ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 688/2475/22

Провадження № 11-кп/4820/126/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку та жительку АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичну особу-підприємця, бухгалтера ТОВ «Майскінпро компані», заміжню,

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254, ч.1 ст.239 КК України, та призначено їй узгоджене покарання:

-за ч.1 ст.254 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн;

-за ч.1 ст.239 КК України у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 грн.

Затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 09 вересня 2022 року між прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якій надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42022242500000033, і підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_7 з участю захисника ОСОБА_6 .

Скасовано арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, 12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, об`єднану та контрольну проби ґрунту, деревину об`ємом 686,2 куб.м, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб.м в мішках, окремий мішок з деревним вугіллям, один паперовий мішок «BARZA BAN», один білий поліпропіленивий мішок, три зошити та окремі аркуші з зошита рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2022 року.

Речові докази:

земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, деревину об`ємом 686,2 куб.м., передані на зберігання обвинуваченій ОСОБА_7 , - повернуто власнику ОСОБА_7 ;

12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб м в мішках, переданих на зберігання обвинуваченій ОСОБА_7 конфісковано;

об`єднану та контрольну проби грунту, один паперовий мішок «BARZA BAN», один білий поліпропіленивий мішок, три зошити та окремі аркуші з зошита з рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією №1876, знищено;

окремий мішок з деревним вугіллям, переданий на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією №1876, ухвалено конфіскувати.

За вироком суду, відповідно до ст.ст.91, 96, 211 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість грунтів та зберігати інші користні властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо, дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів, своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Приписи ст.45 Закону України «Про охорону земель» передбачають, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Згідно ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, роміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконстркції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об`єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих речовин на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров`я людей. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Крім того, відповідно до ст.52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим, щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

ОСОБА_7 , будучи фізично особою підприємцем з основним видом економічної діяльності 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин», в тому числі, виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистиляцією деревини) та маючи на праві приватної власності земельну ділянку розміром 0,6800 га з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 з цільовим призначенням 01.03 «для ведення особистого селянського господарства», яке знаходиться в с.Цвіт Шепетівського району Хмельницької області, здійснила її безгосподарське використання та її забруднення речовинами, відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля за таких обставин.

У лютому 2019 року ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою отримання прибутку, керуючись корисливим мотивом, в порушення зазначених вимог земельного законодавства, вирішила використати власну земельну ділянку не за цільовим призначенням, а для виготовлення деревного вугілля.

З цією метою ОСОБА_7 отримала у Департаменті екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА дозвіл № 6825587000-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на необмежений термін дії.

При цьому ОСОБА_7 достовірно знала, що цільове призначення земельної ділянки з кадастром номером 6825587000:04:001:0035 передбачає ведення особистого селянського господарства, а для здійснення на ній іншої господарської діяльності необхідно отримати відповідний дозвіл, розробити і затвердити проект землеустрою щодо зміни категорії землі та виду цільового призначення, після затвердження проекту землеустрою потрібно внести відповідні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змінивши цільове призначення земельної ділянки на 11.02 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», однак ОСОБА_7 вказані норми законодавства проігнорувала.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на безгосподарське використання земельної ділянки з кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 шляхом порушення структури грунту, достовірно знаючи, що належна їй вищезазначена земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення і має цільове призначення «для ведення особистого селянського господарства», ОСОБА_7 у вересні 2020 року встановила на ній 2 піролізних пічки та почала налаштовувати виробництво деревного вугілля.

Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи протиправні дії, об`єднані єдиним злочинним наміром, протягом 2021-2022 років поступово встановила ще 10 таких пічок та за допомогою встановлених 12 піролізних пічок, які утворюють виробничий комплекс з випарювання деревного вугілля, безгосподарно використовувала вказану земельну ділянку, а саме: налагодила виробництво продуктів перероблення деревини (деревного вугілля, виробленого дистицяцією деревини), фактично використовуючи її як категорію земель «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» за цільовим призначенням «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості», що спричинило порушення структури грунту та завдало навколишньому природному середовищу шкоди на загальну суму 13308,49 грн.

Функціонування вищевказаного комплексу з випалювання деревного вугілля супроводжується виділенням кожним із джерел забруднення шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також утворенням рідких відходів у вигляді різної за своїм хімічним складом смолистої маси, сформованої внаслідок термічної обробки переважно твердих порід деревини.

Водночас, ст.46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відходи».

