ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/941/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Кредитна спілка «Експрес кредит юніон» вул. Галицька, буд. 32,м. Івано-Франківськ,76000

про розірвання договору депозитного вкладу та стягнення 271 396 грн 04 коп.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Годзінської О.М. ( у режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Кредитної спілки "Експрес кредит юніон" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором внеску (вкладу) №31/07-21/В29 від 05.07.2021 року та розірвання договору №31/07-21/В29 від 05.07.2021 року.

Позовна заява обґрунтована тим, ОСОБА_1 набув статусу члена кредитної спілки "Ексрпес кредит юніон", ОСОБА_1 було здійснено пайовий внесок на загальну суму 27200,00грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 201 від 05.07.2021р.

15.11.08.2022 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання у справі на 06.12.2022.

У судовому засіданні 20.12.2022 суд закрив підготовче судове засідання та призначив розгляд справи по суті.

Позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав, участі повноважного представника у судових засіданнях не забезпечив.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018р. у справі №910/177797/17.

Вищезазначені ухвали суду в процесі розгляду справи були направлені за адресою місцезнаходження КС «Експрес кредит юніон» вул. Галицька, буд. 32,м. Івано-Франківськ, , яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про судовий розгляд.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що будь які зацікавлені особи не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами

Як зазначає позивач, він набув статусу члена КС «Експрес кредит юніон». За період членства в кредитній спілці позивачем було здійснено пайовий внесок на загальну суму 250000,00грн.

05.07.2021року між позивачем (вкладник) та відповідачем було укладено договір №31/07-21-В9 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок - депозит з періодичною виплатою процентів та поповненням (Договір).

Згідно п.1.1 Договору член кредитної спілки (ВК) вносить строковий внесок (вклад) на депозитний рахунок (далі - Вклад) до Спілки, в сумі 250,00грн., а Спілка приймає Вклад на строк вказаний в п. 1.2. Договору та зобов`язується на умовах і в порядку, передбачених Договором повернути Члену КС Вклад та виплачувати проценти за ставкою, передбаченою пунктом 1.3. нього договору.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що строк Вкладу становить 24 місяців, у зв`язку з чим Договір діє до 05.07.2023 року.

Дата внесення Вкладу « 05.07.22 року. ( п.1.2 Договору)

Відповідно до п. 1.2.2. Договору датою повернення Вкладу - є наступний день, після дня закінчення строку дії договору. Планова дата повернення Вкладу - 06.07.2023року.

Згідно умов Договору процентна ставка за Вкладом встановлюється у розмірі 13,5% річних, з виплатою процентів щомісячно.

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що даний договір передбачає пролонгацію лише за законом (п.8.3. Договору).

Відповідно до п.8.1. Договір набирає чинності з момент його підписання та діє до дати вказаної у пункті 1.2. даного Договору.

Відповідно до пункту 3.2.2 Договору № 31/07-21/В29 Спілка зобов`язується нараховувати та виплачувати проценти за вкладом.

Згідно пункту 3.2.8. Договору № 31/07-21/В29 Спілка зобов`язана повернути вклад та нараховані проценти за вкладом по закінченні строку вкладу, а у випадку. якщо Договором передбачено дострокове повернення вкладу, повернути вклад протягом 30 днів з дня отримання письмової вимоги.

У відповідності до пункту 3.3. підпунктів 3.3.2 та 3.3.3. Договору № 31/07-21 В29 член Спілки має право отримати вклад достроково, якщо договором передбачено дострокове повернення вкладу, отримати нараховані проценти на умовах, визначених Договором.

Згідно пункту 8.4. підпункту 8.4.2 Договору № 31/07-21/В29 дія цього Договору припиняється достроково, зокрема, внаслідок повного повернення вкладу на вимогу члена КС - в день подання заяви члена КС.

Визначену договором суму вкладу у розмірі 250000,00 грн. позивачем було внесено шляхом сплати КС «Експрес кредит юніон» що підтверджується бухгалтерською довідкою №201 від 05.07.2021 року.

31.05.2022 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу про повернення вкладу та розірвання договору.

Крім того, позивач ОСОБА_1 звернувся до Національного банку України із письмовою заявою про вирішення питання щодо невиконання Відповідачем умов Договору. У листі Національного Банку України № 14-004/29137 позивачу надано інформацію про те, що у зв`язку із введенням 24 лютого 2022 року та дією воєнного стану переважною більшістю небанківських фінансових установ, в тому числі і Кредитними Спілками, тимчасово зупинено здійснення діяльності з надання коштів у позику - в тому числі на умовах фінансового кредиту, проведення роботи по стягненню простроченої заборгованості та надання відповідей на запити Національного банку.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ст.55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Глава 13 Господарського кодексу України визначає особливості статусу інших суб`єктів господарювання, в тому числі кредитних спілок у сфері господарювання.

Відповідно до ст.130 Господарського кодексу України кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об`єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.

Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки. Майно кредитної спілки є її власністю і складається з фондів кредитної спілки, коштів доходу та іншого майна.

Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Закон України «Про кредитні спілки» визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань.

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов`язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов`язкового пайового внеску. Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов`язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. Отже, згідно норм чинного законодавства, членство в кредитній спілці підтверджується відповідною заявою, рішення спостережної ради та фактом внесення вступного та обов`язкового внеску. Припинення членства фізичної особи у кредитній спілці також пов`язане з відповідною заявою та рішенням спостережної ради.

Спір стосується права позивача на повернення пайового внеску у розмірі 250000, 00грн., стягнення пені, 20320,25грн. відсотків на суму вкладу, 1075,79грн. інфляційних витрат , 2691,78грн. пені та розірвання договору.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №201 від 05.07.2022року позивачем відповідачу було сплачено 250 000,00грн.

