Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 січня 2023 року справа № 520/11090/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григоров Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ:14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , починаючи із 19.04.2021 пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», із врахуванням, що загальна вислуга років ОСОБА_1 на дату призначення пенсії становить 31 рік 08 місяців 15 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років є протиправним та таким, що порушує право позивача на вільне володіння своїм майном у вигляді пенсії.

Ухвалою суду від 13.12.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було подано відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що Управління у спірних правовідносинах діяло згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив раніше викладену правову позицію та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 14 серпня 1997 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, з 07 листопада 2015 року по 11 квітня 2018 року - службу в Національній поліції України, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 .

З 18 квітня 2018 року по 18 квітня 2021 рік ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної прикордонної служби України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , виданим 14 червня 2018 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника Євгенія Піскуна Державної прикордонної служби України від 15 квітня 2021 року №255-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 , інспектора прикордонного контролю 2 категорії групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18 квітня 2021 року звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до вказаного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 18 квітня 2021 року становить: календарна 23 роки 07 місяців 26 днів; пільгова 08 років 00 місяців 19 днів; всього 31 рік 08 місяців 15 днів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.06.2021 року щодо підготовки та надсилання до відповідного органу Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення Адміністрація Державної прикордонної служби України 22.06.2022р. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направила подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2022р. б\н було відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років та роз`яснено, що згідно з поданими матеріалами ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до ст.26 п."5" у зв`язку із закінченням строку контракту. Вислуга років в календарному обчисленні становить: 23 роки 07 місяців 26 днів (у пільговому обчисленні 08 років 00 місяців 19 днів), що не відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Позивач, не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2022р., звернувся до суду з позовом в цій справі, вважаючи, що йому має бути призначена пенсія за вислугу років.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-XII.

Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б"-"д", "ж" ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Порядок призначення пенсій врегульований розділом VI Закону №2262-XII.

Так, за приписами ст.48 Закону №2262-XII заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно зі статтею 49 Закону №2262-XII пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

За нормами частини 1 статті 50 Закону №2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються:

б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.

Відповідно до абз.1 п.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (Порядок № 3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із зазначеним вище Законом, подаються цими особами до головних управлінь ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Згідно з абз. 1 п. 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 вказаного Порядку №3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення їм пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії та встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №537/1980/16-а.

Судом встановлено, що за результатами судового оскарження Адміністрація Державної прикордонної служби України на виконання рішення суду 22.06.2022 складено Подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , в якому вперше уповноваженим органом визначено вислугу років позивача для призначення пенсії, яка є достатньою відповідно до вимог п. «а» ст. 12 Закону №2262-XII.

Згідно судового рішення у справі № 520/16478/21, яке набрало законної сили, судом встановлено, що Адміністрацією Державної прикордонної служби було зараховано до вислуги років час проходження служби позивачем з 28 грудня 2018 року по 18 квітня 2021 року, протягом якого ОСОБА_1 участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону на території Луганської області, а саме н.п. Мілове у ВПС «Мілове» Луганської області, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Таким чином, саме уповноважений структурний підрозділ на виконання рішення суду здійснив перевірку поданих звільненою зі служби особою заяви про призначення їй пенсії, здійснив обчислення вислуги років для призначення пенсії, проте при ухваленні оскаржуваного в цій справі рішення відповідач вказані висновки до уваги не взяв.

Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України та наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України критерії оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, відмова уповноваженого органу у призначенні пенсії позивачу повинна ґрунтуватися на законі та бути обґрунтованою, тобто такою, що прийнята з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого виду рішень.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 р., зазначив, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Отже, відмовляючи у призначенні пенсії, територіальним органом пенсійного фонду не зазначено належних доводів, які б свідчили про наявність законодавчих підстав для такої відмови.

З огляду на зазначене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розгляд подання про призначення пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», від Адміністрації Державної прикордонної служби України Коляді Роману Олексійовичу від 22.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення пенсії, суд виходить з такого.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006р., суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Засіб захисту повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, питання щодо призначення та виплату пенсії віднесено виключно до компетенції органів Пенсійного фонду України та воно має вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи, з урахуванням наявності дискреційних повноважень, а відтак не входить до компетенції суду.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що для належного захисту прав позивача необхідно, керуючись приписами частини 2 статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, наведених в цьому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл.Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ:14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про призначення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», із врахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) сплачений судовий збір пропорційно до частки задоволених позовних вимог в розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість) гривень, 20 копійок. Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров