ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року справа №380/17588/21

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,

представників позивача Родака С.М., Васюти Л.В.,

представника відповідача Волянського О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження справу за позовом комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж спорту до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними і скасування вимог та розпорядження

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж спорту код ЄДРПОУ 02136962, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Кн.Ольги, 1 (далі позивач) до Західного офісу Держаудитслужби код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, буд.8 (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати вимоги Західного офісу Держаудитслужби, викладені у листі Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021, в частині:

-вимоги щодо усунення порушень нецільового використання бюджетних коштів в сумі 86368,25 тис. грн;

-вимоги щодо усунення порушень використання коштів обласного бюджету в сумі 19417,83 тис. грн;

2) визнати протиправним та скасувати розпорядження Західного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з вимогою Західного офісу Держаудитслужби Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021, складеним за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача. Зазначає, що відповідно до статуту вказаний коледж є єдиною установою та юридичною особою публічного права. Невідокремленим структурним підрозділом і нероздільною частиною коледжу є спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат спортивного профілю. Відповідно фінансування та планування видатків на вихованців коледжу здійснюється за єдиною бюджетною програмою. На думку позивача, відповідач протиправно не взяв до уваги особливий статус коледжу та дійшов помилкового висновку про порушення бюджетного законодавства, яке полягає у нездійснені фінансування видатків на навчання учнів та студентів коледжу за різними бюджетними програмами.

Крім того, впродовж ревізійного періоду головний розпорядник коштів Департамент освіти і науки Львівської ОДА визначав і встановлював бюджетні призначення коледжу, а також КПКВК, за яким здійснювалося фінансування закладу. Такий порядок погоджений Департаментом фінансів Львівської ОДА, жодних зауважень щодо фінансово-господарської діяльності позивача згадані департаменти не висловили.

Також звертає увагу, що діти, які були абітурієнтами з інших областей України, після зарахування їх на навчання до коледжу проживають у гуртожитку та відповідно стають мешканцями міста Львова.

Позивач наполягає на протиправності розпорядження Західного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами, оскільки таке прийняте з порушенням Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №21 (в частині строку винесення такого розпорядження). Зазначає, що відповідно до вимог вказаного Порядку уповноважений орган приймає розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами протягом трьох днів з дня надходження до нього акта ревізії. Акт ревізії відповідач склав 05.03.2021, позивач підписав його із зауваженнями 11.03.2021. Натомість, оскаржене розпорядження прийняте 31.03.2021, тобто з пропуском трьохденного строку.

17.01.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що наказами Міністерства фінансів України «Про затвердження структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів /Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, як не застосовують програмно-цільового методу» від 02.12.2014 №1195 та «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 №793 передбачено фінансування видатків для здобуття загальної середньої освіти у 2017 році - за КПКВ 1011080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою»; у 2018-2019 роках за КПКВК 0611080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою»; у 2020 році за КПКВК 061150 «Надання загальної середньої освіти спеціалізованими закладами загальної середньої освіти». Натомість, позивач здійснював планування видатків та фінансування на утримання та матеріально-технічне забезпечення за рахунок коштів загального та спеціального фондів місцевого бюджету за такими програмами: у 2017 році - за КПКВК 1011120 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації»; у 2018-2019 роках за КПКВК 0611120 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації (коледжами, технікумами, училищами)»; у 2020 році за КПКВК 0611120 «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти». Вказане, на думку відповідача, свідчить про нецільове використання позивачем коштів у сумі 86368,25 тис. грн.

Також впродовж 2017-2020 років на навчання до позивача зараховувалися учні з інших областей України. Водночас, договори про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами не укладались, що спричинило додаткове використання коштів обласного бюджету на суму 19417832,69грн.

Відповідач спростовує доводи позивача про порушення строку прийняття розпорядження Західного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами. Зазначає, що вказане розпорядження прийняте в день відправлення позивачу висновку на заперечення (зауваження). Крім того, терміни дії розпорядження завершився ще 21.04.2021, а відтак станом на час розгляду справи воно жодним чином не порушує права позивача.

10.02.2022 до суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надійшли письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримує. Зазначає, що школа-інтернат функціонує лише у складі коледжу як невідокремлений структурний підрозділ й зарахування учнів на навчання для здобуття повної загальної середньої освіти не робить школу-інтернат самостійною бюджетною одиницею, а коледж закладом загальної середньої освіти у розумінні пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Крім того, на думку третьої особи, Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації правильно встановив бюджетні призначення коледжу і коди програмної кваліфікації видатків та кредитування.

11.05.2022 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що школа-інтернат не є самостійною бюджетною одиницею. Також звертає увагу, що станом на 01.01.2017 позивач мав статус училища, тобто вищого навчального закладу першого рівня акредитації.

10.10.2022, 29.11.2022, 30.11.2022 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що ревізією встановлено здійснення позивачем фінансування учнів, які здобувають середню освіту, за рахунок коштів, виділених для здобуття вищої освіти. Звертає увагу, що кошти, передбачені для фінансування учнів та студентів передбачені різними бюджетними програми. Проте, позивачем вказаний факт не врахований, що спричинило нецільове використання коштів.

14.12.2022 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає, що за результатами ревізії позивач прийняв наказ «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності коледжу» від 23.04.2021 №167-ос. На думку відповідача, вказаний наказ позивача свідчить про належне виконання ним вимог Західного офісу Держаудитслужби Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судове засідання третя особа явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового засідання. Подала заяву про розгляд справи без участі її представника.

ІІ. Рух справи

Ухвалою від 18.10.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 15.11.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, а також залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

Ухвалою від 09.11.2022 суддя закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» є комунальною установою, має статус бюджетної неприбуткової організації, підпорядкований Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

Наказом Міністерства молоді та спору України від 31.07.2020 №803 комунальному закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» надано статус закладу спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п.1.2.1.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2020 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» за період з 01.01.2017 по 30.09.2020, результати якої відображені в акті ревізії від 05.03.2021 №131303-21/4.

Ревізією, зокрема встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів в сумі 86368,25 тис.грн, а також порушення використання коштів обласного бюджету в сумі 19417,83тис. грн.

Не погоджуючись з вказаним актом 18.03.2021 позивач подав відповідачу заперечення на акт ревізії.

02.04.2021 Західний офіс Держаудитслужби надіслав позивачу лист Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021, в якому, у частині, що оскаржується, констатовано такі порушення:

(1) внаслідок недотримання вимог наказів Міністерства фінансів України «Про затвердження структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів /Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, як не застосовують програмно-цільового методу» від 02.12.2014 №1195 та «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 №793 , використання коштів на здобуття учнями 7-11 класів базової та повної загальної середньої освіти здійснювалось у 2017 році КПКВК 1011120 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації (коледжами, технікумами, училищами) та у 2020 році за КПКВК «Підготовка кадрів закладами фахової перед вищої освіти» замість належних у 2017 році за КПКВК 1011080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою», у 2018-2019 роках за КПКВК 0611080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою» та у 2020 році за КПКВК 061150 «Надання загальної середньої освіти спеціалізованими закладами загальної середньої освіти».

Вказане спричинило нецільове використання бюджетних коштів у 2017 2020 роках за бюджетними програмами «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації», «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації (коледжами, технікумами, училищами)», «Підготовка кадрів закладами фахової перед вищої освіти» в загальній сумі 86368,25тис.грн.

Зобов`язано комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» в подальшому суворо дотримуватися вимог бюджетного законодавства та не допускати нецільового використання бюджетних коштів.

(2) протягом 2017-2020 років на навчання у 7-11 класи позивача зараховувалися учні з інших областей України без укладання договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами, на що додатково використано кошти обласного бюджету (без врахування освітньої субвенції), в загальній сумі 19417,83тис.грн.

Зобов`язано комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» при зарахуванні учнів на навчання до коледжу з інших областей України ініціювати перед Департаментом освіти і науки Львівської ОДА укладення договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

На підставі акта ревізії від 05.03.2021 №131303-21/4 відповідач прийняв розпорядження від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами на строк до 20.04.2021.

Не погоджуючись із згаданою вимогою в частині висновків про нецільове використання бюджетних коштів, помилкового використання коштів обласного бюджету та розпорядженням відповідача позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

IV. Позиція суду

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

На підставі означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

У межах повноважень означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень,не перевищуючи їх.

У спосіб означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.

Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Правові засади діяльності відповідача визначаються Положенням про Державну аудиторську службу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, а також положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, вимога Держаудитслужби є рішенням суб`єкта владних повноважень, яка пред`являється з метою усунення виявлених ревізією порушень та попередження їх виникнення в майбутньому.

