ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року

м. Київ

справа №211/1910/17 (2-а/211/16/18)

адміністративне провадження № К/9901/12062/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №211/1910/17

за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 грудня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді Ткаченко С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Іванова С.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку по курсу НБУ заробітної плати, яка була отримана в російських рублях за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року в АТ «Магаданенерго» по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії 1,8699 грн. за 10 російських рублів;

- зобов`язати Довгинцівський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати, яка була отримана в російських рублях в АТ «Магаданенерго» за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії 1,8699 грн за 10 російських рублів;

- визнати протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області щодо незаконного зменшення заробітної плати, з якої фактично були обчислені та сплачені страхові внески до пенсійного фонду РФ, згідно довідок від АТ «Магаданенерго» від 21 травня 2004 року №54/6-1932 та від 10 грудня 2003 року №20/23-06/1056 (наявними в матеріалах пенсійної справи) з районними коефіцієнтами та надбавками, шляхом виключення із заробітку районного коефіцієнту та надбавок та застосування до вказаного скоригованого розміру обмеження в 5,6 разів при визначенні помісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

- зобов`язати Довгинцівський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням районного коефіцієнту та надбавок, згідно довідок АТ «Магаданенерго» від 21 травня 2004 року №54/6-1932 та від 10 грудня 2003 року №20/23-06/1056, з яких фактично були обчислені та сплачені страхові внески до пенсійного фонду РФ, та зняти обмеження в 5,6 разів при визначенні помісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу);

- зобов`язати Довгинцівський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області зарахувати заробітну плату за 60 місяців, згідно довідок АТ «Магаданенерго» від 21 травня 2004 року №54/6-1932 та від 10 грудня 2003 року №20/23-06/1056 за період з 01 червня 1992 року по 31 травня 1997 року (оптимальний вибір) з оптимізацією 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів;

- визнати протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області щодо визначення страхового стажу у розмірі 26 років 11 місяців 25 днів (КР.П. 17 років 08 місяців 05 днів), а також неврахуванні пільгового стажу в півтора кратному розмірі щодо періоду трудової діяльності в районах Крайньої Півночі (Магаданська область) в період з 10 червня 1982 року по 09 листопада 1985 року та період з 01 січня 1991 року по 10 жовтня 1997 року;

- зобов`язати Довгинцівський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області здійснити перерахунок страхового стажу зарахувавши стаж роботи один рік за півтора за період з 10 червня 1982 року по 09 листопада 1985 року та з 01 січня 1991 року по 10 жовтня 1997 року та визначити загальний страховий стаж у розмірі 32 роки 0 місяців 0 днів (22 роки 8 місяців 19 днів робота на Крайній Півночі з врахуванням 1,5);

- зобов`язати Довгинцівський відділ обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії з 26 жовтня 2016 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати і виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром, згідно пункту 3 статті 27 Закону №1058-15, у редакції чинній під час призначення пенсії у 2004 році.

2. Позовна заява мотивована тим, що відповідач протиправно не врахував пільговий стаж в півтора кратному розмірі щодо періоду трудової діяльності позивача в районах Крайньої Півночі (Магаданська область) у період з 10 червня 1982 року по 09 листопада 1985 року та з 01 січня 1991 року по 10 жовтня 1997 року у відповідності до вимог законодавства держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи, а також зменшив розмір заробітної плати, з якої фактично були обчислені та сплачені страхові внески до пенсійного фонду РФ, шляхом виключення із заробітку районного коефіцієнту та надбавок.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо неврахування пільгового стажу в півтора кратному розмірі щодо періоду трудової діяльності в районах Крайньої Півночі в період з 10 червня 1982 року по 01 липня 1982 року, з 23 серпня 1982 року по 20 квітня 1983 року, з 12 травня 1983 року по 15 жовтня 1983 року, з 17 жовтня 1983 року по 09 листопада 1985 року;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок страхового стажу, зарахувавши стаж роботи один рік за півтора року за періоди роботи з 10 червня 1982 року по 01 липня 1982 року, з 23 серпня 1982 року по 20 квітня 1983 року, з 12 травня 1983 року по 15 жовтня 1983 року, з 17 жовтня 1983 року по 09 листопада 1985 року;

- зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з 27 жовтня 2016 року;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 грудня 2018 року в адміністративній справі №211/1910/17 (2-а/211/16/18) змінено в мотивувальній частині тексту постанови.

Рішення судів мотивовані тим, що позивач має право на зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні тільки до 01 січня 1991 року.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для включення в заробітну плату для обрахунку пенсії позивачу північної надбавки та районного коефіцієнта, а також здійснення перерахунку по курсу НБУ заробітної плати, яка була отримана в російських рублях за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії, оскільки це не передбачено вимогами чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. В частині задоволених позовних вимог рішення не оскаржується.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам позивача щодо врахування законодавства, яке підлягає застосуванню.

Касатор вказує, що стаж роботи після 01 січня 1991 року, при проведенні перерахунку пенсії з 20 березня 2009 року, має обчислюватись згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи.

Також, в касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що районний коефіцієнт і процентні надбавки за безперервний стаж роботи на Крайній Півночі, не враховуються при обчисленні середньомісячного заробітку для призначення пенсії.

6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року.

8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року №211/1910/17, у зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. ОСОБА_1 з 19 березня 2004 року перебуває на обліку в Криворізькому Південному Об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого з 08 листопада 2017 року є ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

За результатами розгляду заяви позивача про надання їй інформації про розрахунок стажу у пільговому розмірі за роботу в районах Крайньої Півночі, листом від 28 грудня 2016 року №К-135 повідомлено, що стаж роботи на Крайній Півночі у кратному обчисленні враховано з 17 жовтня 1983 року по 31 грудня 1990 року.

06 лютого 2017 року позивач звернулась до Криворізького південного об`єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про надання більш обґрунтованої інформації щодо нарахування пенсії.

Листом від 17 лютого 2017 року №К-11 орган пенсійного фонду повідомив позивача, що пільги щодо обчислення стажу надавались працівникам, переведеним або запрошеним на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей за умови, що працівники уклали трудові договори в цих районах.

01 червня 2017 року позивач подала заяву про перерахунок пенсії в ручному режимі згідно довідки від 18 серпня 2005 року №54/6-2913 за період з 01 жовтня 1989 року по 30 вересня 1994 року, включаючи 1992 рік з конвертацією російського рубля до гривні, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058, Угоди від 13 березня 1992 року.

Листом Криворізького південного об`єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року №К-105 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії в ручному режимі згідно довідки від 18 серпня 2005 року №54/6-2913 з підприємства, обґрунтовуючи тим, що пенсія позивачеві призначена і виплачується у відповідності з чинним законодавством. Офіційно встановлений курс рубля до гривні застосовано з 01 грудня 1992 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

12. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

14. Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на підставах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Тобто для пільгового обчислення страхового стажу передбачена можливість надавати вказані документи за вибором особи.

Відповідно до статті 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодовують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення, згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

З наведеного вбачається, що вказана Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в прирівняних місцевостях після 01 січня 1991 року й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Правову позицію аналогічного змісту викладено Верховним Судом, зокрема, в постановах від 30 січня 2018 року у справі №676/7065/14-а, від 18 листопада 2021 року у справі №348/1366/17, від 08 липня 2021 року у справі №459/2778/16-а, від 30 травня 2019 року у справі №348/2974/14-а, від 28 листопада 2019 року у справі №348/400/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01 січня 1991 року.

15. Що доводів касаційної скарги щодо протиправності неврахування відповідачем при здійсненні розрахунку розміру пенсії районних коефіцієнтів та надбавок, з яких сплачені страхові внески до пенсійного фонду Російської Федерації, застосування обмеження в 5,6 разів при визначенні помісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи, колегія суддів звертає увагу на таке.

Як встановлено вище, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Вказана правова норма встановлює порядок зарахування стажу роботи у районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при здійсненні розрахунку пенсії.

Верховний Суд вже розглядав справи, правовідносини в яких є подібними до правовідносин у цій справі. Зокрема у постанові від 30 травня 2019 року у справі №348/2974/14-а Верховний Суд дійшов таких висновків:

«…частиною третьою статті 96 Закону №1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ні Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, ні Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення в заробітну плату північної надбавки та районного коефіцієнту».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд також, у постановах від 07 червня 2018 року у справі №345/3172/17, від 26 вересня 2018 року у справі №671/86/15-а, від 16 липня 2019 у справі №348/1724/17, від 28 листопада 2019 у справі №348/400/17, від 16 листопада 2022 року у справі №345/4007/17.

Також, питання неврахування при здійсненні розрахунку пенсії північної надбавки було предметом розгляду Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, яка в постанові від 09 жовтня 2019 року у справа №489/5283/16-а дійшла висновку, що законодавством не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі.

Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків із вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.

Підстави для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається відсутні.

Посилання позивача на норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення є необґрунтованими, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

Враховуючи правове регулювання, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, і сформовану практику Верховного Суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для включення до заробітної плати позивача північної надбавки та районного коефіцієнта після 1991 року під час перерахунку пенсії, та відмовили у задоволенні позову у цій частині.

16. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинне законодавство встановлює обмеження щодо врахування при обчисленні розміру пенсії доходів, отриманих за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися страхові внески - такі виплати враховуються в розмірі, який не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

З огляду на зазначене, при розрахунку розміру пенсії позивачу, відповідач правомірно застосував коефіцієнт обмеження заробітної плати 5,6, що відповідає положенням пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17. З огляду на встановлені у цій справі обставини, суд також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для зобов`язання відповідача повністю зарахувати заробітну плату за 60 місяців, згідно довідок АТ «Магаданенерго» від 21 травня 2004 року №54/6-1932 та від 10 грудня 2003 року №20/23-06/1056 за період з 01 червня 1992 року по 31 травня 1997 року (оптимальний вибір) з оптимізацією 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів.

18. В частині доводів касаційної скарги про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати, яка отримана в російських рублях в АТ «Магаданенерго» за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії 1,8699 грн за 10 російських рублів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного законодавства від 13 березня 1992 року (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного законодавства, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Згідно пунктів 1, 2 Указу Президента України від 07 листопада 1992 року №549/92 «Про реформу грошової системи України», починаючи з 23-ї години 12 листопада 1992 року припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України.

Виходячи з аналізу наведених правових норм вбачається, що з моменту припинення функціонування рубля в грошовому обігу на території України та запровадження національної валюти, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Тобто, заробітна плата, вказана в російських рублях повинна бути переведена по курсу української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії.

Згідно з довідкою про заробітну плату, виданою Східними електричними мережами ТОВ «Магаданенерго» від 18 серпня 2005 року №54/6-2913, заробітна плата ОСОБА_1 за період з 01 січня 1992 року по 13 квітня 1994 року, зазначена в рублях.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Міністерства фінансів України, офіційний курс української грошової одиниці (гривні) до російського рубля на дату призначення пенсії позивачу становив 1,8699 грн. за 10 російських рублів, що учасниками справи не заперечується та не є спірним питанням в межах цього спору.

19. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати, отриманої ОСОБА_1 в російських рублях в АТ «Магаданенерго» за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії, у розмірі 1,8699 грн. за 10 російських рублів.

Відповідно дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку по курсу НБУ заробітної плати позивача, отриманої в російських рублях за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року в АТ «Магаданенерго» по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії є протиправними.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №678/522/17.

20. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що позивач заявляє клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду на підставі частини першої статті 347 та пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналізуючи доводи, викладені в обґрунтування клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Вирішуючи клопотання касатора про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду у зв`язку із тим, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для учасника справи та для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Згідно з частиною п`ятою статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Частинами першою та другою статті 347 КАС України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи; питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу.

Проаналізувавши підстави, якими заявник обґрунтовує необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні такого клопотання, оскільки суд не вбачає в спірних відносинах виключної правової проблеми, такі правовідносини врегульовано нормами права, які в повній мірі дозволяють вирішити спір.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 вересня 2018 року у справі №671/86/15-а, від 16 липня 2019 у справі №348/1724/17, від 28 листопада 2019 у справі №348/400/17, від 16 листопада 2022 року у справі №345/4007/17, прийнятих за аналогічних правовідносин.

Таким чином, касаційна скарга підлягає розгляду по суті Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду.

21. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії із заробітної плати ОСОБА_1 , яка була отримана в російських рублях по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії, та задовольнити позов у цій частині. В іншій частині, рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №211/1910/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року та рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 грудня 2018 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії із заробітної плати ОСОБА_1 , яка була отримана в російських рублях по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії.

Ухвалити нове рішення у цій частині.

Визнати протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку по курсу НБУ заробітної плати, яка була отримана в російських рублях за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року в АТ «Магаданенерго» по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії - 1,8699 грн. за 10 російських рублів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати ОСОБА_1 , яка була отримана в російських рублях в АТ «Магаданенерго» за період з 01 січня 1992 року по 30 листопада 1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії - 1,8699 грн за 10 російських рублів.

В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року та рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу у справі №211/1910/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій