по курсу Нацбанку України на день платежу на їх банківські рахунки.

Відповідно до протоколу № 39 позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Компанія «ВІТАВА» від 24.04.2014, учасники зборів вирішили розподілити частину чистого прибутку товариства за 2013 рік у розмірі 19 873 959,04 грн. між учасниками товариства пропорційно їх долям в статутному капіталі товариства, а саме: учасникові 1 70 %, що складає 13 911 771,33 грн.; учасникові 2 30 %, що складає 5 962 187,71 грн.

На підставі зазначених рішень, викладених у протоколах, позивач здійснив виплату на користь учасників частину нарахованих дивідендів на суму 7 354 837,81 грн., в подальшому на виконання вимог п.14 постанови Правління Національного Банку України №540 від 29.08.2014 "Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України", позивач не мав можливості виплачувати дивіденди у 2014, 2015 та 2016 роках, що не заперечується сторонами у справі.

Також, за умовами п.9.4 Статуту ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин, будь-який з учасників товариства має право в односторонньому порядку в будь-який час вийти з Товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Вихід учасників з Товариства, в результаті якого в Товаристві не залишиться жодного учасника, а також вихід єдиного Учасника Товариства з товариства не допускається.

У разі виходу Учасника зі складу Учасників товариства такий Учасник має право на виплату вартості частини майна Товариства, пропорційної його частці в Статутному капіталі в порядку і на умовах, визначених Зборами Учасників Товариства з урахуванням вимог закону.

На вимогу Учасника та за згодою Загальних Зборів Учасників, вклад такого Учасника повністю або частково може бути повернуто в натуральній формі. Вихід з Товариства не звільняє Учасника від раніше прийнятих щодо Товариства зобов`язань і не припиняє зобов`язань, що виникли раніше перед таким Учасником.

За умовами п.п.16.1-16.11 Статуту позивача, учасник має право продати, подарувати чи іншим чином відступити (передати) свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам.

Продаж учасником своєї частки (її частини) третім особам допускається за згодою інших учасників. При цьому учасник користуються переважним правом купівлі частки (її частини) пропорційно розмірам своїх часток у Статутному капіталі або в іншому розмірі, визначеному письмовою домовленістю між учасниками.

При передачі частки (її частини) третій особі здійснюється одночасний перехід до неї сукупності прав і обов`язків, що належали учаснику, який вибув з товариства.

10.06.2014 між ТОВ ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД, ТОВ ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД (продавці) та Лайтінг ТЕКНОЛОДЖІЗ ЮРОП ГМБХ (покупець) був укладений договір купівлі-продажу часток в статутному капіталі ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА". За умовами якого, продавці зобов`язувалися передати у власність покупця свої частки в статутному капіталі ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" у розмірі 56 000 000 грн., що становить 70 % статутного капіталу товариства та у розмірі 24 000 000 грн., що становить 30 % статутного капіталу товариства відповідно, а покупець зобов`язувався сплатити за ці частки за купівельними цінами, встановленими п.п.3.1 та 3.2. Договору, яка виплачується продавцем в іноземній валюті (євро) за офіційним обмінним курсом Нацбанку України, встановленим на дату підписання цього договору шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку покупця на рахунки продавців (а.с. 159).

Відповідно до розділу п.4 Договору, продавці зобов`язуються передати у власність покупця частку 1 та частку 2 в день підписання цього договору. Право власності на частку 1 та частку 2 перейде до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Покупець матиме право вільно розпоряджатися часткою 1 та часткою 2 з дня державної реєстрації нової редакції статуту товариства, пов`язаної з придбанням часток покупцем.

У Протоколі № 40 Позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Компанія «ВІТАВА» від 10.06.2014 зафіксовано, що учасники товариства вирішили надати компанії ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД згоду на відступлення (продаж) на користь ОСОБА_1 належної їй частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 56 000 0000 грн., що складає 70 % статутного капіталу Товариства, за ціною 56 000 000 грн. та компанії ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД згоду на відступлення (продаж) на користь ОСОБА_1 належної їй частки у розмірі 24 000 000 грн., що складає 30 % статного капіталу Товариства за ціною 24 000 000 грн.; прийняти ОСОБА_1 до складу учасників Товариства; у зв`язку з продажем часток у статутному капіталі товариства, погодити вибуття учасників зі складу товариства; затвердити наступний розподіл часток учасників у статному капіталі товариства: ОСОБА_2 частка у розмірі 80 000 000 грн., що складає 100 % статутного капіталу товариства (а.с. 129-136).

Також було затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА».