Недотримання ОСОБА_7 спеціальних правил поводження із відходами вирбництва та неконтрольоване потрапляння їх упродовж тривалого періоду часу на поверхню грунту безпосередньо під зазначеним комплексом, призвели до забруднення частини вищевказаної земельної ділянки площею 394 кв.м значного збільшення концентрації вмісту шкідливим речовин у складі грунту, що спричинило до забруднення земельної ділянки небезпечними речовинами, а саме: нафтопродуктами в ромірі 1142 мг/кг (при гранично допустимій концентрації речовини 50 мг/кг), та органічними речовинами, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральних та рослинних олій, рослинних та тваринних жирів, мил, смол, важких вуглеводів тощо) в розмірі 968 мг/кг, вміст яких законодавством не передбачено, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 року № 1325 «Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у грунтах, а також переліку таких речовин».

Зазначені умисні дії ОСОБА_7 призвели до забруднення не передбачених для використання у вказаній діяльності земель сісльськогосподарського призначення шкідливими для довкілля речовинами, відходами та іншими матерфалами, що, з огляду на обсяг перевищення норматиіві речовин, а саме: у 23 рази більше допустимого, нафтопродуктами та наявністю органічних речовин, вміст яких взагалі не передбачений, створило небезпеку для довкілля.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 земельній ділянці із кадастровим номером 6825587000:04:001:0035 спричинено шкоду природному середовищу в розмірі 7210,20 грн.

Своїми умисними діями, які виразились у безгосподарському використанні земель, що спричинило порушення структури ґрунту, забрудненні земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля, ОСОБА_7 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.254, ч.1 ст.239 КК України.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 просив змінити вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2022 року в частині вирішення питання про долю речових доказів, а саме п.3 абзацу 5 резолютивної частини вироку «12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб.м в мішках, переданих на зберігання обвинуваченій ОСОБА_7 конфіскувати», та повернути вказане майно власнику ОСОБА_7 .

Уважав, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме неправильно тлумачено закон, який суперечить його точному змісту, зокрема нормі п.9 та п.10 ст.100 КПК України.

Захисник зазначав, що не оспорюючи фактичних обставин, зазначених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, кваліфікації вчинених правопорушень, а також призначеного судом покарання, вважав, що вказаний вирок не повною мірою відповідає вимогам кримінального та кримінального - процесуального законодавства України в частині вирішення питання долі речових доказів.

Посилався на те, що ОСОБА_7 отримала 07 лютого 2019 року у Департаменті екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА дозвіл №6825587000-1 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на необмежений термін дії.

Таким чином, ОСОБА_7 , на час вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, мала право займатися господарською діяльністю з виробництва продуктів переробленої деревини.

Разом з тим, на даний час комплексний план просторового розвитку території Михайлюцької територіальної громади або генеральний план с. Цвіт Шепетівського району, на території якого розташована належна на праві власності ОСОБА_7 земельна ділянка, на якій остання проводила законну господарську діяльність, не розроблені та не затверджені в установленому законом порядку.

За таких обставин, затвердити проект землеустрою щодо зміни категорії землі та виду цільового призначення, на момент вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень та на даний час ОСОБА_7 не могла та не може з причин, які від неї не залежать.

Звертав увагу, що ОСОБА_7 займалася на належній їй земельній ділянці законною господарською діяльністю, про що свідчать отримані в ході досудового розслідування докази та відповідні документи.

Крім того, санкція ст.239, ст.254 КК України взагалі не передбачають конфіскації майна, що не було враховано судом під час ухвалення вироку.

Так, ОСОБА_7 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, щиро розкаялася, повністю відшкодувала завдані нею збитки внаслідок безгосподарського використання власної земельної ділянки та її забруднення, а також зобов`язалась сплатити штраф в розмірі 18700 грн, який їй призначений вироком суду за вчинені кримінальні правопорушення.

Серед іншого, ОСОБА_7 не вчинила кримінального правопорушення у сфері господарської діяльності, яку здійснювала за допомогою піролізних пічок та внаслідок якої отримала продукцію деревне вугілля, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, та що належить ОСОБА_7 на праві власності.

Таким чином, піролізні пічки та деревне вугілля не є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.239, ч.1 ст.254 КК України, за вчинення яких вона визнана винною, тому вважав їх конфіскацію незаконною та такою, що порушує конституційні права ОСОБА_7 , зокрема передбачені ст.ст.41, 42 Конституції України.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Серед іншого, спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.

Крім того, на його думку. спеціальну конфіскацію в даному випадку не може бути застосовано, оскільки дане майно не підпадає під жодну з вищеперерахованих категорій майна, що підлягає спеціальній конфіскації згідно ст.96-2 КК України.

Таким чином, у порушення вимог ст.413 КПК України, суд неправильно застосував норми закону України про кримінальну відповідальність в частині визначення долі речових доказів, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, зокрема норм п.9 та п.10 ст.100 КПК України, що згідно з п.3 ч.1 ст.413 КПК України є підставами для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; заперечення прокурора ОСОБА_5 проти задоволення вказаної апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На думку колегії суддів апеляційного суду вимоги закону у цій частині судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 не дотримано.

Частиною 1 ст.404 КПК України встановлено, що вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданої апеляційної скарги.

Зокрема, колегією суддів не переглядається питання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування 9 вересня 2022 року між підозрюваною ОСОБА_7 за участі захисника ОСОБА_6 , з однієї сторони, та прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_5 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42022242250000033 укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди ОСОБА_7 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.254, ч.1 ст.239 КК України, зобов`язалася відшкодувати завдані навколишньому природному середовищу збитки в сумі 20518,69 грн протягом 2 місяців з дня затвердження цієї угоди та ухвалення судом вироку та сторони угоди узгодили покарання, яке слід призначити останній за вчинення цих кримінальних правопорушень: за ч.1 ст.254 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, за ч.1 ст.239 КК України виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн; на підставі ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18 700 грн.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 жовтня 2022 року скасовано арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, 12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, об`єднану та контрольну проби ґрунту, деревину об`ємом 686,2 куб м, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб м в мішках, окремий мішок з деревним вугіллям, один паперовий мішок «BARZA BAN», один білий поліпропіленивий мішок, три зошити та окремі аркуші з зошита рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 червня 2022 року.

Речові докази, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 68255870006:04:001:0035, деревину об`ємом 686,2 куб м, передані на зберігання обвинуваченій ОСОБА_7 , повернуто власнику ОСОБА_7

12 піролізних пічок для виготовлення деревного вугілля, деревне вугілля об`ємом 174,3 куб м в мішках, переданих на зберігання обвинуваченій ОСОБА_7 конфісковано.

Об`єднану та контрольну проби грунту, один паперовий мішок «BARZA BAN», один білий поліпропіленивий мішок, три зошити та окремі аркуші з зошита з рукописними записами, посібник користувача 1ВП4, посібник користувача на ваговий індикатор «HL-318L», передані на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією №1876, ухвалено знищити.

Окремий мішок з деревним вугіллям, переданий на зберігання у кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією №1876, ухвалено конфіскувати.

Так, відповідно до приписів ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Статтею 472 КПК України (зміст угоди про визнання винуватості) передбачено, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Стаття 475 КПК України передбачає, що якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам цього Кодексу та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 цього Кодексу.

Щодо доводів захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про неправильне застосування норми закону України про кримінальну відповідальність слід вважати обґрунтованими.

Так,ч.4ст.474КПК Українипередбачено,що передухваленням рішенняпро затвердженняугоди провизнання винуватостісуд підчас судовогозасідання повиненз`ясувати вобвинуваченого,чи цілкомвін розуміє: 1)що вінмає правона судовийрозгляд,під часякого прокурорзобов`язаний довестикожну обставинущодо кримінальногоправопорушення,у вчиненніякого йогообвинувачують,а вінмає такіправа: мовчати,і фактмовчання нематиме длясуду жодногодоказового значення; матизахисника,у томучислі наотримання правовоїдопомоги безоплатноу порядкута випадках,передбачених законом,або захищатисясамостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;

3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З наведеного вбачається, що при розгляді цього кримінального провадження суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону щодо прийняття судового рішення за наслідками розгляду угоди, а саме умови застосування спеціальної конфіскації, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Тому відповідно до ст.ст.412, 415КПК України вирок слід скасувати й призначити новий розгляд у суді першої інстанції, для здійснення судового провадження в загальному порядку.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути порушення вимог кримінального процесуального закону, які стали підставами для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду та з урахуванням всіх обставин ухвалити вмотивоване, законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

На підставіч.2ст.404КПК Українивирок Шепетівськогоміськрайонного судуХмельницької областівід 04жовтня 2022року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3