ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/1118/20 Номер провадження 22-ц/814/1886/23Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

за участі секретаря: Боштенко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Байдуж Юлії Сергіївни на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позов обґрунтований тим, що згідно з договором позики від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 кошти в розмірі 25 000,00 євро, про що складена розписка, відповідно до якої відповідач зобов`язався повернути цю суму до 28 жовтня 2017 року. Розписка написана відповідачем власноручно та без будь-якого примусу.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу надіслано письмову претензію від 17 вересня 2019 року рекомендованим листом, яку вручено особисто 20 вересня 2019 року. Відповіді відповідач не надав.

ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 27 жовтня 2016 року у розмірі 25 000,00 євро, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 822,60 євро.

У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що він дійсно написав вказану розписку під психічним тиском та погрозами розправою щодо нього з боку ОСОБА_1 та його сина внаслідок трудового конфлікту. Грошових коштів він не отримував.

Просив судвизнати недійсним договір позики.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської областівід 19 березня 2021 року у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Визнано недійсним договір позики від 27 жовтня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з часу його укладання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовивши у первісному позові та задовольнивши зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що зміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем коштів та отримання їх відповідачем. ОСОБА_1 не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі коштів відповідачу. Наявність у наданій позивачем розписці зобов`язань щодо повернення боргу у грошовій сумі не підтверджує факт укладення між сторонами договору позики, а також передання позивачем відповідачу коштів, оскільки цей борг міг виникнути на підставі інших правовідносин.

Із рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Байдуж Ю.С., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, прохає скасувати рішення в повному обсязі та ухвалити нове, яким задовольнити його позов до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом не встановлено обставин того, що укладений між сторонами договір має іншу правову природу, а посилання суду на постанову Верховного Суду України у справі № 6-1967цс15 від 11 листопада 2015 року не релевантні обставинам цієї справи.

Крім цього, ОСОБА_2 не доведено той факт, що розписка написана під тиском, насильством чи погрозою.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та без змін рішення місцевого суду, яке вважає законним та обґрунтованим.

19.08.2021 р. від представника позивача адвокат Байдуж Ю.С. надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, а 01.09.2021 р. на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення від адвоката Гольдінова Ю.Л., які вони прохають врахувати під час розгляду апеляційної скарги.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2021року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Байдуж Ю. С., задоволено.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 березня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення первісного позову. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 27 жовтня 2016 року у розмірі 25 000,00 євро та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1 822,60 євро. У зустрічному позові відмовлено.Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольнивши первісний позов та відмовивши у зустрічному позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт передачі коштів підтверджується розпискою (борговою розпискою) від 27 жовтня 2016 року, докази щодо повернення грошових коштів позичальника позикодавцю відсутні. Після написання розписки від 27 жовтня 2016 року ОСОБА_2 не звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання вказаного договору позики недійсним, а подав зустрічний позов лише у червні 2020 року, після звернення до суду ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами факт, що під час написання розписки він перебував у такому емоційному стані, в якому не зміг зберігати свідому реалізацію та мотивацію її написання, чи не міг контролювати свої дії, прогнозувати їх наслідки, не міг відмовитися від вчинення таких дій, оскільки це могло спричинити шкоду його законним інтересам. У матеріалах справи відсутні переконливі докази того, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 вчинив неправомірні дії, які б здійснили безпосередній вплив на формування волі ОСОБА_2 щодо укладення договору та написання боргової розписки від 27 жовтня 2016 року.

Вказану постанову у касаційному порядку оскаржив ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2021 рокускасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Учасники процесу в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, не зважаючи на те що належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду даної справи. Колегія суддів суду апеляційної інстанції відхиляє клопотання представника позивача про відкладення розгляду даної справи та надання строку для ознайомлення з матеріалами справи, так як дана справа в провадженні Полтавського апеляційного суду знаходиться з 1 вересня 2022 року. 06.10.2022 року копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 01.09.2022 року про призначення справи до розгляду була направлена учасникам процесу. Позивачем не надано доказів до апеляційного суду причини неможливості укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Самойленко М.О. або іншим до січня місяця цього року. Тому колегія суддів вважає недоцільним відкладення розгляду даної справи саме з причин вказаних адвокатом Самойленком М.О., так як вважає їх неповажними.

Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду першої інстанції не вмотивоване , судом не наведено норм матеріального права та не обґрунтовано задоволено зустрічний позов , адже немає посилань на норми матеріального права .

Колегія погоджується із вказаними твердженнями у зв`язку із чим вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення районного суду зміні в мотивувальній частині в редакції даної постанови.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 ЦК України).

Так , позивач за первісним позовом зазначав , що при подачі позову , позивач повинен підтвердити право вимоги . На підтвердження права вимоги ОСОБА_1 було надано розписку написану ОСОБА_2 та претензію ,що направлялася ОСОБА_1 ОСОБА_2 , останнім не заперечувалось , що він написав вказану розписку власноруч.

Отже, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей1046,1047 ЦК Українисуд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Такі правові висновки про застосування статей1046,1047 ЦК Українивикладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 та від 13 грудня 2017 року у справі№ 6-996цс17.

