Єдиний унікальний номер 725/1375/19

Номер провадження 1-кп/725/71/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023 року м.Чернівці

Першотравневий районний суд м. Чернівців

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження -

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисників обвинуваченого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Першотравневого районного суду м. Чернівці кримінальне провадження №42018140400000072 від 02.04.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, з вищою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище - заступником начальника Шевченківського ВП - начальником сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, діючи у порушення вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 1,3,7,8,18,19,23,64 Закону України «Про національну поліцію», функціональних обов`язків заступника начальника Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області - начальника сектору кримінальної поліції, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом направленим на систематичне отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 20.04.2018 року (конкретний час у ході досудового розслідування не встановлено) під час особистої зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , раніше судимим за вчинення крадіжок та інших аналогічних злочинів, яка відбулася в службовому кабінеті ОСОБА_5 , розташованому в приміщенні Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19, в останнього виник злочинний умисел, на систематичне одержання неправомірної вигоди, тобто грошових коштів без законних на те підстав, за вчинення в інтересах ОСОБА_8 та третіх осіб дій з використанням свого службового становища, а саме за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

Надалі, 24.04.2018 року (конкретний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 у порушення наведених вимог Закону, діючи із прямим умислом, всупереч інтересам служби, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, під час повторної особистої зустрічі із ОСОБА_8 , яка відбулась біля Шевченківського ВП Чернівецького ВПГУНП в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Білоусова, 19, запропонував останньому ( ОСОБА_8 ) систематично - щотижнево надавати йому ( ОСОБА_5 ) неправомірну вигоду в розмірах від 8 до 10 тис. грн., за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

При цьому, ОСОБА_8 , будучи поставленим в умови, за яких відмова від виконання указаних незаконних вимог могла заподіяти шкоду законним правам та інтересам останнього, побоюючись,через своє «кримінальне» минуле, переслідування з боку працівників поліції, вимушений був погодитися на указану протиправну пропозицію ОСОБА_5

19.05.2018 року близько 12.00 год. ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на систематичне отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , діючи із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_8 попередньо обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн., за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

У подальшому, 22.05.2018 року о 10.00 год. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на систематичне отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , діючи із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, надіслав останньому із абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_5 , смс-повідомлення із номером банківського карткового рахунку своєї дружини ОСОБА_9 : № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадний банк України».

Після цього, ОСОБА_5 із абонентського номеру оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_3 , зателефонував на абонентський номер мобільного оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» № НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_8 та надав останньому незаконну вказівку перераховувати на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадний банк України», що належить його ( ОСОБА_5 ) дружині - ОСОБА_9 та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_5 , частину неправомірної вигоди, за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

Того ж дня, близько 15.00 год. ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, направленим на систематичне отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи в зоні дії базових станцій операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» за адресами: м. Чернівці, пров. Миколаївський, 9 та вул. Миру, 8A, одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 9000 грн., які останній перерахував, за допомогою терміналу самообслуговування у приміщенні відділення №10008/0130 АТ «Ощадний банк України», який розташований за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Богуна, 34, на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадний банк України», що належить його ( ОСОБА_5 ) дружині - ОСОБА_9 та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_5 , за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

У подальшому, 30.05.2018 року, близько 13.12 год. ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом направленим на систематичне отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи в зоні дії базової станції оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» за адресою: м. Чернівці, пр-т Незалежності, 34 одержав від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди в розмірі 8400 грн., які останній перерахував, за допомогою терміналу самообслуговування у приміщенні відділення №10008/0130 АТ «Ощадний банк України», який розташований за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Богуна, 34, на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадний банк України», що належить його ( ОСОБА_5 ) дружині - ОСОБА_9 та перебуває у постійному користуванні ОСОБА_5 , за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб. Отриману від ОСОБА_8 неправомірну вигоду ОСОБА_5 використав в особистих цілях.

Надалі, 07.06.2018 року близько 17.15 год. ОСОБА_5 , діючи з єдиним умислом, направленим на систематичне отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, поблизу буд. АДРЕСА_2 , одержав для себе від ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у розмірі 10400 грн., за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

У той же день, близько 17.22 год. одержана від ОСОБА_8 частина неправомірної вигоди в розмірі 10400 грн. виявлена та вилучена в ОСОБА_5 під час проведення огляду працівниками військової прокуратури Західного регіону України спільно з працівниками Чернівецького управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

Усього, внаслідок вчинення указаних неправомірних дій, заступник начальника відділення поліції - начальник сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУПН в Чернівецькій області ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, у порушення вказаних вище нормативно-правових актів, діючи з єдиним умислом, направленим на систематичне отримання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди, в період з 24.04.2018 року по 07.06.2018 року, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 35800 грн., за невжиття заходів щодо розкриття кримінальних правопорушень - крадіжок, не документування протиправної діяльності осіб, причетних до їх вчинення на території обслуговування Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, а також нездійснення заходів щодо їх розшуку при проведенні оперативно-розшукових заходів, в разі встановлення вказаних осіб.

Він же ( ОСОБА_5 ) за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений час, але не пізніше, ніж 07.06.2018 року, у невстановленому місці та невстановленої особи (осіб), діючи з прямим умислом, в порушення вимог вказаних вище нормативно-правових актів, всупереч передбаченого законом порядку, без передбаченого законом дозволу, придбав бойові припаси, а саме 18 патронів калібру 5,45 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині: «3-85» - 2 шт., «270-84» - 5 шт., «17-82» - 4 шт., «3-82» - 7 шт.;4 патрони калібру 7,62 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині «711-82» - 2 шт., «711-80» - 1 шт., «539-51» - 1 шт.; 8 патронів калібру 7,62х54R, з них із маркувальними позначеннями в донній частині «188-77» - 2 шт., «188-67» - 1 шт., «188-66» - 1 шт., «188-80» - 1 шт., «10-73» - 1 шт., «188-65» - 2 шт. та 7 патронів калібру 7,62 мм із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B 765Br», а всього 37 шт., з метою їх подальшого незаконного зберігання.

У цей же час, ОСОБА_5 не маючи на те передбаченого п. 2.3 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 (надалі - Інструкції), дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер свого діяння, з метою подальшого незаконного зберігання, діючи із прямим умислом, зберігав 37 бойових припасів - 18 патронів калібру 5,45 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині: «3-85» - 2 шт., «270-84» - 5 шт., «17-82» - 4 шт., «3-82» - 7 шт.; 4 патрони калібру 7,62 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині «711-82» - 2 шт., «711-80» - 1 шт., «539-51» - 1 шт.; 8 патронів калібру 7,62х54R, з них із маркувальними позначеннями в донній частині «188-77» - 2 шт., «188-67» - 1 шт., «188-66» - 1 шт., «188-80» - 1 шт., «10-73» - 1 шт., «188-65» - 2 шт. та 7 патронів калібру 7,62 мм із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B 765Br», за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

07.06.2018 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у сейфі, який знаходився в коморі, серед іншого, виявлено та вилучено пакет в якому містилися вказані вище 37 бойових припасів - 18 патронів калібру 5,45 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині: «3-85» - 2 шт., «270-84» - 5 шт., «17-82» - 4 шт., «3-82» - 7 шт.; 4 патрони калібру 7,62 мм., з них із маркувальними позначеннями в донній частині «711-82» - 2 шт., «711-80» - 1 шт., «539-51» - 1 шт.; 8 патронів калібру 7,62х54R, з них із маркувальними позначеннями в донній частині «188-77» - 2 шт., «188-67» - 1 шт., «188-66» - 1 шт., «188-80» - 1 шт., «10-73» - 1 шт., «188-65» - 2 шт. та 7 патронів калібру 7,62 мм із маркувальними позначеннями в донній частині «S&B 765Br».

Таким чином, ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив кримінальне правопорушення та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в придбані, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав. В останньому слові обвинувачений зазначив, що він не винний та просив його виправдати.

При цьому, суду пояснив, що він з 2005 року обіймав посаду оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, начальника карного розшуку в Шевченківському відділенні поліції обіймав з 2017 році. До його повноважень входило контроль та розкриття злочинів, крадіжок. З ОСОБА_8 познайомився у 2018 році, будучи на робочому місці у своєму кабінеті. Йому подзвонив вахтер повідомив, що до нього прийшов чоловік, який назвав його прізвище та бажає поспілкуватись. ОСОБА_8 назвався циганським бароном. Говорив по особистих справах і хотів вирішити питання стосовно авто свого брата, просив що він за винагороду допоміг повернути автомобіль, однак він відмовив ОСОБА_8 . Проводжаючи ОСОБА_8 до виходу останній повідомив, що може отримувати та передати йому інформацію про вчинення крадіжок у його районі. Сказав що є цигани які під нього працюють та знають добре Чернівці. Відкрито гроші не пропонував, приходив сам без попередження чекав біля відділка, 2-3 рази в місяць дзвонив. Він дав ОСОБА_8 свій номер телефону з метою подальшого вербування, він був в процесі вербовки, це не заборонено законом. То було на стадії розмов, обіцянок, більше ні про, що не спілкувались. Неправомірну вигоду від ОСОБА_8 не отримував, а отримав гроші ті які йому позичив у травня місяці 2018 року на операцію тещі, боргової розписки не було, не бачить в цьому нічого протизаконного. Гроші ОСОБА_8 віддав 2 рази на карту і три рази готівкою. Піч час чергової розмови попросив ОСОБА_8 познайомити його з людьми які володіють інформацією про вчинення крадіжок, він відмовився пояснюючи це тим що вони бояться. Щодо наявності патронів пояснив, що не знає їх походження у нього в сейфі, так як вдома зброї не зберігає, із пояснень дружини приходив хлопець представився його колегою та передав дружині пакунок який вона поставили до сейфу. Стверджує, що він не вживає заходів для розкриття злочинів, доручення надає слідчий, а він розписував хто виконує, а саме підлеглі, особисто нікого не шукав, були терміни виконання, він лиш здійснював контроль.

Так, згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ч. 2 ст. 17 КПК України визначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, суд, згідно з ч. 6 ст. 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому, стаття 25 КПК України зобов`язує прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на прокурора законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Також слід зазначити, що за правилами ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

Таким чином, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається саме на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 1 ст. 263 КК України сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо досліджені судом, а саме:

-покази свідка ОСОБА_11 , який будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження суду пояснив, що він з квітня-травня 2018 року працював у Шевченківському ВП Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області. Обвинуваченого знає по роботі. По роботі він займається розкриттям злочинів, збиранням доказів. Ніяких незаконних прохань від обвинуваченого щодо не розкриття злочинів він не отримував. Відомості про злочини до ЄДРДР він не вносить. Кишеньковими крадіжками їх відділ не займається, цією категорією займається карний розшук. Про отримання неправомірної вигоди обвинуваченим йому нічого не відомо. Працівники внутрішньої безпеки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 здійснювали на нього тиск щоб він дав свідчення проти обвинуваченого. Про тиск він доповів керівництву. В подальшому він був звільнений з роботи, за відмову надати свідчення проти обвинуваченого. За рішенням суду був поновлений на роботі. Про придбання та зберігання боєприпасів обвинуваченим йому також нічого не відомо;

-покази свідка ОСОБА_14 , який будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що обвинуваченого знає по роботі. В його обов`язки входить виявлення та розкриття злочинів. Кишеньковими крадіжками він не займався. Вказівок, прохань від обвинуваченого щодо не реєстрації кримінальних правопорушень, зокрема кишенькових крадіжок не було. На нього також здійснювався тиск працівниками внтрішньої безпеки, а тому покази які він давав внутрішній безпеці не відповідають дійсності. Він був звільнений з роботи та поновлений на роботі за рішенням суду;

-покази свідка ОСОБА_15 , який будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що обвинуваченого знає по роботі. Працює з квітня 2018 року. Кишеньковими крадіжками він не займався, цими злочинами займається управління карного розшуку. Вказівок, прохань від обвинуваченого щодо не реєстрації кримінальних правопорушень, зокрема кишенькових крадіжок не було;

-покази свідка ОСОБА_16 , який будучи допитаним в ході розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що у 2018 році працював слідчим. Колись був виклик про те, що виявлено особу з підозрілими речами. Зазначена особа на призвище ОСОБА_17 , давав покази працівнику поліції, а згодом у відділку поліції. З обвинуваченим відносно ОСОБА_17 ніяких розмов не було. ОСОБА_17 добровільно видав боєприпаси, які після експертизи повинні бути здані;

-покази свідка ОСОБА_18 , який будучи допитаним в ході розгляду справи, суду пояснив, що у 2018 рокці він працював інспектором озброєння. Слідчий ОСОБА_16 йому не знайомий. Речові докази приймаються від слідчого або за рашенням суду. По данному провадженню приходив запис з Львівського СБУ, чи здавались нам боєприпаси. У наявності боєприпаси були, але 2 речових докази не збігались;

-покази свідка ОСОБА_20 , який будучи допитаним в ході розгляду справи, суду пояснив, що у 2018 рокці він працював начальником складу управління. По справі ОСОБА_17 речові докази та всі документи були в порядку. Перевірялась тількі кількість боєприпасів. Фактів нестачі не було;

-покази свідка ОСОБА_21 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працює в карному розшуку. Шевченківське відділення полації підпорядковано Черінвецькому відділу поліції. Розкриттям кишенькових злочинів займається спеціальний пошуковий відділ.