Суд встановив, що відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2020 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту», за результатами якої складено акт ревізії від 05.03.2021 №131303-21/4.

02.04.2021 Західний офіс Держаудитслужби надіслав позивачу вимогу Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021.

Щодо нецільового використання позивачем бюджетних коштів в сумі 86368,25 тис. грн, суд встановив таке.

Згідно з актом ревізії від 05.03.2021 №131303-21/4 вказане нецільове використання бюджетних коштів зумовлене тим, що позивач здійснив фінансування учнів, які здобувають середню освіту, за рахунок коштів, виділених для здобуття вищої освіти.

Наказами Міністерства фінансів України «Про затвердження структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів /Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу» від 02.12.2014 №1195 та «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 №793 передбачено фінансування видатків для здобуття загальної середньої освіти:

·у 2017 році за КПКВ 1011080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою»;

·у 2018-2019 роках за КПКВК 0611080 «Надання загальної середньої освіти загальноосвітніми спеціалізованими школами-інтернатами з поглибленим вивченням окремих предметів і курсів для поглибленої підготовки дітей в галузі науки і мистецтв, фізичної культури і спорту, інших галузях, ліцеями з посиленою військово-фізичною підготовкою»;

· у 2020 році за КПКВК 061150 «Надання загальної середньої освіти спеціалізованими закладами загальної середньої освіти».

Як встановив суд та визнається сторонами, планування видатків та фінансування на утримання та матеріально-технічне забезпечення позивача здійснювалося за рахунок коштів загального та спеціального фондів місцевого бюджету за такими програмами:

·у 2017 році за КПКВК 1011120 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації»;

·у 2018-2019 роках за КПКВК 0611120 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації (коледжами, технікумами, училищами)»;

· у 2020 році за КПКВК 0611120 «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти».

Таким чином, актом ревізії встановлено, що фінансування процесу здобуття загальної середньої освіти учнів 7-11 класів в коледжі здійснювалося відповідно до затверджених паспортів бюджетних програм «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації», «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами освіти І-ІІ рівнів акредитації (коледжами, технікумами, училищами)», «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти».

Всього за ревізійний період на навчання учнів 7-11 класів в коледжі для здобуття повної загальної середньої освіти за рахунок вказаних програм використано бюджетних коштів в загальній сумі 86368248,10грн.

У розділі 2.1 акта ревізії «Аналіз відповідності фактичної діяльності навчального закладу передбаченій установчими документами та іншими регуляторними актами» учні в навчальний заклад зараховуються: (1) окремо на навчання для здобуття повної загальної середньої освіти; (2) окремо для підготовки молодших спеціалістів в галузі знань 5.01020101 «фізичне виховання», а з 01.09.2020 (1) на навчання для здобуття повної загальної середньої освіти; (2)для підготовки фахової передвищої освіти в галузі знань Освіта/Педагогіка за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт».

Відповідно до статті 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій); бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Суд відхиляє доводи позивача про його особливий правовий статус, оскільки жодна норма законодавства у зв`язку з цим, не встановлює винятків щодо необхідності додержання ним бюджетного законодавства.

Водночас суд враховує, що комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж спорту надає освітні послуги, передбачені різними КВЕД, а саме: 85.41 фахова передвища освіта та 85.31 загальна середня освіта.

Таким чином, надання двох різних видів послуг та видів економічної діяльності передбачає різне фінансування та планування, що передбачено положеннями наказів Міністерства фінансів України «Про затвердження структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів /Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, як не застосовують програмно-цільового методу» від 02.12.2014 №1195 та «Про затвердження складових Програмної класифікації видатків та кредитування місцевого бюджету» від 20.09.2017 №793.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновками відповідача про нецільове використання позивачем бюджетних коштів в сумі 86368,25 тис. грн.

Суд також бере до уваги наказ комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж спорту «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності коледжу» від 23.04.2021 №167-ос, у якому позивач визнає порушення, зафіксоване в акті ревізії, та з метою усунення такого наказує головному бухгалтеру ОСОБА_1 звернутися до Департаменту освіти і науки та департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації щодо застосування відповідних КПКВК при фінансуванні коледжу, враховуючи його специфіку.