За умовами п.3 нової редакції Статуту учасником товариства є юридична особа нерезидент України, яка затвердила цей статут ОСОБА_3 , юридична особа, що створена та діє за законодавством Німеччини, реєстраційний номер: HRB 210 295 у торговому реєстрі місцевого суду Мюнхену, місцезнаходження якої: Фраунгоферштрассе, 7, 85737. Ісманінг, Німеччина.

Розподіл часток серед учасників здійснюється наступним чином: ОСОБА_4 80 000 000 грн., що є еквівалентом 7 523 612,39 Євро за курсом Нацбанку України, встановленим на 06.1.2011, що становить 100 % в статутному капіталі та 100 голосів.

Тобто, на підставі договору купівлі-продажу часток відбувся перехід часток учасників у статутному капіталі ТОВ до іншої особи відповідно до вимог ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, яка передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Таким чином, природа правовідносин по виходу учасника з товариства та переходу часток учасників у статутному капіталі є різними, а тому відповідач дійшов хибного висновку, стверджуючи на необхідності оплати позивачем вартості майна при виході учасника з товариства на підставі ст. 54 "Про господарські товариства".

Зазначені обставини спростовують висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та невиплати дивідендів ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" учасникам товариства у період 2014-2015 роки.

Крім того, згідно з положеннями п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

134.1. Об`єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про господарські товариства», в редакції, що діяла станом на 01 січня 2016 року, прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться, передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Пункт 6 ст. 10 учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

Пункт д ст. 41 до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Дивідендом за визначенням підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважається платіж, який здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Проведеною відповідачем перевіркою було встановлено, що у ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" станом на 01 липня 2016 року по рахунку 671 "Розрахунки з учасниками (ТОВ ІНТЕРСВЄТ, ТОВ ЛАЙТЕРІЯ ЛІМІТЕД) рахується кредиторська заборгованість (зобов`язання) в сумі 28 813 358, 97 грн., яка виникла на підставі Протоколів позачергових Загальних зборів учасників Товариства про нарахування та виплату дивідендів за підсумками діяльності Товариства за 2012-2013 роки. Однак дане зобов`язання було списано 22 листопада 2016 року проводкою "сторно" та в порушення п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 (далі - П(С) БО 11 "Зобов`язання") не відображено у складі доходів позивача за 3 квартал 2016 року.

Однак, даний висновок відповідача спростовується встановленими наступними обставинами справи.

Так, 08.07.2016 ТОВ ІНТЕРСВЄТ, ТОВ ЛАЙТЕРІЯ ЛІМІТЕД та ЛАЙТІНГ ТЕКНОЛОДЖІЗ ЮРОП ГМБХ уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу частки від 10.06.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №644, 645. За умовами якого сторони погодились, що з 08.07.2016 року договір купівлі-продажу частки від 10.06.2014 року вважається розірваним, у зв`язку з чим він втрачає свою юридичну силу.

На дату розірвання договору покупець передає у власність продавців 1, 2 частки в статутному капіталі товариства. У зв`язку з розірванням договору зобов`язання покупця припиняються у тому ж обсязі, в якому вони виникли внаслідок укладення договору. Покупець не здійснив ніякої оплати часток в статутному капіталі товариства, продавці не несуть жодних зобов`язань фінансового характеру у зв`язку з розірванням договору.

Право власності на частки 1 та 2 перейдуть до продавців відповідно з моменту нотаріального засвідчення даного договору про розірвання договору. Обов`язок щодо реєстрації змін до статуту товариства, пов`язаних із розірванням договору покладається на продавців. Цей договір набирає законної сили у момент його підписання уповноваженими представниками сторін та його нотаріального посвідчення. (а.с. 168-173).

Протоком позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «КОМПАНІЯ «ВІТАВА» №43 від 08.07.2016 було затверджено наступний порядок розподілу часток у Статутному капіталі товариства: ТОВ ІНТЕРСВЄТ ЛІМІТЕД 70 % та 30 % ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД, у зв`язку зі зміною складу учасників товариства були внесені й відповідні зміни у Статуті товариства та викладено його у новій редакції (а.с. 137-139).

Згідно протоколу № 45 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "КОМПАНІЯ "ВІТАВА" від 22.11.2016 учасники товариства, ІНТЕРЕРСВЄТ ЛІМІТЕД та ЛАЙТЕРІЯ (КІ) ЛІМІТЕД вирішили відмінити рішення Зборів товариства про нарахування та виплату дивідендів в частині невиплаченої суми дивідендів у розмірі 10 475 129, 24 грн. за 2012 рік, та 19 873 959,04 грн. за 2013 рік, яке було оформлено Протоколами позачергових зборів товариства № 38 від 22.04.2014 та № 39 від 24.04.2014.