-покази свідка ОСОБА_22 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював керівником Чернівецького відділу поліції. Для розслідування кишенькових крадіжок був створений пошуковий відділ, він відноситься до Чернівецького відділу поліції, а по наказу до карного розшуку. Відповідно до положення Шевченківське відділення є структурним підрозділом Чернівецького відділу поліції.

-покази свідка ОСОБА_23 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював оперуповноваженим, та обвинувачений був його керівником. Він особисто кишеньковими крадіжками не займався. Ніяких вказівок від обвинуваченого щодо тієї чи іншої заяви він не отримував.

-покази свідка ОСОБА_24 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював оперуповноваженим, та обвинувачений був його керівником. Він особисто кишеньковими крадіжками не займався. Ніяких вказівок від обвинуваченого щодо тієї чи іншої заяви він не отримував.

-покази свідка ОСОБА_25 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він був залучений при обшуку. Не пам`ятає, чи вручалась дружині обвинуваченого ухвала про обшук, та чи були присутні при обшуку малолітні діти. Прокурор давав вказівки, а він здійснював обшук. Набої різних калібрів були вилучені із сейфу який був відкритий.

-покази свідка ОСОБА_26 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працює оперуповноваженим карного розшуку. Коли когось затримували за крадіжку, то викликали слідчо - оперативну групу. Він працював начальником відділу у справах шахрайства та відповідав при управлінні карного розшуку за кишенькові крадіжки. Реєстрація всіх заяв про злочин здійснюється через відповідну електронну базу.

-покази свідка ОСОБА_9 , яка будучи допитаною в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснила, що обвинувачений її чоловік. Вона перебувала у декретній відпустці коли до неї додому прийшли з обшуком. Вона відкрила двері та особи представились працівниками управління внутрішньої безпеки. Працівникі поліції почали знімати обшук на відеокамеру, згодом вона зламалась, та обшук знімали на телефон. Ніхто їй права не роз`яснював, про право на допомогу адвоката не поянювали. За всією подією обшуку вона не спостерігала, так як відволікалась на дитину. З приводу знайденого пакету пояснила, що незадовго до обшуку прийшов невідомий чоловік, та попросив покласти пакет до сейфу. ЇЇ банківські картки зберігались у чоловіка.

-покази свідка ОСОБА_27 , яка будучи допитаною в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснила, що колись у 2018 році у тролейбусі у неї викрали гаманець. Спочатку вона не хотіла писати заяву про крадіжку, потім написала заяву до поліції про викрадення гаманці. В гаманці було або 70 або 170 грн., вона вже не пам`ятає. Працівники поліції сказали, що за потреби викличуть її. Обвинуваченого ніколи не бачила.

-покази свідка ОСОБА_28 , яка будучи допитаною в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснила, що колись у 2018 році у неї викрали гаманець на той час вона була неповнолітня, а тому заяву до поліції писав її батько. Сума грошей в гаманці була приблизно 300 грн., але окрім грошей в гаманці був студентський квіток. Для відновлення студентського квитка потрібно було написати заяву в поліцію. Ніхто її не відмовляв не писати заяву, просто казали, що це марна трата часу. Обвинуваченого незнає, ніколи не бачила.

-покази свідка ОСОБА_29 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював оперуповноваженим. Обвинувачений ніколи не давав вказівок не реєструвати будь які крадіжки.

-покази свідка ОСОБА_30 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював оперуповноваженим. Обвинувачений був начальником. ОСОБА_5 ніколи не давав вказівок не реєструвати будь які крадіжки, або не здійснювати заходи розшуку.

-покази свідка ОСОБА_31 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював оперуповноваженим. Обвинувачений був начальником. ОСОБА_5 ніколи не давав вказівок не реєструвати будь які крадіжки, або не здійснювати заходи розшуку.

-покази свідка ОСОБА_32 , яка будучи допитаною в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснила, що в червні 2018 році у неї викрали гаманець у маршрутці. Приїхали працівники Садгірського відділення поліції, взяли покази. По теперішній час ніякої відповіді щодо її заяви не отримала.

-покази свідка ОСОБА_33 , яка будучи допитаною в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснила, що в березні 2018 році у неї викрали гаманець на маршруті №5. Вона викликала поліцію. Поліцейські самі наполягали щоб вона написала заяву. Грошей в гаманці було не багато, також там були банківськи картки. Паспорт їй повернули, підкинули за місцем прописки.

-покази свідка ОСОБА_34 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що в 2018 році на маршруті № 39 у нього вкрали куртку. Він написав заяву до поліції. Сама куртка цінності для нього не має, але в кутці був паспорт та ключи від квартири, а також бейджик з роботи. Через тиждень якийсь чоловік прийшов на роботу і повідомив що знайшов його куртку, а в куртці і паспорт і ключі. З поліції йому так ніхто нічого і не повідомляв.

-покази свідка ОСОБА_35 , який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що він працював заступником начальника штабу Шевченківського відділення поліції. Напряму він інформацію про крадіжки не отримував, всі заяви реєструвала чергова частина, яка вносила їх до бази. На крадіжки виїжджали слідчо-оперативні групи.

-покази свідка ОСОБА_36 який відмовився від дачи свідчень, так як не розуміє чому його викликали до суду.

-покази свідка ОСОБА_8 який будучи допитаним в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суду пояснив, що у 2018 році в його брата викрали автомобіль люди з Чернівців. Порадившись він звернувся в поліцію, що на Головній, 24 в м. Чернівці. Звідти його відправили в Шевченківське відділення поліції. Коли прийшов до відділу поліції, вийшла людина (ОСОБА_5) який сказав, що начальника зараз нема спілкуватись з ним буде він. Вони стояли під стінкою розмовляли. ОСОБА_5 питав чи знає він дівчат циганського роду ОСОБА_40 та ОСОБА_37 , казав що вони працюють разом з ними, він їх пускає на базар для здійснення дрібних крадіжок та запропонував працювати разом. Зазначив, що від вказаної пропозиції він хотів відмовитись та заявив у поліцію, однак поліція сказала йому як треба себе поводити та в подальшому він отримав від працівників поліції гроші які передавав ОСОБА_5 . Сума грошей яку він передавал залежала від того скількі крадіжок ОСОБА_39 та ОСОБА_37 здійснювались на території Шевченківського відділення поліції, в тому числи прямо напроти відділення поліції. Працівникі поліції з ним зв`язувались по телефону проводили особисті зустрічі, загальна сума яка була ним передана 8-10 тисяч., передавав 4 рази. Гроші для передачі ОСОБА_5 йому давала поліція, він сам грошей не мав, а тому якби не працівникі поліції, то не приймав би участь в тих подіях. ОСОБА_5 казав, що працює заступником начальника карного розшуку. З ОСОБА_37 та ОСОБА_40 спілкувався один раз, йому не відомо чи вчиняли вони крадіжки. Вказав, що його допитували декілька разів, гроші давали прямо в поліції, під час передачі ним ОСОБА_5 грошових коштів , ОСОБА_5 почав тікати.

Крім того, як на докази вини ОСОБА_5 стороною обвинувачення суду також були надані наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом в ході розгляду даного кримінального провадження, а саме:

-Витяг з ЄРДР за № 42018140400000072 (т. 1 а. с. 1),

-Повідомлення прокурору про прийняття кримінального провадження від 03.04.2018 року № 62/6/1-1008 ( т. 1 а. с. 9),

-Протокол огляду особи та грошових коштів їх мічення та вручення від 07.06.2018 року (т. 1 а. с. 128-148),

-Протокол огляду від 07.06.2018 року із описом вилученого майна та відеозаписом проведення огляду на флеш-карті MicroSD ( т. 1 а. с. 149-155),

-Постанова про проведення освідування від 07.06.2018 року ( т. 1 а. с. 156-157),

-Протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_21 від 07.06.2018 року та відеозаписом проведення обшуку ( т. 1 а. с. 162-168),

-Протокол обшуку за місцем службової діяльності ОСОБА_21 та ОСОБА_5 від 07.06.2018 року та відеозапис проведення обшуку ( т. 1 а. с. 173 -177),

-Протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 07.06.2018 року та відеозаписом проведення обшуку ( т. 1 а. с. 182-189),

-Рапорт ОСОБА_41 від 19.10.2018 року ( т. 1 а. с. 197),

-Протокол обшуку від 10.10.2018 року та додатком: магнітний носій інформації із відеозаписом проведення обшуку ( т. 1 а. с. 198-205),

-Витяг з наказу ГУНП в Чернівецькій області про призначення ОСОБА_5 № 50 о/с від 23.03.2017 року (матеріали виконаного доручення №10/1/2-765), ( т. 2 а. с. 5),

-Службова характеристика на ОСОБА_5 (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765 ( т. 2 а. с. 6),

-Довідка на майора поліції ОСОБА_5 від 07.06.2018 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 7-8),

-Функціональні обов`язки сектору кримінальної поліції Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 9-12),

-Положення про Шевченківське ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області від 29.12.2016 р. (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 13-19),

-Наказ ГУНП в Чернівецькій області про затвердження положення про відділи та відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області від 29.12.2018 р. № 1493 (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 20-22),

-Витяг з Наказу ГУНП в Чернівецькій області про призначення ОСОБА_21 № 198 о/с від 01.12.2016 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 23),

-Довідка на ОСОБА_21 від 08.05.2018 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 24-25),

-Витяг з Наказу ГУНП в Чернівецькій області про призначення ОСОБА_9 № 90 о/с від 08.06.2017 року (матеріали виконаного доручення №10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 26),

-Витяг з Наказу ГУНП в Чернівецькій області про призначення відпустки ОСОБА_9 № 102 о/с від 06.07.2017 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 27),

-Службова характеристика на ОСОБА_9 (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 28),

-Довідка на ОСОБА_9 від 07.06.2018 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 29-30),

-Функціональні обов`язки Інспектора-криміналіста ОСОБА_9 від 08.06.2018 р.(матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 31-32),

-Матеріали ЄО № 10326 від 17.05.2018 року ( т. 2 а. с. 107-111),

-Матеріали ЄО за 2018 рік (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 2 а. с. 118-244),

-Матеріали ЄО за 2018 рік (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 1-77)

-Журнал єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в Шевченківському ВП Чернівецького ВП ГУ НП в Чернівецькій області за 2018 рік (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 78-202)

-Рапорт по аналізу інформації стосовно кишенькових крадіжок в регіоні від 09.06.2018 року (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 204)

-Таблиця кримінальних правопорушень, зареєстрованих в ЄРДР (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 205-223)

-Таблиця подій із фабулами (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 224-247)

-Таблиця подій із фабулами (матеріали виконаного доручення № 10/1/2-765) ( т. 3 а. с. 224-247)

-Витяг з ЄРДР за № 42018140400000072 ( т. 4 а. с. 1-11),

-Протокол затримання ОСОБА_5 від 07.06.2018 року ( т. 4 а. с. 12.-16),

-Повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 08.06.2018 року (т. 4 а. с. 34-41),

-Постанова про визнання речовими доказами від 08.06.2018 ( т. 4 а. с119-129),

-Ухвала про арешт майна від 11.06.2018 року (т. 4 а. с. 123),

-Постанова про передачу валютних цінностей у фінансовий відділ від 14.06.2018 року (т. 4 а. с. 124-125),

-Картка прийому заяви № 127392932 ( т. 4 а. с. 157),

-Витяг з ЄРДР за № 42018140400000072 (т. 4 а. с. 188-190),

-Доручення про проведення досудового розслідування від 05.07.2018 року ( т. 4 а. с. 191),

-Доручення про проведення досудового розслідування від 09.07.2018 року (т. 4 а. с. 192),

-Рапорт про вчинене кримінальне правопорушення від 02.11.2018 року ( т. 4 а. с. 193-196),

-Витяг з ЄРДР за № 22018140000000078 ( т. 4 а. с. 197),

-Доручення про проведення слідчих дій в порядку ст. 36 КПК України від 05.11.2018 ( т. 4 а. с. 205-206),

-Повідомлення про підозру від 06.11.2018 ( т. 4 а. с. 207-227),

-Протокол проведення слідчого експерименту від 20.07.2018 року ( т. 5 а. с. 1-14),

-Протокол огляду від 08.06.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 15-25),

-Протокол огляду від 24.06.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 26-44),

-Протокол огляду від 25.06.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 45-49),

-Протокол огляду від 27.06.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 50-57),

-Висновок експерта від 04.07.2018 року № 69 та оптичний носій інформації ( т. 5 а. с. 63-67),

-Протокол огляду від 10.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 68-72),

-Протокол додаткового огляду від 14-26.06.2018 зроку додатками ( т. 5 а. с. 73-76),

-Протокол додаткового огляду від 13.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 77-82),

-Протокол додаткового огляду від 13.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 83-90),

-Протокол огляду від 11.08.2018року з додатками ( т. 5 а. с. 95-103),

-Протокол огляду від 10.09.2018 року ( т. 5 а. с. 104),

-Протокол тимчасового доступу від 13.07.2018 року із додатком - оптичним носієм інформації ( т. 5 а. с. 107-109),

-Протокол огляду від 16.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 110-114),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 11.07.2018року із додатком - оптичним носієм інформації ( т. 5 а. с. 117-119),

-Протокол огляду від 16.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 120-128),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 04.10.2018 року з додатками та оптичним носієм інформації ( т. 5 а. с. 136-142),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 17.08.2018 року з додатками та оптичним носієм інформації ( т. 5 а. с. 144-160),

-Протокол тимчасового доступу від 06.08.2018року з додатками та оптичними носіями інформації у кількості 3 шт. ( т. 5 а. с. 168-193),

-Протокол огляду від 12.08.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 194-199),

-Висновок експерта від 16.07.2018 року № 72 з додатками - оптичними носіями інформації у кількості 3 шт. ( т. 5 а. с. 204-210),

-Протокол огляду від 28.07.2018 року з додатками ( т. 5 а. с. 211-224),

-Висновок експерта від 11.07.2018 року № 3417 ( т. 5 а. с. 232-234),

-Висновок експерта від 27.07.2018 року № 3763 ( т. 5 а. с. 239-241),

-Висновок експерта від 05.07.2018 року № 70 з додатками ( т. 5 а. с. 248-252),

-Рапорт про вчинене адміністративне правопорушення від 08.08.2018 року ( т. 6 а. с. 1-2),

-Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 06.09.2018 року ( т. 6 а. с. 7-8),

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140400000072 ( т. 6 а. с. 9-11),

-Витяг є ЄРДР № 42018140400000177 ( т. 6 а. с. 12),

-Витяг з ЄРДР за № 42018140400000177 ( т. 6 а. с. 13),

-Витяг з ЄРДР № 42018140400000177 ( т. 6 а. с. 19),

-Копії матеріалів адміністративної справи № 708 за ч. 1 ст. 44 КУпАП ( т. 6 а. с. 21-69),

-Висновок Експерта від 05.07.2018 року № 3/567 з додатками ( т. 6 а. с. 74-78),

-Протокол допиту експерта від 18.09.2018 року ( т. 6 а. с. 80-86),

-Постанова про закриття кримінального провадження від 27.09.2018 року ( т. 6 а. с. 88-91),

-Заява ОСОБА_5 від 14.06.2018року ( т. 6 а. с. 94-95),

-Рапорт на начальника СВ УСБУ у Львівській області від 02.07.18 року з додатком ( т. 6 а. с. 96-97),

-Рапорт на начальника СВ УСБУ у Львівській області від 02.07.2018року з додатками ( т. 6 а. с. 98-101),

-Рапорт на начальника СВ УСБУ у Львівській області від 26.06.2018року з додатками ( т. 6 а. с. 102-104),

-Дорученням на проведення слідчих дій від 18.06.2018 року № 62/6/1-1912 ( т. 7 а. с. 1-3),

-Протокол допиту свідка ОСОБА_35 від 11.07.2018 року ( т. 7 а. с. 6-8),

-Висновок за результатами службового розслідування від 14.06.2018 року ( т. 7 а. с. 12-18),

-Копія Наказу ГУНП у Чернівецькій області від 14.06.2018 року № 339 ( т. 7 а. с. 19-21),

-Копія висновку експерта № 497-К ( т. 7 а. с. 22-23),

-Копія висновку експерта № 0583-К ( т. 7 а. с. 24-25),

-Копією висновку експерта від 25.09.2017 року № 1558-К ( т. 7 а. с. 26-27),

-Копія висновку експерта від 04.08.2017 року № 19/8-5/1ОЗ-СЕ/17 ( т. 7 а. с. 28-33),

-Копія висновку експерта від 10.05.2018 року № 0635-К ( т. 7 а. с. 34-37),

-Копія висновку експерта від 10.05.2018 року № 0635-К ( т. 7 а. с. 38),

-Рапорт від ЧУ ДВБ НПУ від 03.08.2018 року ( т. 7 а. с. 82),

-Протокол допиту свідка ОСОБА_43 від 02.08.2018 року ( т. 7 а. с. 83-85),

-Протокол допиту свідка ОСОБА_44 від 08.08.2018 року ( т. 7 а. с. 94-98),

-Протокол допиту свідка ОСОБА_45 від 31.07.2018 року ( т. 7 а. с. 107-112),

-Журнал судового засідання від 04.07.2018року та оптичним носієм інформації із аудіозаписом судового засідання ( т. 8 а. с. 2-5),

-Протокол отримання зразків для експертизи ОСОБА_5 28.08.2018 року ( т. 8 а. с. 8),

-Протокол отримання зразків для експертизи ОСОБА_9 від 28.08.2018року ( т. 8 а. с. 12),

-Протокол відібрання зразків голосу ОСОБА_8 від 28.08.2018 року та оптичним носієм інформації зі зразками голосу ОСОБА_8 ( т. 8 а. с. 15-16),

-Висновок експерта від 09.10.2018 року № 4592/4593 ( т. 8 а. с. 28-32),

-Висновок судового експерта від 09.10.2018 року № 4586/4587/4588/4589/4590/4591 ( т. 8 а. с. 34-45),

-Протокол про хід і результати НСРД від 11.07.2018 року та додатком - оптичним носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 51-54),

-Протокол про хід і результати НСРД від 11.07.2018 року № 760 нт/42-25 та додатком - оптичним носієм інформації за результатами НСРД - 2 шт. ( т. 8 а. с. 55-81),

-Протокол про хід і результати НСРД від 11.07.2018 року № 762 нт/42-25, протокол про хід і результати НСРД від 20.07.2018 року № 826 нт/42-25, а також додатком - магнітним носієм інформації за результатами НСРД у кількості 4 штук ( т. 8 а. с. 82 -112),

-Протокол про хід і результати НСРД від 19.07.2018 року № 812 нт/42-25 та додатком - оптичним носієм інформації за результатами НСРД - 1 шт. ( т. 8 а. с. 114-120),

-Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 08.05.2018

-Доручення про проведення НСРД від 08.05.2018року ( т. 8 а. с. 146-148),

-Протокол про хід і результати НСРД від 01.06.2018 року з додатком ( т. 8 а. с. 160-163),

-Протокол про хід і результати НСРД від 22.05.2018року ( т. 8 а. с. 164-166),

-Протокол про хід і результати проведення НСРД від 19.05.2018 року з додатком ( т. 8 а. с. 167-170),

-Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.05.2018 року з додатками ( т. 8 а. с. 171-178),

-Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 30.05.2018 року з додатками ( т. 8 а. с. 178-187),

-Протокол огляду та вручення грошових коштів від 19.05.2018 року з додатками ( т. 8 а. с. 188-207),

-Повідомлення ОСОБА_5 в порядку ст. 253 КПК України від 12.10.2018 року ( т. 8 а. с. 208),

-Супровідний лист із ВП ЗРУ від 02.11.2018року ( т. 8 а. с. 211-214),

-Протокол про хід і результати НСРД від 19.06.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 221-222),

-Протокол про хід і результати НСРД від 19.06.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 223-224),

-Протокол про хід і результати НСРД від 19.06.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 225-226),

-Протокол про хід і результати НСРД від 22.06.2018року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 227-228),

-Протокол про хід і результати НСРД від 22.06.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 229-230),

-Протокол про хід і результати НСРД від 22.06.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 231-232),

-Протокол про хід і результати НСРД від 11.07.2018року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 233),

-Протокол про хід і результати НСРД від 20.07.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 234-235),

-Протокол про хід і результати НСРД від 20.07.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 236-237),

-Протокол про хід і результати НСРД від 20.07.2018 року та додатком - носієм інформації за результатами НСРД ( т. 8 а. с. 238-239),

-Постанова про розсекречення МНІ від 24.10.2018 ( т. 8 а. с. 240-242),

-Витяг з ЄРДР за № 22018140000000059 ( т. 9 а. с. 1),

-Повідомлення про початок досудового розслідування від 09.08.2018 ( т. 9 а. с. 2),

-Витяг з ЄРДР за № 22018140000000059 ( т. 9 а. с. 4),

-Витяг з ЄРДР за № 42018140400000072 ( т. 9 а. с. 10-11),

-Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 09.08.2018 ( т. 9 а. с. 12-13),

-Рапорт про вчинення кримінального правопорушення від 08.08.2018 ( т. 9 а. с. 14-15),

-Доповідна записка від 26.09.2018 ( т. 9 а. с. 16-17),

-Висновок експерта від 31.07.2018 № 5/273 ( т. 9 а. с. 22-28),

-Протокол пред`явлення для впізнання від 11.10.2018 та відеозапис проведення слідчої дії ( т. 9 а. с. 110-114),

-Заява ОСОБА_5 від 12.10.2018 ( т. 9 а. с. 139),

-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2018 ( т. 9 а. с. 140-141),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 10.10.2018 з додатками: матеріалами тимчасового доступу та оптичним носієм інформації ( т. 10 а. с. 5-112),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 10.10.2018 та матеріали тимчасового доступу ( т. 10 а. с. 117-132),

-Протокол тимчасового доступу до речей та документів від 12.10.2018 та матеріали тимчасового доступу ( т. 10 а. с. 137-169),

-Протокол обшуку від 11.10.2018 та оптичний носій інформації із відеозаписом проведення обшуку ( т. 10 а. с. 173-179).

