ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 711/4334/22Провадження № 22-ц/821/58/23категорія: 304080000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

учасники справи:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: адвокат Заінковська Вероніка Віталіївна

розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Заінковської Вероніки Віталіївни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» - Мисюкевич К.В. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» 16000,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.06.2018 ПрАТ «СК «Провідна» було укладено Договір обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8468669. Забезпеченим транспортним засобом за Полісом є Маzda СХ 7, д.н. НОМЕР_1 . 13.12.2018 на 18 км автодороги Н16--Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого Mazda CX 7, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та транспортного засобу Nissan Sunny, НОМЕР_2 . В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб Nissan Sunny, НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2019, а також відповідача було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та встановлено, що він керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння. Провадження по справі відносно відповідача закрито на підставіст. 38 КУпАП- у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Натомість, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини. Враховуючи наявність у винуватця Полісу, власник пошкодженого транспортного засобу Nissan Sunny, 96000МА звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про ДТП та виплату страхового відшкодування. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Nissan Sunny, НОМЕР_2 було проведено його огляд. 24.01.2019 між позивачем та потерпілою було укладено договір про врегулювання страхового випадку №2300251999 за страховим полісом АК/8468669/2403/18, відповідно до якого сторони домовилися, що сума страхового відшкодування становить 16000,00 грн. На підставі зібраних документів ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № 2300251999 на суму 16000,00 грн., виплату якої здійснено на користь потерпілого, що підтверджується платіжним дорученням № 005732 від 08.02.2019. Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси 18.04.2019 встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимогип. 2.5 ПДРУкраїна. А тому, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу в розмірі 16000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2022 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (ЄДРПОУ 23510137, місцезнаходження: м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25) 16000,00 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 2481,00 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору, а всього 18481,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи, що позивачем у порядку та в межах визначених законом було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для регресних вимог відповідно дост. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 адвокат Заінковська Вероніка Віталіївна подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість у зв`язку з неповнотою встановлення обставин та неправильністю установлення обставин, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити повність.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Заінковської Вероніки Віталіївни мотивована тим, що судом 1 інстанції в обґрунтування рішення взято до уваги доказ, який не підтвердив, що позивач виконав свій обов`язок та відшкодував потерпілому забезпеченого ТЗ грошові кошти в сумі 16000,00грн., а відтак рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Стверджує, що відповідно до платіжного доручення за №005732 від 08.02.2019 року зазначається: сума 55600,00грн., призначення платежу: при ватмані страхові відшкодування 2019р. зг.дод. у. №1 від дог.№2 від 13.11.07р. без ПДВ. Дане платіжне доручення було сформовано через Клієнт банк, проте з нього не вбачається, що позивачем було здійснено відшкодування на рахунок потерпілої ОСОБА_2 в сумі 16000грн., а відтак позивач не підтвердив наданим доказом здійснення відшкодування, про яке він посилається в позовній заяві на обґрунтування своїх доводів та вимог. Також, судом 1 інстанції не взято до уваги, що позивачем надано копії недопустимими доказами, оскільки вони не засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до положень пункту 5.26 ДСТУ від 01.09.2021 №4163-2020.

Вказує, що оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо здійснення ним виплати страхового відшкодування, у позивача відсутнє право на звернення до суду із позовом про стягнення в порядку регресу у відповідності до п.п. 38.1.1. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У грудні 2022 року представник ПрАТ «СК «Провідна» Мисюкевич Катерина подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує, що на підтвердження своїх позовних вимог ПрАТ «СК «Провідна» надало до суду платіжне доручення №005732 від 08.02.2019 року та відомість №ВПТ-000521 від 07.02.2019 року, які підтверджують виплату страхового відшкодування постраждалій стороні. Так, ПрАТ «СК «Провідна» надало в Київське ГРУ Приватбанку для перерахування страхового відшкодування постраждалій стороні платіжне доручення, що є розрахунковим документом, яке містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача, а також відомості, що є супровідним документом документом, подання якого разом із розрахунковим документом передбачене Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом, відповідно до положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

01 грудня 2022 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Заінковської Вероніки Віталіївни на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2022 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Супровідним листом № 711/4334/22/17583/2022 від 01 грудня 2022 року матеріали цивільної справи № 711/4334/22 витребувано із суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

05 грудня 2022 року матеріали цивільної справи № 711/4334/22 отримано Черкаським апеляційним судом.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом 1 інстанції встановлено, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8468669 від 21.06.2018, укладеному між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 , забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 .

13.12.2018 о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 по а/д Н-16 18-й км Черкаської області, Золотоніського району, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб дати змогу постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Sunny, НОМЕР_2 , (власник ОСОБА_3 ) під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду, чим порушив п.12.1, 13.1, 2.3бПДРУкраїни. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124, ч. 1 ст.130 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наявність у винуватця Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, власник пошкодженого транспортного засобу Nissan Sunny, 96000МА звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

24.01.2019 між ПрАТ «СК «Провідна» та потерпілим ОСОБА_2 було укладено договір про врегулювання страхового випадку № 2300251999 за договором ОСЦПВ № АК/8468669/2403/18 від 21.06.2018, відповідно до якого сторони домовилися, що сума страхового відшкодування за вищевказаною подією складає 16000,00 грн. та підлягає сплаті протягом семи робочих днів з дати підписання договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок заявника, зазначений в заяві про виплату страхового відшкодування.

Згідно заяви № 2300251999 про виплату страхового відшкодування від 24.01.2019, ОСОБА_2 просила здійснити виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів через систему «Приват Мані» ПрАТ КБ «Приватбанк».

07.02.2019 ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № 2300251999 та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування на підставі договору про врегулювання страхового випадку в розмірі 16000,00 грн.

08.02.2019 ОСОБА_2 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005732 від 08.02.2019 та відомістю № ВПТ-000521 від 07.02.2019.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводиапеляційної скарги,Черкаський апеляційнийсуд дійшоввисновку,що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Заінковської Вероніки Віталіївни не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає.

Частиною 1статті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно достатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зістаттею 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК Українипередбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідностатті 993 ЦК Українитастатті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З положень вказаної статті вбачається, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до суду, як до страхувальника так і до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП.

Відповідно до підпункту 38.1.1. пункту 38.1ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8468669 від 21.06.2018, укладеному між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_1 , забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 .

13.12.2018 о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 по а/д Н-16 18-й км Черкаської області, Золотоніського району, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб дати змогу постійно контролювати його рух, та безпечно керувати ним, не дотримався дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Nissan Sunny, НОМЕР_2 , (власник ОСОБА_3 ) під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду, чим порушив п.12.1, 13.1, 2.3бПДРУкраїни. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124, ч. 1 ст.130 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито в зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи наявність у винуватця Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, власник пошкодженого транспортного засобу Nissan Sunny, 96000МА звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

24.01.2019 між ПрАТ «СК «Провідна» та потерпілим ОСОБА_2 було укладено договір про врегулювання страхового випадку № 2300251999 за договором ОСЦПВ № АК/8468669/2403/18 від 21.06.2018, відповідно до якого сторони домовилися, що сума страхового відшкодування за вищевказаною подією складає 16000,00 грн. та підлягає сплаті протягом семи робочих днів з дати підписання договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок заявника, зазначений в заяві про виплату страхового відшкодування.

Згідно заяви № 2300251999 про виплату страхового відшкодування від 24.01.2019, ОСОБА_2 просила здійснити виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів через систему «Приват Мані» ПрАТ КБ «Приватбанк».

07.02.2019 ПрАТ «СК «Провідна» складено страховий акт № 2300251999 та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування на підставі договору про врегулювання страхового випадку в розмірі 16000,00 грн.

08.02.2019 ОСОБА_2 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005732 від 08.02.2019 та відомістю № ВПТ-000521 від 07.02.2019.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції, встановлюючи обставини по справі, взяв до уваги вищезазначені факти та, в сукупності з наданими сторонами доказами, оцінив їх під час постановлення своїх висновків.

Таким чином, суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що враховуючи, що водій забезпеченого транспортного засобу Mazda CX 7, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 спричинив дорожньо-транспортну пригоду, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2019, яка набрала законної сили 03.05.2019, то у відповідності до п. «а» ч. 38.1.1ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач має право на звернення до суду з позовом про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Враховуючи, що позивачем у порядку та в межах визначених законом було здійснено страхову виплату, спрямовану на відшкодування майнової шкоди, заподіяної потерпілій особі, а також те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є підставою для регресних вимог відповідно дост. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд 1 інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Доводи апелянта про те, що судом 1 інстанції взято до уваги доказ, який не підтверджує, що позивач виконав свій обов`язок та відшкодував потерпілому забезпеченого ТЗ грошові кошти в сумі 16000,00грн., є помилковим. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи 08.02.2019 ОСОБА_2 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005732 від 08.02.2019 та відомістю № ВПТ-000521 від 07.02.2019.

Доводи апелянта про те, що позивачем при поданні позовної заяви не було подано відповідно до ст. 95 ЦПК України оригінали або належним чином засвідчені копії документів, а відтак рішення суду 1 інстанції прийняте на підставі вказаних документів є незаконним та підлягає скасуванню, є помилковими.

Оскільки, відповідно до частини восьмоїстатті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18.

Згідно з положеннями частини третьоїстатті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Разом з тим, згідно ізЗаконом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у тексті Закону слова (назва) «Єдина судова інформаційна (автоматизована) система», «автоматизована система» у всіх відмінках (випадках) буде замінено словами «Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система» у відповідному відмінку.

Відповідно до частини восьмоїстатті 14 ЦПК Україниособи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженогорішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30у відповідній редакції (далі - Положення № 30).

Пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, у тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватися у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення № 30, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документа з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).

Для проекту будь-якого електронного документа, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування, забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документа. З моменту переведення документа у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту, визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення № 30).

Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документа). Суди та органи системи правосуддя приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення № 30).

Аналіз наведених положень свідчитьпро те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису особи.

Отже, з 22 грудня 2018 року отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Такий висновок зроблено Верховним Судом у справі № 160/1841/19 (провадження № К/9901/10608/19).

З огляду на зазначене, долучені заявником через підсистему «Електронний суд» додатки є електронними копіями паперових документів, які в силу норм пункту 6 розділу ХІ Положення № 30, приймаються судом, як завірені копії оригіналів документів, а оригінали вказаних документів можуть бути витребувані судом для їх перевірки.

За встановлених обставин, колегія суддів визнає безпідставним доводи апелянта про те, що позивачем надано копії недопустимими доказами, оскільки вони не засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема відповідно до положень пункту 5.26 ДСТУ від 01.09.2021 №4163-2020, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач подав позовну заяву та додатки до неї через підсистему «Електронний суд». Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заявлялось клопотання про витребування оригіналів документів, поданих позивачем через підсистему «Електронний суд», для перевірки судом 1 інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Заінковської Вероніки Віталіївни залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2023 року.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді : Л.І. Василенко

О.В. Карпенко