На підставі цього протоколу та бухгалтерської довідки від 22.11.2016 року після сторнування відповідної операції сума несплачених дивідендів у загальному розмірі 28 813 359 грн. перейшла до складу нерозподіленого прибутку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до визначень, які містяться в ст. 1 вказаного Закону національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

За змістом ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За приписами п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 (далі П (С)БО 11). Так, відповідно до п. 4 П(С)БО 11 поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Водночас, довгостроковими зобов`язаннями є всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.

Згідно з п.5 П (С) БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові та поточні.(п.6 П(С)БО №11).

Поточні зобов`язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці та інші (п.11 П(С)БО №11).

Однак, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не дано визначення безнадійної або простроченої кредиторської заборгованості.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безнадійна заборгованість заборгованість, що відповідає зокрема одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, в розумінні ПКУ безнадійна заборгованість, у тому числі кредиторська, трактується як заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності (підпункт а), прострочена заборгованість (підпункт ґ), заборгованість, стягнення якої неможливо у зв`язку з дією форс-мажорних обставин (підпункт ж), або заборгованість банкрутів та СГ, припинених як юридичні особи (підпункт з).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі Закон №996) зобов`язання заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153, визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу).

Одночасно, відповідно до статті 10 Закону №996 для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що зазначена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню (у разі, якщо це не суперечить нормам Цивільного кодексу), вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов`язання визнано таким, що не підлягає погашенню.

Проте, економічна природа операцій по виплаті дивідендів відрізняється від інших правочинів, зокрема, тим, що підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів учасників товариства, яке є організаційно-розпорядчим актом. Питання зменшення зобов`язання або збільшення активів, яке відбувається безпосередньо на підставі зазначеного організаційно-розпорядчого акту не врегульовано П (С) БО 11 та Міжнародними стандартами фінансової звітності (надалі - МСФЗ).

У даному випадку рішення про виплату дивідендів та про скасування їх виплати приймали одні й та ж самі учасники юридичної особи, при тому, що це рішення передувала кінцевій даті такої виплати.

Оскільки за рішеннями учасників товариства, оформленими протоколами №№38, 39 від 22.04.2014 року та 24.04.2014 року, виплата дивідендів мала би здійснитися у строк до 01.07.2017 року, а тому прийняття рішення про скасування їх виплати до настання граничного строку їх виплати не є підставою для віднесення суми несплачених дивідендів до складу доходів за 3 квартал 2016 року в розумінні п.5 П (С) БО 11 "Зобов`язання".

Слід урахувати, що невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов`язання, у зв`язку з яким настають правові наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто особа, якій не було виплачено дивіденди, може вимагати стягнення суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Тобто, в даному випадку не йде мова про безнадійне зобов`язання або таким, що не підлягає виконання, оскільки рішення про скасування виплати дивідендів було прийнято до моменту закінчення виконання зобов`язання.

Встановлені та наведені обставині у своїй сукупності дають підстави для висновку суду про те, що перевіряючими під час проведення перевірки невірно були застосовані норми Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Таким чином, оскільки висновки Акта перевірки про заниження фінансового результату за 3 квартал 2016 року та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування спростовується нормами чинного законодавства та наявними матеріалами справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків такого акта перевірки про порушення позивачем норм п.п. 44.1 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Водночас, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, обов`язку доказування правомірності спірного рішення не виконано.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а також не навів жодних контраргументів на підтвердження обґрунтованості прийнятого спірного рішення.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 22.11.2019 №№000704502, 000705502 згідно з яким застосовано до ТОВ «КОМПАНІЯ "ВІТАВА" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 173 236, 00 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 692 944,00 грн.; зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 741 448, 00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 21 020,00 грн. згідно з платіжним дорученням №161 від 04.02.2020.

Суд, керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог, присуджує позивачеві 21 020,00 грн. понесених витрат з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ "ВІТАВА" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №000704502 від 22.11.2019 року, яким застосовано до ТОВ «КОМПАНІЯ "ВІТАВА" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 173 236, 00 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4 692 944,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №000705502 від 22.11.2019 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 741 448, 00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ "ВІТАВА» (код ЄДРПОУ 30239245, адреса: 07100, Київська область, місто Славутич, проспект Ентузіастів, буд.8) судовий збір у сумі 21020 грн. 00 коп. (двадцять одна тисяча двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.