Листом від 27.04.2021 №191 позивач повідомив відповідача про вчиненні дії на виконання оскарженої вимоги, зокрема: «Питання фінансування коледжу по єдиному КПКВК «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації» (2017-2019) та «Підготовка кадрів закладами фахової перед вищої освіти (2020)» обговорено на нараді Департаменту освіти і науки Львівської ОДА. Направлений також запит (лист №178 від 16.04.2021) до Департаменту фінансів ЛОДА. Вирішення цього питання в компетенції цих двох установ».

Водночас, суд враховує, що вказане порушення зумовлене помилковим здійсненням позивачем фінансування витрат на навчання учнів, які здобувають середню освіту, за рахунок коштів, виділених для здобуття вищої освіти.

Тому суд вважає належним і співмірним тяжкості вчиненого порушення, обраний відповідачем спосіб усунення вказаного порушення, а саме: зобов`язання позивача в подальшому суворо дотримуватися вимог бюджетного законодавства та не допускати нецільове використання бюджетних коштів.

З урахуванням викладеного суд висновує, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги Західного офісу Держаудитслужби Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021, в частині усунення порушень нецільового використання бюджетних коштів в сумі 86368,25 тис.грн необхідно відмовити повністю.

Щодо порушень позивачем використання коштів обласного бюджету в сумі 19417,83тис.грн, суд встановив таке.

Згідно з актом ревізії від 05.03.2021 №131303-21/4 вказане порушення позивачем використання коштів обласного бюджету зумовлене тим, що протягом 2017-2020 років на навчання до позивача зараховувалися учні 7-11 класів з інших областей України, а саме: 155 осіб станом на 01.01.2017, 148 осіб станом на 01.09.2017, 153 особи станом на 01.01.2018, 153 особи станом на 01.09.2018, 149 осіб станом на 01.01.2019, 142 особи станом на 01.09.2019, 142 особи станом на 01.01.2020, 140 осіб станом на 01.09.2020.

Частиною 1 статті 86 Бюджетного кодексу України передбачено, що розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 згаданого Кодексу, між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання публічних послуг та наближення їх до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання публічних послуг і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних публічних послуг для всіх громадян України;

3) третя група - видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують публічні послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Згідно з частиною 4 статті 86 Бюджетного кодексу України видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 90 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на освіту: а) загальну середню освіту: спеціальні школи, санаторні школи, ліцеї (засновником яких є обласна рада); дитячі будинки, навчально-реабілітаційні центри (крім дитячих будинків, навчально-реабілітаційних центрів, визначених у підпункті "б" пункту 2 частини першої статті 89 згаданого Кодексу); заклади загальної середньої освіти державної власності (крім закладів, визначених у підпункті "а" пункту 7 частини першої статті 87 згаданого Кодексу); заклади спеціалізованої освіти: мистецькі, спортивні, військові (військово-морські, військово-спортивні), наукові ліцеї, ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою (якщо не менше 70 відсотків кількості учнів, які здобувають освіту у відповідному закладі освіти, є жителями населених пунктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим чи області (крім відповідної територіальної громади, де розташований такий заклад).

Статею 93 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету, у тому числі якщо на території територіальної громади недостатньо бюджетних установ, інших суб`єктів господарювання комунальної власності, які забезпечують надання публічних послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 згаданого Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 101 Бюджетного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів: дотації та інші субвенції.

З аналізу викладених положень вбачається, що чинним законодавством передбачено фінансування навчання вихованців інших територіальних одиниць в закладах освіти обласного підпорядкування за рахунок передачі трансфертів між місцевими бюджетами.

Таким чином, внаслідок неукладення договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами на навчання учнів 7-11 класів з інших областей України, додатково використано коштів обласного бюджету (без врахування освітньої субвенції) в загальній сумі 19417832,69грн.

З аналізу наведених положень Бюджетного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» також вбачається, що питання міжбюджетних трансфертів для фінансування витрат на навчання учнів з інших областей належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Саме вказані органи вправі укладати договори про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

Відповідач ні в акті ревізії, ні під час судового розгляду справи не вказав норму права, яка б покладала на позивача обов`язок ініціювати укладення органом місцевого самоврядування договору про міжбюджетні трансферти щодо повернення коштів на навчання учнів з інших областей України.

Також відповідач не надав суду доказів, які б вказували на умисне ненадання позивачем інформації щодо кількості учнів, які зараховані до коледжу з інших областей, на запит Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.