Позивач звертався до відповідача про повернення йому грошових коштів вкладу та відсотків вкладу у повному розмірі.

За визначенням Національного Банку України, депозит або вклад - це угода, де одна сторона (банк), яка приймає від другої сторони (вкладника) або для неї певні кошти (вклад), зобов`язується виплачувати вкладникові всю суму вкладу та виплатити відсотки на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637), що підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням дат квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пункту 1.2 Положення касовий ордер - це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси; касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам`ятні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Отже, про факт отримання та повернення коштів можуть свідчити також прибуткові та видаткові касові ордери в разі внесення грошей до каси підприємства (див. висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 169/506/17, від 12.04.2022 у справі № 191/4508/19).

Факт внесення позивачем грошових коштів згідно вище зазначеного Договору підтверджується, дослідженою в судовому засіданні, квитанцією до прибуткового касового ордеру яка міститься в матеріалах справи.

З березня 2022 року відповідач припинив сплату процентів згідно умов договору .

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 20320,25грн. процентів згідно умов договору .

Згідно умов Договору процентна ставка за Вкладом встановлюється у розмірі 13,5 % річних. Враховуючи те, що сторони домовились про обов`язок кредитної спілки сплачувати проценти суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно даних умов договору до 05.07.2021 відповідач повинен був повернути позивачу внесок у розмірі 250000,00 грн. та нараховані, але не виплачені відсотки в розмірі 20320,25 грн.

Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов`язань позивач провів нарахування інфляційних втрат з березня по вересень 2022 року, в розмірі 1075,79грн.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляцій втрат слід задовольнити в заявленому розмірі -1075,79грн.

Щодо стягнення пені у розмірі 2691,78 грн., суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 у справі №235/499/17 зазначено, що аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансової послуги.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2019р. у справі № 121/11524/17, за своєю правовою природою договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок має багато спільного з договором банківського вкладу. Тому допустимим є застосування аналогії закону щодо прогалин правового регулювання відносин за договорами про залучення внеску (вкладу), які укладаються кредитними спілками.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 25.01.2022 року (справа №761/16124/15-ц) до спірних правовідносин споживача фінансових послуг та банку в разі невиконання банком зобов`язань за договором банківського вкладу підлягає застосуванню частина п`ята статті 10 Закону про захист прав споживачів, проте дійсний зміст приписів цієї норми слід трактувати так, що пеня, яка має бути сплачена виконавцем, нараховується на суму, що складає грошовий вимір відплатності відповідного договору. У такому разі базою нарахування пені згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону про захист прав споживачів слід вважати проценти на суму вкладу або дохід в іншій формі (статті 1058, 1061 ЦК України), що підлягає сплаті банком вкладникові за використання вкладу. Сума вкладу не може бути врахована в базі нарахування пені відповідно до приписів частини п`ятої статті 10 Закону про захист прав споживачів.

Враховуючи правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 25.01.2022 року (справа №761/16124/15-ц) та з урахуванням того, що з матеріалів справи вбачається невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором вкладу в межах заявлених позовних вимог про стягнення пені згідно п.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 3% за кожен день прострочення , де базою нарахування пені слід вважати суму несплачених процентів 20320,25 грн., сума пені становить 609,61 грн.

Статтею 23 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомо ї статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виповнятися належним чином і в встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється гою, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, оскільки відповідачем порушені істотні умови оспорювого договору, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за вищевказаним договором, вимоги позивача щодо розірвання договору підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України оказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частина 1 та 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладає обов`язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям, а саме: належності, допустимості, достатності та вірогідності, що визначені статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, за змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Таким чином, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову (Постанова Верховного Суду від 09.06.2021у справі № 920/505/20).

Допустимість доказів, згідно з статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, означає обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування (постанови Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 913/38/20, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 26.02.2021 у справі № 908/2847/19, від 14.04.2021 у справі № 910/7431/19). Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом (Постанова Верховного Суду від 09.06.2021у справі № 920/505/20). Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вище викладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково, слід розірвати укладений сторонами договір, до стягнення підлягає - 250000, 00грн. основного боргу, 20320,25грн. відсотків на суму вкладу, 1075,79грн. інфляційних витрат , 609,61грн. пені. В решта позовних вимог - відмовити.

Оскільки позивач є інвалідом 1 групи, який звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 с.т.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог п.2 ст.129 ГПК України судовий збір стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес кредит юніон» вул. Галицька, буд. 32,м. Івано-Франківськ, (код ЄДРПОУ39045012) на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (РНОКПП № НОМЕР_1 ) - 250000, 00грн. основного боргу, 20320,25грн. відсотків на суму вкладу, 1075,79грн. інфляційних витрат , 609,61грн. пені.

Стягнути з Кредитної спілки «Експрес кредит юніон» вул. Галицька, буд. 32,м. Івано-Франківськ, ( код ЄДРПОУ39045012) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), бюджетний рахунок UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач: Державна судова адміністрація України; вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) - 6561,08грн. судового збору.

Розірвати договір №31/07-21-В9 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ( вклад) з періодичною виплатою процентів та поповненням від 05 липня 2021року укладений між ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , (РНОКПП № НОМЕР_1 ) та Кредитною спілкою «Експрес кредит юніон» вул. Галицька, буд. 32,м. Івано-Франківськ, (код ЄДРПОУ39045012)

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 26.01.2023

Суддя Шкіндер П.А.