ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2023 року 10 год. 30 хв.Справа № 280/4686/18 ПР/280/16/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Демченко А.Е. та сторін

від позивача: не прибув,

від відповідача: Гришун О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН - ТОРГ»

до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2018 № 0011381404, №0011371404

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН-ТОРГ» (далі по тексту - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 № 0011381404, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області;

- скасувати податкове-повідомлення рішення від 25.07.2018 № 0011371404, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області видане податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 №0011381404, яким до ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680,00 грн. В рішенні зазначається, що зміст порушення полягає в порушенні п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1, 2 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей...». А також, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області видане податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 №0011371404, яким до ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 178 638,9 грн. В рішенні зазначається, що зміст порушення полягає в порушенні ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1997. Позивач вважає винесені податкові повідомлення-рішення - нечинним та просить їх скасувати, у зв`язку з тим, що оскаржувані рішення винесені відповідачем не у межах його повноважень. Позивач зазначає, що повноважним органом, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» віцд 19.02.1993 №15-93, є Національний банк України.

Ухвалою суду від 30.11.2018 відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін в адміністративній справі №280/4686/18. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

19 грудня 2018 року за вх. №41822 представником відповідача, подано до суду відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що на підставі наказу від 22.06.2018 №1996 згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено виїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440), з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно інформації уповноваженого банку ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» від 08.06.2017 №26-1918 про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері ЗЕД згідно контрактів №7/2016 від 01.03.2016, №36/2016 від 14.12.2016, №37/2016 від 15.12.2016 за період з 21.12.2016 по 03.07.2018. Перевірка проводилась з 21.12.2016 по 03.07.2018. За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440) від 10.07.2018 №394/08-01-14-13-13/39805440 (направлено засобами поштового зв`язку, акт отримано 14.07.2018, згідно рекомендованого повідомлення про вручення). У ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 39805440) встановлено порушення:

ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 №185/94-ВР із змінами та доповненнями, ст. 1 Постанови Національного банку України від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» згідно зовнішньоекономічного договору:

- за період з 06.05.2017 по 03.07.2018 на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалсь дебіторська заборгованість в сумі 5 535,00 Євро, з порушенням граничного терміну (05.05.2017) у кількості 424 календарних днів (з 06.05.2017 по 03.07.2018) в сумі 5 535,00 Євро;

- за період з 21.05.2017 по 20.12.2017 на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 59,32 дол. США з порушенням граничного терміну (20.05.2017) у кількості 214 календарних днів (з 21.05.2017 по 20.12.2017) в сумі 59,32 дол. США;

- за період з 24.05.2017 по 03.08.2017 на ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 3070,40 дол. США, з порушенням граничного терміну (23.05.2017) у кількості 72 календарних днів (з 24.05.2017 по 03.08.2017) в сумі 3070,40 дол. США.

Відповідач вказує на те, що статтею 1 Постанови Національного банку України від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюється в строк, що не перевищує 120 календарних днів. Відповідач зазначає, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформенню службовими особами митниці, здійснюється після фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу (CMR), на якому проставляється відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного контролю. Перетин товаром митного кордону України, який засвідчує відбиток штампу «під митним контролем» з відповідною датою, не може ототожнюватися з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення і який підтвержується оформленою митною декларацією. Відповідач заначає, що моментом вчинення імпортної інформації, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення митної декларації.

У зв`язку з вищевикладеним, ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акта перевірки 10.07.2018 №394/08-01-14-13-13/39805440 було винесено податкові повідомлення-рішення №0011371404 від 25.07.2018 на загальну суму 178 638,90 грн №0011381404 від 25.07.2018 на загальну суму 680,00 грн, яке було направлено на юридичну адресу ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» (код ЄДРПОУ 39805440) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (фактично отримано ТОВ «ВАЙН-ТОРГ» 14.07.2018). Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтовними, та просить суд відмовити в задоволені позову.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.12.2018 об 11 год. 00 хв.

Підготовче засідання призначено на 05 жовтня 2022 р. об 10 год. 00 хв.

В підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 р. підготовче провадження закрито, призначено судове засідання на 25 жовтня 2022 року об 14 год.00 хв.

25 жовтня 2022 р. ухвалою суду зупинено провадження у справі до 15.12.2022 о 14 год. 00 хв.

15 грудня 2022 р. ухвалою суду продовжено зупинення провадження у справі до 17 січня 2023 року об 09 год. 00 хв.

17 січня 2023 р. ухвалою суду поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 17 січня 2023 року о 09 год. 00 хв.

17 січня 2023 року у відкритому судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач зазначає, що згідно з п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтей 1, 2 Указу Президента України від 18.06.94 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за їх межами (зі змінами та доповненнями), п.п. 2, 3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно,що належить резиденту України і знаходиться за її межами», декларування валютних цінностей, доході та майна здійснюється суб`єктами підприємницької діяльності за наведеною формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб`єктів підприємницької діяльності.

Податковий кодекс України містить положення, щодо повноважень ДФСУ на здійснення покладених на неї спеціальним законодавством функцій валютного контролю. Зокрема статтями 19, 20 Податкового кодексу України закріплено функцію та право контролюючих органів застосовувати та стягувати передбачені законом штрафні (фінансові) санкції за порушення валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проте, постановою Верховного Суду України від 07.02.2012 у справі №21-904во10 встановлено, що «У скарзі до Верховного Суду України ТОВ порушило питання про перегляд та скасування рішення касаційного суду. На обґрунтування зазначеного позивач додав рішення Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2007 року, в якому цей суд дійшов висновку про те, що передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету заходи відповідальності (штрафні (фінансові) санкці) до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються Національним банком України та підпорядкованими йому установами. При цьому суд вказав, що зазначеним положенням не передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби.

Виконуючи покладені на Верховний Суд України завдання, у контексті розглядуваних правовідносин, суд виходить із того, що статтею 16 Декрету питання щодо компетентного органу, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, вирішено однозначно - повноважним органом є Національний банк України.

Положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нереридентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегулювані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року №2796-ХІІ «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин».

Оскільки Верховним Судом України вирішено однозначно, що повноважним органом, який має застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, є національний банк України, то суд вважає, що застосування Пологівською ОДПІ до ТОВ «Енологія Плюс» штрафу за порушення приписів п. 2 ст. 16 Декрету є протиправним, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Отже, враховуючи вищевикладене та позицію Верховного Суду України, суд вважає, що винесені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 25.07.2018 №0011381404, №0011371404 прийняті, виходячі за межі, наданих законом Головному управлінню ДФС у Запорізькій області, повноважень.

Також, суд зазначає наступне. Основним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню до даних правовідносин є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в інозменій валюті» від 23.09.1994 №185/94 (втратив чинність 07.02.2019 на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, згідно частини четвертої статті 2 Закону України №185/94-ВР, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанови Національного банку України від 13.12.2016 №410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Згідно пункту 11 вказаної постанови, остання набирає чинності з 16 грудня 2016 року та діє до прийняття Національним банком України окремої постанови Правління Національного банку України за умови відсутності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи України, крім пунктів 1 та 2 цієї постанови, які втрачають чинність 16 червня 2017 року.

Постановою Національного банку України від 25.05.2017 №41 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» пункт 1 постанови Національного банку України №410 було виключено. Постанова НБУ №41 в цій частині набрала чинності 26.05.2017.

Враховуючи викладене, починаючи з 26.05.2017 розрахунки за імпортними операціями, передбаченими ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюється у строк, що не перевищує 180 календарних днів.

При вирішенні питання щодо застосування передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків» 180 - денного строку до імпортних операцій, строк розрахунків яких завершився до 26.05.2017 (дата втрати чинності пункту 1 постанови Національного банку України №410), варто виходити із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) та враховувати наступне:

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції Украни щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм валютного законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчиненя відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов`язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинним на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас, зворотня дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Застосування зворотної дії в часі можливо у випадку прямого застереження в нормативному акті про таке або коли норма закону або іншого нормативно-правового акту пом`якшують або скасовують відповідальність особи (інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 24.11.2011 №2198/11/12-11).

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить прямого застереження про застосування зворотної дії в часі норм цього закону.

Закон України «Про валюту і валютні операції» також не містить прямого застереження про застосування зворотної дії в часі норм цього закону. Водночас, в частині 4 статті 3 цього Закону зазначено: «Закони та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили».

Отже, застосування зворотної дії в часі норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою передбачено застосування 180 - денного строку розрахунків за імпортної операцією можливе, за умови коли така норма закону пом`якшує або скасовує відповідальність особи.

Така ж сама позиція викладена у висновку експерта у галузі права Д.В. Приймаченко від 29. 03.2019, наданого до суду представником позивача.

Тому, суд дійшов висновку, що нормативно-правовий акт, який збільшує встановлені законодавством граничні строки розрахунків за імпортними операціями, усуває (пом`якшує) відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, - має зворотну силу у часі, отже, строк для розрахунків позивача за імпортною операцією становить 180 днів, з чого слідує, що відсутні доказово підтверджені порушення, зазначені у податковому повідомлені-рішенні від 25.07.2018 №0011381404, №0011371404, прийнятих на підставі акту перевірки від 10.07.2018 №394/08-01-14-13-13/39805440.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частин 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень, цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2689,78 грн, що підтверджується квитанціями №18245034 від 05.11.2018 у розмірі - 1762,00 грн, та №18505729 від 26.11.2018 у сумі - 927,78 грн.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 2689,78 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державной податкової служби у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 143 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН - ТОРГ» (юридична адреса: 70501, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Героїв АТО, буд. 22-А, код ЄДРПОУ 39805440) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2018 № 0011381404, №0011371404 - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25.07.2018 №0011381404.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 25.07.2018 №0011371404.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙН - ТОРГ» (юридична адреса: 70501, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Героїв АТО, буд. 22-А, код ЄДРПОУ 39805440) судовий збір у розмірі 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 78 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 26 січня 2023 року.

Суддя Р.В. Сацький