Згідно зістаттею 545 ЦК Україниприйнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Наявність оригінала розписки у позивача (позикодавця) згідно зістаттею 545 ЦК Українисвідчить, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Позивачем за зустрічним позовом на підтвердження своїх вимог було надано : Ухвалу Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 05.12.2016 року відповідно до якої ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП України ( під час ДТП ОСОБА_2 кермував транспортним засобом DAF XF 105 д.н.з. НОМЕР_1 з причепом MAGYAR д.н.з. НОМЕР_2 ); Висновок авто технічного дослідження №168 складений 12.01.2017 року на замовлення ПП «Транзит-Сервіс» , вказаним висновком встановлено вартість матеріального збитку завданого автомобілю DAF XF105 в наслідок ДТП, що становить 611188,76 грн.; заява про вчинення кримінального правопорушення за ч.4, ст..189 КК України , заявником є ОСОБА_2 та зазначає що ОСОБА_1 здійснив правопорушення , а саме вимагання в особливо великих розмірах; Ухвала Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 11.11.2016 якою зобов`язано відповідальних осіб кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внести відомості в ЄРДР відповідно до заяви ОСОБА_2 від 02.11.2016 року про вчинення кримінального правопорушення; Витяг (т.1,а.с.93) підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення провадження № 12016170110001872 ; постанова про призначення судової експертизи звукозапису від 19.06.2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2статті 78 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89ЦПК України визначено, щосуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Скаржник , як на підставу своїх вимог посилається на те, що обставина що договір ( розписка) має іншу правову природу не встановлено судом. Дійсно в матеріалах справи відсутні судові рішення якими б було встановлено , що вказана розписка має іншу правову природу . Та позивачем за зустрічним позовом надано достатньо доказів на підтвердження того,що вказана розписка написана для забезпечення повернення ОСОБА_2 збитків , що були завдані підприємству ОСОБА_1 в наслідок ДТП . В матеріалах справи наявна автотоварознавча експертиза за результатами якої встановлено, що сума збитку завданого автомобілю DAF XF 105 становить 611188,76 грн., що майже відповідає сумі зазначеній у розписці , як сума позики. Також , у матеріалах справи наявний висновок аудіо експертизи, якою встановлено, що голоси на записі належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при дослідженні фонограми №1 ознак монтажу, переривання або зміни не виявлено.

Апелянт вказує , що суду не варто брати до уваги посилання ОСОБА_2 на те , що розписка була написана під тиском адже у тексті розписки зазначено, що вона написана власноруч та без тиску. Колегія суддів зауважує, що судовим розглядом встановлено наявність кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст..186 КК України , заявником в якому є ОСОБА_2 .

Згідно з матеріалами справи за заявою останнього відкрито кримінальне провадження, проводилося досудове розслідування, смартфон із записом розмови та спірна боргова розписка визнано речовими доказами, та проведено судову експертизу звукозапису, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201670110001872 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 189 КК України, що підтверджується копією постанови Кременчуцького ВП Відділення поліції № 1 ГУ НП в Полтавській області від 11 лютого 2021 року. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана через адвоката Гольдінова Ю. Л., задоволено. Ухвалу слідчого суддіКрюківського районного суду м. Кременчука від 28 січня 2021року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Гольдінова Ю. Л., на постановузаступника начальника СВ ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області Новосельця Є. В. про закриття кримінального провадження від11 лютого 2021року направлено до суду першої інстанції для розгляду слідчим суддею. Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 грудня 2021рокускаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Гольдінова Ю. Л., про скасування постанови про закриття кримінального провадження, задоволено. Скасовано постанову заступника начальника СВ ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області Новосельця Є. В. від 11 лютого 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12016170110001872 за ознаками злочину, передбаченого частиною першоюстатті 189 КК України.

Та Верховний Суд при скасуванні постанови Полтавського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року зазначив, що сам факт закриття кримінального провадження не може бути безумовною підставою відмови у позові, оскільки суд має дослідити та оцінити всі надані сторонами докази у справі, факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, а його відсутність підтверджуватися постановою прозакриття кримінального провадження.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 509 ЦКУкраїнизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судами встановлено, що спір між сторонами за первісним позовом виник в наслідок невиконання ОСОБА_2 свого зобов`язання за договором позики у зв`язку із чим ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики,три проценти річних за час прострочення виконання зобов`язання за договором позики. Зустрічний позов ОСОБА_2 зумовлений наявністю низки підстав , що передували написанню розписки у зв`язку із чим ОСОБА_2 просив визнати договір позики недійсним з тієї підстави, що він укладенийпід психічним тиском та погрозами розправою з боку відповідача та його сина.

Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язківстаття 11 ЦК Українивизначає договори та інші правочини.

Відповідно до частини першоїстатті 1049 ЦК Україниза договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, щопередбачені договором.

Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Тож, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Відповідно до частини першоїстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями215,216 ЦК України.

Згідно зістаттею 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованими на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним ( частина першастатті 231 ЦК України).

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви. ОСОБА_2 мав право оспорити договір позики , на тій підставі , що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця ОСОБА_1 , а також вказана розписка мала іншу правову природу , правочин не був спрямований на реальне настання наслідків що обумовлені договором позики, адже ОСОБА_1 не доведено факту передачі грошових коштів ОСОБА_2 .

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно доп.2,ч.1ст.374ЦПК України Судапеляційної інстанціїза результатамирозгляду апеляційноїскарги маєправо скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376ЦПК України

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

3. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

{Пункт 2 частини третьої статті 376 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 460-IX від 15.01.2020}

3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись ст.ст. 367, 374 , 376, 382 ЦПК України, суд;

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Байдуж Юлії Сергіївни задовольнити частково.

Рішення Крюківського районногосуду м.КременчукаПолтавської областівід 09березня 2021року змінити в мотивувальній частині відповідно до редакції даної постанови.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 січня 2023 року.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді : А.І. Дорош

О.А. Лобов