З урахуванням викладеного суд висновує про безпідставність вимог відповідача щодо зобов`язання позивача при зарахуванні учнів на навчання до коледжу з інших областей України ініціювати перед Департаментом освіти і науки Львівської ОДА укладення договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

Суд, разом з тим, відхиляє аргументи позивача про те, що прийом на навчання учнів/студентів з-поза меж Львівської області та відповідно реєстрація їхнього місця проживання у місті Львові, звільняє від необхідності укладання договорів про міжбюджетні трансферти, оскільки укладення таких договорів зумовлюється прибуттям на навчання з-поза меж Львівської області і відповідно жодним чином не пов`язане з місцем їх проживання.

Суд також враховує активну поведінку позивачу та його дії, спрямовані на недопущення в подальшому використання коштів обласного бюджетну на фінансування навчання учнів з інших областей України. Так, пунктом 8.1 наказу комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» від 23.04.2021 №167-ос з метою усунення порушень, зафіксованих в акті ревізії, заступника директора з навчально-методичної роботи зобов`язано при організації прийому учнів у загальноосвітню школу-інтернат спортивного профілю коледжу на 2021/2022 навчальний рік обмежити прийом учнів з інших областей України до 30%, провести облік учнів з інших областей, разом з головним бухгалтером обрахувати вартість утримання одного учня в коледжі та подати клопотання у Департамент освіти і науки Львівської ОДА пор укладання договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами на компенсацію за навчання таких учнів.

Листом від 27.04.2021 №191 позивач повідомив відповідача про вчиненні дії на виконання оскарженої вимоги, зокрема: «Питання навчання учнів з інших областей також обговорювалося в Департаменті освіти і науки. В майбутньому коледж буде готувати відповідні подання на Департамент освіти і науки для укладання міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами. За ситуацією 2020/2021 років готуються відповідні списки».

Також суд враховує, що листами від 29.10.2021 №418, від 29.10.2019 №419 позивач повідомив голову Львівської обласної ради про учнів загальноосвітньої школи інтернату спортивного профілю коледжу, які прибули на навчання з-поза меж Львівської області, а також повідомив про вартість навчання одного учня.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби, Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021 у частині: «При зарахуванні учнів на навчання до коледжу з інших областей України ініціювати перед Департаментом освіти і науки Львівської ОДА укладення договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами» (абзац 3 сторінка 4).

Щодо розпорядження Західного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами, суд встановив таке.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктами 45, 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, передбачено, що у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

З огляду на неповне усунення позивачем виявлених ревізією порушень, керуючись пунктом 2 Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 19.01.2011 №21, відповідач надіслав позивачу вимогу Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021 та розпорядження від 31.03.2021 №3.

Суд встановив, що висновок на заперечення (зауваження) надіслано позивачу листом від 31.03.2021 №131303-14/2288-2021. У той самий день прийняте оскаржене розпорядження від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідач не пропустив строк прийняття оскарженого розпорядження. Інших доводів щодо протиправності вказаного розпорядження позивач не навів.

Суд зазначає, що порядок застосування до учасників бюджетного процесу заходів впливу за порушення бюджетного законодавства регулюється положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу може застосовуватися такий захід впливу як зупинення операцій з бюджетними коштами, у разі порушення бюджетного законодавства, визначених пунктами 1-3, 10, 11, 14-29, 32-36, 38 і 40 частини першої статті 116 згаданого Кодексу, у порядку, встановленому статею 120 згаданого Кодексу;

Згідно зі статею 120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.

Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на строк до 30 днів або до усунення порушення бюджетного законодавства у межах поточного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом.

Суд враховує те, що оскаржене розпорядження зупинило операції позивача з бюджетними коштами до 20.04.2021, тобто станом на момент звернення до суду (01.10.2021), таке вже припинило свою дію.

З урахуванням викладеного суд висновує, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Західного офісу Держаудитслужби від 31.03.2021 №3 про зупинення операцій з бюджетними коштами необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1135,00грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Західного офісу Держаудитслужби Щодо усунення порушень законодавства від 02.04.2021 №131303-14/2337-2021 у частині: «При зарахуванні учнів на навчання до коледжу з інших областей України ініціювати перед Департаментом освіти і науки Львівської ОДА укладення договорів про міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами» (абзац 3 сторінка 4).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, буд.8 на користь комунального закладу Львівської обласної ради Львівський фаховий коледж спорту код ЄДРПОУ 02136962, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Кн.Ольги, 1 судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 25 січня 2023 року.

Суддя А.Г. Гулик