Разом з тим, аналізуючи показання свідків сторони обвинувачення, суд встановив, що своїми показаннями вони тільки підтвердили факт того, що ОСОБА_5 у період вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень працював на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліціїв Чернівецькій області. Інші допитані в судовому засіданні свідки підтвердили лише факт звернення до поліції із заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

Таким чином, покази допитаних свідків на думку суду несуть в собі лише інформаційний зміст щодо обставин діяльності та функціонування Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліціїв Чернівецькій області, а також повноважень працівників Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції Головного управління Національної поліціїв Чернівецькій області й відповідно не є доказами які б свідчили про вчинення ОСОБА_5 будь-якого кримінального правопорушення. Крім того, пояснення вищевказаних свідків повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 і жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не зазначив будь-яких обставин, які б спростовували твердження обвинуваченого про його невинуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України.

Окремій оцінці суду підлягають покази свідка ОСОБА_8 .

У відповідності до ч. 2 ст. 96 КПК України, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завдомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Як встановлено судом з матеріалів поданих стороною захисту, ОСОБА_8 є особою, що двічі притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема за вчинення тяжкого злочину, пов`язаного із незаконним обігом наркотичних речовин, а також за вчинення шахрайських дій. В дев`яти кримінальних провадженнях, що стосувались звинувачень у кримінальних корупційних злочинах ОСОБА_8 був заявником або свідком обвинувачення. Вказані оставини викликають обґрунтовані сумніви у правдивості свідчень ОСОБА_8 в цьому кримінальному провадженні. Суд також робить висновок, що враховуючи кримінальну історію свідка ОСОБА_8 він перебуває під певним впливом працівників правоохоронних органів.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_7 було заявлено клопотання про визнання недопустимими доказами:

-постанови про визначення групи прокурорів, та похідних від нього доказів (а.с.7 т..1);

-доручення про проведення досудового розслідування (а.с. 10 т. 1);

-протоколу огляду особи та коштів, їх мічення та вручення від 07.06.2018 (а.с. 128 т..1);

-протоколу огляду від 07.06.2018 (а.с.149-155 т.1);

-постанови про проведення освідування від 07.06.2018 (а.с. 156-157 т.1);

-протоколу обшуку від 07.06.2018 (а.с. 182-189 т.1)

-протоколу обшуку (а.с. 198-205 т.1);

-постанови про відібрання експериментальних зразків голосу для проведення експертизи (а.с.6 -7 т.8);

-протоколу отримання зразків для експертизи (а.с.8 т.8);

-постанови про відібрання експериментальних зразків голосу для проведення експертизи (а.с.9-11 т.8);

-протоколу отримання зразків для експертизи (а.с. 12 т. 8);

-постанову про відібрання експериментальних зразків голосу для проведення експертизи (а.с. 14-14 т.8);

-протоколу отримання зразків для експертизи (а.с. 15 т.8);

-висновоку судового експерта №4592/4593 (а.с.28-32 т.8)

-висновоку експерта №4586/4587/45/88/4589/4590/4591 (а.с.34-45 Т.8);

-протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_9 (а.с.51-53 т.8);

-протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_5 (а.с.55-81 Т.8);

-протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_8 (а.с.82-96 Т.8);

-протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо,-відео контроль особи ОСОБА_8 (а.с.97-112 т.8);

-протоколу про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_8 (а.с. 114-119 т.8);

-ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с. 133-135 т.8);

-постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину (а.с. 146-148 т.8);

доручення прокурора оперативному підрозділу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (а.с. 149-151 т.4);

-протоколу про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль у вчиненні злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.06.2018 (а.с. 160-162 Т.8);

-протоколу про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль у вчиненні злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.06.2018 (а.с. 164-166 Т.8);

-протоколу про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль у вчиненні злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.05.2018 (а.с. 160-162 Т.8);

-протоколу про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль у вчиненні злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.05.2018 (а.с. 164-166 Т.8);

-протоколу про хід і результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль у вчиненні злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.06.2018 (а.с. 167-169 Т.8);

-протоколу огляду особи, грошових коштів та вручення від 22.05.2018 (а.с.171-178Т.8);

-протоколу огляду особи, грошових коштів та вручення від 30.05.2018 (а.с. 179-187 Т.8);

-протоколу огляду особи, грошових коштів та вручення від 22.05.2018 (а.с.171-178Т.8);

-протоколу огляду особи, грошових коштів та вручення від 19.05.2018 (а.с. 188-207 Т.8), та інші похідні від них докази.

Конституційний Суд України у рішенні №12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України зазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України про те, що «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом», дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, а натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Розглядаючи клопотання сторони захисту суд вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Так, 02.04.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140400000072 прокурором військової прокуратури Західного регіону України внесені відомості про те, що службові особи ГУПН в Чернівецькій області систематично вимагають та отримують від громадян, які вчиняють крадіжки, неправомірну вигоду за непритягнення їх до кримінальної відповідальності (а.с.3 т.1) Цього ж дня, постановою заступника військового прокурора Західного регіону України проведення досудового розслідування доручено СВ УСБУ у Львівській області (а.с.4-6 т. 1).

Постановою заступника військового прокурора Західного регіону України від 02.04.2018 року, призначено групу прокурорів у складі 4 прокурорів та заступника військового прокурора Західного регіону України, який і призначив цю групу.

Процесуальне рішення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42018140400000072 від 02.04.2018 року прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому процесуальне керівництво здійснювалось неуповноваженими на це особами, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 7 Закону України «Про прокуратуру» (якій діяв станом на 20.01.2018 р.), систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури; Спеціальзована антикорупційна прокуратура. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до військових прокуратур належать Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих), перелік яких визначається в Додатку до Закону.

Частинами першою та другою статті 10 Закону передбачено, що у системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Регіональну прокуратуру очолює керівник регіональної прокуратури - прокурор області, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

Таким чином, заступник військового прокурора Західного регіону України, який своєю постановою визначив групу прокурорів у кримінальном провадженні на час прийняття вказаного процесуального рішення прирівнювався до заступника керівника регіональної прокуратури.

Пунктом 10 частин 1 статті 11 Закону України «Про прокуратур» регламентовано, що керівник обласної прокуратури виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України (в т.ч. КПК України), а частиною третьою статті 11 Закону передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.

Пунктом 9 частиною першою статті 3 КПК України визначено значення терміну «керівник органу прокуратури» - Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.

Тобто, згідно конструкції вказаних норм Закону та КПК України можна зробити єдиний висновок, що заступник керівника регіональної прокуратури може виконувати повноваження свого керівника в кримінальному процесі лише у разі його відсутності та у відсутності першого заступника керівника.

У відповідності до ч. 1 ст.37 КПК України, який діяв станом на момент прийняття процесуального рішення, прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено, що саме керівник органу прокуратури наділений повноваженнями призначати прокурора або групу прокурорів, а такі дії вчиняти має право заступник, тільки у випадку відсутності керівника та його першого заступника.

Водночас, заступник військового прокурора Західного регіону України, в порушення вимог ст.ст. 3,7,9 та ч.1 ст.37 КПК України, будучи неуповноваженою особою, перейняв на себе повноваження свого керівника та, як наслідок, 02.04.2018 року у кримінальному провадженні №42018140400000072 прийняв рішення про призначення групи прокурорів та визначив старшого прокурора цієї групи.

Окрім цього, вказана постанова ухвалена з порушенням норм закону враховуючи наступне.

Зокрема, п. п. 2, 3 ч.5 ст. 110 КПК України встановлено, що постанова слідчого, прокурора складається в тому числі, з мотивувальної та резолютивної частин. Мотивувальна частина містить відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина повинна містити окрім іншого відомості про місце і час (строки) виконання процесуального рішення та можливість і порядок його оскарження.

Постанова про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42018140400000072 від 02.04.2018 року, не містить будь-якої мотивації та обґрунтування необхідності прийняття рішення про призначення саме групи прокурорів, визначення старшого прокурора такої групи, а також не зазначені строки виконання процесуального рішення.

Вказані висновки узгоджуються з постановою Об`єднаної палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року (справа №754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18), у якій сформований висновок, що за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення у формі постанови, у том числі бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

Щодо доручення керівника органу досудового розслідування про призначення групи слідчих та визначення старшого цієї групи (а.с. 10 Т.1) суд вважає необхідним зазначити наступне.

03.04.2018 року начальником слідчого відділу УСБ України у Львівській області, проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручення групи слідчих, а саме : слідчому ОСОБА_48 , який визначений старшим групи, а також слідчому ОСОБА_49 . Повноваження групі слідчих помилково надані дорученням виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КПК у редакції, чинній на момент вчинення процесуальних дій, керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень; слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункти 8, 17).

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування. Відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК керівник органу досудового розслідування має право лише вмотивованою постановою, як і призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування.

Таким чином, системне тлумачення зазначених норм свідчить про те, що законодавець у своїй термінографічній практиці застосовує словосполучення "визначати слідчого" та "призначати слідчого" як синонімічного змісту терміни, що мають тотожне семантичне значення стосовно визначення обсягу, форми та змісту дій, які вони характеризують.

Статтею 110 КПК встановлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування,прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 04.10.2021 року у справі №724/86/20) в контексті застосування приписів ст. 110 КПК виходила з того, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.

Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення слідчих (розшукових) дій означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед органом досудового розслідування на певному етапі кримінального провадження.

Виконання вимог кримінального процесуального закону забезпечується дотриманням кримінальної процесуальної форми, тобто пов`язане з дотриманням гарантій прав і свобод учасників кримінального провадження щодо будь-яких дій та рішень владних суб`єктів кримінального провадження, зокрема: щодо гарантій оскарження і можливості перевірки законності таких рішень, перевірки безсторонності та об`єктивності владних суб`єктів.

Дотримання належної правової процедури здійснення слідчих дій, крім іншого, означає їх виконання спеціально уповноваженою в конкретному провадженні особою, що має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні та публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Згідно з правовими висновками, викладеними у вказаній постанові Об`єднаної Палати Верховного суду, витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні.

Таким чином, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже, не породжує правових наслідків щодо визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

На підставі викладеного вище, Об`єднана палата дійшла висновку, що процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень слідчих, які здійснюють досудове розслідування.

В аспекті застосування приписів ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Підсумовуючи викладене, Об`єднана палата прийшла до висновку, що у разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій, а відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.

Суд звертає увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутнє процесуальне рішення керівника органу досудового розслідування - постанова, про призначення групи слідчих та визначення старшого цієї групи, що дає підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено неуповноваженими на це особами, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ст.6 Конвенції з прав людини і її основоположних свобод.

Щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні суд звертає увагу на наступне.

04.05.2018 року ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Львівської області задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 , а саме : аудіо, -відеоконтроль ОСОБА_5 , згідно ст.260 КПК України; - спостереження за особою ОСОБА_5 , із застосуванням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, згідно ст.269 КПК України; зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з мобільних телефонів з абонентськими номерами операторів ПАТ «ВФУкраїна» та ПАТ «Київстар», якими користувався ОСОБА_5 (а.с.133 т. 8).

Слідчим суддею Апеляційного суду Львівської області за клопотанням прокурора, надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_9 (а.с.134 т.8) та ОСОБА_8 (а.с.135 т.8).

У відповідності до ч. 1 ст.248 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.

Приписи зазначеної частини статті 248 КПК України свідчать про те, що слідчий, прокурор має право звернутись до слідчого судді відповідного апеляційного суду з клопотанням про проведення лише одного виду негласної слідчої (розшукової) про що, у відповідності до ч.4 ст.248 КПК України поставляється ухвала про надання дозволу на її проведення.

В той же час, прокурор при скеруванні клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на вказані норми закону уваги не звернув та, як наслідок, просив в одному клопотанні Апеляційний суд Львівської області надати дозвіл на проведення трьох видів НСРД.

Окрім цього, частиною третьою статті 246 КПК України встановлено, що рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов`язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно ч. 1 ст.247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Згідно п.18 ч. 1 ст.3 цього Кодексу слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Серед наданих суду доказів стороною обвинувачення досліджені НСРД, які проведені відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на підставі ухвалал слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_50 та ОСОБА_51 . При цьому, жодний слідчий суддя не був головою Апеляційного суду Львівсської області, а в матеріалах кримінального провадження відсутні документи про визначення головою Апеляційного суду Львівської області вказаних слідчих суддів, для розгляду та прийняття ними відповідних рішень щодо надання дозволів на проведення НСРД.

За таких підстав суд позбавлений можливості перевірити законність надання дозволів на проведення НСРД, постанови про контроль за вчиненням злочину.

На підставі отриманих дозволів слідчого судді на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_52 винесено постанову про контроль за вчиненням злочину (а.с.146 -148 т. 8).

Згідно вказаної постанови, прокурором прийнято рішення про проведення негласних слідчих (розшукові) дій, а саме : аудіо,-відео контролю осіб та спостереження за особами - ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 (п.2 п. 3 постанови). Крім цього, прокурором прийняте рішення залучити до проведення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_8 на умовах конференційного співробітництва, з дотриманням вимог ст.275 КПК України, а також прийняте рішення про використання в ході контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в національній валюті та/або іноземній валюті, надані Чернівецьким управлінням ДВБ НП України, які будуть вручені ОСОБА_8 та будуть використані в якості неправомірної вигоди для ОСОБА_5 , які будуть перераховані ОСОБА_8 на банківську карту № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_9 , або будуть передані ОСОБА_5 у визначений останнім спосіб (п.5 та п. 6 постанови). Крім цього, пунктом 9 постанови про контроль за вчиненням злочину констатована необхідність її направлення для організації виконання до Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки України Національної поліції України.

Зазначена постанова винесена з порушенням вимог КПК України, є незаконною, а зібрані за результатами її виконання докази недопустимими, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини сьомої статті 271 КПК на прокурора покладено обов`язок у постанові про контроль за вчиненням злочину викласти обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) при вирішенні питання справедливості судового розгляду в цілому враховує, у тому числі, й спосіб отримання доказів. Не виключаючи можливості використання особливих слідчих методів - агентурних методів, що само по собі не порушує права на справедливий судовий розгляд, ЄСПЛ висловив позицію, що у зв`язку з ризиком підбурювання з боку поліції при використанні таких методів, їх використання має бути обмежено чіткими рамками (справа «Раманаускас проти Литви»).

В той же час, в постанові про контроль про вчинення злочину, прокурор посилається лише на те, що злочин, передбачений ч.3 ст.368 КПК України, неможливо задокументувати іншим шляхом, аніж, проведенням контролю. Відомості щодо обставини, які свідчать про відсутність під час дії провокування особи на вчинення злочину, в постанові прокурора не зазначені.

На такі порушення вимог КПК України, звертав увагу Верховний суд у справах №643/10749/14-к від 01.07.2020, №499/108/18 від 27.01.2021 тощо.

Незазначення вказаних обставин у процесуальному рішення прокурора про контроль за вчиненням злочину має наслідком визнання доказів протоколів проведених НСРД на підставі вказаної постанови, недопустимими.

Більше того, обставини, викладені в постанові про контроль за вчиненням злочину, навпаки свідчать про необхідність здійснення ОСОБА_8 провокативних дій щодо ОСОБА_5 , а саме в резолютивній частині постанови наведена необхідність використання ідентифікованих коштів, як неправомірної вигоди для ОСОБА_5 , які будуть перераховані ОСОБА_8 на банківську картку «Ощадбанк», яка належить ОСОБА_9 , або вручені ОСОБА_5 в інший визначений ним спосіб.

Тобто, при прийняті вказаного процесуального рішення, прокурор навіть виключив ймовірну можливість здійснення перерахунку коштів на банківську картку «Ощадбанк», якою користувалась ОСОБА_9 , а фактично констатував необхідність вчинення таких дій.

Також, в постанові про контроль за вчиненням злочину міститься номер карткового рахунку в «Ощадбанк», а саме : НОМЕР_6 , яким користувалась ОСОБА_9 .

Враховуючи те, що процесуальне рішення про контроль за вчиненням злочину прийняте прокурором 08 травня 2018 року, а згідно обвинувального акту ОСОБА_5 , згідно версії сторони обвинувачення, надіслав CMC повідомленням ОСОБА_8 з номером банківської карти 22 травня 2022 року, незрозумілим залишається факт наявності в розпорядженні сторони обвинувачення номеру вказаного рахунку на момент винесення постанови, оскільки у відповідності до п.1 ч.2 ст.60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана інформація є банківською таємницею, яка відноситься відповідно до ч. 1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом.

При цьому, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази отримання вказаної інформації органом досудового розслідування, прокурором або оперативним підрозділом, а саме відсутні клопотання про тимчасовий доступ до документів, ухвала суду, запит, подані до дати прийняття процесуального рішення про контроль за вчиненням злочину.

Про недопустимість постанови про контроль за вчиненням злочину також вказує різниця в номерах банківських рахунків, яким користувалась ОСОБА_9 , який вказаний в самій постанові прокурора (№51674904310) з тим, що вказаний в обвинувальному акті (516749043103050).

Суд також зазначає, що постанова про контроль за вчиненням злочину, в порушення вимог п. 3 ч.5 ст. 110 КПК України, не містить відомостей про можливість її оскарження під час підготовчого судового засідання на підставах, передбачених ч.3 ст. 303 КПК України, а також вказана постанова виготовлена не на офіційному бланку, як цього вимагає кримінальний процесуальний закон. Окрім цього, резолютивна частина постанови містить прохання прокурора про проведення НСРД, а не констатацію необхідності їх проведення.

Окрім цього, відповідності до частини першої статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ч.1 ст.99 КПК України).

Постановою прокурора про контроль за вчиненням злочину передбачена необхідність залучення до конфіденційного співробітництва ОСОБА_8 , на підставі ст.275 КПК України (п.5 постанови).

Прийняттю цього рішення, ймовірно, передувала заява ОСОБА_8 від 24.04.2018 року (а.с.36 т.1), адресована прокурору про надання добровільної згоди на його залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні.

У заяві ОСОБА_8 не вказано повний номер кримінального провадження та дату його реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. У заяві не заповнені ОСОБА_8 вказані графи, що викликає обґрунтований сумнів в достовірності цього документу.

У відповідності до ч. 1 ст.275 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

В той же час, в порушення вимог вказаної статті, залучення ОСОБА_8 до проведення негласних слідчих розшукових дій, попередження його про нерозголошення відомостей досудового розслідування виконано неуповноваженим суб`єктом, а саме прокурором, а ні слідчим.

Щодо недопустимості протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, суд виходить з наступного.

08.05.2018 року прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_52 начальнику Чернівецького управління ДВБ НП України надане доручення в порядку ст.36 КПК України про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42018140400000072 від 02.04.2018 року (а.с.149-151 т.8).

Згідно вказаного доручення співробітникам Чернівецького управління ДВБ НП України доручено у кримінальному провадженні провести негласні слідчі розшукові дії, зокрема в строк з 04.05.2018 року по 02.06.2018 року відносно ОСОБА_5 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо, -відео контроль ОСОБА_5 та спостереження (п.2 резолютивної частини доручення); з 04.05.2018 року по 02.06.2018 року відносно ОСОБА_9 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо, -відео контроль ОСОБА_9 та спостереження (п.З резолютивної частини доручення); з 04.05.2018 року по 06.06.2018 року відносно ОСОБА_8 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо, -відео контроль ОСОБА_5 та спостереження (п.4 резолютивної частини доручення). Крім цього, пунктом 8 доручення визначена необхідність залучення під час проведення НСРД ідентифікованих грошових коштів, які будуть перераховані на банківську карту, якою користувався ОСОБА_5 та яка належить ОСОБА_9 . До вказаного доручення додані ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області від 04.05.2018 року та постанова про контроль за вчиненням злочину (а.с. 153-155 т. 8).

У відповідності до п.5 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений крім іншого, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам.

Частиною першою статті 41 КПК України встановлено, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Крім цього, під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

Також, у відповідності до п.3.4.2 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої 16.11.2012 року спільним наказом ГПУ, МВС України, СБУ, ДПС, МФУ, Міністерства юстиції України за № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі Інструкціія), доручення повинно бути мотивованим, містити інформацію, яка необхідна для його виконання, чітко поставлене завдання, що підлягає вирішенню, строки його виконання, визначати конкретного прокурора, якому слід направляти матеріали в порядку, передбаченому ст. 252 Кримінального процесуального кодексу України. Оперативний підрозділ не має права передоручати виконання доручення іншим оперативним підрозділам.

Таким чином, у відповідності до наданого доручення прокурором визначені строки його проведення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з 04.05.2018 року по 02.06.2018 року, а щодо ОСОБА_8 з 04.05.2018 року по 06.06.2018 року.

В той же час, 07.06.2018 року негласні слідчі (розшукові) дії щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 проведені поза встановленими прокурором строками, а тому є недопустимими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Суд також зазначає, що ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України затримано саме 07.06.2018 року під час контролю за вчиненням злочину та в результаті проведення поза строками встановленими в доручені прокурором негласних слідчих (розшукових) дій.

Окрім цього, і постанова про контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту і доручення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, яке в порушення п.3.4.1 Інструкції складене не на офіційному бланку органу прокуратури, датовані 08.05.2018 року, однак, прокурором строк виконання доручення про проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 визначений з 04.05.2018 року. При цьому, до вказаного доручення долучені ухвали слідчих суддів про надання дозволу про проведення негласних (слідчих) розшукових дій та постанова про контроль за вчиненням злочину, які тільки з 08.05.2018 року підлягали виконанню та скеровані оперативному підрозділу.

У відповідності до ч. 1 ст.104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Частина першою - третьою статті 252 КПК України, фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.

Також, частиною третьою статті 104 КПК України встановлено, що протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; виготовлені дублікати документів, а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, та спосіб їх ідентифікації.

Частиною п`ятою вказаної статті передбачено, що протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

Досліджуючи протоколи про результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.07.2018 року, який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_41 щодо ОСОБА_9 (а.с.51-54 т. 8); містить відомості про участь у ній працівників ДОТЗ НП України,

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо,- відео контроль ОСОБА_5 від 11.07.2018 року, який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_41 (а.с.82-96 Т.8);

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.07.2018 року, який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_41 щодо ОСОБА_5 , про події які мали місце 19.05.2018 (а.с.55-80 Т.8);

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо,- відео контроль ОСОБА_8 від 20.07.2018, який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_41 (а.с.97-111 Т.8), про події які мали місце 19.05.2018 року ;

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.07.2018, який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_41 щодо ОСОБА_8 (а.с.114-119 Т8);.

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 01.06.2018 (а.с. 160-162 т. 8), який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_53 щодо ОСОБА_5 про події, які мали місце 30.05.2018 року;

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 22.05.2018 (а.с. 164-166 т.8), який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_53 щодо ОСОБА_5 про події, які мали місце 22.05.2018 року;

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 19.05.2018 року (а.с. 167-169 т. 8), який складений старшим оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ Національної поліції України ОСОБА_13 щодо ОСОБА_5 про події, які мали місце 19.05.2018 року, встановлено, що під час проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій залучались співробітники оперативних підрозділу - ДОТЗ НП України, а також Чернівецького управління ДВБ НП України.

Натомість, жодний протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, в порушення зазначеної норми закону, не підписані особами, які були залучені до проведення НСРД

Пунктом 4.10 Інструкції передбачено, що у разі здійснення заходів безпеки щодо співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучались до їх проведення, відомості про цих осіб у протоколі зазначаються із забезпеченням конфіденційності в порядку, визначеному законодавством.

В той же час, без виключення в усіх протоколах про хід та результати проведених НСРД, відомості про осіб (ПІБ, дати народження, місця проживання) в них не зазначені, а зазначені лише назву підрозділів Національної поліції України, працівники яких були залучені до їх проведення. Зазначені обставини свідчать про допущені порушення особами, які складали протоколи про хід та результати НСРД вимог ст.ст.104, 105 КПК України та Інструкції.

Більше того, у відповідності до п. 5.9. Інструкції після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності МНІ щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

Пунктом 5.10. Інструкції передбачено, що таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

Під час судового розгляду досліджено постанову прокурора другого відділу процесуального керівництва досудового розслідування у кримінальних провадження військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_55 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 17.10.2018 року (а.с. 211-214 т.8), яка погоджена з Військовим прокурором Західного регіону України. Згідно вказаної постанови, прокурор ОСОБА_55 розсекретив наступні матеріальні носії інформації, які йому надійшли з Чернівецького управління ДВБ НП України, а саме :

-протоколи про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, - відеоконтроль особи з реєстр. №643т/42-25, №644т/52-25, 645т/42-25 від 19.06.2018 з додатками - оптичними носіями інформації флеш картами Мікро СД інв. №№ 103-105 від 24.04.2018;

-протоколи про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії -0 спостереження за особою, річчю або місцем х реєстр.№№655т/42-25, 656т/42-25, 657т/42-25 від 22.06.2018 з додатками оптичними носіями DVD-R інв. №108-1 Ют від 25.04.2018;

-протокол про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи з реєстр. №763т/42-25 від 11.07.2018 ;

-протоколи про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії -спостереження за особою, річчю або місцем з реєстр. №№823т/42-25, 824т/42-25, 825т/42-25 від 20.07.2018 з додатками - оптичними носіями інформації DVD-R інв. №№ 122-124т від 08.05.2018.

Вказані матеріали негласних слідчих (розшукових) дій містяться у кримінальному провадженні за №42018140400000072 від 02.04.2018 року, а згідно п.2 резолютивної частини постанови долучені до кримінального провадження №42018140400000073. Вказані матеріали будь-якого доказового значення у провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 не мають, оскільки вказані НСРД проведені щодо ОСОБА_22 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 . При цьому, вказані протоколи здебільш складені на одному аркуші та не містять інформації, що стосується кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 . В той же час, в матеріалах кримінального провадження відсутня аналогічна постанова прокурора про розсекречення протоколів про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .

Окрім цього, під час проведення контролю за вчиненням злочину від 08.05.2018 року щодо ОСОБА_5 працівниками оперативного підрозділу, на виконання п.6 постанови прокурора, залучались заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які згідно протоколів огляду та вручення вручались ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_5 різними способами.

Водночас, слід зазначити, що у відповідності до ч.3 ст.41 та ч.7 ст.110 КПК України, доручення та постанова прокурора є обов`язковими для виконання оперативними підрозділами та фізичними і юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. Згідно п.6 постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину від 08.05.2018 року (а.с. 146-148 т.8) та п.8 доручення прокурора від 08.05.2018 року, оперативний підрозділ зобов`язано використати заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, які повинні бути надані Чернівецьким управлінням ДВБ НП України.

У відповідності до ч. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками (рішення Верховного Суду від 07.10.2022 року справа №725/3765/19 ).

Однак, в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 не міститься будь-яких відомостей про отримання працівниками оперативного підрозділу - Чернівецького управління ДВБ НП України коштів спеціального фонду для провадження контролю за вчиненням злочину щодо ОСОБА_5 (квитанції, довідки або інформація Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України тощо).

Також, під час виконання доручення прокурора, наданого оперативному підрозділу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж надано ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення, в тому числі, вказаної НСРД. Вказані ухвала містили відомості про надання Дозволу щодо зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з мобільних телефонів, що є абонентськими номерами оператора мобільного зв`язку ПАТ «ВФ Україна» і якими користувались ОСОБА_5 та ОСОБА_9 .

В той же час, 21.05.2018 року начальником Чернівецького управління ДВБ на адресу прокурора Військової прокуратури Західного регіону України скеровано супровідний лист (а.с. 152 т.8) про неможливість виконання ухвал слідчого судді Апеляційного суду Львівської області в цьому кримінальну провадженні, у зв`язку з тим, що в ухвалах невірно вказано форму власності оператора мобільного зв`язку, а саме замість ПрАТ «ВФ Україна» вказано ПАТ «ВФ Україна».

Слід зазначити, що ухвали слідчого судді Апеляційного суду Львівської області щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 містили аналогічні недоліки при визначені оператора телекомунікацій, однак з незрозумілих причин виконані в невідомий спосіб.

Також, у відповідності до ст.15 Закону України «Про державну таємницю» та п. 5.11. Для розсекречення конкретних матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії керівник органу прокуратури надсилає керівнику органу, де засекречено матеріальний носій інформації, клопотання, у якому зазначаються підстави для скасування грифа секретності, обліковий номер та назва матеріального носія інформації. До клопотання долучаються матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати. Тобто гриф секретності скасовується тим органом, який його надав. У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 таким органом є - Апеляційний суд Львівської області.

24.07.2018 року за № 10/3/1-707т на адресу голови Апеляційного суду Львівської області скероване клопотання (пропозиція) щодо скасування грифу секретності ряду ухвал слідчих суддів про надання дозволу на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні (а.с. 246 т.8). При цьому, вказане клопотання скероване без дотримання вимог передбачених п.5.11 Інструкції, зокрема до нього не додатні матеріальні носії інформації, грифи секретності яких пропонується скасувати.

Досліджуючи під час судового розгляду матеріалами кримінального провадження суд не встановив наявність відповіді Апеляційного суду Львівської області на клопотання прокурора про розсекречення МНІ, тобто супровідного листа. Крім цього, ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області, які перебувають у матеріалах кримінального провадження, містять відомості про їх розсекречення військовою прокуратурою Західного регіону України і не містять жодних відомостей про їх розсекречення з дотриманням процедури, визначеної п.п.5.12 - 5.23 Інструкції, тобто експертною комісією Апеляційного суду (на ухвалах відсутні номер акту Апеляційного суду, яким скасовані грифи секретності ухвал слідчих суддів). Вказані факти свідчать про порушення Закону України «Про державну таємницю» з боку службових осіб органів прокуратури.

Окрім цього, про порушення вимог вказаного законодавства також свідчать і інші матеріали досудового розслідування.

Так, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну таємницю» засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Засекречування документів здійснюється лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю. У разі подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частині, що не засекречена.

Згідно п. 5.1.Інструкції, постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії та додатки до нього, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які містять відомості про факт та методи проведення негласної слідчої (розшукової) дії, а також відомості, що дають змогу ідентифікувати особу, місце або річ, щодо якої проводиться або планується проведення такої дії, розголошення яких створює загрозу національним інтересам та безпеці, підлягають засекречуванню.

Однак, працівники оперативного підрозділу, а саме Чернівецького управління ДВБ НП України, під час виконання постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину, 19, 22, 30 травня та 07 червня 2018 року, в присутності понятих склали протоколи огляду та вручення ОСОБА_8 грошових коштів ( а.с.171 т. 8, 179 т.10, 188 т.10, а.с.128 т.1), які він повинен був надати, нібито, в якості неправомірної вигоди заступнику начальника Шевченківського ВП ОСОБА_5 , ідентифікувавши його особу, достовірно знаючи, що така інформація згідно п.п. 4.1, 4.4.3, 4.4.9 відноситься до державної таємниці. При цьому, вказаним протоколом гриф секретності не присвоєний, а поняті присутні при проведені вказаної процесуальної дії доступу до державної таємниці не мали.

Щодо порушення, під час затримання ОСОБА_5 та проведення його особистого обшуку.

07.06.2018 року о 17 годині 22 хвилини ОСОБА_5 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за участі спеціального підрозділу, залученого на підставі рішення військового прокурора Західного регіону України. Вказане затримання відбулось біля будинку по вул.Черноморська, 4а в м.Чернівці. Після фактичного затримання ОСОБА_5 повідомлено про те, що на данний час працівниками відділу буде проведено огляд місця події, та, ймовірно, роз`яснені права учасника цієї процесуальної дії. Під час проведення огляду місця події, ОСОБА_5 не були роз`ясненні права, передбачених ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України, задавались запитання, відповіді на які ОСОБА_5 не надавались, оскільки він на той час перебував в кайданках, які до нього були застосовані працівниками спецпідрозділу ДВБ НП України, а також не міг вчиняти інші будь-які дії.

Під час проведення огляду місця події, з кишені брюк ОСОБА_5 , який перебував в кайданках, оперуповноваженим Чернівецького управління ДВБ НП України ОСОБА_41 за вказівкою прокурора ОСОБА_58 вилучені грошові кошти, тобто проведено особистий обшук ОСОБА_5 . Крім цього, проведено освідування ОСОБА_5 .

Вказані дії під час проведення огляду працівниками правоохоронних органів суд вважає незаконними, а за результатами його проведення докази недопустимими, виходячи з наступного.

Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст.237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів. Частиною другою вказаної статті передбачено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

В той же час, проводячи огляд місцевості, а саме біля приміщенні охорони будівельного майданчику на вул. Чорноморській в м.Чернівці, працівники поліції, згідно протоколу огляду, провели особистий обшук ОСОБА_5 в ході якого працівником Чернівецького управління ДВБ НП України, з правої кишені штанів ОСОБА_59 вилучений згорток грошових купюр. Перед проведенням огляду місцевості, ОСОБА_5 був затриманий, тобто в розумінні частини першої статті 42 КПК України набув статусу підозрюваного. В той же час, слідчий, який проводив процесуальну дію - огляд, права підозрюваного ОСОБА_5 не роз`яснив, зокрема, не роз`яснив у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, не роз`яснив право мати захисника, право застосовувати технічні засоби при проведені цієї процесуальної дії, заявляти відводи тощо. Крім цього, під час проведення огляду учасникам провадження, а саме, працівникам оперативного підрозділу, роз`ясненні права, передбачені ч.5 ст.236 КПК України.

Тобто, під час проведення вказаної слідчої дії, уповноваженою особою, яка її проводила, не дотримано фундаментальних засад кримінального провадження, визначених ст.7 КПК України, в тому числі право на захист.

Окрім цього, ОСОБА_5 будучи фактично затриманому на підставі ст. ст.208,209 КПК України, навіть не надана можливість повідомити про своє затримання близьких родичів.

Крім цього, проводячи під час огляду місцевості особистий обшук ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом огляду, слідчий про це протокол не склав, як цього вимагає вимоги ст.ст.223, 236 КПК України, а також не надав для ознайомлення ухвалу суду про дозвіл на проведення його особистого обшуку. Така слідча дія, як особистий обшук, могла мати місце, якщо б він проводився в житлі чи іншому володінні особи, де перебував ОСОБА_5 на підставах, передбачених ч.5 ст.236 КПК України.

Не дивлячись на те, що огляд місцевості, під час якого затримано ОСОБА_5 , проведено його особистий обшук та освідування, проводився на огороджувальній парканом території, поруч з приміщенням служби охорони будівельної компанії, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, що вказане місце є місцем загального користування, а не земельною ділянко, яка належить фізичним або юридичним особам. Лише при наявності зазначених відомостей, можна зробити висновок про законність проведення вказаної слідчої дії, оскільки проникнення на земельну ділянку, яка належить фізичній або юридичній особі, потребує їх добровільної згоди або дозволу слідчого судді на проведення обшуку.

Освідування ОСОБА_5 під час проведення огляду місцевості є також порушенням вимог КПК України, оскільки така процесуальна дія проводиться щодо підозрюваного, потерпілого або свідка, лише на підставі їх добровільної згоди (ч. 1 .ч.2 ст.241 КПК України).

Окрім того, що ОСОБА_5 та той час не мав статусу підозрюваного або свідка, його освідування проведено без його добровільної згоди - примусово.

Також, незаконність проведеного особистого обшуку ОСОБА_5 під час огляду місцевості підтверджується самим протоколом огляду (а.с.149-153 т. 1) та додатку до нього - опису вилучених речей під час огляду від 07.06.2018 (а.с.154 Т.1) .

Оцінюючи протокол обшуку житла, в якому проживав ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

Так, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова задоволене клопотання прокурора у цьому кримінальному провадженні та надано дозвіл на проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_3 з метою вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження.

На підставі вказаної ухвали слідчого судді 07.06.2018 року в період час з 18 години 08 хвилин до 20 години 43 хвилин проведено обшук, в ході якого, крім іншого, вилучені бойові припаси в кількості 37 штук (протокол обшуку а.с.182-187 т.1).

В той же час, обшук проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, виходячи з наступного.

У відповідності доч.1 ст.236 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Під час вказаної слідчої дії, прокурор, який її проводив, навіть не роз`яснив особі, в присутності якої він проводився - ОСОБА_9 , її права щодо надання правової допомоги та можливості забезпечення під час виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку присутні адвоката.

Відсутність присутності адвоката під час проведення обшуку житла не дало можливості попередити негативні наслідки його проведення щодо малолітньої дитини.

Так, згідно ч. 1 ст. 227 КПК України, при проведенні слідчих (розшукових) дій за участі малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолог, а за необхідності лікаря.

Таке відношення працівників правоохоронних органів, які проводили слідчу дію, до прав малолітньої особи та незабезпечення участі осіб, передбачених ч. 1 ст.227 КПК України, а також адвоката, є негативним наслідком для малолітньої дитини.

Окрім цього, у відповідності до ч. 10 ст.236 КПК України, обшук житла у тому числі фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Дійсно, проведення вказаної процесуальної ді фіксувалось за допомогою аудіо- та відеозапису на камери мобільних телефонів, однак відеозапис не є безперервним, неодноразово переривався.

При цьому, під час дослідження технічної фіксації процесуальноїдії встановлено, що дії всіх його учасників фактично не фіксувались в повному обсязі, обшук проводився не послідовно щодо розташованих приміщень, під час проведення обшуку господарської кімнати, де знаходився сейф з якого вилучені бойові приписи і який знаходився прямо навпроти входу у квартиру, працівником оперативного підрозділу надано вказівку його колезі, шляхом словосполучення, - «давай діставай», одразу виявлено бойові припаси. При цьому, обшук підсобного приміщення, яка розташована навпроти входу в квартиру, вже проводився після обшуку інших кімнат. Дії осіб, які були присутні під час обшуку біля підсобного приміщення, де знаходився сейф, не фіксувались технічними засобами.

Наведені порушення під час виконання ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку в житлі ОСОБА_5 свідчить про недопустимість протоколу, складеного за результатами його проведення та отриманих органом досудового розслідування та інших від нього похідних доказів.

Окрім цього, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною другою статті 42 КПК України передбачено, що обвинувачений (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.

Слід зазначити, що у відповідності до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 219 КПК України.

Таким чином, при вручені обвинувального акту підозрюваному і передачі його до суду, особа набуває статусу обвинуваченого (підсудного).

Передуванню скерування обвинувального акту до суду є обов`язок прокурора вручити його підозрюваному (ч. 1 ст.293 КПК України) та долучити розписку про його отримання підозрюваним до обвинувального акту, яка є його невід`ємною частиною.

Частиною першою статті 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативну розшукову діяльність військової прокуратури Західного регіону України капітаном юстиції ОСОБА_60 09.01.2019 року та скерований до Першотравневого районного суду міста Чернівців.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 31.01.2019 року за результатами підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.263 та ч.З ст.368 КК України повернуто прокурору, у зв`язку з необхідністю вручення його підозрюваному та його захисникам.

Таким чином, ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівців констатовано те, що ОСОБА_5 не набув статусу обвинуваченого. Вказана ухвала суду від 31.01.2019 оскаржена стороною захисту та обвинувачення.

За результатами розгляду апеляційних скарг сторін кримінального провадження, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07.03.2019 року ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31.01.2019 рокузалишена без змін, а апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення без задоволення.

Таким чином, 07.03.2019 року обвинувальний акт було повернуто прокурору, і він станом на вказану дату не був ще скерований повторно до суду.

В подальшому, службові особи військової прокуратури Західного регіону України, достовірно знаючи, що ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 07.03.2019року залишено без змін ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 31.01.2019 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №42018140400000072 за обвинуваченням ОСОБА_5 , 07.03.2019 року вручили його підозрюваному та захисникам.

Таким чином вручення обвинувального акту та скерування його повторно до Першотравневого районного суду міста Чернівців, тобто пред`явлення ОСОБА_5 обвинувачення у вчинених кримінальних правопорушеннях, здійснено неуповноваженими службовими особами військової прокуратури Західного регіону України виходячи з наступного.

Так, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось групою слідчих СВ Управління СБ у Львівській області, під час проведення якого встановлений факт приналежності ОСОБА_5 до працівників правоохоронного органу. Вказаний факт підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. У будь - якому випадку, не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст. 62 Конституції України.

На вказані обставини наголошено в п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011, який на підставі аналізу положення ч. 3 ст. 62 Конституції України дійшов висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтовано фактичними даними, одержаними в незаконній спосіб, а саме, порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватись Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частиною третьою ст. 17 КПК України встановлено, що підозра, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом.

У відповідності до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку. Частиною першою ст. 86 КПК України, встановлено, що доказ є допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом.

Стороною обвинувачення не забезпечено дотримання вказаних норм законодавства, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено не уповноваженим законом органом, зокрема СВ Управління СБ України у Львівській області.

Так, у відповідності до п.1 ч.4 ст.216 КПК України, слідчі органів Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених, крім іншого, працівниками правоохоронних органів.

Згідно п. 1 розділу X «Прикінцеві положення» КПК України, цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім частини четвертої статті 216 КПК України, яка вводиться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 КПК України повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених зазначеним Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 КПК України.

Таким чином, військовою прокуратурою Західного регіону України у зв`язку з відсутністю повноважень щодо здійснення органами прокуратури досудового розслідування та відсутності моменту початку роботи ДБР, його проведення доручено СВ Управління СБ в Львівській області.

В той же час, слід зазначити, що початок дії положень частини четвертої статті 216 КПК України пов`язаний не з моментом набрання чинності Закону, який регулюватиме діяльність ДБР, як державної установи, а з моментом початку здійснення останнім функцій органу досудового розслідування.

У відповідності до офіційного повідомлення Державного бюро розслідувань, днем початку його роботи і відповідно здійснення функцій досудового розслідування злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 КПК України - є 27.11.2018.

Згідно п. 4 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державне бюро розслідувань», матеріали кримінального провадження, які на день набрання чинності цим Законом перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до цього Закону підслідні Державному бюро розслідувань, у тримісячний строк після початку здійснення Державним бюро розслідувань функції досудового розслідування передаються до відповідного підрозділу (органу) Державного бюро розслідувань для продовження провадження. Форми закінчення досудового розслідування регламентовані ст. 283 КПК України. Кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.

Системним аналізом норм вказаного законодавства передбачено, три головні аспекти, які регламентують можливість передачі, продовження та закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні. Оскільки, здійснення досудового розслідування, його продовження та закінчення слідчими Служби безпеки України щодо працівника правоохоронного органу, після початку роботи ДБР не передбачено нормами вказаного закону, законодавець передбачив виключно передачу матеріалів кримінального провадження до відповідного підрозділу (органу) ДБР. В той же час, вказаною нормою взагалі не передбачено продовження здійснення досудового розслідування та, тим більше, його закінчення стосовно працівника правоохоронного органу, слідчими Національної поліції. Тобто, тримісячний строк, визначений законом, наданий іншому органу досудового розслідування в провадженні якого перебувають матеріали щодо працівника правоохоронного органу, та йому не підслідні, тільки для передачі матеріалів до відповідного підрозділу ДБР після початку його функціювання, а ні для продовження розслідування упродовж зазначеного строку, а ні для закінчення досудового розслідування.

Натомість, після початку роботи Державного бюро розслідувань, ОСОБА_5 , який був працівником правоохоронного органу, навіть поза тримісячним строком, наданим законодавцем для передачі матеріалів кримінального провадження до ДБР, вручено та скеровано до суду обвинувальний акт, тобто прийняте процесуальне рішення, яким йому пред`явлено обвинувачення.

Зазначені дії на момент первинного та повторного скерування обвинувального акту до суду, з умови його отримання ОСОБА_5 , мали право вчинятись у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснювалось би слідчим підрозділом Державного бюро Розслідувань.

Таким чином, статус підозрюваного ОСОБА_5 набув, внаслідок вручення йому обвинувального акту неуповноваженими особами, а передача матеріалів кримінального провадження до ДБР, сприяла б дотриманню загальних засад кримінального провадження, зібранню додаткових доказів в тому числі за клопотанням сторони захисту. При цьому, уповноважена особа ДБР, якій повинні були бути передані матеріали кримінального провадження, не могла бути обмежена в строках проведення слідчих та процесуальних дій. Окрім цього, здійснення процесуального керівництва при визначенні належної підслідності кримінального провадження, повинно було змінитись на інший, спеціально створений підрозділ органів прокуратури.

Вказані доводи узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №725/2498/19.

Також слід зазначити, що можливість продовження проведення досудового розслідування слідчими ДБР з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, узгоджується з положеннями ч.4 ст.110, ст.283 КПК України та підтверджується правовими позиціями Верховного Суду, в тому числі постановою Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №459/2793/14-к (провадження№51 -2846км 18), згідно якої відкриття матеріалів кримінального провадження відбувається саме на стадії досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту на розгляд суду.

Враховуючи встановлення судом чисельних порушень вимог КПК України у цьому кримінальному провадженні суд окремо оцінює наявність провокативних дій працівників правоохоронних органів, та зазначає наступне.

Підставою реєстрації кримінального провадження №42018140400000072 від 02.04.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України слугували матеріали правоохоронних органів, зокрема рапортів, складених працівниками Ченівецького управління ДВБ Національної поліції України про надходження до вказаного підрозділу інформації про, нібито, вчинення громадянами кишенькових крадіжок внаслідок сприяння їм працівниками ГУНП в Чернівецькій області, а саме: начальником Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_22 , Начальником Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_21 , заступником начальника Шевченківського ВП ОСОБА_5 . Крім цього, оперативним підрозділом також встановлено, що керівний склад ГУНП області отримував від осіб, які скоювали кишенькові крадіжки, неправомірну вигоду в розмірі 50% вартості викрадених товарів, яка передавалась начальнику УКР ГУНП області ОСОБА_61 та заступнику начальника ГУНП області ОСОБА_62 . Матеріали правоохоронних органів за №620/42-45/01-2017 скеровані до військової прокуратури Західного регіону України для прийняття рішення в порядку, передбаченому ст.214 КПКЕ України 30.03.2018 року(а.с.13 т.1).

Суду є незрозумілим факт реєстрації вказаного супровідного листа у 2017 році, про що свідчить рік (2017) у журналі вихідної кореспонденції.

Кримінальне провадження зареєстроване без будь-яких підтверджуючих документів 02.04.2018 року, а заява про надання згоди на конфіденційне співробітництво з прокурором ОСОБА_8 надана 25.04.2018 року, без зазначення номера кримінального провадження та дати його реєстрації, тобто через два тижні після реєстрації провадження. Перший допит ОСОБА_8 проведений старшим оперуповноваженим ОСОБА_13 02.05.2018 року, без відібрання у нього заяви про вчинення кримінального правопорушення, без її реєстрації та вже з наявною його згодою на конференційне співробітництво.

Суд вважає, що оперативний підрозділ, без наявності будь-якої інформації, викладеної в своїх рапортах, з моменту реєстрації кримінального провадження розпочав провокативні дії, залучивши до їх проведення ОСОБА_8 , з метою спонукати ОСОБА_5 та інших працівників ГУНП області вчинити явно незаконні дії.

Так, сам факт неподання заяви ОСОБА_8 до органу, правомочним на її прийняття підтверджує факт провокації.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 63 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви про доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе & Хабард проти Espagne» від 06.12.1998 року (п. 146) встановив, що обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь підсудного.

Досудовим розслідуванням і стороною обвинувачення не надані докази про спрямованості наміру ОСОБА_5 на отримання неправомірної грошової вигоди.

Відповідно до п. 23 постанови №5 Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку» від 22.06.1990 року вказано, що всі сумніви про доведеність обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ судді застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ваньяла проти РФ» (скарга №53203 / 99, рішення суду від 15.12.2005 року) зазначив, що докази, отримані шляхом провокації не можуть бути використані в судочинстві, оскільки це є порушенням п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, у зв`язку з порушенням принципу справедливості.

З урахуванням того, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази намірів ОСОБА_5 , а також заява самого ОСОБА_8 , допит якого проведено лише через місяць після реєстрації кримінального провадження, тому вказані,обставини свідчать про провокацію злочину щодо ОСОБА_5 .

Зазначений висновок узгоджуються з правовою позицію, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №1622/16159/2012.

Крім цього, стосовно ОСОБА_5 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором прийняте рішення про контроль за вчиненням злочину. Виконання вказаної постанови з використанням аудіо,-відео контролю за особою оперативним підрозділом здійснювалось 4 рази, із залученням ОСОБА_8 .

Вказана обставина свідчить про те, що працівники оперативного підрозділу не обмежувались «пасивним» розслідуванням, а навпаки, активно підбурювали ОСОБА_5 , схиляючи його до вчинення, на їх думку, злочину.

Свідченням таких протиправних дій, є події, які мали місце 19.05.2018 року, де ОСОБА_8 активно спонукає ОСОБА_5 до знайомства з його ( ОСОБА_5 ) керівником, про те, він у вказаному проханні йому відмовив, тим самим підтвердив відсутність у нього будь-яких намірів вчиняти протиправні дії.

Частиною другою статті 8 КПК України передбачено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ у рішеннях за заявами, що стосувалися порушення ст. 6 Конвенції через провокацію злочину з боку правоохоронців, неодноразово підкреслював, що в специфічному контексті методів розслідування, що застосовуються у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів та корупцією, усталена позиція Суду полягає в тому, що суспільний інтерес не може виправдати використання доказів, отриманих у результаті підбурювання з боку поліції, оскільки такі докази з самого початку піддали б обвинуваченого ризику непоправного позбавлення права на справедливий розгляд («Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року; «Худобін проти Росії» 2006-ХП; «Ванян проти Росії» від 15 грудня 2005 року; «Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, котрі діють за їх дорученням, не обмежують своїх дій лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того, щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу («Раманаускас проти Литви» від 05 лютого 2008 року).

ЄСПЛ також зазначає, що негласні операції мають проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника. Перш за все, має бути встановлено, чи існувала об`єктивна підозра, що особа займається злочинною діяльністю або схильна до вчинення злочину («Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року). За наявності будь-якої попередньої інформації про існуючий злочинний намір має бути можливість її перевірити («Ванян проти Росії» від 15 грудня 2005 року, «Худобін проти Росії»2006-ХП), і органи влади повинні бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції («Баннікова проти Росії» від 04 листопада 2010 року).

Вказані вимоги закону стороною обвинувачення не дотриманні, оскільки жодними матеріалами кримінального провадження не встановлений факт наявності у сторони обвинувачення доказів, що ОСОБА_5 схильний до вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Більше того, працівники оперативного підрозділу до вчинення по відношенню до ОСОБА_5 залучили «штатного» заявника - ОСОБА_8 , який неодноразово виступав заявником в інших провадженнях, в тому числі про корупційні злочини, а саме:

-за фактом отримання неправомірної вигоди колишнім головою Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_63 у кримінальному провадженні №12013090190000783 від 13.12.2013, яке закрито на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України;

-за фактом отримання неправомірної вигоди першим заступником начальника Управління Державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_64 (справа №344/13766/16-к)

-за фактом вчинення ОСОБА_65 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 та ч.2 ст.149 КК України (справа №344/15589/13к та №344/2937/16-к);

-за фактом отримання селищним головою с.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_66 неправомірної вигоди, внесеної до ЄРДР -за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.368 та ч. 1 ст.366 КК України (1-318/2010);

-за фактом отримання неправомірної вигоди завідуючим терапевтичним відділенням Верховинської ЦРЛ ОСОБА_67

-за фактом отримання неправомірної вигоди та перевищення службових повноважень ОСОБА_68 (справа №102134/2010);

-за фактом отримання неправомірно вигоди головою та секретарем Великокам`янської сільської ради.

Більше того, ОСОБА_8 в черговий раз був заявником у кримінальному провадженні у справі за обвинуваченням прокурора ОСОБА_69 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. При цього, документування діяльності прокурора ОСОБА_70 здійснювалось в період документування ОСОБА_5 за зверненням ОСОБА_8 .

Слід зазначити, що ОСОБА_71 судом першої інстанції виправдано, а кримінальне провадження щодо нього закрито. Підставою для його виправдання, крім іншого, слугували провокаційні дії ОСОБА_8 щодо ОСОБА_70 . Вирок суду першої інстанції залишений без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

Правові висновки щодо провокацій злочину з боку «штатних заявників, зроблено Верховним Судом у справах №368/556/16-к, №487/2403/18, №750/2942.

Окрім цього, у відповідності до ч.2 ст.96 КПК України, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.

Надані суду документи свідчать саме про його негативну репутацію, а тому до показань з приводу вимагання у нього ОСОБА_5 неправомірної вигоди суд відноситься критично.

Зокрема, ОСОБА_8 вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2004 року був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 та ч.3 ст.307 КК України та засуджений до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього, ОСОБА_8 також 14.09.2010 року вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та засуджений до покарання у виді штрафу в розмірі 100 н.м.д.г.

Вказані обставини підтверджують нечесність свідка, його здатність до введення в оману інших осіб, в тому чи до вчинення провокативних дій щодо них.

Суд приходить до висновку, що сторона обвинувачення, а саме оперативний підрозділ, із залученням «шатного заявника» ОСОБА_8 створили штучні умови по відношенню до ОСОБА_5 з метою схилити його вчинення злочину.

Відповідно до положень ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини щодо доктрини «плодів отруєного дерева» сформульованої у рішеннях «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші.

Таким чином письмові докази у кримінальному провадженні є недопустимі, у зв`язку з їх здобуттям неуповноваженими особами, в порушення вимог КПК України та внаслідок провокативних дій працівників оперативного підрозділу.

На підставі викладеного стороною обвинувачення ненадано суду жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України тобото одержаня службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбаня, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до положень ч.4 ст.17 КПК України обов`язок доказування у кримінальному провадженні покладається на сторону обвинувачення.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ст. 62 конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким ніхто не зобов`язаний доводити невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Якщо сумніви у винуватості овинуваченого не були усунуті в ході судового слідства, суд, виходячи із презумпції невинуватості та необхідності тлумачення всіх сумнівів на користь обвинуваченого, виносить виправдовувальний вирок

При цьому, відповідно до ст. 373 КПК України, виправдовувальний вирок постановляється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд з урахуванням вимог ст. 94 КПК України, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, щодо змагальності сторін, вважає, що зібрані стороною обвинувачення докази не можуть однозначно поза розумним сумнівом вказувати на вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_5 підлягає виправданню за відсутністю складу злочину в його діях як за ч. 3 ст. 368 так і за ч. 1 ст. 263 ст. 366 КК України.

Питання про речові докази вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати його за відсутністю в його діях складу інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набранням вироком законної сили залишити раніш обраний у виді застави.

Речові докази: грошові кошти: номіналом 500 (пятсот) гривень у кількості 16 штук з наступними номерами та серіями купюр: MB 3078746, ФБ0627888, ЗБ 3665332, БН 5499339, МБ 0506648, МБ 4076370, БТ 5151779, ЗД3961533, ВГ 1141758, ЛВ9635619, ЗБ 9456202, BE 1820694, ЗИ 3073965, УИ 4231360, БН 7510561, ЗБ 4091688; номіналом 200 (двісті) гривень у кількості 12 штук з наступними номерами та серіями купюр: ЄЮ 6341678, ХИ 2565367, АВ 2697690, ЗЕ 2977137, ЕЯ 2076207, ЕЕ 6966974, УД3059922, УМ 0942138, ЕЄ 9479719, АБ 5205447, НЕ 4406778, УЛ 3660474. Усього на суму 10 тис. 400 грн., які знаходять на зберіганні у фінансовому відділі управління СБ України в Львівській області - конфіскувати в дохід держави; грошові кошти на загальну суму 1852 грн, які знаходять на зберіганні у фінансовому відділі управління СБ України в Львівській області - повернути ОСОБА_5 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG» ІМЕІ НОМЕР_7 з сім карткою «МТС» № НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG» IMEI НОМЕР_9 з сім карткою «МТС» № НОМЕР_10 ; згорток паперу (бланк протоколу-заяви про вчинення кримінального правопорушення) з подрібненою зеленого кольору рослинного походження; банківська картка «Ощадбанк» № НОМЕР_11 від 02/18 (видана на імя « ОСОБА_72 »); матеріали № 13т204 ЄО № 24206 від 02.11.2017 року Виконавець о/у ОСОБА_73 на 7 арк.,Розписка про отримання грошових коштів гр. ОСОБА_74 на 1 арк.; 2 блокноти (записні книжки) з обкладинкою коричневого кольору. штани, у яких був одягнутий ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Samsung чорного кольору; чорна сумка; службове посвідчення на ім`я ОСОБА_5 № НОМЕР_12 з спеціальним жетоном НОМЕР_13 ,пропускна карточка у відділ поліції, ключі від транспортного засобу - автомобіля марки Honda; зв`язка ключів; чоловічий гаманець; банківська картка Ощадбанку № НОМЕР_14 ; банківська картка Приватбанку № НОМЕР_15 з написом кредитка; банківська картка Приватбанку № НОМЕР_16 ; банківська картка Ощадбанку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_5 ; банківська картка Приватбанку № НОМЕР_17 ; 3 (три) аркуші чорнових записів;картка на зброю № 1/53; ніж; фонарик; страховий поліс на транспортний засіб; довідка про крадіжку - повернути ОСОБА_5 ; флеш-носій марки «SanDisk», 16 Gb., яки повернутий ОСОБА_5 на відповідальне зберігання залишити ОСОБА_5 ; Пакет в якому міститься: розірваний пакет з 16 набоями; пакет жовтого кольору з 16 набоями різного калібру та згорток паперу із 7 набоями, який знаходиться на зберіганні у Управлінні СБ України в Львівській області - знищити; мобільний телефон марки Iphone 6 - повернути ОСОБА_21 ; документ на 9 арк із написом на першому аркуші - ОСОБА_8 ; який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці ОСОБА_1