ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5130/21
адміністративне провадження № К/990/20020/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Ясенова Т.І.)
у справі №160/5130/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2019 рік у кількості 15 діб; доплати за службу в нічний час за 88 добових чергування за період з 01 жовтня 2017 року до 01 жовтня 2020року;
- зобов`язати виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік у кількості 15 діб у сумі 11 839,88 грн та заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01 жовтня 2017 року до 01 жовтня 2020 року в сумі 4 160,64 грн;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати на оплату правової допомоги в розмірі 9 000 грн.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позов задоволено.
3. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту її отримання звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
5. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
8. За відсутності документів про зміну або особливості режиму роботи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на період введення воєнного стану, зокрема, щодо залучення ОСОБА_2 (який підписав апеляційну скаргу в порядку самопредставництва) до посиленого несення служби, суд позбавлений можливості встановити поважність пропуску процесуального строку. У зв`язку з цим запропоновано звернутися з клопотання про поновлення строку та вказати інші підстави, якщо такі є.
9. Також відповідачем не було додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначав про те, що до суду не було надано будь-яких документів про зміну або особливості режиму роботи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на період введення воєнного стану, зокрема, щодо залучення ОСОБА_2 до посиленого несення служби. У зв`язку з цим визнав необґрунтованим посилання скаржника на введення воєнного стану як підставу, яка об`єктивно перешкоджала вчасному апеляційному оскарженню.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Відповідач у обґрунтування касаційної скарги вказував на формальний підхід суду апеляційної інстанції до вказаних у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження доводів щодо особливого режиму роботи Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
12. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президентом України постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час. З огляду на це всі поліцейські (у тому числі і Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області) по теперішній час безперервно забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
13. Касатор просив звернути увагу на те, що відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція сприяє забезпеченню відповідно до закону правового режиму воєнного стану у разі його оголошення по всій території України, у зв`язку з чим на теперішній час всі працівники поліції (в тому числі і відділу правового забезпечення Головного управління Національної поліції) задіяні до виконання завдань із забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які внаслідок воєнного стану потребують такої допомоги; в режимі 24/7, тобто посиленого несення служби.
14. 24 лютого 2022 року весь особовий склад Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області отримував зброю, боєприпаси та засоби індивідуального захисту для безпосередньої участі в бойових діях, та у період з 24 лютого по 28 березня 2022 року в ротаційному порядку здійснювали заходи за відповідною командою керівництва, відбувалась евакуація документів та архівних матеріалів з управління. Також постійні оголошення повітряної тривоги об`єктивно унеможливлювали повноцінну роботу в приміщеннях Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
15. Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про неврахування форс-мажорних обставин, якими є загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання відповідача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
18. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
19. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.
Так, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
21. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
22. Якщо заяву не буде подано особою у строк, визначений судом, або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
23. Спірним питанням у розглядуваній ситуації є визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
24. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
25. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
26. Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
28. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
29. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
30. Як свідчать матеріали справи, розгляд справи відбувався 08 лютого 2022 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні. Повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду було складено та підписано 08 лютого 2022 року.
31. У матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання відповідачем копії рішення.
32. Апеляційну скаргу на зазначене рішення відповідач подав 28 березня 2022 року з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Зазначав, що копію судового рішення отримав 21 лютого 2022 року.
33. Водночас, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення, а також надати документ про сплату судового збору.
34. У поданій на виконання вимог цієї ухвали заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач звертав увагу на введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, з огляду на що всі поліцейські безперервно забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
35. Також просив суд врахувати, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. На офіційному сайті Торгово-промислової палати України з метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних представництв у період дії воєнного стану, опубліковано загальний офіційний лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
36. Проте суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання представника відповідача у зв`язку з відсутністю будь-яких документів про зміну або особливості режиму роботи управління на період введення воєнного стану, а також визнав безпідставним посилання на лист Торгово-промислової палати України.
37. Колегія суддів Верховного Суду з таким висновком не погоджується, з огляду на таке.
38. Особливістю розглядуваної правової ситуації є те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №250/2022 продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
39. За змістом статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
40. Згідно з приписами Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
41. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
42. Відповідно до положень Інструкції про порядок переведення органів Національної поліції України на посилений варіант службової діяльності, затвердженої наказом МВС від 10 грудня 2015 року № 1560 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 січня 2016 року за № 12/28142, посилений варіант службової діяльності - комплекс організаційно-правових, превентивних, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов`язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості поліцейських з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до забезпечення публічної безпеки і порядку у повсякденному режимі несення служби, їх виконати неможливо.
43. Метою введення посиленого варіанта є найшвидша нормалізація оперативної обстановки та відновлення правопорядку, усунення загрози життю чи здоров`ю громадян, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших соціальних інститутів суспільства.
44. Посилений варіант уводиться в разі:1) повідомлення про обставини (події), що можуть призвести чи призвели до загострення оперативної обстановки, можуть створити чи створили загрозу життю (здоров`ю) громадян, їх конституційним правам і свободам; 2) виникнення масових заворушень, що супроводжуються обмеженням певних прав і свобод людини; 3) виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення особливо важливих об`єктів або окремих місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 4) учинення терористичних актів; 5) виникнення тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що створюють загрозу життю і здоров`ю значної кількості населення; 6) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
45. Ураховуючи зазначене, колегія суддів звертає увагу на те, що в умовах введеного на території України воєнного стану підрозділи Національної поліції переведені на посилений варіант служби з метою забезпечення публічної безпеки і порядку та здійснення цілодобового моніторингу оперативної обстановки в країні.
46. Відтак, при наданні оцінки наведеним відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставинам та постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції повинен був врахувати існування об`єктивних причин, що унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений тридцятиденний строк.
47. Колегія суддів зауважує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
48. У цьому конкретному випадку в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до процесуальних прав і обов`язків з урахуванням об`єктивності причин.
49. Між тим, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не врахував означених вище обставин, натомість розцінив ненадання будь-яких документів про зміну або особливості режиму роботи на період введення воєнного стану як необґрунтоване посилання на неможливість вчасно звернутися з апеляційною скаргою, що призвело до передчасного висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та, відповідно, постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
50. У той же час є безпідставним чергове посилання відповідача у касаційній скарзі на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1. Таким листом підтверджено військову агресію Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року, яка є надзвичайною, невідворотною та об`єктивною обставиною для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарської діяльності чи фізичною особою, у якого виникли зобов`язання за договором.
51. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
52. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №160/5130/21 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду
